Рейтинги    05 листопада 2018 16:33

ТОП-10 інвестиційних угод в агросекторі України


В Україні налічується понад 150 агрохолдингів і агрокомпаній, капіталізація яких перевищує десятки мільйонів доларів. Більшість з них виявляє високу активність у напрямку розширення своєї діяльності, також шляхом поглинання агроактивів.

В результаті в країні продовжує зростати кількість угод злиття та поглинання в агросекторі. Їх основними фігурантами лишаються рослинницькі компанії. Угоди укладаються зазвичай заради отримання контролю та консолідації земельного банку. Журнал Landlord спільно з інвестиційною компанією InVenture склали рейтинг найбільших угод M&A в агросекторі України серед рослинницьких підприємств за 3 квартали 2018 року.

У дослідженні були проаналізовані угоди з основними активами рослинницьких підприємств. А сюди входить не лише право оренди землі сільськогосподарського призначення, а й комплекс сільськогосподарської техніки для обробки підконтрольних земель, тваринницькі комплекси, елеваторні потужності, потужності з переробки сільськогосподарських культур.

Угоди M&A ранжовані за розміром земельного банку компаній, що поглинаються. Бо офіційні дані стосовно вартості угод не завжди доступні через конфіденційність інформації. Однак за деякими угодами все ж таки наведені вартісні індикатори транзакцій на основі експертних оцінок учасників ринку.

Припущення що до вартості угод складалися на основі експертної оцінки ринкової вартості основних засобів підприємств, при цьому кредиторська і дебіторська заборгованість не бралися до уваги.

Рейтинг M&A угод включає в себе вже проведені транзакції і такі, що знаходяться на розгляді в Антимонопольному комітеті України.

При підготовці рейтингу проводилися консультації із найбільшими аудиторськими та юридичними компаніями України що до ідентифікації проведених угод та їх умов. Аналізувати ринок допомагали такі компанії як Dragon Capital, Concorde Capital, Alexandrov & Partners, Asters.

Текст: Олексій Олейніков, керуючий партнер InVenture

$242 млн

Основні активи:

Земельний банк: 165 тис. га

Елеватор: 380 тис. т

Насіннєвий та крохмальний заводи

Напрямки діяльності:

  • Тваринництво
  • Насіннєвий бізнес
  • Зберігання та переробка c/г продукції
  • Логістика
  • Трейдинг

Регіон: Тернопільська, Хмельницька, Львівська, Рівненська, Івано-Франківська та Чернівецька області

Покупець: SALIC UK Ltd  (Великобританія)

Продавець: Mriya Farming PLC (Великобританія)

Консультанти: Rothschild & Co, ICU, FinPoint, Hogan Lovells

11 вересня 2018 року Mriya Farming PLC (Великобританія) і SALIC UK Ltd (Saudi Agricultural and Livestock Investment Company, Великобританія) оголосили про укладення договору купівлі–продажу сільськогосподарських активів групи «Мрія», включаючи всі об’єкти інфраструктури, технічний парк, а також компанії, які мають право оренди земельного банку. Після завершення угоди «Мрія» продовжить операційну діяльність в Україні спільно з дочірньою компанією SALIC — Continental Farmers Group (CFG). Передбачається, що «Мрія Агрохолдинг» стане керуючою компанією, а українські підприємства «Агромарк Юкей», «Агро ЛВ Лімітед», «Грейн Ленд», «Агролендінвест Юкей», що входять до Continental Farmers, увійдуть до складу нового холдингу. Підконтрольні Continental Farmers компанії в Україні контролюють 45 000 га, а земельний банк «Мрія Агрохолдинг» налічує 165 000 га, таким чином сумарний земельний банк нового холдингу сягає 210 000 га.

 

$28 млн*

*експертна оцінка

Основні активи:

Земельний банк: 20 тис. га

Напрямки діяльності:

Рослинництво

Регіон: Рівненська область

Покупець: Vitagro

Продавець: Агропромислова група «Пан Курчак»

Група компаній Vitagro через агрохолдинг «Зоря» в лютому 2018 року уклали угоду з придбання 100% акцій «Агрофірми Трипілля» та «Радивилів Агро», розташованих в Рівненській області. Обидва підприємства входили в агропромислову групу «Пан Курчак».

