яловичина

Про такі перспективи говориться у звіті ФАО (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН), повідомляє Euromeatn.

Зокрема, ФАО прогнозує, що виробництво свинини зменшиться у Китаї та Австралії настільки, що це зниження перевершить збільшення обсягів виробництва в інших країнах. Тому світовий ринок і почне схилятися до яловичини.

Читайте: Свинина перестає бути продуктом харчування українців

Так, поголів’я свиней у Китаї у 2019 році скоротиться ще на 10%. При цьому світове виробництво м’яса у поточному році зменшиться на 0,2% порівняно з минулим роком і складе 3636,5 млн. тонн. Разом із тим, яловичина не одразу витіснить свинину: глобальний обсяг торгівлі свининою цьогоріч має збільшитися на 8% або 9,1 млн. тонн.

Однак попит на яловичину зростатиме. Хоча США й надалі у цьому році нарощуватимуть виробництво свинини (поголів’я свиней зросте на 3,8% до рекордних показників  за 10 років), однак очікується, що виробництва м’яса ВРХ теж зросте на 1,5% до 12,4 млн. тонн.

Також відновлює поголів’я ВРХ і Бразилія, і виробництво яловичини у цій країні може збільшитися на 3% до більш ніж 10 млн. тонн, зазначає Алекс Кук, аналітик Ради з розвитку сільського господарства і садівництва Великобританії (AHDB). Експерт вважає, що наразі існують сприятливі перспективи експорту, а ціни на корми зараз відносно доступні.

Як раніше повідомляв Landlord, Азії загрожує ендемія АЧС, і продовольча безпека регіону під загрозою.

Такими є дані моніторингу Мінагрополітики станом на початок січня. Середньозважені оптово-відпускні ціни на різні види м’яса є такими:

• яловичина 1-ї категорії – 79,48 грн/кг;
• свинина 2-ї категорії – 76,38 грн/кг;
• кури – 45,71 грн/кг.

За рік оптово-відпускні ціни на яловичину в цілому в Україні зросли на 4%, на свинину – на 2%, на курей – на 3%. При цьому ціни зросли в Україні нерівномірно. Так, у Київській області ціна на курей зросла на 27%, у Рівненській – на 22%, тоді як у Західному та Центральному регіонах курятина, навпаки, дешевшала.

Найнижчі гуртові ціни на яловичину та свинину – у Івано-Франківській області, відповідно 46,2 та 45,3 грн/кг. Найдешевше продавали оптом м’ясо курей на Харківщині – по 37,68 грн/кг.

Читайте: Новий рік не вплинув на вартість яблук. Ціни так і не зросли.

Про роздрібні ціни на різні продукти харчування, у тому числі й на м’ясо, LANDLORD писав у іншому матеріалі. Нагадаємо, лідером подорожчання (у відсотках) стала цибуля, а падіння ціни – гречка.

Фото: AgroReview.

Минулого року у світі виробили близько 61,4 млн т яловичини і телятини у перерахунку на забійну масу. Найбільшими виробниками м’яса великої рогатої худоби (ВРХ) були США, Бразилія, країни ЄС, КНР, Індія, Аргентина та Австралія. І хоча загальна пропозиція яловичини на світовому ринку нині переважає попит на 2 млн т, на деяких великих національних ринках – Китаю, США, ЄС – попит переважає внутрішнє виробництво. Не закриті потреби і у країнах Близького Сходу та Північної Африки.

Ці ринки становлять потенційний інтерес для українських виробників за умов стабілізації ситуації на внутрішньому ринку яловичини та значного нарощення її виробництва. А з погодженням усіх умов і дозволів на експорт цього виду м’яса галузь скотарства матиме додатковий стимул на відродження. Нещодавно Україна отримала право експорту яловичини до Туреччини. Інспектори турецького мінсільгоспу залишилися задоволені результатами аудиту системи держконтролю за виробництвом яловичини в Україні, інспектуванням забійних підприємств, зацікавлених в експорті своєї продукції до Туреччини.

