Новини / Аналітика     02 липня 2019 10:04

Україна знижує виробництво кукурудзи на 19%. Аргентина, Бразилія та США нарощують об’єми на 2%.

Цього сезону Україні доведеться виборювати собі місце серед інших постачальників зерна на глобальному ринку.

Наприкінці весни Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (Food and Agriculture Organization — FAO) оприлюднила щорічний звіт «Продовольча перспектива». Важливість інформації, наданої в цьому документі, складно переоцінити. На яких зовнішніх ринках потребують вирощеного Україною врожаю? Як змінюватиметься попит? Які фактори впливатимуть на глобальні ціни? Провідні економісти FAO проаналізували ситуацію на основних глобальних сільськогосподарських і продовольчих ринках та окреслили головні тенденції та виклики.

Пшениця: рекордне виробництво

За оцінками FAO, світове виробництво пшениці у 2019 році сягне 767 млн т — новий рекорд, який майже на 37 млн т, або на 5% більше торішніх обсягів.

Результат буде досягнутий шляхом збільшення виробництва зерна в ЄС, РФ та Австралії. Зокрема, в ЄС виробництво зросте на 8,7% до 149,5 млн т. Підстав для такого прогнозу дві: зростання врожайності завдяки гарним погодним умовам і збільшення площі посівів на 2%. Адже в Європі очікують підвищення прибутковості вирощування цієї культури. Можливо, ті ж резони були й у росіян, які також збільшили площі під пшеницею. Сприятлива зима і достатнє зволоження ґрунту цієї весни дозволяють припустити, що РФ збільшить виробництво пшениці на 14% до 82 млн т (у порівнянні з 2018 роком). І для України прогноз FAO позитивний — урожай на рівні 26,5 млн т, або на 7,7% більше, ніж минулого року.

Світове виробництво пшениці у 2019-му сягне рекордних 767 млн т за рахунок ЄС, Канади, Австралії та РФ

А от у США посіви пшениці впадуть до найнижчого рівня за всю історію спостережень через аномально вологу погоду під час посадки озимини та негативні очікування фермерів з приводу рентабельності ярої пшениці. Втім, з огляду на зростання врожайності загальний обсяг виробництва американської пшениці сягне 51 млн т, що практично дорівнює торішньому результату. У Канаді також розширили посіви і чекають збільшення врожаю на понад 33 млн т, або на 4,2% у порівнянні з 2018 роком. Аргентина наростить виробництво на 1,7% до 19,8 млн т (+1,7%).

Але найбільш феноменальний ріст продемонструє Австралія, де обсяг виробництва пшениці злетить на 38,3% до майже 24 млн т завдяки збільшенню площі під пшеницею на 20% та загалом гарним погодним умовам.

Власне, Російська Федерація, США, ЄС, Канада, Австралія та Аргентина є найбільшими світовими експортерами пшениці та найближчими конкурентами українського зерна на світовому ринку. Як ми бачимо, практично всі гравці збільшили площі під пшеницею в очікуванні прибутку.

Пшениця: торгівля відновиться

Перший прогноз FAO для світової торгівлі пшеницею (включаючи пшеничне борошно у пшеничному еквіваленті) у 2019/2020 МР становить 173,5 млн т, що на 2,8 млн т, або 1,6% вище за рівень поточного сезону, але нижче сезону–2017/2018 з його рекордними 177 млн т.

Відновлення світової торгівлі у прийдешньому сезоні буде пов’язане зі зростанням імпорту пшениці деякими країнами Азії та Північної Африки.

Так, сукупні відвантаження до Азії прогнозуються на рівні трохи більш ніж 86 млн т, що на 1,3% вище за обсяг поточного маркетингового сезону. Очікується, що збільшення закупівель пшениці з боку Китаю, Індонезії, Республіки Корея, Філіппін і Таїланду більш ніж компенсують зниження імпорту Іраком, Туреччиною, Саудівською Аравією та декількома центральноазіатськими країнами СНД. Від себе зазначимо, що саме Індонезія, Філіппіни та Республіка Корея є найбільшими імпортерами української пшениці.

