Останні новиниКраїна сонця, що сходить, має не лише високі технології, високоякісну техніку, сакури та сади каміння. Там є ще доволі великий споживчий ринок, нескінченно цікавий українським сільгоспвиробникам. Щоб дізнатися, як українським аграріям хоча б на крок наблизитися до японського ринку, яка продукція може зацікавити тамтешніх ритейлерів, директор із розвитку журналу Landlord запросила до ресторану «Бассано» поважних гостей. Запрошення прийняли заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні Сумі Шігекі, голова представництва Marubeni Corporation в Україні Тецуо Акіяма, генеральний директор «Panasonic Україна» Терадзіма Кодзі, менеджер з розвитку бізнесу (агропродовольчий сектор) Marubeni Corporation Ірина Лемешова.
ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: ПАНЕ ПОСОЛ, ВИ ПРАЦЮЄТЕ В УКРАЇНІ ЧОТИРИ РОКИ. МОЖЕТЕ СКАЗАТИ, ЯКІ ПОЗИТИВНІ ЗМІНИ ВІДБУЛИСЯ У КРАЇНІ ЗА ЦЕЙ ЧАС?
СУМІ ШІГЕКІ: Однією з таких змін можна вважати підписання договору про створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом та наближення до європейських стандартів якості. Покращення якості та безпеки продукції добре впливає на збільшення обсягів експорту взагалі, а також на збільшення обсягів експорту до Японії. Бо в Японії дуже високі вимоги до споживчих товарів, особливо до тих, що імпортуються.
Сумі Шігекі, Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні (ліворуч)
ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: ЗА МИНУЛИЙ РІК УКРАЇНА ЕКСПОРТУВАЛА ДО ЯПОНІЇ ТОВАРІВ НА СУМУ БЛИЗЬКО $84 МЛН. ЗРОЗУМІЛО, ЦЕ НЕ ДУЖЕ БАГАТО. АДЖЕ ЩОРІЧНИЙ ІМПОРТ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ ДО ВАШОЇ КРАЇНИ ПЕРЕВИЩУЄ $60 МЛРД. УКРАЇНА У ЦЬОМУ ОБСЯЗІ ЗАЙМАЄ ДУЖЕ МАЛЕНЬКУ ЧАСТКУ. ЩО, НА ВАШУ ДУМКУ, БУЛО Б ЦІКАВО ЯПОНСЬКОМУ СПОЖИВАЧЕВІ? ЕКСПОРТ ЯКОЇ ПРОДУКЦІЇ УКРАЇНА МОГЛА Б ЗБІЛЬШИТИ?
СУМІ ШІГЕКІ: Японія імпортує з України багато зернових. Ми також зацікавлені в курятині. Зараз між країнами ведуться перемовини щодо імпорту м’яса птиці, яке б відповідало нашим вимогам якості та безпеки, і вони доволі успішні. Міністерство сільського господарства Японії навіть відправило до України інспекторів. Тому найближчим часом ми розраховуємо отримати результат цих перемовин. Адже курятина дуже популярна в Японії.
ТЕЦУО АКІЯМА: Компанія Marubeni працює в Україні вже 20 років. Ми традиційно займаємося імпортом хімії — постачаємо українським аграріям пестициди, добрива, також експортом з України зерна, реалізацією інфраструктурних проектів. Останні чотири роки ми імпортуємо звідси олійні культури. Ми зацікавленні в українській агропродукції, особливо враховуючи те, що її якість значно зросла.
Тецуо Акіяма, голова представництва Marubeni Corporation в Україні: Японія імпортує з України багато зернових. Країна також зацікавлена в курятині. Зараз ведуться перемовини щодо імпорту до Японії м’яса птиці з України
ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: Я РОЗУМІЮ, ЩО MARUBENI Є ВЕЛИКОЮ ТОРГОВОЮ КОМПАНІЄЮ. ВИ РОЗГЛЯДАЛИ ІНШУ МОДЕЛЬ СПІВПРАЦІ З УКРАЇНОЮ? НАПРИКЛАД, ІНВЕСТУВАТИ ТУТ У СТВОРЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ПОТУЖНОСТЕЙ, АБО ПРИДБАТИ КОМПАНІЮ З ВИРОБНИЦТВА АГРОПРОДУКЦІЇ, ЩОБ ВИРОБЛЯТИ ЩОСЬ ТУТ, А ПОТІМ ЕКСПОРТУВАТИ ДО ЯПОНІЇ ЧИ ІНШИХ КРАЇН.