Внутрішні проблеми

У 1990‑х роках Україна входила до десятки країн – експортерів яловичини. Нині експортні можливості обмежені суттєвим зменшенням обсягів виробництва яловичини внаслідок тривалого скорочення чисельності поголів’я ВРХ. У І кварталі 2018 року Україна поставила мороженої яловичини на понад $16,1 млн, майже 70% придбали Казахстан, Азербайджан і Білорусь. Але покупці вимагають якісного продукту – охолодженого. Його експорт становив $8,3 млн, і майже весь товар придбала та ж Білорусь.

Вітчизняні виробники змушені заморожувати м’ясо, оскільки не в змозі одразу сформувати товарні партії необхідного обсягу. Основним виробником яловичини і телятини є селянські господарства населення. На їх частку припадає близько 74% усього її обсягу в забійній масі. Рівень рентабельності у більшості сільгосппідприємств характеризується вкрай низькими показниками окупності витрат і високим рівнем збитковості. Більшість експертів пояснюють традиційно низьку економічну ефективність виробництва яловичини досить тривалим терміном обігу капіталу в галузі.

У фермерському господарстві «Перлина Турії» м’ясним напрямом займаються кілька років. Мають певні успіхи: завдяки схрещенню волинської породи корови з лімузинською отримали красиве, більш вгодоване і менш хворобливе поголів’я, майже на третину збільшили приріст і поліпшили смак м’яса. Щороку близько 300 бичків догодовують до півтонни і 80% з них продають бізнесмену, який їх експортує до Єгипту. За словами власника «Перлини Турії» Володимира Яренчука, господарству зовсім не вигідно вирощувати бичків, швидше це соціальний проект, який забезпечує людей роботою. «Собівартість утримання поголів’я висока, закупівельна ціна низька, у результаті справа нерентабельна», – каже він. На думку фермера, Україна запізно отримала дозвіл на експорт яловичини до Туреччини, оскільки галузь практично знищена. Так, у Волинському краї, який раніше спеціалізувався на відгодівлі бичків, назбирається до 4000 голів, а потенціал – удесятеро більший.

Зростання собівартості виробництва продукції фахівці галузі пов’язують із неякісними кормами, удвічі більшими від нормативного значення затратами кормів на 1 т приросту живої маси, незадовільним матеріально‑технічним та ресурсним забезпеченням галузі. Крім того, середньодобові показники приросту худоби на вирощуванні та відгодівлі становлять близько 600 г, у той час як у країнах із високорозвинутою і конкурентоспроможною галуззю скотарства – понад 1000 г. Усе це позначається на рівні рентабельності виробництва яловичини.

Як результат – протягом останніх трьох років в Україні спостерігається тенденція до зменшення кількості підприємств, які займаються виробництвом тваринницької продукції. За два роки з дистанції зійшли 918 підприємств. На початок 2018‑го їх нараховувалося 5042. У той час як у європейських країнах із високим рівнем споживання м’яса утримують від 25% до 75% м’ясної худоби від загального поголів’я ВРХ, в Україні питома вага м’ясної худоби становить менше 5% від усього наявного поголів’я.

Вільна ніша

Зменшення кількості виробників з одного боку і нові експортні перспективи з іншого роблять галузь досить привабливою для інвестицій. За словами гендиректора компанії «Агропродсервіс» Івана Чайківського, за кордоном дуже великий попит на українську яловичину і лише нерозвиненість вітчизняного ринку яловичини заважає забезпечити стабільні постачання великих партій. Бізнесмен впевнений: галузь має значні перспективи, тому готовий у неї інвестувати. Цьогоріч м’ясне стадо компанії зросте з 1500 голів до 2500 голів, а до 2020‑го – до 5000 річного утримання. Господарство має власний забійний цех і більшість м’яса відправляє на експорт.