Угода дозволила Групі компаній Vitagro збільшити свій земельний банк до 80 тис. га. До Групи компаній Vitagro входять підприємства сільськогосподарського профілю в Хмельницькій, Рівненській та Тернопільській областях. Група спеціалізується на виробництві і переробці сільськогосподарських культур, в тому числі фруктів і овочів, а також на молочному тваринництві та свинарстві. Крім цього, Vitagro займається будівництвом і ремонтом доріг, виробництвом цегли.

Група підприємств «Пан Курчак», що створена в 2002 році, об’єднує ряд компаній, в тому числі «Західну аграрну компанію», «Агротехніку», «Птахокомплекс «Губін», «Українські торгівельні мережі» та ін. Група займається виробництвом зернових і комбікормів, вирощуванням птиці та виробництвом м’яса птиці.

 

$15,9 млн

Основні активи:

Земельний банк: 15 тис. га

Елеватор: 32 тис. т

Напрямки діяльності:

Рослинництво

Насіннєвий бізнес

Тваринництво

Регіон: Черкаська область

Покупець: LNZ Group

Продавець: Farm Invest Corporation S.A. (ByFrederic)

Консультанти: EY, Василь Кісіль і партнери, Baker Tilly

LNZ Group придбала 100% корпоративних прав «Шпола-Агро Індустрі» з усією інфраструктурою і технікою в Черкаській області і, тим самим, збільшила земельний банк на 16,7% — до 70 тис. га. LNZ Group, що створена на базі Лебединського насіннєвого заводу, займається торгівлею насінням кукурудзи, соняшнику, пшениці, ячменю, вирощуванням сільськогосподарської продукції, тваринництвом. Крім рослинницької бізнесу, LNZ Group також володіє тваринницьким бізнесом (4,6 тис. голів великої рогатої худоби). LNZ Group також належать елеваторні комплекси в Сумській і Кіровоградській областях, загальна потужність зберігання яких становить 170 тис. тонн зернових.

Об’єкт поглинання, компанія «Шпола-Агро Індустрі», спеціалізується на вирощуванні пшениці, кукурудзи, соняшнику, розведенні великої рогатої худоби, а також надає послуги первинної обробки та зберігання зерна.

Група ByFrederic продовжить діяльність в Україні з продажу насіння кукурудзи, соняшнику, ріпаку, сої та інших сільськогосподарських культур, а також з продажу та обслуговування агротехніки.

 

$12 млн*

*експертна оцінка

Основні активи:

Земельний банк: 14 500 тис. га

Напрямки діяльності:

Вирощування сільськогосподарських культур

Регіон: Донецька область

Покупець: «АПК-Інвест»

Продавець: Валерій Пилипко, Макссим Єфімов, Руслан Луняченко

Компанія «АПК-Інвест» Бориса Колеснікова у жовтні 2018 року отримала схвалення Антимонопольного комітету на придбання частки у статутному капіталі компанії «КЗТС Машинінг». У результаті угоди «АПК-Інвест» збільшить свій земельний банк майже до 47 000 га.

Компанія «КЗТС Машинінг» спеціалізується на вирощуванні зернових, бобових і олійних культур, а також займається тваринництвом.

Господарства укомплектовані сучасною технікою John Deere, CLAAS тощо. Засновниками «КЗТС Машинінг» є Валерій Прилипко, Максим Єфімов та Руслан Луняченко. «АПК-Інвест» — вертикально інтегрована агропромислова компанія з повним замкненим циклом виробництва охолодженої свинини: від вирощування зернових і виготовлення комбікормів до виробництва та реалізації м’ясної продукції.

На ринку компанія представлена торговими марками «М’ясна весна» та «Колбаспищепром» і фірмовою роздрібною мережею «М’ясна весна».

 

$7,5 млн*

*експертна оцінка

Основні активи:

Земельний банк: 10 тис. га

Елеватор: 20 тис. тонн

Напрямки діяльності:

Рослинництво

Тваринництво

Зберігання та переробка с/г продукції

Трейдинг

Виробництво комбікорму

Регіон: Запорізька область

Покупець: Landfort

Продавець: Приватна особа

Агрохолдинг Landfort, який входить в структуру групи компаній BKW, за рахунок поглинання Агрофірми «Росія» збільшив свій земельний банк до 37 тис. га.

