У 2023 році перевалка в порту Констанца становила рекордні 92 млн тонн

За оперативними даними, у 2023 році вантажообіг порту Констанца, що є ключовою гаванню Румунії на Чорному морі, склав рекордні 92,5 млн тонн, інформує ЦТС, посилаючись на інформацію порталу Trans Info, який наводить дані від адміністрації порту.

Результат 2023 року виявився на 22,5% більшим за 2022 рік, коли обробили 75,5 млн т вантажів. Цей показник також є найкращим для порту Констанца за всю його історію.

У 2023 році вантажопотік морських суден у порту зріс на 18% порівняно з 2022 роком, до 71 млн т, а річкових – на 40%, до 22 млн т.

Зернових вантажів, як вже повідомлялося раніше, було оброблено понад 36 млн т, порівняно з 24 млн т роком раніше. Більше 14 млн т з минулорічного обсягу припало на українське зерно.

Загалом, українські вантажі, які пройшли в 2023 році через румунський порт, склали 25 млн т.

Зазначається, що минулого року в Констанці, окрім зернових, спостерігалося збільшення обсягів перевезень за такими товарними групами: насіння олійних культур, залізна руда, металобрухт, нафтопродукти, добрива.

Зауважимо, Чорноморський порт Румунії Констанца зафіксував найвищий експорт зерна у 2023 році завдяки різкому збільшенню поставок з України та поточним інфраструктурним проектам, що фінансуються Європейським Союзом, повідомили Reuters в адміністрації порту.

Минулого року порт відвантажив 36 млн тонн зерна, що на 50% більше, ніж у попередньому році.

Своєю чергою, українське зерно становило приблизно 40% від загального обсягу.

Нагадаємо, Євросоюз дозволив Україні самостійно подавати заявки на фінансування інфраструктурних проєктів із розширення основних експортних маршрутів (“шляхів солідарності”). Раніше Україна могла отримувати кошти від ЄС на модернізацію “шляхів солідарності” лише за умови участі в проєкті однієї з країн ЄС.

ПрАТ “Українське Дунайське пароплавство” (УДП) досягнуло рамкової домовленості з TTS Group S.A. щодо можливості здійснення перевалки на рейдових стоянках порту Констанца (Румунія).

Біля кордону Угорщини з Україною розпочав роботу найбільший у Європі наземний контейнерний термінал, метою якого є збільшення постачання українського зерна через Угорщину до портів Адріатичного моря.

Стало відомо, що Україна та Молдова на однакових із країнами-членами Європейського Союзу умовах зможуть подавати заявки на фінансування інфраструктурних проєктів, розташованих уздовж “шляхів солідарності”. Таким чином в Єврокомісії “хочуть забезпечити майбутню інтеграцію залізничної системи України до транспортної системи ЄС шляхом розгортання колій європейського стандарту з метою створення залізничного сполучення через Україну зі Львова до Польщі та до Яс у Румунії”.

Рада Європейського Союзу 25 травня продовжила дію “економічного безвізу” з Україною ще на рік.

23 червня Європейський парламент ухвалив резолюцію про підтримку надання Україні та Молдові статусу кандидатів на вступ до Європейського Союзу.

У липні Єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський заявив, що ЄС готовий експортувати українську сільськогосподарську продукцію “коридорами солідарності”.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив на засіданні Ради міністрів закордонних справ Європейського Союзу, що Україна та Євросоюз мають докласти максимум зусиль для спрощення продовольчого експорту з України, зокрема максимально збільшивши пропускну спроможність альтернативних транспортних коридорів “шляхи солідарності”.

“Шляхами солідарності” Україна експортувала понад 100 млн т товарів, більша частина з яких — агропродукція, заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на спільній пресконференції із президентом Володимиром Зеленським, інформує ЄК.

У межах програми “Шляхи солідарності” Європейська комісія виділяє 126 млн євро Румунії для інвестицій у порти, які зіштовхнулися зі збільшенням торгових потоків після початку повномасштабної війни рф проти України.

У перші місяці повномасштабного вторгнення єдиним морським шляхом, який з’єднував Україну зі світом, був Сулінський канал — головна судноплавна протока гирла Дунаю в Румунії. Однак його пропускна здатність була вкрай низька — у середньому до трьох суден на добу проходить до наших портів. Після звільнення острова Зміїний вдалося відкрити для проходу суден гирло Бистре, яке розташоване вже в акваторії України. Це дозволило збільшити пропускну здатність дунайських портів у 3 рази — до 9 суден на добу.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати