Родина Ман: від постачальника рому британському флоту до компанії світового масштабу

ED&F Man — це 237 років інновацій та майстерності. Вона була заснована Джеймсом Маном у 1783­му й на сьогодні є приватною компанією, що перебуває у власності її менеджерів, та є найбільшим гравцем на світових фінансовому і товарному ринках. У компанії зайняті близько 7000 працівників у 60 країнах. Вона реалізує 11 млн т цукру та 11 млн мішків кави щорічно й нараховує близько 15 000 клієнтів.

Якщо ви житель Землі, то кожну 14­тю чашку випитої кави і кожну 17­тю розмішану в ній ложку цукру вам постачає саме ED&F Man. У 2007 році причетною до легендарного цукрового бренду стала й Україна — і за весь час роботи в нашій державі компанія інвестувала більше $150 млн. Основними напрямами ED&F Man є продаж цукру, кави, патоки, кормів для тварин, зерна та бобових.

Окрім реалізації сільськогосподарської продукції компанія є одним з найбільших у світі хедж­фондів, що складається з п’яти інвестиційних «двигунів»: Man AHL, Man Numeric, Man GLG, Man FRM та Man GPM. ED&F Man управляє $103,5 млрд клієнтських коштів та надає фінансові послуги в управлінні ціновими ризиками шляхом хеджування. Крім того, вона надає клієнтам доступ до товарних ринків і ринків капіталу за допомогою власного фінансово­брокерського бізнесу.

Щорічний дохід групи становить близько $960 млн з 10­мільярдним оборотом. Принцип її роботи базується на цінностях поваги, доброчесності, меритократії, орієнтації на клієнта та підприємництві.

ED&F MAN

Заснована: 1783 року Джеймсом Маном

Дохід: $960 млн (2018 рік)

Кількість працівників: 7000

Головний офіс розташований у Лондоні, Велика Британія

Виконавчий директор: Люк Елліс

Британські традиції

Усім відома британська традиція: о п’ятій годині вечора обов’язково пити чай. Але більше 200 років проіснував також інший ритуал. Всі моряки британського флоту щодня рівно опівдні, аж до 1970 року, отримували імперську пінту (70 мл) рому (зазвичай розведеного до стану грогу). Ця традиція мала назву Rum Tot. Пайок обов’язково видавався зі спеціальної дубової бочки, що була укріплена мідною стрічкою з латунними літерами на ній: «Боже, благослови Королеву».

Із 1784 по 1970­й (коли ця практика була припинена) — впродовж 186 років — ром для британського флоту постачала одна компанія: ED&F Man. За цей час вона з невеликого торговця виросла до рівня світового гіганта з доходом $10 млрд. Ще більш дивно те, що і в ХХI столітті іншим важливим напрямом діяльності цієї компанії залишається цукор. Справді, британський консерватизм і традиції — щось особливе.

Цукрова набережна Темзи

Засновник компанії Джеймс Ман народився 21 листопада 1755 року в найбільш неблагополучному на той час районі Лондона Уайтчепел, що розташований у східній частині міста. Подорослішавши, він пройшов багаторічне стажування у виробника бочок для рому і міг би в найкращому разі стати відомим бондарем.

Але Джеймс вирішив, що торгувати повними бочками набагато краще, ніж порожніми. І в 28 років заснував власну торгово­брокерську компанію з торгівлі цукром і ромом. Величезний успіх прийшов одразу ж: на наступний рік компанія отримала контракт на поставку рому для Королівського військово­морського флоту. Контракт проіснував 186 років і став тією опорою, яка дозволила підприємству активно розвиватися.

Читайте: Євраліс 2.0. Перезавантаження – Найджел Твейтс

На берегах Темзи, недалеко від місця, де Джеймс заснував свою компанію з переробки цукру, офіс групи Man розташований і досі, а місце біля нього називають Цукровою набережною Темзи.

Майже 20 років із моменту заснування компанія займалася тільки цукром і ромом. Але в 1802­му вона почала приторговувати також кавою й какао. Протягом XIX і XX століть бізнес­стратегія була спрямована в бік поступової та досить консервативної диверсифікації діяльності, але після Другої світової війни вона була значно розширена аж до надання фінансових послуг і судноплавства.

