Метеозахист

Метеозахист     17 вересня 2019 12:23

Аномальна спека висушує Українські чорноземи: що робити фермерам?

У Києві температура на 5,4 °С вища за кліматичну норму — такі дані спостережень синоптиків за червень. Вони зафіксували одразу 11 температурних рекордів. Наслідки ж глобального потепління у світі можуть стати фатальними для фермерів та людства в цілому. Та що ж в такому випадку робити аграріям і як їм захистити свої врожаї?

Детальніше про це ми розповіли в нашому спецпроекті –«Метеозахист», де зібрано повний кейс реальних кліматичних загроз прямо зараз, й інструменти захисту від них для аграріїв.

Щодо сьогодення, то всесвітня метеорологічна організація ООН прогнозує, що 2019 рік буде одним із найспекотніших. А період 2015–2019, поза сумнівом, поб’є рекорд за найвищими середніми температурами повітря за всю історію спостережень.

Україна — не виняток. Навіть більше — країна перебуває на «вістрі» кліматичних змін. Через цьогорічну червневу аномальну спеку люди буквально боялися вийти з дому. Адже температура вдень трималася близько 35 °C. Ще 30 років тому така тривала спека в червні була би шоком. Та нині такі рекорди стають регулярними. Червень 2019-го в Києві став найтеплішим майже за півтора століття — з початку спостережень у 1881 році. Найспекотніше було 22 червня, коли максимальна температура після полудня піднялася до 34 °С.

Середньомісячна ж температура повітря у столиці становила +23,6 °С, що на 5,4 °С вище за кліматичну норму. Такі дані спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського. За місяць було аж 14 днів з температурою вищою за 30 °С. Синоптики зафіксували одразу 11 температурних рекордів. За півроку ж відхилення температури повітря від кліматичної норми становило 3,2 °С! У нас глобальне потепління демонструє свої прояви швидше, аніж деінде. Загроза для фермерства в тому, що спека шалено висушує українські чорноземи, їм критично бракує вологи. Навіть найвитриваліші культури не здатні повноцінно розвиватися за таких умов.

Читайте: Українські чорноземи перетворюються на пустелю: 25 млн га землі доведеться зрошувати

«На території України середньорічна температура підвищується навіть швидше, ніж в середньому по земній кулі», — констатує директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда. Дощі якщо й випадають, то лише під час буревіїв, приносячи більше шкоди, аніж користі.

Температурні рекорди б’є і світ. Наприклад, у німецькому місті Кошен синоптики цього червня зафіксували 38,6 °C, що стало новим температурним рекордом для країни. У польському Радзині було 38,2 °C, а в чеських Доксанах — 38,9 °C. Температурні рекорди також оновили у деяких районах Франції, Швейцарії та Іспанії. Це не перше «пекельне» літо в Європі, яке б’є температурні рекорди, приносить посуху і лісові пожежі.

Фахівці побоюються, що висока температура стане причиною загибелі сотень і навіть тисяч людей. Вони нагадують, що у 2003-му спека вбила 70 000 європейців, а, наприклад, торік у Німеччині померли як мінімум тисяча осіб.

Фатальна спека, яка навіть вбиває людей, звісно ж, додасть глобальних проблем фермерам. Фахівці вважають, що сільське господарство врятують нові агротехнології. Детально про це — у спецпроєкті «Метеозахист».

Поділися

Метеозахист     10 вересня 2019 11:53

Українські чорноземи перетворюються на пустелю: 25 млн га землі доведеться зрошувати

Учені підрахували: кожні сім-вісім років із 10 на півдні України оцінюються як сухі та посушливі. У цих умовах вже за 80 років 80% площі українських полів не згодяться для сталого землеробства. Вихід – застосування нових агротехнологій.

Про це йдеться у спецпроекті Landlord «Метеозахист».

Метеорологи цьогоріч фіксують нові температурні піки, а фермери уже потерпають через посуху та втрату врожаю. Першими на сполох забили в Київській, Житомирській, Чернігівській, Сумській, Черкаській та Полтавській областях. Саме на ці регіони припадає значна частина вирощування картоплі, буряка, капусти і моркви. У червні в цих областях більше двох тижнів не було опадів. Тоді як рекордно висока температура повітря, навіть уночі, виснажувала поля.

Вирощування овочів у господарствах цих регіонів здійснюється без поливу, тож протидіяти зневодненню ґрунту, на жаль, практично неможливо. А садівники Херcoнщини вже підрахували, що через пoгoдні фoрc-мажoри травня-червня втратили близько чверті врожаю кісточкових.

Пустеля наступає – урожайність падає

Учені попереджають: знамениті українські чорноземи ризикують перетворитися фактично на пустелю. За даними Академії аграрних наук України, лише за останні десятиліття площа сухої та дуже сухої зони зросла на 7%. Площа перезволожених земель при цьому скоротилася на 8%. Наші вчені підрахували: кожні сім-вісім років з 10 на півдні України оцінюються як сухі та посушливі.

За таких умов середня врожайність зернових у зоні степу падає. Нині вона — найнижча по країні: частка виробництва зерна в цій зоні зменшилася на 11% — до 37%. У 1990 році вона була на рівні 48%. Далі ця тенденція лише посилиться а опади з’являтимуться переважно у вигляді стихійних лих — аномальних злив та граду. І через високі температури волога випаровуватиметься з поверхні ґрунту значно швидше. Як наслідок посіви страждатимуть від посухи.

Крім того,  вітрова ерозія загрожуватиме ґрунтам у Донецькій, Луганській і Запорізькій областях, а також півдню Херсонщини, де зниження родючості становить до 25–30%.

Землі потребують додаткового зрошення

За таких умов виникає потреба у додатковому зрошенні. За підрахунками Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України, вже за 80 років 80% площі наших полів не згодяться для сталого землеробства. Аби отримати врожай, 25 млн га землі доведеться зрошувати. Але виникає інша проблема: де взяти воду.

Директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Ромащенко зауважує, що в умовах кліматичних змін відбудеться зменшення інфільтраційного живлення ґрунтових та підземних вод і, відповідно, зменшення їх запасів, придатних для використання.

Що ж робити у цих умовах фермерів. Фахівці радять застосовувати нові агротехнології та страхувати бізнес від несприятливих метеоумов. Детально про це – у спецпроекті Landlord «Метеозахист».

Поділися

Метеозахист     03 вересня 2019 12:48

Аномальний рік: страхи фермера наочно

Трагічна масштабність та незворотність кліматичних змін нарешті перестали викликати сумніви. Незалежно від континенту, близькості до екватора чи полюсів — глобальне потепління дісталося всюди. Особливо це відчувають аграрії: через різноманітні катаклізми вони можуть втратити не лише врожай, але й саму професію. Бо вже цього століття умови фермерства в Україні можуть змінитися до невпізнаваності.

Поділися

Метеозахист     30 травня 2019 11:13

Як захистити врожаї від катаклізмів

Щороку аграрії втрачають мільйони тонн урожаю через стихії. Те, що раніше сприймалося як погодні примхи, нині набуває масштабів критично загрозливих катаклізмів. Посіви виснажують спека та посухи, вибиває град, заливають повені, випробовують заморозки та спопеляють пожежі.

Та чи можливо застрахуватися від катаклізмів? Можливо. Однак традиційні страхові продукти для аграріїв в Україні слабо розвинені й непопулярні. Фермерів відлякують висока вартість страховки та повільні темпи відшкодування за страховими випадками.

Проте окрім традиційного страхування майбутніх врожаїв фермери мають можливість врятувати свою рентабельність ще на етапі посівної. Наприклад, завдяки програмі «МетеоЗахист» від провідного виробника насіннєвого матеріалу та засобів захисту рослин «Сингента». Тим паче, що в такому випадку за страховку не доведеться сплачувати окремо — достатньо лише купити пакет продуктів: насіння та засобів захисту рослин.

Читайте: Опитування: ТОП-5 катаклізмів, що завдали найбільшої шкоди вашому господарству

Відгуки фермерів про такі фінансові інструменти позитивні. Вони зізнаються: компенсації від погодних негараздів за програмою «МетеоЗахисту» надійшли дуже оперативно, неабияк підстрахувавши підприємства. Фермери встигли профінансувати подальші польові роботи й таким чином уникнули серйозних збитків.

Планування подібних програм заздалегідь дозволить мати постійний «запас міцності» перед непередбачуваними стихійними лихами, викликаними змінами клімату.

«В останні роки клімат стає все більш мінливим. Проблема не тільки у підвищенні загального показника температури, але й у нерівномірності опадів. Усе частіше ми чуємо: «Декілька місяців не було дощу, а потім в один момент випала місячна норма». У результаті інвестування у сільське господарство стає ризикованим і українським фермерам необхідний інструмент захисту від негоди. Проект «МетеоЗахист» — дуже простий та надійний інструмент, завдяки чому він і користується великим попитом, покриваючи третину всіх застрахованих полів у сезоні 2019 року», — коментує Роман Хрипко, керівник напряму захисту агрономічних ризиків, Східна Європа, компанія «Сингента».

Читайте: До яких природних катаклізмів слід підготуватися українським аграріям

Отже, як фермеру захистити свій врожай?

  1. Придбати і застосувати пакет із двох або трьох препаратів «Сингента» залежно від культури на площу від 200 га. Програма покриває вартість насіння та засобів захисту рослин «Сингента» без ПДВ до $60 на 1 га.
  2. Отримати граничні рівні опадів і температури, відповідно до яких розраховуватиметься сума відшкодування, а також рівень покриття.
  3. Отримати відшкодування. Якщо фактичні параметри опадів або температури виявляться гіршими, ніж граничні, — ви отримаєте повне або часткове відшкодування витрат на насіння і засоби захисту рослин компанії «Сингента».

Тож фермери можуть більше не перейматися через погодні ризики, а також застрахувати свої інвестиції за допомогою програми «МетеоЗахист».

Утім, якщо все ж таки цікаво дізнатися, які загрози фермерам несе природа, редакція Landlord у співпраці з компанією «Сингента» підготували спецпроект «Топ-5 катаклізмів. Нашестя проти врожаїв». Ви будете шоковані наведеними фактами!

Поділися