На думку Яренчука та Чайківського, для того щоб бізнес інвестував кошти у виробництво яловичини, необхідне стимулювання цього напряму з боку держави, встановлення чітких правил на даному ринку між всіма його учасниками. Чайківський називає кілька чинників, що заважають розвитку виробництва яловичини. Перший – це генетика, з якої можна вирощувати тварин. Другий – це інвестиція доволі довгих грошей у галузь. І щоб така інвестиція була вигідною, необхідно напрацьовувати та впроваджувати спеціальні програми з боку держави. Адже для отримання якісної яловичини потрібно завести якісну генетику, здійснити осіменіння корів та виростити тварин. Період від осіменіння до забою займає майже три роки. Це відносно довгі інвестиції при великих ризиках. Створення цільових програм може сприяти працевлаштуванню людей у селі, збільшенню дохідної частини до місцевих бюджетів, створенню продукту з доданою вартістю та виходу на світові ринки. У цій галузі найголовніші стабільність виробництва та державні гарантії для українських компаній, підкреслює гендиректор «Агропродсервісу». Якщо виробництво та поставка яловичини українськими компаніями матимуть стабільний та системний характер, то і світові ринки для них будуть відкриватися. У 2018 році держава відшкодовуватиме 30% вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів. Загалом до державної програми підтримки тваринництва уже долучилися 15 банків, з яких 11 – комерційні.

Зі свого боку близько 20 виробників створили Асоціацію м’ясної галузі, аби відстоювати українського товаровиробника, шукати ринки для збуту готової продукції, розробляти програми для залучення та зацікавленості товаровиробників до виробництва та переробки м’яса для того, щоб максимально завантажувати потужності вітчизняних підприємств. А у перспективі стати впливовими гравцями на світовому ринку виробництва м’яса та м’ясопродуктів. За даними FAO, у 2017 році з України було експортовано 88 000 голів ВРХ живцем, виручка становила $33,5 млн. За підрахунками експертів FAO, якби минулого року країна експортувала яловичину замість ВРХ, то додатково отримала би щонайменше $2,7 млн, і це без урахування субпродуктів, які також мають свою вартість. За умови нарощування середньої ваги голови ВРХ в експорті до 550 кг додаткова виручка становила би понад $29 млн. Якби вітчизняні фермери не лише відгодували бичків до 550 кг, а ще й переробляли їх в Україні, то експорт отриманої з тієї ж кількості голів яловичини приніс би додатково понад $34 млн.

ТЕКСТ: ЛАРИСА СТЕПАНУШКО

Поставки на зовнішні ринки за 4 місяці поточного року зросл лише у сегменті курятини та ковбасних виробів, про це йдеться у матеріалі аналітичного департаменту Ради з питань експорту продовольства (UFEB). Так, загальна вартість експортних поставок яловичини свіжої або охолодженої за січень-квітень поточного року становила $10,5 млн. Головним покупцем цього сегменту м’яса і в поточному році залишилась Білорусь – 99,12% від усього обсягу експорту із загальною вартістю $10,5 млн.

«У квітні експорт яловичини свіжої або охолодженої становив 0,782 тис. т – зниження на 25%, якщо порівнювати з обсягом експорту в квітні 2017 року (1,044 тис. т)», – підрахували аналітики.

Згідно з даними Державної митної служби, експортні поставки яловичини мороженої у січні-квітні 2018 року в грошовому еквіваленті становили $ 22,3 млн, що на 13,6% нижче за показник аналогічного періоду минулого року ($25,8 млн).

Головними покупцями виступали такі країни: Казахстан – 30,8%, або $7,178 млн, Азербайджан – 20,49%, або $4,775 млн?, Білорусь – 18,15%, або $4,228 млн, частка інших країн склала 30,56%, або $7,120 млн.

Загалом у квітні експортні поставки цього сегменту м’яса становили 2,242 тис. т – найвищий показник від початку 2018 року. Разом з цим, у квітні 2018 року до України було імпортовано 0,162 тис. т, що є найвищим показником за два останні роки.

«За січень-квітень 2018 року до України імпортовано яловичини свіжої або охолодженої на загальну вартість 381 тис. USD. Основними постачальниками виступали минулорічні країни-експортери: США – 67,19%, Австралія – 14,7%, Нідерланди – 9,71%, частка поставок інших країн становила 8,4%. А загальна вартість поставок яловичини мороженої становила 1,6 млн USD, головними країнами-експортерами у цей період виступали Литва (47,6% – $752 тис.), Польща (23,7% – $374 тис.) та Білорусь ($14,7% – 231 тис.)», – йдеться у повідомленні.

