молочка

Про це повідомляє прес-служба Асоціації виробників молока.

Останній випадок реалізації фіктивного сиру зафіксували на Миколаївщині. Перед тим замінники молочних продуктів збували в низці інших областей. Для добросовісних виробників така продукція: 1) демпінгує ціни; 2) знижує довіру до всіх підприємств; 3) знижує продажі молочної продукції.

Підроблений творог збувають за низькими цінами – біля 40 грн/кг. Однак, у такому «фейковому» сирі молочний білок замінений рослинним. Через це творог не псується дуже тривалий час та навіть має здатність розчинятися в молоці. Відтак виробникам з якісною продукцією складно конкурувати з фіктивною молочкою.

Читайте: Затрати виробників молочки збільшилися на 14%

Крім того, через неможливість відрізнити підроблений продукт від справжнього, кінцевий споживач у результаті втрачає довіру до виробників, які роблять якісний товар.

Також в Україні в останній роки спостерігається тенденція до зменшення купівлі молочки. Сьогодні споживання молочних в Україні не перевищує 50% фізіологічної потреби людини. А поява таких фейків призводить до ще більшої відмови від молочної продукції серед покупців.

Як раніше повідомляв Landlord, у селі Скорики на Тернопільщині на фермерському підприємстві «Україна» встановили рекордні надої молока. За минулий рік одна корова в середньому дала 10 765 кг молока. Для порівняння по Україні ця цифра майже вдвічі нижча – 6 054 кг на рік.

У травні українські виробники продукції з незбираного молока збільшили продажі і при цьому зберегли високі ціни. Деякі, користуючись зростанням попиту, навіть примудрилися ціни підвищити. Про це йдеться у матеріалі аналітичного агентства «Інфагро».

Зі слів експертів, зниження цін на окремі види свіжих молочних продуктів, і то лише по акціях, очікується тільки в другій половині червня.

Зараз свіжі молочні продукти в дешевій упаковці продаються великими операторами в основному за наступними цінами:

• молоко 2,5%, плівка – 18-19,0 ​​грн / л
• кефір 2,5%, плівка – 19,5-22,0 грн / л
• сметана 15%, плівка – 43-48 грн / кг
• сир 9% – 90-100 грн / кг

«Що стосується зовнішньої торгівлі свіжими молокопродуктами, можна відзначити відчутне збільшення експорту ультрапастеризованого молока. Минулого місяця цього товару вивезли з країни 2,3 тис. тонн. При цьому левова частка товару відправлена ​​не в Молдову, як раніше, а в Ліван. Виявляється, можуть українські виробники нарощувати свою присутність на світових ринках», – кажуть аналітики.

Та додали, що в імпорті свіжих молокопродуктів кардинальних змін поки що немає. У квітні їх завезли 550 тонн. Основу імпорту складають кисломолочні та сирні продукти.

В цьому році голландський молочний гігант Royal FrieslandCampina цього року планує вкласти 100 мільйонів євро, або $123,7 мільйонів, у китайський ринок. Про це заявив генеральний директор компанії Хайн Шумахер, повідомляє Інфагро.  Згідно інформації, гроші направлять на розширення виробництва та каналів продажів бренду дитячого харчування Friso.

Зі слів гендиректора компанії, який нещодавно відвідав Китай разом із прем’єр-міністром Голландії Марком Рютте, близько 50% майбутнього зростання ринку в Китаї буде відбуватися саме сегменті дитячого харчування.

«Ми впевнені у довгостроковому зростанні молочного ринку Китаю і будемо продовжувати робити значні інвестиції у китайсько-голландську двосторонню торгівлю. Ми плануємо невеликі додаткові інвестиції в країну в найближчі кілька років», – наголосив Шумахер.

FrieslandCampina, одна з п’яти найбільших світових молочних фірм, протягом десяти років працює в материковій частині Китаю, і зараз працює в більш ніж 120 містах країни.

«Ми будемо направляти інвестиції у сектор громадського харчування. Молоко відіграє все більш важливу роль у цьому бізнесі, пов’язаному з кавою та чаєм, і це буде важливий для нас сектор майбутнього зростання», – сказав він.

За даними матеріалу, у 2017 році нідерландський виробник молока продавав в Китаї від 20 000 до 30 000 тонн дитячих сумішей Friso і Friso Prestige. Цього року вона має намір продати більше 30 тисяч тонн продукції, і планує запустити випуск нових молочних продуктів, таких як сир.