За прогнозами, в Африці загальний обсяг імпорту пшениці у 2019/2020 МР зросте до рекордного рівня у 49,3 млн т, що на 5,2% більше, ніж у поточному сезоні. Майже все прогнозоване збільшення зосереджене в Алжирі та Марокко, які, скоріш за все, зіткнуться з перспективою зниження виробництва. Так, очікується зростання імпорту зерна до Алжиру на 10% до 7,7 млн ​​т, що, втім, не дотягує до рекорду сезону–2016/2017 у 8,5 млн т. У Марокко імпорт може збільшитися на цілих 42%, досягнувши 4,7 млн т, з огляду на очікуване падіння внутрішнього виробництва на 25%. Закупівлі пшениці Єгиптом, найбільшим імпортером цієї культурі у світі, незначно збільшаться до 12,6 млн т на тлі попиту з боку населення, що зростає. До речі, до всіх перерахованих нужденних африканських країн Україна пшеницю поки практично не експортує.

В Європі загальний обсяг імпорту пшениці у прийдешньому маркетинговому році прогнозується на рівні поточного — 8,5 млн т, де на частку ЄС припаде близько 6 млн т.

У Латинській Америці та Карибському басейні сукупний імпорт у 2019/2020 МР становитиме близько 25 млн т, також не змінившись з 2018/2019 МР. При цьому минулого року Мексика через торгові суперечки знизила закупівлі зерна у США, свого традиційного постачальника пшениці. Це спонукало мексиканських трейдерів шукати альтернативних постачальників із сусідніх країн Латинської Америки, а також закуповувати зерно в РФ і Україні. Нашим експортерам слід врахувати, що у прийдешньому маркетинговому році Мексика дещо скоротить імпорт пшениці у зв’язку зі збільшенням виробництва цієї культури.

Загалом FAO прогнозує, що світовий експорт пшениці у 2019/2020 МР буде ще більш активним, ніж у поточному сезоні. При цьому основні експортери очікують або зростання виробництва, або як мінімум збереження його на рівні нинішнього маркетингового року. Отже, конкуренція за частку ринку серед експортерів посилюватиметься. Очікується, що третій сезон поспіль Російська Федерація очолить світову торгівлю пшеницею та відвантажить як мінімум стільки ж, скільки у 2018/2019 МР, або близько 35 млн т. Аналітики також вважають, що РФ вдасться розширити традиційні ринки збуту в Північній Африці та на Близькому Сході. Сполучені Штати Америки з 27 млн т передбачуваних відвантажень збережуть свою позицію другого глобального експортера. На третьому місці ЄС з 23,5 млн т.

Додатково зазначимо нестандартну ситуацію з експортом канадської пшениці (четверте місце рейтингу глобальних експортерів). Хоча в Канаді виробництво пшениці, швидше за все, значно збільшиться в порівнянні з торішнім показником, експорт може знизитися приблизно на 4%, до 23 млн т. Цей прогноз відображає не тільки жорстку загальну конкуренцію з боку інших експортерів, але і проблему, пов’язану з продажами твердої пшениці до Італії, яка традиційно є провідним ринком для канадської продукції. Після введення нового правила маркування макаронних виробів, що вимагає зазначати країну походження, попит італійських імпортерів на канадський дурум обвалився.

Пшениця: ціни впадуть

Звичайно, велика частина подій на глобальному ринку буде залежати від остаточних результатів основних врожаїв цього року, до яких ще кілька місяців. Проте, реакція на перспективу збільшення виробництва й торгівлі вже є, і світові ціни до кінця весни в цілому мали тенденцію до зниження.

Так, на початку 2019 року міжнародні ціни формувалися на тлі повідомлень про погані погодні умови під час збирання врожаю в Аргентині та Австралії, звітів про низький рівень посіву озимини в США і стурбованості з приводу скорочення експорту з Російської Федерації. У результаті в лютому ціни досягли найвищого з жовтня 2018 року рівня.

На фуражне зерно очікує падіння рівня попиту на тлі збільшення виробництва кукурудзи та ячменю в низці країн

Однак, вже в березні вони почали знижуватися під впливом відвантаження великих партій зернових з РФ і сприятливих прогнозів врожаю цього року, особливо серед основних експортерів. Наприклад, у квітні вересневі ф’ючерси на озиму пшеницю в середньому становили $170/т, що майже на 14% менше, ніж на початку цього року, і на 9% нижче, ніж у квітні минулого року.

Фуражне зерно: сприятливий сезон

Перший прогноз FAO по світовому виробництву фуражного зерна у 2019 році становить 1438 млн т, що на 2,4% (34 млн т) вище, ніж у 2018­-му. Прогнозоване збільшення переважно засноване на очікуваному зростанні виробництва кукурудзи на 2,3% (25,2 млн т) до 1140 млн т, головним чином завдяки Аргентині та Бразилії.