Від родинного бізнесу до… чогось більшого

Сучасну назву ED&F Man отримала в 1860 році, коли онуки Джеймса Едвард Десбороу та Фредерік Ман склали зі своїх ініціалів абревіатуру, яка і стала «титулкою» компанії. У 1823­му, в рік смерті Джеймса, компанія вже була одним із найбільших товарних брокерів Лондона. А до кінця XIX століття вона зайняла провідні позиції й в освоєнні нової практики хеджування товарних ризиків, щоб захистити торгівлю, яка розвивалася швидкими темпами.

У другій половині вже ХХ століття ED&F Man знову зіткнулася зі зростаючим попитом на хеджування фінансових інструментів — бізнесу, який швидко розширювався в 1970­х. І сьогодні компанія надає цілу низку допоміжних засобів різним інвесторам по всьому світу і є найбільшим хедж­фондом — у 2015 році під його керівництвом було зосереджено $78,1 млрд.

У 1963­му в ED&F Man Ltd почав працювати 26­річний талановитий шотландець Девід Андерсон. Його подальший внесок у розвиток корпорації виявився величезним. Саме він на початку 1970­х розробив концепцію управління інвестиціями у ф’ючерси й опціони, а в 1981 році створив Anderson Man Limited — брокерську компанію з управління терміновими брокерськими операціями та інвестиціями, що стало першим кроком ED&F Man Ltd на ф’ючерсному ринку.

Масштаб постаті Андерсона характеризує те, що він також був головою комітету на Міжнародній нафтовій біржі, співголовою комітету на Балтійській міжнародній фрахтовій біржі та заступником голови Лондонської товарної біржі.

Читайте: Клуб новаторів агробізнесу дає змогу працювати ефективніше – Микола Тімош

У 1985 році компанія Anderson Man Limited перетворилася на ED&F Man International Limited з Андерсоном у ролі голови. Із часом сталися нові зміни назви: Man Financial, пізніше Man Group — найбільшого керуючого активами у світі.

Той же 1985­й відзначився тим, що група придбала Schuurmans & van Ginneken — компанію, яка займалася продажем патоки, що дало змогу розширити почату диверсифікацію бізнесу та стало початком розвитку нового напряму — виготовлення кормів для тварин.

Подальша диверсифікація

Переломний момент в еволюції компанії випав на 1980­ті. За тодішнього голови Майкла Стоуна, який був партнером з кінця 1970­х, фірма почала працювати з ф’ючерсами.

Але окрім успіху з ф’ючерсами в період головування Стоуна компанії вдалося отримати великий контракт на поставку 500 000 т цукру, який хотіла придбати радянська влада, що в той час була одним з найбільших продавців на ринку. Але в 1971 році у СРСР урожай цукрового буряка був поганим, тож із великого міжнародного продавця «імперія» перетворилася на відчайдушного покупця. Ця ситуація спричинила стрімке зростання цін на цукор на міжнародному ринку, від чого ED&F Man опинилася у виграші.

Спочатку ED&F Man стала хеджувати власні угоди та створила казначейські операції. Але згодом керівництво компанії відчуло, що наступним і логічним кроком буде надання брокерських послуг. Так, у 1980 році Девід Андерсон, який обіймав кілька найвищих посад у ED&F Man понад 20 років і продовжував головувати на Лондонській товарній біржі, заснував Anderson Man, що займалася наданням брокерських послуг товарними ф’ючерсами. Приблизно в той же час фірма створила Mantrad, грошового посередника та торговця фінансовими ф’ючерсами та золотом; то було передвістя сьогоднішнього ф’ючерсного бізнесу — підгрупи Man Financial.

За кілька років керівництво помітило, що основні клієнти не були ані покупцями товарів, ані брокерами, а більшість інвестиційних партнерів базувалися в США, які з часом стали основою бізнес­імперії ED&F Man. У 1983 році Коліна Барроу, що був відповідальним за розвиток брокерських послуг в США, відправили до Нью­Йорка. Там він відкрив Mint Investment Management; керувати компанією призначили Ларрі Хайта та Майкла Делмана.

У 1972 році перший із них опублікував книгу «Теорія ігор додатків», в якій передбачив, що теорію ігор можна використовувати в торгівлі ф’ючерсами. А другий (Делман) був комп’ютерним вченим із Сент­Луїса, який написав програму для реалізації ідей Хайта. За перші два роки своєї діяльності Mint Investment Management отримувала щорічне зростання прибутків понад 20%. Саме тому Барроу вирішив, що управляти ф’ючерсами — це бізнес, яким повинна займатися ED&F Man, і в 1983­му фірма придбала 50­відсотковий пакет акцій компанії Mint, що займалася наданням брокерських послуг. Це був відвертий успіх. До кінця 1980­х років Mint управляла $900 млн — більшість із них для ED&F Man — і могла похвалитися сукупною річною віддачею в розмірі 24%. У 1987­му, в рік краху на фондовому ринку, Mint забезпечила своїм клієнтам 60­відсоткову прибутковість.