«У лютому FrieslandCampina придбала решту часток Friesland Huishan Dairy, яка була створена в 2015 році як спільне підприємство з виробництва та реалізації місцевої молочної суміші, шоколадних вершків та кавових вершків. Компанія тепер повністю належить FrieslandCampina. Голландська фірма заявила, що реструктує свій бізнес і планує збільшити потужність заводу Friesland Huishan, розташованого поблизу Шеньяна в провінції Ляонін, тому що впевнені у потенціалі компанії», – йдеться у повідомленні.

Щорічне споживання молочної продукції на душу населення в Китаї становить близько 36 кілограмів на рік, а в Японії та Південній Кореї – близько 50 кг. Експерти галузі відзначають, що ринок молочного ринку Китаю буде продовжувати активно зростати.

«Менші міста та сільські райони Китаю далекі від рівня споживання молочної продукції, яку вони повинні мати. Споживання молока та інших молочних продуктів у цих містах має продовжувати зростати і сприяти збільшенню загального споживання», – заявив Чжан Лібінг, доцент кафедри китайського сільськогосподарського університету .

Стійке зростання вартості зерна та молочної продукції штовхає вгору індекс продовольчих цін від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Про це йдеться у матеріалі прес-служби організації. Так, згідно інформації, у березні індекс склав 172,8 пункта, що на 1,1 % вище ніж показники у лютому та на 0,7 % вище у порівнянні з показниками аналогічного періоду минулого року.

«Зниження котирувань на цукор і більшість рослинних олій було більш ніж компенсоване зростанням цін на кукурудзу, пшеницю і більшість молочних продуктів. Згідно з останніми оцінками, світове виробництво зернових досягло рекордно високого рівня в 2017 році – майже 2 646 мільйонів тонн, піднявшись на 33 мільйони тонн в порівнянні з 2016 роком. Однак очікується, що світове виробництво кукурудзи і пшениці в цьому році знизиться», – прогнозують у ФАО.

За даними дослідження, індекс цін на зернові продовжив зростати у березні та в порівнянні з показниками у лютому піднявся на 2,7 % і на 12,1 % у порівнянні з березнем 2017 року.

«Ціни на пшеницю зросли, головним чином, внаслідок побоювань щодо настання несприятливих погодних умов, включаючи тривалу посуху в Сполучених Штатах Америки і холодні дощові погодні умови в деяких частинах Європи. Ціни на кукурудзу ще більше зміцнилися, що було обумовлено поєднанням твердого світового попиту і погіршенням прогнозів на врожай в Аргентині», – повідомили в організації.

Також піднявся на 3,3 % у березні індекс цін ФАО на молочні продукти. Це обумовлено сильним зростанням світового попиту на на масло, сир і незбиране сухе молоко.

А ось показники індексу цін на цукор від ФАО в минулому місяці знизився на 3,4 % в порівнянні з лютневим значенням і на 27,5 % в порівнянні зі своїм значенням в березні 2017 року. Індекс цін на рослинні олії знизився незначно внаслідок падіння цін на соєве, рапсове і соняшникову олію.  Але ціни на пальмову олію зміцнилися. Все через те,  що у планах Європейського союзу є відновити імпорт біодизеля на основі пальмового масла з Індонезії.

«Індекс цін на м’ясо залишився практично незмінним з лютого. Ціни на яловичину ослабли, а ціни на баранину і свинину, навпаки, виросли внаслідок сильного попиту на імпорт, особливо з боку Китаю», – підрахували у Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН.

93,7% виробників молока виступили проти цьогорічних програм державної підтримки аграрної галузі. Про це заявили у ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) на своїй сторінці у Facebook.

Згідно повідомленню, відповідне голосування відбулось під час ХІ Молочного конгресу у Києві. На заході були присутні 1200 представників галузі, серед яких 760 виробників з 280 провідних молочних ферм України. Їм було запропоновано відповісти на питання: Чи підтримують вони цьогорічні програми держпідтримки галузі. Більшість проголосували проти.

«Цьогоріч Кабінет міністрів виділив на підтримку аграрної галузі 6,3 млрд грн проти 5,5 млрд грн у 2017 році. Однак, на переконання учасників ринку, незважаючи на зростання загальної суми державної допомоги, сільгоспвиробники фактично не побачать цих коштів через «ручний» порядок їх розподілу», – повідомили в асоціації.