Найбільший у світі виробник кукурудзи — США зберуть 375 млн т (плюс 2,4%), Канада також чекає на збільшення врожаю.

У Європі виробництво кукурудзи у прийдешньому сезоні, очевидно, залишиться стабільним. Істотно, на 18% до 13,5 млн т, нарощує виробництво Російська Федерація (збільшення посівних площ на 15%).

На відміну від своїх найближчих конкурентів, Україна, швидше за все, різко, на 19% знизить виробництво кукурудзи до 29 млн т. Очікується, що врожайність культури повернеться до середнього рівня після рекордних максимумів останніх років.

Світове виробництво ячменю у 2019-­му становитиме 147 млн т, що на 5,4% (7,5 млн т) більше, ніж у попередньому році. Велика частина прогнозованого підйому стосується очікуваного відновлення виробництва в ЄС. Помітний приріст також прогнозується у Канаді, де ціни, що збільшилися, призведуть до зростання посівних площ на 14%, і в Російській Федерації, де гарні погодні умови сприятимуть високій врожайності.

Світове виробництво сорго прогнозується на рівні майже 59 млн т, практично не змінившись з 2018 року: низькі обсяги виробництва в Австралії та США компенсують очікуване зростання виробництва у Нігерії та Республіці Малі.

Фуражне зерно: спад глобальної торгівлі

Прогнози зростання світового виробництва фуражного зерна супроводжуються очікуваннями спаду світової торгівлі кукурудзою, ячменем і сорго у новому сільськогосподарському сезоні.

Так, глобальний експорт кукурудзи у 2019/2020 МР становитиме 157,5 млн т, або на 2,5 млн т менше, ніж у 2018/2019 МР. Очікуване скорочення, перше з 2004/2005 МР, буде обумовлене зменшенням імпорту з боку ЄС — на 4 млн т до 17 млн т. Це на 19% менше від рекордних європейських закупівель минулого сезону. У прийдешньому році європейці матимуть і істотний перехідний запас, і достатні внутрішні обсяги. Для українських трейдерів це досить тривожний сигнал, адже найбільшими імпортерами нашої кукурудзи після Китаю та Єгипту є Нідерланди, Іспанія, Італія, Велика Британія, Данія, Німеччина та інші країни ЄС.

На відміну від Європи, в Азії загальний імпорт кукурудзи буде зростати третій сезон поспіль, досягнувши рекордного максимуму в 77 млн ​​т у 2019/2020 МР. Прогнозується збільшення імпорту кукурудзи В’єтнамом, Туреччиною та Іраном (останній входить до топ­10 імпортерів української кукурудзи). Сукупний імпорт кукурудзи з боку Африки, прогнозований на рівні майже 23 млн т, наближається до рекорду 2016/2017 МР. Найбільше річне зростання імпорту кукурудзи очікується у Південній Африці, де ця культура є основним продуктом харчування.

Перша інформація про експорт кукурудзи вказує на різке збільшення продажів Аргентиною, Бразилією та меншою мірою РФ. Але це зростання, скоріш за все, буде переважене скороченням експорту з України, США та ПАР. Найбільше падіння експорту в річному численні прогнозується саме для України, де через очікуване скорочення внутрішнього виробництва цього року експорт у 2019/2020 МР може впасти до 21 млн т, що на 25% нижче рекордних 28 млн т у поточному маркетинговому році.

Світова торгівля ячменем у прийдешньому сезоні, найімовірніше, повторить результат цього сільгоспроку — близько 25,7 млн т. Прогнозується, що закупівлі Саудівської Аравії, найбільшого у світі імпортера ячменю, відновляться як мінімум на 23% у порівнянні з провалом 2018/2019 МР і сягнуть 8 млн т. Це чудова новина для українських трейдерів, адже саме до Саудівської Аравії ми експортуємо найбільші обсяги цієї культури. Щоправда, Китай, другий за величиною імпортер нашого ячменю, швидше за все, у новому сезоні знизить імпорт приблизно на 1 млн т (до 5 млн т). У цілому FAO прогнозує збільшення експорту культури з України, ЄС, Австралії та РФ, поряд зі зниженням продажів Аргентиною та Канадою.