Landfort — відносно молода структура з українським капіталом. Власниками компанії є Віталій Боговін і Вадим Коверник, які об’єднали свої активи в 2016 році.

Крім земельного банку в 10 тис. га новий власник в результаті поглинання отримав також тваринницький комплекс на 1500 голів великої рогатої худоби, комбікормовий завод, елеватор потужністю 20 тис. тонн в 40 км від Бердянського морського порту, а також парк сільськогосподарської техніки — понад 40 одиниць.

Основна спеціалізація Агрофірми «Росія» — вирощування пшениці, соняшнику, ячменю, гороху і кукурудзи.

 

$14 млн*

*експертна оцінка

Основні активи:

Земельний банк: 8,7 тис. га

Напрямки діяльності:

Рослинництво

Тваринництво

Регіон: Київська та Черкаська області

Покупець: «Ерідон»

Продавець: Група компаній «Агрейн»

Компанія «Евросіт», яка входить в групу компаній «Ерідон» на початку червня уклала угоду з купівлі трьох підприємств «Агрофірми «Іскра» (Черкаська обл.), «Соєва Сфера» (Київська обл.) і Племзавод «Яненківський» (Київська обл.). Всі три підприємства входили до Групи компаній «Агрейн», яка спеціалізується на вирощуванні сільськогосподарських культур і насіння олійних культур, торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням та кормами для тварин.

В результаті угоди група компаній «Ерідон» збільшила свій земельний банк на 8 тис. га. Придбані активи дозволять більш ефективно розвивати тваринницький напрям і молочно-товарний бізнес.

 

$ 18,5 млн*

*експертна оцінка

Основні активи:

Земельний банк: 8 тис. га

Елеватор: 50 тис. тон

Комбікормовий завод

Цех по переробці олійних культур

Напрямки діяльності:

Рослинництво

Виробництво комбікорму

Виробництво білково-мінеральних вітамінних домішок

Переробка олійних культур

Зберігання c/г продукції

Регіон: Київська та Черкаська області

Покупець: «Ерідон»

Продавець: Kyiv Atlantic Group

Консультанти: VI2 Partners

Група компаній «Ерідон» на початку червня закрила угоду з придбання агрохолдингу «Київ-Атлантик Україна». Засновниками виступали сім’я американців Свірі і датська компанія DUI Holding, яка приєдналася до складу акціонерів в 2006 році.

Рішення про продаж «Київ-Атлантик Україна» власники прийняли в 2017 році, щоб забезпечити реструктуризацію кредитних зобов’язань перед «Укрсоцбанком».

Після придбання «Київ-Атлантик Україна» «Ерідон» здійснив подальший продаж комбікормового бізнесу німецької компанії Agrolife GmbH.

Рослинницькі компанії «Атлантик Фармз» і «Атлантик Фармз II» залишилися у власності «Ерідон». Основним видом їх діяльності є вирощування зернових і технічних культур. В результаті угоди «Ерідон» збільшив свій земельний банк до 39 тис. га.

Як прокоментували в компанії, у «Ерідон» на 2018 рік більше немає планів з придбання нових активів або будівництва додаткових потужностей з переробки або зберігання Сільськогосподарська продукції.

 

$6,5 млн

Основні активи:

Земельний банк: 6,5 тис. га

Напрямки діяльності:

Вирощування зернових та олійних культур

Торгівля зерном, насінням та кормами для тварин

Регіон: Івано-Франківська область

Покупець: «Гудвеллі Україна» («Даноша»)

Продавець: «Українські аграрні інвестиції» (Kernel Group)

Свинарська компанія «Даноша», 100% якої належить данським інвесторам, в лютому 2018 року оголосила про укладення угоди з придбання 100% акцій ПП «Галицькі аграрні інвестиції», яка входила до складу агрохолдингу «Українські аграрні інвестиції».

В результаті поглинання «Даноша» збільшила свій земельний банк на 6,5 тис. га і отримала доступ до сировинної бази чинного, добре налагодженого підприємства.

«Галицькі аграрні інвестиції» спеціалізується на вирощуванні зернових і олійних культур. Підприємство також торгує зерном, насінням та кормами для тварин.