ТЕЦУО АКІЯМА: Я приїхав до України після Майдану. У той час нам як представникам Японії активно пропонували інвестувати в Україну, але якось не склалося. Хоча ми й досі не виключаємо такої можливості. Наша мета — співпраця між українськими та японськими компаніями.
ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ПРИКЛАДИ НЕЩОДАВНІХ УСПІШНИХ ІНВЕСТИЦІЙ ЯПОНСЬКИХ КОМПАНІЙ В УКРАЇНУ?
СУМІ ШІГЕКІ: Кілька років тому в Україну зайшла японська компанія Thirdwave. Вони займатимуться тут агровиробництвом.
ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: ЯКІ УКРАЇНСЬКІ ПРОДУКТИ ВЖЕ ПРИСУТНІ НА ЯПОНСЬКОМУ РИНКУ?
ТЕРАДЗІМА КОДЗІ: Наша компанія більше задіяна у виробництві техніки. Проте я особисто помітив в Японії два українські продукти. Перший — гречка. Вона дуже популярна як корисна та дієтична їжа. А другий продукт — бджолиний пилок, що добре впливає на здоров’я людини.
Терадзіма Кодзі, генеральний директор «Panasonic Україна»: В Україні потрібно вдосконалювати інфраструктуру. Оскільки тут є компанії-експортери з нішевою продукцією, цікавою для японських споживачів
ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: З ЯКИМИ ОСНОВНИМИ ПРОБЛЕМАМИ СТИКАЮТЬСЯ ЯПОНСЬКІ КОМПАНІЇ, ЩО ХОЧУТЬ ІНВЕСТУВАТИ В УКРАЇНУ? ЩО БІЛЬШ ЗА ВСЕ ЇХ ВІДЛЯКУЄ? ЯКІ ПОМИЛКИ РОБЛЯТЬ ІНВЕСТОРИ?
СУМІ ШІГЕКІ: Я нещодавно мав зустріч із представниками компаній, що вже кілька років інвестують в Україну. Усі вони кажуть, що найбільше питань викликає система оподаткування.
ТЕЦУО АКІЯМА: Для нас, напевно, так само, як і для компанії Panasonic, найбільші складнощі створює велика відстань між країнами, віддаленість кордонів. А також оподаткування на прибуток, деяка нечіткість в оподаткуванні.
ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: ДУЖЕ ПРИКРО ЦЕ ЧУТИ. ТА МІЖ ТИМ Я ЗДИВОВАНА, ЩО ВИ НЕ ЗГАДУЄТЕ КОРУПЦІЮ. МЕНІ ШКОДА, ЩО ЛИШЕ ОДНА КОМПАНІЯ ІНВЕСТУВАЛА В НАШЕ СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО МИНУЛОГО РОКУ. МОЖЛИВО, ДЛЯ ЯПОНСЬКИХ КОМПАНІЙ УКРАЇНА НЕ ДУЖЕ ЦІКАВА, ЧИ, МОЖЛИВО, ВОНИ ПРОСТО ДУЖЕ ОБЕРЕЖНІ, АБО ЧЕКАЮТЬ НА УСПІШНУ РЕАЛІЗАЦІЮ ПРОЕКТІВ?
Ольга Трофімцева, заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції
ТЕРАДЗІМА КОДЗІ: Ми, компанія «Panasonic Україна», намагалися отримати фінансування для того, щоб почати займатися й іншими напрямами, наприклад ІТ. Оскільки тут це більш прийнятно по вартості, по витратах порівняно з європейськими країнами, тією ж Німеччиною. До того ж рівень ІТ-спеціалістів в Україні дуже високий. Але відповідь головного офісу на такі пропозиції завжди була негативною. Там вважають, що у країні не дуже безпечно. Більшість японців вважають, що в Україні досі йде війна.
ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: На жаль, на сході у нас дійсно все ще складна ситуація. Та виявляється, для більшості споживачів та виробників Японії Україна — терра інкогніта. Вони не знають нашої країни.
ТЕРАДЗІМА КОДЗІ: В Японії досі дехто вважає, що Україна лишається частиною Росії.
ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: КАЖУЧИ ПРО СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В УКРАЇНІ, Я РОЗУМІЮ, ЩО МИ ТІЛЬКИ-НО ПОЧИНАЄМО ЗМІНЮВАТИ СВОЮ БІЗНЕС-КУЛЬТУРУ. МИ ВЧИМОСЯ МАТИ СПРАВУ НЕ ЛИШЕ З СУСІДАМИ, А Й ВЕСТИ БІЗНЕС З ТАКИМИ КРАЇНАМИ, ЯК ЯПОНІЯ, З АФРИКАНСЬКИМИ КРАЇНАМИ, КРАЇНАМИ БЛИЗЬКОГО СХОДУ, ТОБТО З КРАЇНАМИ З РІЗНОЮ КУЛЬТУРОЮ ТА МЕНТАЛЬНІСТЮ. ЯКИХ ПОМИЛОК ПРИПУСКАЮТЬСЯ УКРАЇНЦІ У СПІЛКУВАННІ? НАСКІЛЬКИ СИЛЬНО ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ НАШІ БІЗНЕС-КУЛЬТУРИ, МЕНТАЛЬНІСТЬ?
ІРИНА ЛЕМЕШОВА: Японці дуже багато уваги приділяють, на перший погляд здавалося б, дрібницям. У мене є гарний приклад культурно-ділових розбіжностей. У нас з колегою-японцем була зустріч з одним із керівників потужної української компанії в Києві. Ми прийшли до офісу, секретар привітала нас та розповіла, куди йти. Зустріч відбулася.
Ми обговорили всі важливі моменти та розпрощалися. Наступного разу з тим керівником ми зустрілися вже в Токіо. Ми запросили його до себе, в головний офіс. У холі компанії встановили український прапор, через його колег дізналися, що він полюбляє, яка японська їжа йому до смаку. І хоча це не був сезон для вугра — його улюбленої риби, все одно знайшли ресторан, де подають її. Ми повезли його саме туди на обід. Запитували, що ми ще можемо для нього зробити. Він був дуже здивований, що в Японії ділових партнерів зустрічають як дорогих гостей. Коли наступного разу вже в Україні у нас знову була зустріч із цим керівником, він вже особисто зустрічав нас у холі, вів до свого кабінету і був дуже ввічливим. Для японців зустрічати ділових партнерів як дорогих гостей — це звичайна справа. Це наша традиція ведення бізнесу.
ТЕЦУО АКІЯМА: Та Україна з кожним роком стає більш сучасною, гостинною у тому, що стосується ведення бізнесу. Україна ще дуже молода, і вам не варто перейматися помилками.
ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: Ми повинні знати, повинні вивчати ці моменти.
ТЕЦУО АКІЯМА: Україні потрібен бренд. Треба створювати позитивний імідж країни. Брендинг дуже символічний для маркетингу. З Україною має щось асоціюватися: як вино із Францією, шоколад з Бельгією, так і, наприклад, мед з Україною. Ми зараз також визначаємо, в чому полягає функція України. Адже 55% діяльності ваших компаній — це агросфера. Як ми можемо їм допомогти та розвиватися далі. Україна має гарне геополітичне розміщення в центрі Європи, а в нас також є партнери в Європі. Можливо, ми скористаємося цим, і Україна буде платформою для створення або започаткування чогось нового. Наприклад, нового напряму в інвестуванні.
ТЕРАДЗІМА КОДЗІ: Можу навести цікавий приклад стосовно модернізації у країні. Наша компанія випускає планшет. Доволі міцний, водостійкий. З ним нічого не станеться, якщо він упаде чи забрудниться. Цей планшет дуже зручний для використання на вулиці. Підходить для працівників поліції, військових. Нещодавно, відвідуючи господарство, я побачив, що ним користуються агрономи. Був дуже здивований. Виявилося, він їм потрібен, щоб визначати погоду, вологість повітря, швидкість вітру та багато інших показників. Ви маєте пишатися таким розвитком аграрної сфери.
ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: МИ ДУЖЕ ПИШАЄМОСЯ. ТЕХНОЛОГІЇ В АГРАРНІЙСФЕРІ У НАС ШВИДКО РОЗВИВАЮТЬСЯ. ТОМУ НЕ ДИВУЙТЕСЯ Й ЧЕКАЙТЕ НА НАСТУПНІ ЗАМОВЛЕННЯ ВІД АГРАРНИХ КОМПАНІЙ З УКРАЇНИ. ВАША ВИСОКОПОВАЖНОСТЕ, ВИ ДУЖЕ ДОСВІДЧЕНИЙ ДИПЛОМАТ. НА ВАШУ ДУМКУ, ЯКИХ ПОМИЛОК ПРИПУСКАЮТЬСЯ УКРАЇНСЬКІ БІЗНЕСМЕНИ У СПІЛКУВАННІ З ПРЕДСТАВНИКАМИ ЯПОНСЬКИХ КОМПАНІЙ? З ЯКИМИ ВИКЛИКАМИ ТА ТРУДНОЩАМИ СТИКАЮТЬСЯ ЯПОНСЬКІ БІЗНЕСМЕНИ В УКРАЇНІ?
СУМІ ШІГЕКІ: 90% меду, що потрапляє до Японії, надходить з Китаю. Але якість цього меду, його безпека сумнівні. Тому представники компанії-імпортера Kato Brothers Honey звернули увагу на Україну. І з минулого року почали імпортувати мед звідси. Ця компанія належить до малих і середніх підприємств, але вона завжди намагається знайти надійних партнерів та нові можливості для розвитку. Між компаніями повинна бути довіра, а не бажання швидко заробити і розійтися.
Мета — знайти надійного партнера, з яким можна налагодити тривалі відносини, співробітництво, надійні поставки. Компанія-партнер має дотримуватися підписаного контракту, незважаючи на різні обставини. Україна повинна шукати нові можливості для свого ринку, для себе, особливо з медом. Надійне, довготривале співробітництво дуже важливе.
ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: Ми співпрацюємо з консалтинговою компанією, що допомагає нашим підприємствам вийти на ринок Японії. Ми з’ясували, що є група продуктів, що має потенціал на японському ринку. Окрім меду та м’яса птиці це солодощі, горіхи, ягоди та продукція з них, часник, томатна паста, молочні продукти. Ми вже постачаємо деякі молочні продукти на ринок Японії, але поки що не дуже багато. Також постачаємо мінеральну воду. Можливо, ви вже бачили її на ринку у пляшках з українським орнаментом. Ця вода береться з карпатських джерел, вона дуже високої якості.
Наступного року на виставці FOODEX планується зробити національний український стенд, де будуть презентовані більше 10 компаній. Для українських компаній, українського бізнесу ринок Японії дуже цікавий, але існує упередження, що він доволі закритий. Когось зупиняють високі стандарти якості, когось проходження усіх фітосанітарних та ветеринарних процедур та оформлення документів.
Ірина Лемешова, менеджер з розвитку бізнесу (агропродовольчий сектор) Marubeni Corporation
СУМІ ШІГЕКІ: Україні необхідний продукт, який би з нею асоціювався. Тому що імідж країни для японців має дуже велике значення. Перш ніж щось купити, японці запитують: а звідки цей продукт? На щастя, Україна немає поганого іміджу в Японії. А асоціюватися з країною може, наприклад, мед або соняшник. Пам’ятаєте фільм «Соняшники» 1969 року із Софі Лорен, що був знятий у Полтавській області? Там дуже гарно було зображене поле. Імідж дуже важливий.
ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: ЯКІ НАЙКРАЩІ ВИДИ РЕКЛАМИ? ЯК ДОНЕСТИ ІНФОРМАЦІЮ ДО ЯПОНСЬКОГО СПОЖИВАЧА?