Щодо світової торгівлі сорго, то у 2019/2020 МР вона продемонструє зниження на 11% до 4 млн т, що втричі нижче показника 2015/2016 МР. Ця динаміка здебільшого пояснюється насиченням ринків європейських країн сорго власного виробництва.

Фуражне зерно: конкуренція давитиме на ціни

Незважаючи на скорочення світового виробництва у 2018 році та деякий дисбаланс попиту і пропозиції у сезоні 2018/2019 МР, світові ціни на фуражне зерно в цілому залишаються порівняно низькими.

Активність експортерів і велика конкуренція за ринки в умовах зниження попиту привели до особливо низьких світових цін на фуражне зерно з червня по листопад 2018­го. У період з кінця минулого року по лютий 2019­го у відповідь на несприятливу погоду в Південній Америці та в деяких інших країнах­виробниках котирування експортних цін на кукурудзу ненадовго відновилися.

Олійні та олії: зростання виробництва

Світове виробництво насіння олійних культур оцінюється приблизно у 610 млн т у 2018/2019 МР, що на 2,9% більше, ніж у 2017/18 МР. Це новий історичний рекорд, на який вплинуло як відновлення рівня врожайності, так і зростання збираних посівних площ. Зазначений приріст річного обсягу виробництва прогнозується для соєвих бобів, поряд з більш скромними поліпшеннями у світовому виробництві насіння соняшника. Скорочення очікується для ріпака, арахісу і насіння бавовни.

Так, після помітного зростання врожаю у минулому сезоні світове виробництво ріпака скоротиться до 73 млн т у 2018/2019 МР. Збільшення обсягів в Індії, РФ, США і Україні виявляється недостатнім для компенсації різкого спаду у трьох провідних світових виробників: ЄС, Канади та Австралії. Усі вони зазнали виробничих втрат через несприятливі погодні умови.

Що стосується насіння соняшника, світове виробництво, як видається, стрімко зросте до рекордного рівня у 53,5 млн т з огляду на чудові врожаї в Україні, Російській Федерації та Аргентині (як через сприятливі погодні умови — у Чорноморському регіоні, так і через збільшення площі насаджень — в Аргентині та РФ). У ЄС повторення високої врожайності минулого сезону привело до майже рекордного врожаю. Китай і Туреччина, навпаки, скорочують і посіви, і виробництво.

Прогнози врожаю олійних дозволяють припустити помірне зростання виробництва олій і жирів у річному обчисленні (плюс 2,4%). Щодо окремих олій, то очікується, що істотний приріст соєвої, пальмової та меншою мірою соняшникової олії перевищить скорочення виробництва ріпакової, арахісової та оливкової.

Олійні: експорт набирає обертів

Світова торгівля соняшниковою олією може розширитися, у той час як обсяги операцій з ріпаковою олією, як прогнозується, залишаться незмінними, враховуючи очікуване падіння виробництва. Тим часом на структуру світової торгівлі ріпаком і ріпаковою олією можуть вплинути нещодавні побоювання Китаю з приводу канадського імпорту. Є ймовірність, що Китай буде шукати альтернативних постачальників або замінники ріпаку, в той час як Канада почне шукати нові напрямки експорту.

Взагалі, привабливі ціни на олії та жири стимулюють багато країн до імпорту цієї продукції. Особливу зацікавленість проявляє Азія, а ЄС, другий за величиною в світі покупець олії та жирів, ймовірно, відновить зростання імпорту у зв’язку зі збільшенням попиту на сировину для біопалива.

Очікується, що зростання експорту з Індонезії, Аргентини, Малайзії, України та РФ перевищить очікуване скорочення відвантажень Бразилією, США і деякими іншими країнами.

Олійні: стабільний прогноз на тлі занизьких цін

Слідом за тенденцією до зниження, зафіксованою на останньому відрізку сезону–2017/2018, міжнародні котирування цін на насіння олійних культур і похідні продукти залишалися на історично низьких рівнях у першій половині 2018/2019 МР. У квітні 2019­го індекси цін FAO на олійні культури та олії відповідно були на 15% і 17% нижче, ніж роком раніше.

Перспективи виробництва сезону–2019/2020 аналітики FAO поки описують як туманні. Наразі для окремих країн Північної півкулі доступна тільки обмежена інформація про наміри або перебіг сівби, тоді як у Південній півкулі сівба почнеться тільки в останньому кварталі поточного року.