У червні 2017 року «Українські аграрні інвестиції» перейшли під контроль компанії Kernel Group, найбільшого в світі виробника і експортера соняшникової олії, провідного виробника і постачальника сільськогосподарської продукції з регіону Чорноморського басейну.

 

$5,6 млн*

*експертна оцінка

Основні активи:

Земельний банк: 6,5 тис. га

Напрямки діяльності:

Рослинництво

Регіон: Кіровоградська та Одеська область

Покупець: Група компаній «УкрАгроКом» і «Гермес‑Трейдінг»

Продавець: «Українські аграрні інвестиції» (Kernel Group)

Агрохолдинг «УкрАгроКом» в травні 2018 завершив операцію з придбання двох агропідприємств Kernel Group за $5,6 млн: ТОВ «Інтер-Контак-Агро» та ПСП «Старт».

Угода відповідає планам «УкрАгроКом» та «Гермес-Трейдинг» щодо збільшення земельного банку з 114 тис. га до 120 тис. га.

За словами комерційного директора «УкрАгроКом» Павла Фесюка, рішення про покупку двох зазначених підприємств було прийнято агрохолдингом в лютому нинішнього року.

ТОВ «Інтер-Контак-Агро» та ПСП «Старт» розташовані в Кіровоградській і Одеській областях відповідно, обробляють в цілому більше ніж 6,5 тис. га орендованої сільськогосподарської землі. До моменту угоди обидві компанії завершили всі агрохімічні та посівні роботи на полях. Компаніям також належить необхідна сільськогосподарська техніка для обробітку всього масиву земельного банку.

 

$7,7 млн*

*експертна оцінка

Основні активи:

Земельний банк: 5,5 тис. га

Напрямки діяльності:

Вирощування сільськогосподарських культур

Вирощування овочів

Трейдинг

Регіон: Житомирська область

Покупець: Cygnet

Продавець: Агрофірма «Світанок»

Група компаній Cygnet в липні 2018 року закрила операцію з купівлі підприємства «Ружинський край», збільшивши свій земельний банк на 5,5 тис. га. Завдяки даній угоді, розмір земельного банку Cygnet досяг 29 тис. га.

Компанія «Ружинський край», кінцевим бенефіціаром якої була Тетяна Засуха, спеціалізується на вирощуванні і реалізації сільськогосподарських культур, у тому числі овочів.

Група Cygnet, що створена в 2011 році, до приєднання нового підприємства обробляла 24 тис. га в Житомирській і Вінницькій областях. Група займається вирощуванням кукурудзи, сої, пшениці, цукрових буряків. Cygnet також володіє молочним бізнесом, продукцію якого вона реалізує місцевим переробникам. Група розпорядженні елеваторні потужностей в розмірі 60 тис. тонн.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

3 години тому

Аграрний парадокс: субсидії зменшують конкурентоспроможність фермерів

Хоча фермери вважають важливим механізм держпідтримки агросектора, проведене економічне дослідження показало, що насправді аграрна політика (пільги або тиск на ціни) та бюджетні субсидії зменшують конкурентоспроможність господарств на 10,8 та 4% відповідно.

Про це повідомляє biz.liga.net.

Фахівці Київської школи економіки Соломія Брик та Олег Нів’євський дослідили основні чинники, які впливають на конкурентоспроможність українського аграрія – як позитивно, так і негативно. Побудована за результатами їхнього аналізу діаграма унаочнює ефект 8 факторів впливу на розвиток агропідприємств.

До чинників, які зменшують конкурентоспроможність сільгоспвиробників, належать:

  • заробітна плата працівників,
  • аграрна політика у вигляді пільг,
  • державна підтримка через субсидії/дотації.

Найбільш впливовими факторами підвищення конкурентоспроможності агропідприємств виявилися:

  • запровадження ринку землі;
  • підвищення продуктивності сільгосппідприємств;
  • розвиток інфраструктури.

Пільговий парадокс

Розглянемо детальніше, чому податкові пільги мають нульовий ефект на конкурентоспроможність фермерів.

Держпідтримка агросектора в Україні реалізується за допомогою трьох інструментів:

  • податкові пільги (спецрежим ПДВ до 2017 р. та єдиний податок 4-ї групи),
  • цінова підтримка або тиск держави (за допомогою мит, квот та заборон на експорт/імпорт с/г продукції або невідшкодуванням ПДВ експортерам),
  • прямі субсидії та дотації.

