В Україні вже ніхто не питає, для чого нам потрібні державні банки
Наталія Буткова-Вітвіцька
Ощадбанк

Ніхто з аграріїв або трейдерів сільськогосподарської продукції не мав алгоритму дій на випадок широкомасштабної агресії. Ніхто навіть уявити не міг, що майже весь експорт умить зупиниться через блокування портів. Втім, залишившись без звичних джерел отримання коштів, оператори сільгоспринку не залишились без фінансової підтримки.

Українська банківська система не просто вистояла після шаленого удару, а й продовжила нарощувати обсяги фінансування. Тільки за перші два місяці повномасштабної війни Ощадбанк видав кредитів агропідприємствам більше, ніж  за весь минулий рік.

Завдяки злагодженій співпраці з Національним банком України, Кабінетом Міністрів України, міністерством економіки, міністерством фінансів, міністерством аграрної політики та продовольства, фондом розвитку підприємництва, місцевими органами виконавчої влади банки розгорнули кредитні програми, які дають можливість кредитуватись при недостатності чи відсутності заставного майна під практично нульові відсоткові ставки.

Під час нещодавнього інтерв’ю директорка департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу Ощадбанку Наталія Буткова-Вітвіцька багато розповіла про особливості організації роботи і кредитування у воєнних умовах, релокацію підприємств і ставлення державного банку до сучасних ризиків фінансових операцій.

У другій розмові — про нові  напрями кредитування, фінансову допомогу експортерам агропродукції, про оптимізм клієнтів Ощадбанку та їхню віру у швидке повоєнне відновлення діяльності.



Про нові напрями кредитування

Чи з’явились в Ощадбанку нові фінансові продукти для сегмента ММСБ, зокрема для фермерських господарств?

Звісно, ми адаптуємо стандартні банківські кредитні продукти, в тому числі для фермерів, до обставин, які спричинила війна, через різноманітні програми. Війна має закінчитись, і тоді фермери продовжать свою буденну роботу, як і раніше в  мирний час.

Здебільшого відбувається адаптація діючих продуктів під умови, які диктує життя, з використанням пропозицій наших партнерів — державних органів, фондів, міжнародних організацій.

Ми консолідуємо умови партнерських програм та надаємо комплексну пропозицію, найбільш прийнятну для клієнта, що дає можливість як пом’якшити вимоги до застави, так і зменшити навантаження завдяки компенсації відсоткової ставки за кредитами.

За якими головними напрямами відбувається фінансування?

Я хочу ще раз підкреслити, що насамперед під час війни Ощадбанк — провайдер державних ініціатив з підтримки бізнесу, і їх запровадження є нашою місією.

Першим завданням, яке поставила держава, була підтримка українського АПК, і зокрема посівної кампанії. Відповідно, до 80% усіх кредитних коштів, які видавав Ощад, отримували саме підприємці аграрної галузі.

Ощад першим підписав угоду з Експортно-кредитним агентством, в рамках якої ми запустили нову програму підтримки експортерів

Друге завдання — недопущення продовольчої кризи. Все, що виросте, необхідно зібрати, зберегти, переробити та довезти до споживача. Як я вже казала, ми самі шукали в Україні переробні підприємства, цехи з вироблення продуктів харчування тощо. Ми відшукували підприємців, які тільки планували, наприклад, виробляти тушонку чи макарони, контактували з ними і розповідали про можливості державної підтримки, провайдером якої є Ощадбанк.

Яким чином планується здійснювати підтримку і в чому вона буде полягати?

Так, Ощад нещодавно першим з українських банків підписав угоду з Експортно-кредитним агентством, в рамках якої ми запустили нову програму підтримки експортерів, які займаються переробкою та виготовленням продуктів харчування, продуктів легкої промисловості та іншої продукції переробної галузі. В рамках цієї програми Ощадбанк фінансує обіговий капітал підприємств під заставу їхніх експортних контрактів. А Експортно-кредитне агентство страхує ризик несплати за такими кредитами.

Ми відшукували підприємців, які тільки планували виробляти тушонку чи макарони і розповідали про можливості державної підтримки

Це також своєрідна портфельна гарантія — покриття становить до 85% із ціною 0,5%. Тобто з урахуванням інших можливостей, що наразі відкриті за іншими державними програмами, кредит буде для позичальника майже безкоштовним і на дуже пільгових умовах. Зокрема, його можна поєднувати з державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%».

Також принципово новим напрямом для нас стало фінансування суб’єктів військово-промислового комплексу.


Що саме мається на увазі?

ВПК — це не лише величезні танкові заводи, а й малі підприємства. Скажімо, до нас звертається підприємець, що налагоджує виробництво бронежилетів. А у мене в команді просто немає аналітиків та менеджерів, які можуть оцінити ризики такого підприємства. Які потрібні пластини та матеріал плитоносок, які види відстрілу мають проводитись, які необхідні ліцензії, дозволи, сертифікати… Ми всі розуміємо важливість відкриття таких виробництв, адже бронежилети та каски потрібні просто зараз. Це стало справжнім викликом для наших команд — ми на ходу вчились і продовжуємо вчитись такому фінансуванню.