На тлі в цілому занижених цін на насіння олійних культур передбачається, що посівні площі можуть залишитися незмінними порівняно з поточним сезоном. Це, в поєднанні з припущенням про нормальні умови вирощування, найімовірніше, призведе до невеликого падіння світового виробництва олійних культур у наступному сезоні.

Що стосується окремих культур, то сої, насінню соняшника і ріпака пророкують скорочення виробництва. Наприклад, основне зниження обсягів вирощування ріпака припаде на Канаду та обумовить глобальну тенденцію. Водночас в Австралії буде спостерігатися відновлення виробництва, а в Чорноморському регіоні — новий приріст. Несприятливі погодні умови початку сезону в країнах Європейського Союзу дозволяють припустити, що у 2019/2020 МР компенсувати торішнє падіння не вдасться. Світове виробництво насіння соняшника може впасти після скорочення посівів у Чорноморському регіоні та очікуваного повернення до середнього рівня врожайності в ЄС.

Текст: Еліна Московчук

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

12 години тому

Суперінтенсивне ягідництво: як господарству Обрій вдалося досягти високої рентабельності

«Обрій» — одне з передових господарств України, розташоване на Вінниччині, має багаторічний досвід у вирощуванні фруктів, ягід і пропонує ринку високоякісну продукцію. За 16 років підприємство розширило свій земельний банк майже в чотири рази і впроваджує ефективні методи виробництва.

Landlord реалізує медіапроєкт «Німецькі технології на полях українських фермерів», завдяки якому ви зможете дізнатися про ефективний досвід ведення агробізнесу.

У межах цього проєкту пропонуємо унікальний кейс, присвячений принципам діяльності агропідприємства, яким поділився директор господарства «Обрій» Андрій Багрій.

Історія

Історію успіху садівництва «Обрій» без перебільшення можна назвати надихаючою. Усе почалося у 2003 році, коли в колі однодумців зародилася ідея об’єднання своїх паїв у єдине підприємство, спрямоване на вирощування фруктово-ягідної продукції.

Читайте: Ставка на інновації. Як прагнення фермера Євгена Вайна до нового збільшує врожайність у господарстві «Відродження»

Спочатку в розпорядженні садівництва було 170 га землі, проте за 16 років земельний банк вдалося розширити до 620 га (120 га багаторічних саджанців і 500 га ріллі).

«Ми об’єдналися з однодумцями. В основу підприємства увійшли наші земельні наділи, які є в кожного мешканця села, а також частина орендованих паїв. Так разом ми стали співвласниками й одночасно засновниками господарства», — розповідає Андрій Багрій.

Практично з перших днів заснування «Обрію» його члени взялися за розширення садів, висадивши на площі 7 га молоді саджанці. З кожним роком невпинно розширювали гектари молодими садами й наразі отримують від цього дивіденди.

Сьогодення

На думку директора господарства Андрія Багрія, переломним моментом у розвитку господарства «Обрій» стало впровадження суперінтенсивного ягідництва. Крім яблуневих садів підприємство зробило ставку на висадження малини, суниці та лохини. Також почали вирощувати черешню.

Крім того, враховуючи вимоги ринку щодо нових, затребуваних сортів яблук, висадження молодих садів дало можливість бути у тренді й мати попит на свою продукцію як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.

Попри всі проблеми господарству у 2003–2004 роках вдалося оновити сад новими сортами яблук. І незабаром час показав, що ті сади, за рахунок яких садили молоді, перестали бути ефективними через застарілий сортамент.

Головною цінністю господарства є його працівники, для яких створюються комфортні умови роботи: висока зарплата, якісна техніка і соціальне забезпечення. Також «Обрій» славиться високою платою за оренду земель — у середньому по 9600 гривень за 1 га землі щорічно.

Соціальна відповідальність

Хоч «Обрій» вважається невеликим господарством, проте до соціальної складової ставиться відповідально. Підприємство за свої кошти збудувало стадіон у селищі Кобелецьке, підтримало зведення католицького собору у Строїнцях, долучається до будівництва доріг, поліпшення умов в амбулаторії, матеріально допомагає місцевій школі та дитячому садку.

Нагадаємо, що в медіапроєкті «Німецькі технології на полях українських фермерів» ви знайдете унікальні кейси агробізнесу і дізнаєтеся про ефективний досвід підприємництва в сільському господарстві. Зокрема, директор підприємства «Обрій» Андрій Багрій презентував унікальний кейс розвитку свого господарства.