Самі аграрії вважають, що спецрежим ПДВ для сільгоспвиробників, який діяв до 2017 р., був визначальним  фактором їх можливості конкурувати на ринку. Проте економічні розрахунки продемонстрували нульовий ефект від податкових пільг.

З одного боку, пільги зменшують витратну базу для підприємства, поліпшують їх інвестиційний потенціал та позитивно впливають  на продуктивність і, як результат, на конкурентноспроможність. Однак з другого боку, така підтримка може розхолоджувати менеджерів (оскільки є додатковий дохід від ПДВ) і знижувати ефективність їх роботи. Крім того, за менш жорстких бюджетних обмежень (через спецрежим ПДВ) виробники роблять невиважені й неефективні інвестиційні кроки.

Досвід інших країн, зокрема Швейцарії, де дуже високий рівень держпідтримки с.-г. галузі, підтверджує цю тезу: кількість тракторів у Швейцарії в розрахунку на 10 тис. га ріллі в 10 разів перевищує аналогічний показник у США.

Економісти зробили висновок, що результат впливу податкових пільг залежить від того, який з ефектів переважить: зменшення витрат за рахунок пільг чи неефективність роботи. В Україні ці два ефекти виявилися рівнозначними, що в результаті дало сукупний нульовий ефект на розвиток конкурентоспроможності агропідприємств.

Landlord раніше повідомляв про те, що заборона на продаж землі коштувала Україні у 2018 р. $22,5 млрд ВВП.

Аналітика   

7 години тому

Ціна мораторію: заборона на продаж землі коштувала Україні у 2018 році $22,5 млрд

Розрахунки економістів свідчать про те, що якби в Україні 18 років тому не ввели мораторій на продаж землі, сьогодні продуктивність у рослинництві могла б бути вдвічі вищою, і у 2018 році агросектор міг би забезпечити на 22,5 млрд більшу додану вартість у структурі українського ВВП.

Про це повідомляє Економічна правда.

Фахівці Київської школи економіки Ольга Галиця та Олег Нів’євський провели розрахунки, результати яких наочно демонструють, що мораторій на продаж земель сільгосппризначення є негативним чинником, який призвів до зниження можливостей українського агросектора і до втрат загального ВВП країни.

Промовисті цифри

У 2018 р. частка валової доданої вартості (ВДВ) сільського господарства у структурі ВВП України дорівнювала близько 10%, тоді як у 1990 р. – 24%.

Читайте: Таємниці часникового бізнесу: як і за скільки часу можна досягти рентабельності

За даними Світового банку, в Україні з її родючими ґрунтами ВДВ агросектора в рази нижча порівняно з країнами, що мають менш продуктивні землі:

Так, у 2016 р. цей показник становив:

  • у Франції –  $22 239 на 1 га,
  • США – $1414 на 1 га,
  • Бразилії – $1266 на 1 га,
  • Аргентині – $773 на 1 га,
  • Канаді – $604 на 1 га,
  • Росії – $527 на 1 га
  • Україні – $416 на 1 га.

Підхід до оцінювання впливу мораторію

Автори прагнули оцінити вплив на ВДВ безпосередньо мораторію, але при цьому враховували інші чинники,  які могли б зумовлювати зміни продуктивності в агросекторі:

  • пільгове оподаткування,
  • інтеграція із СОТ та ЄС,
  • макроекономічна ситуація,
  • вплив аграрної політики,
  • фінансова криза 2008 року,
  • анексія Криму,
  • індивідуальні особливості агрогосподарств,
  • зміни клімату,
  • кон’юнктура міжнародного ринку агропродукції.

Автори назвали цей підхід «дослідженням подій», відзначивши, що він не дає найточніших даних, проте є наразі єдино можливим.

Отримані дані

Розрахунки та аналіз отриманих даних показали, що якби не було мораторію, щорічний темп зростання продуктивності в галузі рослинництва міг би бути на 6% вищим. Таким чином, якби 18 років тому в Україні не запровадили мораторій, то сьогодні продуктивність у рослинництві могла б бути вищою приблизно вдвічі.