За інформацією аналітиків, за січень-квітень 2018 року буду експортовано свинини на $1,905 млн. Поставки відбувались до Гонконгу – 57,06% від загального обсягу експорту ($1,071 млн), Грузія – 18,9% ($355 тис.), В’єтнам – 18,86% ($354 тис.), частка інших країн становила 5,17% із загальною вартістю $97 тис. Квітневий показник експорту знизився на 57,6% до 0,214 тис. т (0,5052 тис. т у квітні 2017 року).

Відмітимо, що у період січень-березень поточного року загальний обсяг експорту свинини з України знизився на 62,3% до 0,899 тис. т проти 2,387 тис. т у 2017 році. Коли обсяг імпорту за 2017 рік склав 5,102 тис. т свинини свіжої, охолодженої або мороженої, що на 45,8% більше, ніж у 2016 році.

«За січень-квітень 2018 року загальна вартість імпортних поставок свинини до України становила $5,913 млн, що на 63,6% перевищує минулорічну суму імпорту за аналогічний період ($1,238 млн). Загалом поставки відбувались з Нідерландів – 29,2%, або $1,727 млн, Німеччини – 21,7%, або $1,286 млн, Польщі – 15,2%, або $896 тис., частка інших країн становила 33,9%, або $2,006 млн», – кажуть в UFEB.

Фахівці UFEB відмічають ріст експорту м’яса свійської птиці та субпродуктів. За 4 місяці 2018 року загальною вартістю цієї продукції склала $150,163 млн, що на 18,6% перевищує вартість експорту за аналогічний період 2017 року ($122,3 млн).

Головними покупцями української курятини у січні-квітні поточного року виступали такі країни: Нідерланди – $37,7 млн (25,13% всього експорту), Словаччина – $16,6 млн USD (11,08%), Ірак – $15,7 млн (10,47%), частка інших країн складала 53,32% із загальною вартістю поставок $ 80 млн.

Експортні поставки курятини протягом минулого року зросли на 42,2% до 270,096 тис. т, як порівняти з 2016 роком (156,906 тис. т), а головним покупцем української курятини був Єгипет.

Згідно з офіційними даними, у період січень-квітень до України було імпортовано 41,073 тис. т м’яса свійської птиці свіжої або охолодженої, мороженої, що на 23,5% перевищує минулорічний імпорт (31,413 тис. т). Найбільша частка імпорту припадає на такі країни: Польща – 61,7%, Німеччина – 14,6%, Угорщина – 8,5%, частка інших країн – 15,2%.

У січні-квітні 2018 року загальна вартість експорту ковбасних виробів становила $242,8 тис., що на 7,2% перевищує вартість експорту аналогічного періоду минулого року ($225,3 тис.). Основними країнами, куди відбувались поставки у перші чотири місяці року були Грузія (35,8% від усього обсягу експорту; загальна вартість – $142 тис.), Азербайджан (29,5%; $117 тис.), Молдова (16,62%; $66 тис.), частка поставок до інших країн становила 18,14% із загальною вартістю $72 тис.

«Загалом за перші чотири місяці 2018 року було експортовано 0,117 тис. т ковбасних виробів, що перевищує минулорічний показник у 1,6 разів. Згідно з даними Державної митної служби, за 2017 рік Україна експортувала 0,283 тис. т ковбасних виробів», – заявили в UFEB.

За чотири місяці 2018 року до України було імпортовано 0,132 тис. т ковбасних виробів, що перевищує обсяг минулорічних поставок на 6,8% (0,123 тис. т). Головним постачальником ковбасних виробів до України за січень-квітень 2018 року були Іспанія із загальною вартістю імпорту $270 тис., Італія ─ $191 тис., Польща ─ $185 тис.  За 2017 рік в Україну було імпортовано 0,518 тис. т ковбасних виробів, що на 22% більше, ніж за 2016 рік.