Рослинництво   

14 години тому

Зеленський хоче перевірити Косюка

Президент Володимир Зеленський запропонував правоохоронним та антикорупційним органам перевірити правомірність надання бюджетних дотацій агрохолдинку Юрія Косюка «Миронівський хлібопродукт».

Про це повідомляє офіційний сайт Президента України з посиланням на виступ Володимира Зеленського на засіданні Національної ради з питань антикорупційної політики.

«Протягом 2017-2018 років одному з найбільших агрохолдингів України, «Миронівському хлібопродукту», з державного бюджету виділено майже 2,5 млрд грн дотацій. Насправді він не потребує державної підтримки, бо має надприбутки. І ви це знаєте. І щорічно виплачує величезні дивіденди своїм акціонерам», – зауважив Президент Зеленський.

Читайте:  Стійка прибутковість: незалежні прогнози щодо МХП від аналітиків Fitch

Володимир Зеленський запропонував правоохоронним та антикорупційним органам порівняти суму бюджетних дотацій, отриманих холдингом, і виплачених акціонерам дивідендів та з’ясувати: раптом ці суми співпадають?

Як повідомляв раніше Landlord, агрохолдинг Косюка МХП у 2018 році скоротив чистий прибуток на 44,3%.

Політика   

16 години тому

Ринок землі дає нові можливості — Сергій Омельяненко

Головне, що отримають українці з відкриттям ринку землі, — це право розпоряджатися своєю власністю, і це правильно, вважає успішний фермер Сергій Омельяненко.

Про свою позицію щодо ринку землі власник інноваційного фермерського господарства «Омельяненко» розповів виданню Landlord. Він бачить нові можливості з відкриттям вільного продажу сільгоспземель.

«Ринок землі — право всіх людей розпоряджатися своєю власністю. Бо інакше виходить, що земля і моя, і ваша, і нічия, бо ніхто не може з нею нічого зробити. Це неправильно», — поділився думками фермер.

Ринок землі дасть можливість вирішувати: чи самому господарювати на ній, чи продати, чи здати в оренду, підкреслює він.

Читайте: Де взяти гроші на інновації в агросекторі – досвід Сергія Омельяненка

На його переконання, власна земля дасть аграріям впевненість у завтрашньому дні та буде стимулом для залучення інвестицій. Сам Сергій Омельяненко хоче провести зрошення на свої поля й отримувати гарантовано стабільний врожай на власній землі.

Сергій Омельяненко успішно веде аграрний бізнес з 1992 року і вивів своє господарство в лідери. Про його досвід детально — у спецпроєкті видання Landlord «Сергій Омельяненко. Бізнесмен, що створює тренди».

 

Земля   

17 години тому

Навала сарани на Луганщині: мінні поля унеможливлюють боротьбу зі шкідником ВІДЕО, ФОТО

Сарану виявили в двох селищах Станично-Луганського району. Вогнище розповсюдження шкідника розташоване на лінії розмежування, через що неможливо провести будь-які заходи з його ліквідації. Остання звістка – з сараною боротимуться сиренами.

Про нашестя сарани на Луганщині повідомляє Держпродспоживслужба та Станично-Луганська РДА. Зграя сарани залетіла з території лінії розмежування 12 липня. Боротьба з шкідником триває майже тиждень, але він продовжує атакувати, бо розповсюджується з лінії розмежування – з території так званої «ЛНР».

