Останні новини
Загальне виробництво ягідних культур в Україні останні п’ять років суттєво не змінюється і тримається на рівні близько 130 000 т. За даними Асоціації «Укрсадпром», у 2017‑му в країні зібрали 120 000 т ягід, при цьому у грошовому виразі ринок ягід перевищив 4 млрд гривень. За оцінками Асоціації, виробництво скоротилося на 13-15% відносно врожаю 2016‑го через несприятливі погодні умови навесні. Від травневих заморозків постраждали всі регіони України та всі види плодово‑ягідних культур. Окремі господарства зазнали колосальних збитків, втративши весь або практично весь урожай. Це стало головною причиною минулорічного зростання цін майже на всі види ягід. Для порівняння, у 2016 році, за даними аналітика Асоціації «Укрсадпром» Богдана Духницького, виробництво ягід становило близько 140 000 т, а обсяг ринку у вартісному виразі сягнув 3 млрд гривень.
Відносно стабільною залишається і товарна структура ягідного ринку. У загальному виробництві лідерами є суниця та полуниця, на які припадає половина всього урожаю, 25% валового збору – малина й ожина, трохи менше 20% – смородина, решту переважно формують аґрус і лохина. Також вже декілька років кардинально не змінюються площі, зайняті ягідними насадженнями в плодоносному віці. За даними Державної служби статистики, у 2017‑му площа таких насаджень у господарствах всіх категорій становила 19 900 га. Суниця, малина і смородина займають майже 90% цих площ.
Ягідні королі
Поки що левова частка ягід в Україні вирощується в господарствах населення. Сільгосппідприємства займають понад 10% в структурі виробництва. І за різними оцінками, промислове вирощування щорічно збільшується на 5-8%.
Минулого року переважна частина нових промислових ягідних насаджень припала на малину, лохину і смородину. Як зазначив заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН України Олександр Ярещенко, найбільш помітним за останні роки було зростання насаджень лохини у вітчизняних промислових підприємствах. Комерційні площі під цією культурою вже перевищують 1500 га.
В Україні розвивається також вирощування органічних ягідних культур. У цій ніші працює понад 35 виробників. За останніми наявними даними, загальна площа під органічними ягідниками в країні становить 630 га, з яких на полуницю припадає 170 га, розповідає Духницький. Наприклад, цього року про свої наміри з розвитку органічного садівництва в Україні заявила група компаній «Кусто Агро», що входить до міжнародного холдингу Kusto Group (Сингапур). Однак, внутрішній попит на таку продукцію низький, і практично всі обсяги органічних ягід відправляються на експорт. Загальна кількість галузевих підприємств, які займаються садівництвом, у тому числі ягідництвом, перевищує 1500. За оцінками «Укрсадпрому», приблизно третина їх вирощують ягідні культури. Причому як аналітики, так і гравці ринку стверджують, що кількість спеціалізованих виробників ягід постійно зростає. До ягідництва інтерес інвесторів найвищий порівняно з іншими напрямами плодоовочевого бізнесу, розповідає експерт плодоовочевого ринку Східної Європи Тетяна Гетьман.
«Можливість отримувати вищі доходи за коротший час у порівнянні із зернятковими і кісточковими культурами спонукає виробників займатися саме ягідництвом. Ціни реалізації ягід найвищі у порівнянні з іншими видами фруктів, тому їх рентабельність також більша», – зауважує Духницький. Серед господарств, які входять до складу Асоціації, чимало таких, що обрали основною діяльністю культивування ягід, зокрема в регіонах, де цей напрям традиційно розвинений, – Житомирській, Запорізькій, Львівській та Київській областях.
У ягоди зараз інвестують багато бізнесменів, які раніше взагалі не займалися сільським господарством. Потенціал у галузі досить великий, однак непрофесіональний підхід несе великі ризики, підкреслює Гетьман.