Україна та Туреччина у травні на міждержавному рівні погодили ветеринарний сертифікат для експорту яловичини. За основу взято сертифікат європейського зразка. Тож на кінець травня  очікуються поставки перших партій продукції. Про це повідомляють в аналітичному департаменті ВГО «Української аграрної конфедерації» (УАК). В той же час, виробництво м’яса, зокрема яловичини, за останні роки в Україні з року в рік скорочується. При цьому скорочується і його споживання, на противагу ситуації, що склалася з виробництвом-споживанням цієї продукції в Туреччині.

У 2017 році виробництво турецької яловичини і телятини, як і їх внутрішнє споживання, зросло на 2 %. Однак, з 2010 року виробництво яловичини і телятини в Туреччині не дотягує до рівня внутрішнього споживання, чим можуть скористатися українські виробники та експортери, поставляючи яловичину на турецький ринок.

За даними експертів, станом на початок  2018 р. поголів’я ВРХ становило 3628,4 тис. голів, що на 1,5 % менше, ніж на початок 2017 року.

«В Україні при річному виробництві яловичини та телятини на рівні 370 тис. тонн внутрішнє споживання оцінюється у 312 тис. тонн, що відповідно на 2 і 10 % менше, ніж у 2016 році. Різниця між виробництвом та внутрішнім споживанням яловичини та телятини оцінюється у близько 60 тис. тонн. Власне, коли у нашій країні скорочується платоспроможний попит на яловичину, зокрема через низькі доходи населення, то у інших країн цей попит зростає», – підрахували аналітики.

Фахівці зазначають, що сьогодні спостерігається зацікавленість Туреччини у активізації виробництва та експорту яловичини з України і її імпорту на турецький ринок. У 2017 році констатуємо різке збільшення обсягів експорту м’яса та їстівних субпродуктів на турецький ринок – до $ 7322 тис., що в 11 разів перевищило обсяги попереднього року. За аналогічний період майже у 5 разів у валютних надходженнях зріс й експорт живих тварин з України до Туреччини.

«У загальному експорті туш та половин туш ВРХ з України частка Туреччини у 2017 році порівняно з 2016 роком зросла майже у 24 рази. У відсотковому співвідношенні у 2016 році вона складала лише 0,06 % від загального обсягу, а у 2017 році – 0,25 %. У 2016 році значно зросла частка експортованих на турецький ринок й інших відрубів м’яса замороженого ВРХ до 21001 кг проти лише 32 кг у 2015 році», – кажуть в УАК.

При цьому, у 2017 році Туреччина надавала перевагу імпорту з України свіжого м’яса, а не замороженого, на що також варто звернути увагу вітчизняних виробників яловичини.

В цілому, динаміка експорту свіжого або охолодженого м’яса ВРХ до Туреччини є стрімко зростаючою. Тож і підсумки поточного року можуть виявитися високо результативними за цим показником, незважаючи на спад експорту цієї продукції в цілому у 2017 році.

«У 2012 році відбувся різкий спад імпорту яловичини та телятини до Туреччини – з 155 до 36 тис. тонн (у понад 4 рази). Дана продукція майже не імпортувалася у 2014 році. Однак, за останні три роки спостерігаємо ситуацію стабілізації імпорту яловичини Туреччиною. Так, у 2016 році на турецький ринок було імпортовано 9 тис. тонн яловичини та телятини, а у 2017 – 8 тис. тонн. Враховуючи лінію тренду, можна прогнозувати імпорт цієї продукції до Туреччини у 2018 році на рівні не нижче 8 тис. тонн», – відзначили аналітики.

Та додали, що наразі зацікавленість Туреччини в українській яловичині радикально не вирішує проблему стимулювання вітчизняного виробництва цієї продукції, однак нашим виробникам варто рахуватися зі зростаючим турецьким попитом на яловичину, вироблену в Україні.

«На сьогодні в українських виробників є усі можливості для подальшого експорту м’яса на турецький ринок. Для цього необхідно сприяти збільшенню кількості м’ясопереробних підприємств, які відповідають стандартам «Халяль». Крім того, необхідно розглядати усі можливості для збільшення продажу яловичини саме до Туреччини, оскільки ця країна цікава Україні як логістичний хаб з виходом до арабських країн та Близького Сходу», – заявили в УАК.