Тим не менше Барроу не хотів, щоб усі його інвестиції були в одному кошику. У 1989 році ED&F Man купує 60% акцій у новому лондонському бізнесі з керованим ф’ючерсом під назвою AHL. Як і Mint, AHL спеціалізувався на комп’ютерній торгівлі керованими ф’ючерсами. З часом AHL почав переважати за прибутком Mint, тому в 1994 році ED&F Man викуповує більшість акцій AHL і поступово зменшує вплив на бізнес Mint.

Читайте: Німецькі технології та надійне партнерство: Павло Головенко про принципи роботи Convex International GmbH

Тоді ж прибуток компанії від фінансової діяльності став переважати над товарним. Один із керівників компанії тих часів Стенлі Фінк згадує: «Бізнес управління хедж­фондами ріс на 25% на рік, і так тривало понад десятиліття. У той же час зростання на сировинних ринках було мінливим і циклічним. Тому в 2000 році Man Group продала товарний сегмент бізнесу за 559 млн фунтів. Це було складне рішення, але ми знаємо, що воно було правильним».

Бізнес по всій планеті

У 1994­му Man Group розмістила акції на Лондонській фондовій біржі, а шість років по тому розділилася на дві частини: підрозділ фінансових послуг зберіг лістинг на фондовій біржі як Man Group PLC, а підрозділ із сільськогосподарських продуктів повернувся до статусу приватної компанії, яка належить її менеджменту, як ED&F Man Holdings Limited.

2002­го компанія виходить на американський ринок кормів для тварин.

Іще за два роки Man Group придбала шведську компанію Volcafe, ставши одним із провідних продавців кави у світі. Volcafe була створена в 1851­му й займалася продажем високоякісної кави рідкісних сортів, що вирощували дрібні власники та невеликі кооперативи в усьому світі. Саме продаж рідкісних та якісних сортів кави, а також налагоджений ланцюг поставок дозволили компанії утримувати привабливі для покупців ціни, що допомогло швидко перерости з невеликої компанії в одного з провідних гравців ринку й бути успішним більше ста років.

2007­го на Лондонській біржі підрозділ групи ED&F починає торгувати металами. А через рік вирішує відмовитися від торгівлі какао та сфокусувати діяльність на базових для компанії продуктах — цукрі, каві та солоді.

У 2012­му відомий німецький виробник цукру Sudzucker інвестує в ED&F Man значні кошти. За три роки ED&F Man вирішує придбати дві нідерландські компанії — Mercature, яка спеціалізується на продажу сировини для виготовлення кормів для тварин, та Feedimpex, що спеціалізується на торгівлі сушеною м’якоттю цукрових буряків.

2015 рік відзначився придбанням Royal Ingredients, відомого виробника та постачальника комбайнів для збирання цукрових буряків. Тоді ж ED&F Man придбала 92% акцій чилійської торгової компанії Empresas Iansa, а також стала власником сінгапурської цукрової компанії SIS’88.

А вже 2017­го група купує Maviga, одного зі світових лідерів з вирощування та переробки цукрового буряка.

Врешті, того ж року — наприкінці 2017­го — Man Group оголосила про створення в Китаї кількісного хедж­фонду. Фірма має ліцензії на діяльність у країні з 2012­го, але тільки через пів десятиліття отримала дозвіл управляти інвестиційним фондом приватних цінних паперів. Man Group — одна з перших світових фірм, яка отримала цей дозвіл у КНР. Фондом керуватиме відділ AHL Man.

Нові часи — нові виклики

У вересні 2016­го генеральним директором Man Group було призначено Люка Елліса. На цьому посту він змінив Менні Романа, з яким працював сім років і був знайомий два десятиліття. Стратегічна мета Елліса для Man Group — продовжувати диверсифікувати фірму шляхом створення різних напрямів бізнесу. Друга мета — шукати інвестиції в інфраструктуру компанії. Під його керівництвом та з допомогою співголови Джонатана Соррелла Man Group знайшла шляхи значного скорочення витрат, що дозволило зекономити близько $270 млн. Після успішної реалізації стратегії економії роль Соррелла як співголови було розширено до функції управління корпоративною стратегію, приватними ринками та придбаннями.