У країні гостра нестача кваліфікованих працівників, які могли б організувати необхідний догляд ягідним плантаціям і тим самим забезпечити хорошу продуктивність. Крім того, проблема з робочою силою щороку посилюється, що серйозно стримує розширення ягідних плантацій в Європі.
Специфіка українського ягідного ринку в тому, що ягідна продукція реалізується головним чином у свіжому вигляді. Реалізація ягід через торговельні мережі поки що на етапі розвитку, і основним каналом збуту лишаються сільськогосподарські роздрібні та гуртові ринки.
Через дефіцит потужностей зі зберігання ягід виробники несуть великі ризики втрат, і знижується маржа ягідного бізнесу. За даними Асоціації «Укрсадпром», серед усіх виробників плодово‑ягідної продукції фруктосховища використовує лише близько половини господарств, а холодильні камери з регульованим газовим середовищем – третина. Сортувальні та пакувальні лінії використовує також третина виробників продукції садівництва.
Зовнішні зв’язки
У 2016-2017 роках експорт ягідної продукції помітно перевищував імпорт. Якщо у 2016‑му та 2017‑му Україна експортувала 6000 т та 5900 т свіжих ягід, то завезено до країни було 208 т та 269 т товару відповідно. Вартість імпорту свіжих ягід відповідно становила $500 000 і $700 000. Більше половини імпорту ягід займала полуниця, яку завозили в основному з Греції, Нідерландів і Туреччини. Постачальники малини до України – Мексика і Нідерланди, смородини – Нідерланди, чорниці та лохини – Перу та Іспанія. Переважання експорту над імпортом, як зазначив Духницький, стосується як свіжої продукції, так і заморожених ягід. У товарній структурі експорту свіжих ягід традиційно переважають чорниця і лохина, за ними йдуть полуниця, малина та ожина. Хоча у 2017 році в кількісному виразі обсяги експорту свіжих ягід залишилися практично незмінними, завдяки зростанню цін на полуницю і чорницю сукупна виручка від експорту минулого року становила $11,5 млн, що майже на третину більше у порівнянні з 2016‑м.
Основним споживачем свіжої української полуниці є Білорусь, до якої було відправлено більше 80% поставок цієї ягоди в натуральному виразі. Також її закупали Молдова та Польща.
Понад 95% експорту малини та ожини у 2017 році припало на Польщу і Білорусь. Майже всю чорницю закуповувала Польща, а лохину і журавлину вивозили до Білорусі, Нідерландів та Великої Британії. Експортна ціна української полуниці становила $1020 за 1 т, малини – $790, чорниці – $2270, лохини й журавлини – $3820 за 1 т.
Якщо експорт свіжої ягоди дещо стагнував минулого року, то експорт заморожених ягід з України постійно зростає. У 2017‑му обсяги експорту цієї продукції перевищили 30 000 т. За даними Асоціації «Укрсадпром», основу товарної структури експорту заморожених ягід становлять чорниці. Але найбільш вражаючим був минулорічний сплеск експорту замороженої суниці, який, за даними Держстату, становив 3000 т проти 700 т у 2016‑му.
Географія поставок сконцентрована на державах ЄС, які закуповують понад 90% українських заморожених ягід. У 2016-2017 роках основним ринком збуту для вітчизняних експортерів цієї продукції стала Польща, не змінилися й інші провідні торговельні партнери – Італія, Німеччина, Нідерланди, Австрія, Франція та Литва.
Загалом за 2017 рік сумарна виручка від експорту заморожених ягід перевищила $55 млн, що на 15% більше аналогічного показника 2016‑го.
В останні роки розвинені країни Європи дійсно стали розглядати Україну як потенційного великого гравця на плодоовочевому ринку ЄС, тому саме на цьому етапі дуже важливо не нашкодити іміджу, який створюється. «Серйозні покупці в ЄС чи Азії роблять висновки про можливості всієї країни, дивлячись безпосередньо на постачальника. Тобто будь‑яка невідповідність специфікації чи невиконання обіцянки по обсягах лягає темною плямою на всю країну», – зауважує директор компанії «Українська ягода» Тарас Баштанник. Це дуже важливо усвідомлювати тим, хто зараз намагається потрапити на ринок розвинених країн за будь‑яких умов, не дуже заглиблюючись у вивчення клієнта та самого процесу, додає він.