Якби ринок землі був в Україні відкритий, то у 2018 р. агросектор міг би забезпечити близько $35,8 млрд ВДВ замість фактичних $13,3 млрд. Тож без мораторію ВВП України у 2018 р. міг би бути на на 17% (або на $22,5 млрд) більшим від фактичного рівня.

«Це і є ціна мораторію, яку сплачує вся Україна», – підводять підсумок економісти.

Landlord раніше повідомляв про те, що як вважає Джон Шморгун, міжнародні інвестори дуже чекають зняття мораторію на землю в Україні. 

Земля   

7 години тому

Економічні відносини між Україною та Аргентиною: міністр агроіндустрії провінції Буенос-Айресу назвав 3 сектори розвитку

Міністр агроіндустрії провінції Буенос-Айресу (Аргентина) Леонардо Хорхе Саркіс звернувся до аграрії України. За словами Хорхе Саркіса, незважаючи на те, що Україна й Аргентина хоч і є конкурентами на ринку зернових, проте нині країни мають об’єднатися заради спільної взаємовигоди та значного прогресу в  торговельно-економічних відносинах. І для цього, на думку чиновника, є всі можливості.

Відносини між Україною та Аргентиною звичайно можуть зростати і мають можливість для значного покращення. Варто зазначити, що Україна і Аргентина є виробниками схожих зернових культур.

Хотів би відмітити, що нещодавно я приймав участь у Міжнародному Конгресі виробників пшениці у Кордові (Аргентина) і можу сказати, що Буенос-Айрес є головним виробником цієї культури в країні, а саме 52-58% за кількістю і якістю.

У провінції Буенос-Айрес виробляється 40 мільйонів тонн зерна, включаючи сою, кукурудзу, пшеницю, ячмінь та соняшник.

З іншої сторони Україна за своїми кліматичними та сільгосподарськими характеристиками також є виробником зерна, а тому й нашим конкурентом, але світ потребує зерна, тому, мені здається, що робочі місця знайдуться для кожного.

Читайте: Перевірка харчових підприємств за новим законодавством: що змінилося ІНФОГРАФІКА

Що можна було б збільшити в економічних відносинах між Аргентиною та Україною? Я не сумніваюся, що це питання імпорту м’яса, яке могло б покращитись. Тема імпорту овочів також є предметом, яке потребує поліпшення. Щодо сільськогосподарської техніки, я впевнений, що допоки є конкуренція та буде поліпшуватись співвідношення, безумовно, матимемо більше можливостей для спільної торгівлі.

Через порт Баїя-Бланка експортується 25% зернових, а з Некочеа – ще 15%.

Відносини можуть значно поліпшуватись, особливо, враховуючи ініціативність аргентинських бізнесменів, а також значну підтримку від держави. У свою чергу, ми підтримуємо їх від провінційного уряду в реалізації економічних проектів та їх зближенні. Уряд провінції Буенос-Айрес має багато можливостей для імплементації слільних проектів з Україною, і я гадаю, що ми повинні збільшити і покращити нашу співпрацю.

Цікаві факти про провінцію Буенос-Айрес

Сьогодні провінція Буенос-Айрес представляє половину виробництва всієї країни:

  • Зерно 58%;
  • Борошно 72%;
  • Кукурудза 45%;
  • Соняшник 56%;
  • Соя 46%;
  • Поголів’я ВРХ 39%;
  • Овочівництво 39%;
  • Картопля 75%;
  • Риболовля 55%;
  • Молочні ферма 28,5%;
  • Свинарство 48%;
  • Бджільництво 55%;
  • Птахівництво 45%;
  • Вівчарство 45%.

Раніше Густаво Гробокопатель, один із найбільших виробників сільгосппродукції в Аргентині, розповів про свою бізнес-модель, яка приносить йому більше $1 млрд.

Текст: Леонардо Хорхе Саркіс, Міністр агроіндустрії провінції Буенос-Айресу (Аргентина)

Думки   

11 години тому

Перевірка харчових підприємств за новим законодавством: що змінилося ІНФОГРАФІКА

Процес планової перевірки харчових підприємств за новими правилами став більш відкритим і прозорим. Відтепер оператор ринку знає, до чого він має бути готовим у разі проведення контролю, а також має право знімати хід інспектування на камеру.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук проект ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні».