Сарана

Увага – сарана!Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області повідомляє що на території Валуйської селищної ради Станично-Луганського району було виявлено масовий розвиток небезпечного шкідника – сарани.Повідомлення про заліт куліги сарани з території лінії розмежування на територію селищної ради було отримано спеціалістами Головного управлінням Держпродспоживслужби 12 липня о 14 годині. Заходи з обстеження території були здійснені негайно, та о 15.30 спеціалістом управління фітосанітарної безпеки були відібрані зразки шкідників та направлені до Державної установи «Луганська фітолабораторія» для встановлення видового складу.13 липня організовано екстрене засідання районної комісії з питань ТБіНС за участі представників Держпродспоживслужби, Станично-Луганської районної адміністрації, ДСНС з метою прийняття рішень щодо негайного реагування в ситуації що склалася.На даний момент здійснюються заходи для ініціювання запровадження особливого режиму з захисту рослин на території Валуйської селищної ради Станично-Луганського району Луганської області для локалізації та знищення небезпечного шкідника.На разі проводяться організація оповіщення серед місцевого населення та бджолярів, щодо проведення знищувальних заходів з застосуванням хімічних засобів захисту рослин, заборони випасу свійської худоби та птиці на території проведення захисних заходів. Бджолярам рекомендовано вивезти пасіки в безпечне місце, ізолювати бджіл в вуликах або прибрати бджолині сім’ї в зимівники на термін 3-5 діб.Держпродспоживслужба додатково інформує:Сарана — поліфаг, який з’їдає усі зелені рослини, проте надає перевагу злаковим культурам — кукурудзі, просу, сорго, пшениці, а також очерету, пирію тощо. Імаго і личинки об’їдають листя, стебла, живляться насінням. Одна особина сарани за період життя з’їдає до 500 г зелені. При масовому розмноженні личинки тримаються дуже щільними кулігами, а імаго перелітає зграями на значні відстані за вітром.В разі появи сарани на присадибних ділянках місцевим мешканцям рекомендується проводити знищувальні заходи за допомогою побутових оприскувачів засобами захисту рослин дозволеними для роздрібної торгівлі та використання в побутових умовах.

Geplaatst door Станично-Луганська районна державна адміністрація op Maandag 15 juli 2019

«На сьогоднішній день на території Станично-Луганського району та Луганської області триває активний розвиток стадних та нестадних видів саранових. Відмічається масове окрилення небезпечного шкідника», – зазначено в повідомленні Станично-Луганської райдержадміністрації у Фейсбук від 17 липня.

За повідомленням Держпродспоживслужби, одразу після виявлення сарани місцеве населення та сповістили про проведення обробки полів із застосуванням хімічних засобів захисту рослин. Мешканцям заборонили випасати худобу та птицю у місцях, де проводиться обробка. Бджолярам рекомендували вивезти пасіки у безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах.

Останнє повідомлення Станично-Луганської РДА – з сараною боротимуться гучними звуками.

«У зв’язку з неможливістю використання хімічних препаратів у боротьбі з сараною в межах населених пунктів, але реагуванням сарани на гучні звуки, можливе застосування сирен сповіщення та інших технічних засобів», – сказано в повідомленні РДА.

Можливості боротьби з сараною на Луганщині суттєво обмежуються тим, що вогнище її розповсюдження знаходиться на лінії розмежування, де є мінні поля, і тому не можливі будь-які заходи з ліквідації шкідника. До екстрених заходів боротьби залучені підрозділи Держслужби з надзвичайних ситуацій, і навіть військові сапери.

«Здійснюється авіаспостереження безпілотними літальними апаратами для визначення меж розповсюдження сарани», – сказано в повідомленні Держпродспоживслужби. Є інформація, що в так званій «ЛНР» засоби захисту рослин відсутні.

Читайте: Сарана на острові Сардинія знищує урожай

За даними ентомологічних досліджень та висновком фітосанітарної експертизи, виявлений шкідник – це сарана перелітна. Вона розмножується в заплавних луках річок та озер та за сприятливих умов переходить до стадної форми розвитку.

Сарана — поліфаг, який з’їдає усі зелені рослини, проте надає перевагу злаковим культурам. Одна особина цього шкідника за період життя з’їдає до 0,5 кг зелені.

Як повідомляв раніше Landlord, нещодавно на Луганщині горіло 20 га замінованого лісу.

Рослинництво   

17 липня 2019 17:47

Де знайти ефективного менеджера для агробізнесу – 4 поради від лідерів консалтингу

Побудувати ефективний бізнес в агросфері сьогодні можна лише, орієнтуючись на новітні технології та швидко реагуючи на всі зміни ринку. Де і як знайти ефективного менеджера в агро, який мав би високий фаховий рівень, міг вибудувати стратегію розвитку й був відкритим до нових ідей?

Про це розповіла редакції Landlord керуючий партнер однієї з провідних світових консалтингових організацій Cornerstone International Group – Київ Анна Нестерчук.

Брак кадрів

У розрізі пошуку і підбору спеціалістів та керівників вищої ланки агросектор дуже відрізняється від решти індустрій. Безумовна специфіка присутня у всьому: починаючи від пошуку персоналу на робітничі спеціальності, закінчуючи пошуком та залученням керівників на топові позиції. Ключове слово – це дефіцит. Агросектор, напевно, більше, ніж інші види бізнесу, «страждає» від відсутності на ринку необхідної кількості кандидатів, що відповідають вимогам та очікуванням компанії.

