Соняшник, який раніше приваблював аграріїв високою рентабельністю, поступившись позиціями нішевим культурам – нуту та сочевиці. Зокрема, таку тенденцію відзначають виробники.
«Ці культури в Україні вирощують досить давно. Ми маємо традицію виведення сортів нуту та сочевиці власної селекції, адаптовану агротехніку та традиційні ринки для експорту. Однак вони залишаються нішовими, виходячи із обсягів виробництва, посівних площ та темпів їх поширення», – розповів Landlord Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації.
Починаючи з 2012 року площі під цими культурами коливаються із тенденцією до скорочення. Водночас ціна на нут (або «турецький горох») зросла майже на 45% порівняно із минулим роком, та майже на 90% – із 2015 роком.
«У цьому році серед основних драйверів зростання ціни став досить засушливий вегетаційний період в основних країнах-виробниках та споживачах даної культури – Індії, Пакистані, частково М’янмі», – пояснили в УАК.
Культивування нуту та сочевичі прийнятне для всієї території України. Культури позитивно реагують на зрошення в економічному плані, а також добре впроваджуються у сівозміни, бувши бобовими. Нут та сочевиця мають високий рівень маржинальності – як із розрахунку на гектар посівної площі, так і на тонну кінцевої продукції. Це підтверджує їх інвестиційну привабливість.
«Маржинальність нуту сьогодні більша, ніж соняшнику чи сої. Увага до таких культур з боку великих вертикально інтегрованих агропромислових виробників свідчить про перспективу виведення їх із портфеля «нішевих», – допускає Коваль.
Імпорт нуту та сочевиці до України незначний, спостерігається скорочення. Експорт – нестабільний, із незначним трендом до зростання.
Проте вітчизняним виробникам вдалось вийти на ринки країн, які є основними споживачами нуту – Індії, Пакистану, Туреччини, Йорданії, Єгипту, Саудівської Аравії. Серед найбільших імпортерів української сочевиці в 2017 році – Франція, Німеччина, Польща, Ізраїль, Чехія.
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!