Спільно Українським центром європейської політики було розроблено інфографіку, що візуалізує зміни у процесі  перевірки представниками Держпродспоживслужби операторів ринку харчової продукції.

Читайте: Росія продовжила ембарго на продовольчі товари з України до 31 грудня 2020 року

Якщо раніше підприємства попереджали про перевірку за 10 днів і при цьому оператори ринку не знали, чого їм чекати від інспектора і до чого готуватися, оскільки той міг ставити підприємцям запитання на власний розсуд, то зараз ситуація різко змінилася у бік прозорості.

Хоча дату інспектування операторам ринку не повідомляють (попереджають за 3 дні лише в разі аудиту НАССР), проте підприємці тепер знають, скільки разів на рік їм чекати перевірку та які питання ставитиме інспектор (вони є у вільному доступі на сайті Держпродспоживслужби, і інспектор не може їх змінювати на власний розсуд). Також оператори ринку (як і інспектори) тепер мають право знімати процес перевірки на камеру.

Отже, коротко про те, як держава контролювала безпечність продуктів раніше, а як контролюватиме зараз:

Як повідомляв Landlord, Уряд затвердив періодичність планового контролю підприємств. Раніше він проводився раз на рік, тепер – раз на півроку. Окрім цього, підставою для візиту співробітників на підприємство може стати доручення Прем’єр-міністра та обґрунтована скарга споживача.

Політика   

24 червня 2019 14:42

Інвестори дуже чекають зняття мораторію на землю в Україні – Джон Шморгун

Для залучення потужних інвестицій в агросектор України потрібно зняти мораторій на землю і прийняти Інвестиційний кодекс. Таку думку одностайно висловлювали учасники круглого столу «Інвестиції в агробізнес. Що нового нам готує час змін».

Про це повідомляє ресурс InVenture.

На заході, організованому спільно компаніями AgroGeneration і AgroInsightex Co, піднімалися питання ефективного розвитку українського АПК, який неможливий без іноземних інвестицій. Водночас вразливість інвестиційного клімату є однією з головних причин того, що міжнародні інвестори вже 4 роки дисконтують Україну.

Читайте: Поля у США перетворилися на ставки. Великі території залишилися незасіяними

Відсутність кардинальних змін і реформ у Генпрокуратурі України призводить до непрозорості законодавства, що своєю чергою веде до скорочення інвестиційних потоків.

«Адже якщо немає прозорості в законодавстві, то про які інвестиції може йти мова?» – відзначив президент AgroGeneration Джон Шморгун.

За його словами, зараз інвестори чекають парламентських виборів і об’єднання парламентаріїв у більшість для посиленої роботи і змін в Україні.

При цьому друге питання, яке має бути невідкладно вирішене, – це земельне: зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення, тобто відкриття ринку землі.

«Необхідно зняти мораторій, і я сподіваюся, що це станеться. Інвестори цього дуже чекають», – наголосив президент Джон Шморгун.

Він також зазначив, що допомагати Україні впроваджувати реформи повинні західні фахівці, які сприятимуть зміні системи.

Про важливість формування нової інвестиційної політики та її подальшого законодавчого втілення говорили зокрема директор Департаменту ентнонаціональної безпеки Юрій Марченко та голова правління Міжнародної асоціації переробників сільгосппродукції Ольга Кулакова.

«Україні потрібна не просто розробка окремого закону, а саме створення та прийняття Інвестиційного кодексу, який дозволить максимально гармонізувати інвестиційне законодавство», – зазначила Ольга Кулакова.

Саме Інвестиційний кодекс допоможе Україні мінімізувати наявні сьогодні перешкоди для надходження інвестицій, такі як:

  • низька оцінка інвестиційної привабливості України;
  • відсутність чітких «правил гри» для інвесторів;
  • відсутність рівноправності інвесторів і держави;
  • корупція на всіх рівнях влади і відсутність дієвих механізмів захисту прав інвесторів.

Як повідомляв Landlord, Джон Шморгун вважає, що пережити кризу в Україні аграріям буде значно простіше, аніж іншій економіці. Джон Шморгун був пілотом ВМС США, а зараз керує одним з найбільших агрохолдингів країни із земельним банком 110 000 га.

Земля   

Показати ще