Подейкують, що сьогодні компанія подумує навіть над розміщенням ф’ючерсів для біткойна.

Наразі ED&F Man вважається одним із найбільших постачальників продуктів харчування, цукру, спецій, кормів для тварин, тропічних олій, гуми, біопалива та кави у 60 країнах світу. Але останнім часом справи на цукровому ринку ідуть не так, як би того хотілося, й маржинальність від продажу різко впала. Це пов’язано передусім із тривалим отриманням великих врожаїв бамбукових, що спостерігається в Індії й Таїланді. Й саме це значно знизило маржу та посилило на ринку конкуренцію. Як заявив Люк Елліс, ED&F Man завжди швидко реагує на ринкові тенденції, щоб забезпечувати клієнтам дохід. Тому, аби залишатися прибутковою компанією, в 2019 році її керівництво ухвалило рішення закрити нафтопереробний завод у Ізраїлі, один із трьох цукрових заводів у Чилі та тимчасово закрити завод з переробки цукрових буряків в Україні.

ED&F MAN в Україні

На вітчизняний ринок всесвітньо відома компанія зайшла досить пізно. Тільки у 2006 році у нас з’явилася її дочірня «Юкрейніан Шугар Компані», яка одразу ж придбала у компанії «Сімекс» 75% акцій Засільського цукрового заводу — єдиного на півдні країни. У модернізацію заводу тут же було інвестовано близько $30 млн. А 2009­го ED&F Man сконцентрувала 100% його акцій, ставши єдиним власником.

У 2011 році, у зв’язку з проблемами отримання квоти на переробку сирцю і виробництво цукру, керівництво компанії ухвалило рішення про будівництво бурякового цеху і вирощування цукрових буряків. Цього вдалося досягти спільно з іншим дочірнім підприємством — «Агро­торговою фірмою «Агро­Дело».

У травні 2012­го Антимонопольний комітет України схвалив створення агрокомпаніями Continental Farmers Group (CFG, острів Мен) і ED&F Man Holdings спільного підприємства з вирощування цукрових буряків. За два роки у своєму звіті ED&F Man відзначала вельми сумні фінансові показники українського бізнесу через політичну нестабільність і знецінення гривні, але підтримувала бадьорість духу акціонерів нагадуванням, що за свою двохсотлітню історію стикалася з подібними проблемними періодами неодноразово й має достатню міцність, аби їх подолати.

У грудні 2015­го АТФ «Агро­Дело» в рамках проєкту з розвитку іригації в Миколаївській і Херсонських областях придбала компанію «Агропродукт Н», у користуванні якої перебували земельні ділянки площею 1500 га. У новому господарстві компанія засіяла поля льоном і зерновими культурами. В цілому інвестиційний портфель ED&F Man в український агробізнес на квітень 2017 року становив $150 млн. Близько $5 млн із цієї суми витрачено на відкритий у квітні масштабний зрошувальний комплекс площею 1000 га у Херсонській області. У планах ED&F Man — до кінця 2020 року вкласти в програму іригації в Херсонській та Миколаївській областях понад $60 млн і забезпечити зрошення території площею 20 000 га. Це дозволить вирощувати цукровий буряк у зоні ризикованого землеробства.

З часом британська компанія вирішила активізуватися і в торговому бізнесі на українському ринку. Трейдер ED&F Man 22 березня 2017 року відкрив регіональний офіс у столиці України. Київський офіс координує діяльність усіх бізнес­напрямів компанії: мова про сільськогосподарське виробництво, цукрове виробництво, трейдинг цукру і зернотрейдинг. Трейдери по цукру, які працювали в зоні Чорноморського регіону з Лондона, переїхали до Києва, а команда, що займається торгівлею зерновими, передислокувалася до Одеси. «Коли інші компанії закриваються, ми ростемо та інвестуємо в Україну. Відкриття офісу в Києві свідчить про нашу віру в український агробізнес. І це тільки початок», — повідомив генеральний директор компанії Філіп Хоуел.

ED&F Man 186 років забезпечувала британських моряків ромом, а нині вона напуває весь світ кавою, годує цукром й вдало веде фінансовий бізнес. Чудова диверсифікація!

Текст: Інна Хівренко

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати