Останні новини
На Київщині облаштовують першу у світі ІТ-пасіку українсько-польських розробників AmoHive. Нині там триває унікальне дослідження – на основі даних смарт-вуликів порівнюють найбільш поширені раси українських бджіл, розповів Ігор Курдін, співзасновник ІТ-пасіки, передає SEEDS.
Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter
Підприємці вирішили провести дослідження та порівняти в максимально однакових умовах найбільш поширені раси українських бджіл. Це Карпатка, це Українська Степова та Карніка.
Порівняння проводяться згідно з такими критеріями: медоносність, динаміка весняного розвитку, ефективність запилення. Ще кілька параметрів порівнюватимуть у майбутньому, зокрема стійкість або успішність зимування, адже зими, внаслідок глобального потепління, змінились, а це вимагає і відповідних змін у підготовці пасіки до зимування.
Подібні досліди з порівняння рас бджіл проводять англійські та норвезькі університети, але щоб створити максимально однакові умови старту та розвитку бджолиної родини, отримуючи щогодини актуальну інформацію про стан бджолиної родини упродовж року чи років, – тож такий експеримент проводитиметься вперше у світі.
Для порівняння необхідні максимально релятивні дані, тобто має бути однакова конструкція вулика, кліматичні умови, поживна база (квіти і т.д.), дуже близькі по силі у момент старту бджолородини. А ще досліди з порівняння рас бджіл мають проводитися на основі даних смарт-вуликів.
Цей експеримент одразу буде міжнародним, позаяк є можливість порівнювати у більш-менш подібних кліматичних умовах особливості різних рас бджіл в інших країнах.
Для чистоти експерименту бджолопакети придбали в українського відомого фахівця з бджільництва, розповів дослідник.
До речі, вже отримали цікаві результати з порівняння бджолиних родин, а один Смарт-вулик вже поїхав “до праці” як “пілотний” вулик для всієї кочової пасіки, з метою отримання дорожчого, корисного та ніжного українського акацієвого меду.
Отримані результати з української ІТ-пасіки зможуть співставити з такою ж самою ІТ-пасікою у Польщі (бджоли типу Sklenar та Buckfast), та такою ж ІТ-пасікою у Канаді, і, можливо, у Німеччини.
Нагадаємо, нещодавно стартап переміг у конкурсі під егідою ООН та Міністерства закордонних справ Польщі зі створення ІТ-пасіки, де використовуються винятково смарт-вулики. Як стверджує команда AmoHive, управління смарт-пасікою відрізняється від управління традиційною пасікою більшим охопленням та своєчасною поінформованістю бджоляра і власника землі, на якій запилюються рослини. Управління стає ефективнішим, бджоляр може точніше планувати свою роботу на пасіці, а власник земель має змогу контролювати ефективність запилення, силу бджолиної родини та загалом оцінити ефективність послуги, яка надається йому бджолярами.
Український додаток “Пасіка у смартфоні” вийшов на міжнародні ринки. Українська “Пасіка у смартфоні” успішно використовується у Польщі та Канаді.
Війна та падіння економіки вплинули абсолютно на всі галузі виробництва, і бджільництво не є виключенням. Галузь зазнала великих збитків, а для відновлення втрачених пасік потрібні великі кошти.
Попри збитки, завдані галузі бджільництва через військову агресію РФ, у 2022 р. в Україні зібрано хороший медовий врожай. Щодо експорту меду, то його обсяги уже суттєво зменшилися, але все одно продукція українських пасічників продається за кордон й під час війни.
Анна Лиса
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!