Сезонні особливості
Цього року погодні умови більш сприятливі для ягідних насаджень, ніж торік. У період цвітіння особливих проблем із погодою не було. Загрозу становлять можливі гради та спека. «У країні бували випадки, коли град вибивав значну частину врожаю в цілому регіоні, або коли фермери втрачали багато ягід через масове осипання в умовах дуже високих температур», – розповідає Гетьман. На її думку, якщо виключити погодні сюрпризи до кінця літа, можна сміливо прогнозувати один із найкращих урожаїв ягід у країні, можливий навіть рекорд. Крім того, площі майже під усіма ягодами щорічно розширюються, а раніше закладені плантації вступають у період повноцінного плодоносіння. За словами Духницького, виробники сподіваються на кращий урожай ягід, ніж минулого року.
У 2018‑му сезон почався на кілька тижнів раніше, ніж минулого року, різке потепління спровокувало швидке дозрівання ягід на Півдні і в Закарпатті. Цього року суниця помітно дешевша, ніж минулого, через описану специфіки сезону, зауважує Гетьман, при цьому фермери Закарпаття значно збільшать валовий збір, що теж помітно відобразилося на цінах. В цілому по Україні сьогодні ціни на суницю мінімум на третину нижчі за минулорічні. Схожа ситуація по черешні. У цьому сезоні роздрібна ціна на черешню вже була на рівні 20-25 гривень за кілограм. Для порівняння, у середині травня минулого року черешня коштувала на 40-50% дорожче. Гетьман прогнозує, що у перспективі ціни будуть знижуватися, якщо збережеться тепла сонячна погода. Мінімального рівня по суниці ціна досягне вже в першій половині червня, а по черешні – до кінця місяця.
Перспективи зростання
Споживання ягід в Україні оцінюється на рівні 3,2-3,7 кг на людину на рік, що вчетверо нижче, ніж, наприклад, у країнах Європейського Союзу. Хоча за обсягами та асортиментом продукції ненасичені і вітчизняний ягідний ринок, і світовий. За даними економіста департаменту технічного співробітництва продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрія Ярмака, ринок ягід у Західній Європі зростає на 8% щорічно.
На думку Духницького, існують всі підстави сподіватися на поступове зростання обсягів виробництва усіх видів ягідних культур в Україні, збільшення площ для органічного вирощування, а також зростання експортних поставок. Визначальна роль у цьому процесі повинна належати промисловим виробникам, які мають більше можливостей та зацікавленості у розвитку кількісних та якісних складових показників для галузі. При цьому важливими будуть такі чинники, як стабільність економічної ситуації, підтримка держави та попит на глобальному ринку. Цього року у програмі з підтримки фермерів держава передбачила компенсацію витрат на створення і зрошення плодово‑ягідних насаджень, проектні роботи, будівництво холодильників, придбання камер для заморожування.
Пріоритетним напрямом державної підтримки в галузі визначено відшкодування вартості посадкового матеріалу вітчизняного походження. Крім того, у лютому проект USAID «Програма підтримки аграрного та сільського розвитку в Україні» (ARDS) оголосив конкурс грантів на співфінансування діяльності з впровадження сучасних або модернізації наявних потужностей із переробки свіжих ягід та овочів. Якщо промисловим підприємствам вдасться реалізувати свій потенціал, вони можуть виробляти у найближчій перспективі до 50 000 т ягід на рік, відтак загальна ємність українського ягідного ринку разом із пропозицією присадибних господарств становитиме близько 200 000 т, впевнений Духницький. За таких обсягів виробництва експорт ягід Україною здатен подвоїтися відносно існуючих показників.
ТЕКСТ: НЕЛЯ ВАСИЛЬЄВА
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!