Читайте: Майбутнє за генною інженерією: Білл Гейтс обирає роботу в агро

Аграрний ринок продовжує бурхливо розвиватися, формуючи дефіцит кандидатів на різні позиції. Насамперед, труднощі виникають при роботі зі топовими позиціями, оскільки сукупність вимог до таких кандидатів на сьогодні містить не тільки знання на високому рівні технологій, наприклад, у рослинництві чи тваринництві, а також й управлінські навички, високий рівень фінансової підготовки, масштабність підходів, часто – знання англійської мови. А ще – ніхто не відміняв Agile.

Ключові компетенції топ-менеджера в агро

Правила швидкоплинних умов у бізнесі стосуються не тільки високотехнологічних компаній. Кандидати в агро на топові позиції повинні мислити і діяти швидко, мати правильний фокус, що збігається зі стратегічним розвитком, високий рівень адаптивності, відкритість до нових ідей. Нові компетенції вимагають нових підходів у пошуках та оцінці таких кандидатів.

Давно пройшов вже час, коли в кандидата на таку серйозну позицію як, наприклад, керівник напрямку рослинництва, немає резюме (так, на початках у нас були й такі кейси, коли ми допомагали кандидатам зі складанням фахового резюме). Зараз керівники такого рівня серйозно конкурують із запрошеними іноземцями фахівцями і часто мають серйозні переваги, які ґрунтуються насамперед на розумінні менталітету людей, з якими доводиться працювати. Друге питання, що такого рівня спеціалістів дуже мало на ринку. Дефіцит, одним словом.

Які ж рішення можуть бути успішними для залучення ефективного топ-менеджера в агро?

1. По-перше, ми можемо подивитися в бік наших іноземних колег. Практика останніх 4–5 років показує, що такий досвід вже досить успішний, порівняно з першими спробами залучення експатів у 2010–2014 рр. Тільки робити це необхідно коректно, із правильною оцінкою привабливих кандидатів із іншої країни, щоб не купити за великі гроші «кота в мішку».

2. По-друге, можна і треба дивитися на інші ринки. Агро – традиційно більш спокійна в плані впровадження нових управлінських технологій сфера. Ідеально, якщо досвід керівника буде охоплювати роботу у FMCG-компанії або у сфері логістики чи у фарміндустрії. Diversity – хороший новий тренд, різноманітність кандидатів в усьому: в досвіді, в компетенціях, в індустріях, навіть у віці.

3. Зараз у бізнесі дає про себе знати відносно нове покоління – це люди, народжені в кінці 1980-х – на початку 1990-х. Вони вже по-іншому мислять, вони технологічні, вони більшою мірою мають критичне мислення, ніж їхні попередники. Вони, зрештою, знають англійську. Робіть їм промоушен. Але тільки на підставі правильної оцінки, як і на зовнішньому конкурсі. Це серйозний ресурс для заповнення деяких топових позицій.

4. Ну і, звичайно, прямий пошук кращого спеціаліста зі своєї індустрії. Це дорого, як і в першому випадку з експатами, але є вакансії, на які шукати людей по-іншому немає сенсу. Знову ж таки важливо – зробити правильну оцінку на вході не тільки професійного досвіду, а й ЗДІБНОСТЕЙ працювати в нових умовах, з іншими підходами, з іншою командою, з іншими цінностями. Наш ринок знає немало гучних звільнень-переходів, коли непрофесійна оцінка кандидата, якого знайдено в досить дорогий спосіб, призвела до невдачі.

І на завершення. Мабуть, будь-якому аграрію буде приємно почути зізнання представника однієї з найбільших консалтингових компанії світу:

«Незважаючи на виклики та проблеми, працювати для агробізнесу дуже приємно. Люди, з якими ми спілкуємося, як правило, завжди дуже конкретні, розумні й дуже щирі. Напевно, це пов’язано зі специфікою роботи із землею або тваринами і, напевно, – із безумовною любов’ю до своєї професії».

Landlord раніше повідомляв про те, як встигати все керівникові агропідприємства: модель ефективного менеджменту від керівника господарства Спрінт К.

Аналітика   

Показати ще