Які ще можливості отримання підтримки наразі існують для малого та середнього бізнесу?

Окрім переліченого, ми маємо намір розширити програму кредитування клієнтів ММСБ в рамках реалізації Угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Європейським інвестиційним банком, Європейським інвестиційним фондом (ЄІБ/ЄІФ) та Ощадбанком. За цією програмою  ЄІБ/ЄІФ надають гарантію в розмірі 70% суми отриманого кредиту, що сприяє доступу підприємств до кредитування за відсутності достатньої застави.

Принципово новим напрямом для нас стало фінансування суб’єктів військово-промислового комплексу

Слід нагадати і про регіональні програми підтримки бізнесу, в рамках яких місцева влада за рахунок власного бюджету компенсує підприємствам частину сплачених відсотків за користування кредитом. Такі програми працюють майже у всіх обласних центрах України.


Про партнерські програми

Чи будуть найближчим часом запускатись інші програми для фермерів?

Наразі ми закриваємо всі головні потреби в різних видах фінансування сільськогосподарських виробників і АПК загалом (з урахуванням програми фінансування під заставу експортних контрактів).

Звісно, ми не згорнули і продовжуємо спільні з виробниками і постачальниками  партнерські програми — коли партнер повністю або частково компенсує фермеру відсоткову ставку за кредитом. Це стосується програм кредитування на придбання техніки, обладнання, матеріалів та засобів виробництва тощо.

Протягом останніх місяців у нас з’явилось близько 10 нових партнерів, і наразі кількість учасників за такими програмами сягає 270.

Розширення програм свідчить, що інвестиційна активність, принаймні в нову техніку, на ринку зберігається. Чи є попит на інвестиційні кредити в будівництво нових об’єктів?

Так, попит є. В агросегменті активно розглядаються можливості інвестицій у будівництво нових потужностей зі зберігання зерна. Фермери розуміють, що через блокування портів та повільний експорт попит на зберігання нового врожаю зростатиме. До того ж на сході, півдні, в центрі України було пошкоджено або взагалі зруйновано багато елеваторів. Тож будівництво зерносховищ у західних областях вже на порядку денному.

Якщо абстрагуватись від теми сільського господарства, то можу відзначити попит на фінансування будівництва готелів — тема буде популярною ще довго через значні руйнування, яких зазнав житловий фонд України.


Про обсяги кредитування агрогалузі

Як змінилась клієнтська база та обсяги фінансування аграрних виробників у порівнянні з минулим роком?

Минулого року ми видали на весь агросегмент близько 4 млрд гривень кредитів. Цього року  тільки за період з 22 березня до початку червня агровиробників було профінансовано на 5 млрд гривень Тобто за понад два місяці фермерів прокредитовано більше ніж за весь минулий рік.

Ми продовжуємо спільні з виробниками партнерські програми. Протягом останніх місяців у нас з’явилось близько 10 нових партнерів

Якщо брати операційну завантаженість з обслуговування видачі кредитів, то вона зросла, за моїми оцінками, десь у 10 разів. Це було для нас великим викликом, адже процедурно і навіть ментально ми до такого не готувались. Співробітники працювали буквально цілодобово, розуміючи важливість забезпечення агросектора грошима на посівну.

Який ліміт за портфельними гарантіями в рамках державної програми отримав Ощадбанк?

З урахуванням залишків ліміту з минулого року ми мали на програму портфельних гарантій 3,2 млрд гривень. Фактично було видано 5 млрд гривень. Завдяки державній програмі ринок кредитування вдалось вивести зі ступору й запустити на повні оберти.


Про якість кредитного портфеля

Якою є частка нових кредитів у загальному обсязі фінансування ММСБ Ощадбанком?

За моїм напрямом таких близько 25% — як нові кредити, що оформлювали діючі клієнти, так і позики, видані новим клієнтам, що перейшли на обслуговування до нас з інших банків.

Це свідчить, що держава і державні банки обрали дійсно ефективний шлях стимулювання підприємницької діяльності та економіки в цілому. Наскільки це взагалі можливо за таких жахливих обставин.

В Україні вже ніхто не питає, для чого нам потрібні державні банки.

Чи проводив Ощадбанк оцінку якості кредитного портфеля? Як вона змінилась порівняно, скажімо, з минулим роком?

Це питання можна розглядати лише в комплексі. По-перше, до 31 травня для всіх клієнтів банк запровадив кредитні канікули. В рамках цих канікул клієнт мав змогу не сплачувати як відсотки за кредитом, так, власне, і саме тіло кредиту. Але водночас було висунуто одну вимогу: якщо клієнт виявляє бажання отримати нове фінансування, то він зобов’язаний погасити всі платежі, що накопичились на момент звернення, — тобто борги за березень та квітень. Інакше втрачається логіка: підприємець приходить по фінансування і фактично не може підтвердити свою платоспроможність.

