51% працівників в Україні вважають свій рівень доходів недостатнім – ЄБА
Поділися
Європейська бізнес асоціація оприлюднила результати власного щорічного опитування «Барометр щастя України». Згідно з ними 44% працівників в Україні задоволені роботою, яку мають, при цьому 51% вважають свій рівень доходів недостатнім для нормального життя.
Результати дослідження було представлено під час спеціального заходу ЄБА «Трудова міграція: виклик для України». Згідно з опитуванням, інтегральний показник «Барометра щастя» становив 2,61 бала з 5 можливих за шкалою Лайкерта (порівняно з минулим роком показник зріс на 0,14 бала).
Крім своєї поточної роботи і рівня доходів, респонденти оцінювали соціальне життя в країні, рівень безпеки, систему освіти та охорони здоров’я, дотримання прав і свобод, екологію та загальний досвід життя в Україні.
За результатами дослідження, не задоволені станом системи охорони здоров’я 58% опитаних, станом системи освіти – 48%, станом безпеки у країні – 72%, станом правового регулювання (дотриманням прав і свобод) – 62%.
Вищі оцінки отримали:
поточна робота – 3,32 бала
соціальне життя – 3,24 бала
загальний досвід життя в Україні – 2,90 бала
система освіти – 2,55 бала
Нижчі оцінки отримали:
рівень доходів – 2,51 бала
охорона здоров’я – 2,39 бала
дотримання прав – 2,39 бала
екологія – 2,20 бала
рівень безпеки – 2,11 бала
В онлайн-опитуванні взяли участь 1118 респондентів. Організатори «Барометра щастя України» надсилали анкети компаніям-членам ЄБА та користувачам соцмережі Фейсбук.
Як відзначила виконавчий директор ЄБА Анна Дерев’янко, результати дослідження підтверджуються світовими рейтингами: за даними World Happiness Report, в якому оцінювали рівень щастя в країнах світу, Україна посідає 133-тє місце зі 156 країн, тобто належить до 30 найнещасливіших країн світу.
Опитування ЄБА є потужним сигналом того, що країна потребує комплексних структурних змін та реформ.
Щоб розвивати мале фермерство і сприяти його виходу на міжнародні ринки, потрібна тісна співпраця держави, приватного сектора та міжнародних організацій. Як цього досягти – обговорювали учасники стратегічної сесії, яка відбулася 18 липня в рамках Агропорт Південь Херсон 2019.
Стратегічна сесія була присвячена питанню впровадження Цілей сталого розвитку на регіональному рівні, тобто гармонізації національних і регіональних політик із цілями сталого розвитку, які декларує ООН.
розширення програм підтримки малого та середнього агробізнесу,
встановлення міцних зв’язків між виробниками харчових продуктів та споживачем.
Розвиток сільських територій не можливий без досягнення Цілей сталого розвитку, в основі чого лежать економічний, екологічний та соціальний фактори. На цьому наголосив міжнародний консультант регіонального офісу для Європи та Центральної Азії ФАО Михайло Малков.
Екологічний фактор – правильне управління природними ресурсами, починаючи від води і закінчуючи повітрям, ґрунтами, лісами.
Соціальний фактор – це благополуччя: люди в сільських місцевостях повинні жити добре, мати якісну транспортну інфраструктуру та медицину.
Економічний фактор – залучення інвестицій, з одного боку, та гідна заробітна плата для фермерів, з другого боку.
«Це великі можливості як для аграріїв, так і для інвесторів. Нам спільно потрібно працювати задля розвитку малого фермерства, для його зростання та виходу на іноземні ринки», – відзначила в.о. Міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева.
Усі учасники стратегічної сесії говорили про важливість приватно-державного партнерства в розвитку сільських територій і про необхідність залучати інвестиції в розвиток фермерських господарств.
Голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв, який також висловлював готовність працювати заради залучення інвестицій в область, підписав Меморандум про співпрацю та партнерство між Херсонською обласною державною адміністрацією та громадською спілкою «Бізнес Інкубатор Груп. Україна».
Згідно з документом, сторони спільно діятимуть з метою активізації розвитку сільських територій Херсонської області, зростання економічного потенціалу, поліпшення якості життя і соціального захисту людей, які працюють в аграрному секторі, адаптації дрібних сільгоспвиробників та їх господарств до актуальних ринкових умов, а також задля створення робочих місць.
Зняття мораторію на продаж землі в Україні, крім «Батьківщини», підтримують майже всі політичні сили, які претендують на місце в новому парламенті. При цьому кожна партія має власне бачення відкриття земельного ринку.
Коли, як і за якою моделлю хочуть запускати ринок землі різні партії, що йдуть на вибори, повідомляє Економічна правда.
Ресурс представив точку зору 5 політичних сил.
«Європейська солідарність»: виступає за мінімальні ціни на землю та захист інтересів власників землі за допомогою Земельного кадастру.
«Голос»: вважає за необхідне ввести обмеження на концентрацію земель в одних руках; виступають за запровадження ринку з 2020 р. Стоять на позиції, що право купувати землю повинні мати лише українські громадяни та юрособи з кінцевими бенефіціарами українцями.
«Слуга народу»: заявляє, що на запровадження земельного ринку потрібно не більше року, і що їхні експерти вже готують «земельні» законопроекти, зокрема про захист прав держави, інвесторів та власників.
«Громадянська позиція»: говорить про доцільність відкриття земельного ринку відразу після інвентаризації земель. Купувати землі сільгосппризначення, на думку партії, можуть лише громадяни України або підприємства, засновані громадянами України (особи з подвійним громадянством або які не жили в Україні останні 5 років, не мають права купувати землю).
«Сила і честь»: виступає за надання державі пріоритету в купівлі землі, а також за введення граничних норм щодо площі земель у власності однієї особи. Скасувати земельний мораторій пропонує з 2020 р.
До 2013-го Ференц Ковач вирощував кукурудзу й досяг врожайності 16 т/га, але через кліматичні зміни із затяжними дощовими та посушливими періодами врожайність культури значно впала. Зросли витрати на збереження врожайності, й культивувати кукурудзу стало невигідно, тому фермер вирішив відмовитися від неї, віддавши перевагу на користь куди більш рентабельної сої.
Компанія «Дунайський аграрій», яка вже кілька років вирощує на Одещині органічні овочі, фрукти, зернові та технічні культури, представила нову продукцію – органічні кавуни у формі куба.
«Диференціюйся або помри» – під таким гаслом ТОВ «Дунайський аграрій» із с. Саф’яни Ізмаїльського району Одеської області демонструє вирощені у своєму господарстві органічні кавуни, які мають форму куба.
Також компанія успішно вирощує і реалізує органічний горох, сочевицю, кукурудзу та інші культури. Нещодавно господарство поставило в українські торгові мережі перший в Україні органічний нектарин!
До 100 кг плодів з кизилового дерева розраховує збирати Олександр Галич – фермер із Херсонщини. В його господарстві росте 7 сортів кизилу, а також різноманітні нішеві культури – хурма, мигдаль, ліщина, інжир. Пробує навіть екзотичні – азимину (або бананове дерево) та годжі.
Жовтий, червоний, видовжений, грушоподібний та інші сорти кизилу вирощує фермер з м. Гола Пристань Олександр Галич. Упродовж багатьох років він експериментує з різними системами посадки та створення мікроклімату на поверхні ґрунту.
Садівник активно використовує метод мульчування і крапельний полив. Поки що сад молодий, і його врожайність зростає з віком. Як відзначає ресурс, прогнозовано можна збирати 25-100 кг плодів кизилу з дерева.
Останні новини
Земля 19 липня 2019 15:56 
Читайте: 