З урахуванням залишків ліміту з минулого року ми мали на програму портфельних гарантій 3,2 млрд гривень. Фактично було видано 5 млрд гривень

Цей стимул дав нам можливість зберегти оплати за кредитним портфелем на рівні 80%. На мій погляд, для мікро-, малого та середнього бізнесу це дуже непоганий показник у сучасних умовах.

По-друге, ми встановили правило — тримати постійний зв’язок з кожним клієнтом. Двічі на місяць наші менеджери телефонують позичальникам і запитують про стан бізнесу, про перспективи, застави і плани на найближчий час. За моїми даними близько 70% клієнтів наразі на постійному зв’язку (що вже дуже добре в умовах війни) і намагаються здійснювати всі платежі за графіком або навіть із випередженням.

Якщо брати операційну завантаженість з обслуговування видачі кредитів, то вона зросла, за моїми оцінками, десь у 10 разів

Звісно, що частина клієнтів не виходить на зв’язок, і ми не знаємо, де вони і що з ними. Але що мене здивувало — приклад Миколаєва: у нас там приблизно 250 кредитних клієнтів ММСБ, і з усієї цієї кількості не відповідають лише троє.

Яка мета підтримання такого постійного зв’язку?

Було проведено велику роботу з огляду на кількість клієнтів. З кожним із них пророблявся і проробляється детальний план, щоб допомогти уникнути недотримання термінів за платежами за кредитом.

Взагалі в сегменті ММСБ наш кредитний портфель протягом останніх п’яти років зріс до 10 млрд гривень, і частка прострочень до початку широкомасштабної війни становила менше ніж 0,05%. Це можна вважати статистичною похибкою.

Ми встановили правило — тримати постійний зв’язок з кожним клієнтом. Двічі на місяць наші менеджери їм телефонують і запитують про стан бізнесу

Яким буде цей показник після війни — наразі прогнозувати просто неможливо. Єдине що ми бачимо, — наші кредитні клієнти попри все намагаються зберегти бізнес та виконувати зобов’язання перед банком. Але ситуація змінюється буквально щодня.


Про зростання ділової активності

Чи є наразі ознаки зростання активності клієнтів? Як змінилась середня сума кредиту за місяці війни?

Динаміку «середнього чеку» треба ще аналізувати, вона буде різною за типами підприємств. Слід врахувати інфляцію, вплив державних програм і ще багато факторів.

Ми постійно відстежуємо моделі поведінки клієнтів за кількістю проведених трансакцій протягом доби. І якщо на початку широкомасштабної агресії цей показник став у чотири рази менше порівняно з довоєнним станом, то наразі — лише у два рази. Тобто ділова активність на ринку потроху відновлюється незважаючи на бойові дії. Бізнес активно пристосовується до нових умов і працює.

І наостанок, за такої кількості різних програм за участі держави чи є попит на звичайні банківські продукти Ощаду?

Так, він нікуди не зник, адже не всі українські компанії відповідають критеріям державної програми «5-7-9%». Для таких клієнтів ми пропонуємо фінансування за партнерськими програмами (кредитування на придбання техніки, насіння, добрив тощо). Є кредитування і за нашими звичайними ставками.

Ми бачимо, що наші кредитні клієнти попри все намагаються зберегти бізнес та виконувати зобов’язання перед банком

Так обслуговуються або великі компанії, або специфічні види бізнесу, яких немає в переліку державних програм. У деяких випадках є можливість комбінувати — скажімо, 80% кредиту оформлюється за програмою «5-7-9%», а 20% — за іншими програмами. Прийнятне для клієнта рішення завжди можна знайти.

До речі, навіть за державною програмою портфельних гарантій 20% ризику все одно припадає на сам банк. Наскільки це, на ваш погляд, небезпечно для фінансової установи в сучасних умовах?

Якщо йти за такою логікою, треба просто сказати: «Вибачте, у нас війна», і повністю зупинити кредитування. От тільки легше від цього не буде нікому — ані підприємцям, ані економіці, ані державі. Банку, до речі, також…

Відповідь полягає в тому, чи віримо ми в перемогу у війні й у те, що підприємства відновляться. Дійсно, ризики великі, але є лише два сценарії. У разі поразки будуть масові дефолти. Але представники бізнесу, з якими ми спілкуємось, говорять: «Ми нічого не боїмося, ми можемо самі знищувати свої об’єкти, щоб вони не діставались окупантам. Нам головне — перемогти, і ми все відновимо за рік-два».

Так само мислимо й ми: кредитування наразі є дуже ризикованим, якщо оцінювати його з позиції звичайної банківської діяльності. Але це інвестиція в нашу перемогу, відновлення економіки та наше майбутнє як країни.