ІРИНА ЛЕМЕШОВА: Найкраще запрошувати до України представників Японії. Коли вони приїжджають сюди, то на власні очі можуть побачити іншу реальність, на відміну від тієї, яку собі уявляли. Вони бачать, що українці інтелігентні, добрі, готові до співпраці. При особистому спілкуванні японці починають їм довіряти. Коли людина бачить особисто майбутнього партнера, то розуміє, з ким доведеться вести бізнес. Якщо є довіра, спілкування, тут і починається бізнес. Це не просто слова по телевізору в ролику. Це кращий спосіб рекламувати країну та її можливості.
ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: ЯК ВИ МОЖЕТЕ ОЦІНИТИ РОБОТУ НА МІЖУРЯДОВОМУ РІВНІ МІЖ НАШИМИ КРАЇНАМИ? ЩО МОЖЕ БУТИ ПОКРАЩЕНЕ У ЦЬОМУ НАПРЯМКУ?
СУМІ ШІГЕКІ: Між Україною та Японією діє спільний бізнес-комітет. До нього входять і представники компаній Marubeni та Panasonic. Вони доволі ефективно працюють. Японська організація зовнішньої торгівлі (JETRO) готова рекламувати український експорт. Вже двічі вони організовували візити бізнес-місій до України й останнього разу привезли продовольчу компанію, що відкрила тут ресторани. Але я зацікавлений не лише в експорті до України, але й в імпорті аграрної продукції до Японії.
ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: ТОРГІВЛЯ ЗАВЖДИ МАЄ БУТИ ДВОСТОРОННЬОЮ. В УКРАЇНІ МИ ТАКОЖ МАЄМО ЯПОНСЬКУ ПРОДУКЦІЮ, МИ ЗНАЄМО, ЩО ВОНА ВИСОКОЇ ЯКОСТІ, АЛЕ ЇЇ ПОКИ ЩО НЕБАГАТО. ОСОБИСТО ДЛЯ СЕБЕ КІЛЬКА РОКІВ ТОМУ Я ВІДКРИЛА ЯПОНСЬКЕ ВІСКІ. НА МОЮ ДУМКУ, ЦЕ НАЙКРАЩЕ ВІСКІ У СВІТІ. ТА ХОЧУ ПОВЕРНУТИСЯ ДО ТЕМИ ТЕХНОЛОГІЙ. НА ВАШУ ДУМКУ, ЯК ЗМІНИТЬСЯ РИНОК ПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОДУКЦІЇ ЗА 20–30 РОКІВ НЕ ЛИШЕ В НАШИХ КРАЇНАХ, А ВЗАГАЛІ ГЛОБАЛЬНО? КУДИ МИ РУХАЄМОСЯ, ЩО БУДЕ В МАЙБУТНЬОМУ? ЩО БУДЕ, КОЛИ КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ У СВІТІ ЗРОСТЕ ДО 10 МЛРД? ЧИ ЗМОЖЕМО МИ ЇХ НАГОДУВАТИ?
ТЕЦУО АКІЯМА: В Україні потрібно розвивати та вдосконалювати інфраструктуру. Оскільки тут є компанії-експортери з нішевою продукцією — медом, горіхами, соковими концентратами, томатною пастою, цікаві для нас. Але, на жаль, логістичні можливості країни обмежені. Це стосується не лише аеропортів, але й портів, контейнерних перевозок. Є складнощі з інфраструктурою. Наприклад, ягоди та продукція з них в Україні дуже високої якості, але ви можете їх експортувати лише до країн ЄС. Потрібно розвивати експортні можливості.
ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: У НАЙБЛИЖЧІ 20–30 РОКІВ ЯПОНІЯ ЗМОЖЕ ЗАБЕЗПЕЧИТИ СЕБЕ ОВОЧЕВОЮ ПРОДУКЦІЄЮ САМОСТІЙНО ЗАВДЯКИ ВЕРТИКАЛЬНОМУ ФЕРМЕРСТВУ?
ТЕРАДЗІМА КОДЗІ: Не виключено. Це дуже перспективний напрям. У Сінгапурі та на інших фермах ми вже почали цим займатися. Ми не будуємо великих ферм. Зазвичай це невеликі приміщення, де овочі вирощуються на полицях. Ми забезпечуємо рослини водою, теплом, мікроелементами. Нам навіть не потрібне сонце, достатньо правильного освітлення. Ми з’ясували, які кольори найкраще впливають на темпи росту рослин та підсвічуємо приміщення таким світлом. Отже, вирощування відбувається дуже швидко. Погодні умови не мають значення, хімічні добрива теж не потрібні.
ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: ЧИ ВІРИТЕ ВИ У ШТУЧНЕ М’ЯСО, ВИРОЩЕНЕ В ЛАБОРАТОРІЇ? БУДУТЬ ЯПОНЦІ ЇСТИ ТАКЕ М’ЯСО?
СУМІ ШІГЕКІ: Японці надаватимуть перевагу натуральним органічним продуктам.
ТЕЦУО АКІЯМА: В Україні 70% орних земель — чорноземи. У вас є 18 аграрних вишів, це близько 300 000 студентів. В України великі перспективи розвитку у цьому напрямі. Японія очікує від України у майбутньому високої якості продукції. Вам треба більше себе презентувати.
ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: ВИ ЗГАДУВАЛИ ПРО ДВОСТОРОННЮ РАДУ МІЖ УРЯДАМИ КРАЇН. МОЖНА БУЛО Б ЗА ДОПОМОГОЮ ЦІЄЇ РАДИ ОРГАНІЗУВАТИ СПІЛЬНУ БІЗНЕС-ПОДІЮ З ЯПОНСЬКИМИ КОМПАНІЯМИ, ЩО ЗАЦІКАВЛЕНІ НЕ ЛИШЕ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ, АЛЕ Й В РОЗВИТКУ ІТ-ТЕХНОЛОГІЙ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ? БО ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВО ДЛЯ УКРАЇНИ.
СУМІ ШІГЕКІ: Японська сторона готова брати участь в організації таких подій, але так виходить, що українська сторона не готова, не має фінансових можливостей.
ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: УРЯД НЕ МОЖЕ ЧАСТО ДОЛУЧАТИСЯ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТАКИХ ЗАХОДІВ, А ЯК ЩОДО БІЗНЕСУ?
СУМІ ШІГЕКІ: З компаніями схожа ситуація також часто трапляється.
ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: Надалі, будь ласка, залучайте нас, і я буду допомагати.
СУМІ ШІГЕКІ: Це довготривалі інвестиції, від них буде складно отримати прибуток вже наступного року. Можливо лише за п’ять-шість років.
ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: З ОГЛЯДУ НА ВАШ ЧОТИРИРІЧНИЙ ДОСВІД РОБОТИ В УКРАЇНІ МОЖЕТЕ ДАТИ ДЕКІЛЬКА ПОРАД УРЯДУ КРАЇНИ, МІНІСТЕРСТВУ СТОСОВНО РЕФОРМ? ЩО ЗМОЖЕ ПОЛІПШИТИ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ В УКРАЇНІ? ЩО МОЖЕ ЗБІЛЬШИТИ ПРИВАБЛИВІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО АГРОСЕКТОРА? І НЕ ЛИШЕ ДЛЯ ЯПОНСЬКИХ АГРОКОМПАНІЙ.
СУМІ ШІГЕКІ: Інвестклімат поліпшується, але дуже важлива прозорість. Під час моєї роботи були випадки, коли компанія працювала в країні близько 10 років, експортувала продукцію. Усе було добре, але у якийсь момент виявлялося, що у цієї компанії виникли проблеми, хоча в її діяльності нічого не змінилося. Їй заборонили надалі займатися цією діяльністю. За останні два роки я знаю два таких випадки. Закони повинні бути однаковими для всіх. Щоб компанії були впевнені, що вони зможуть працювати наступні п’ять років без перешкод. І ніхто, ніякі представники державних органів, силових структур не зможуть припинити їх легальну діяльність. Прозорість надзвичайно важлива. Щодо брендингу, реклами країни, на мою думку, варто було б призначити окремого посла, що презентував би новий імідж країни.
ТЕРАДЗІМА КОДЗІ: Це може бути залучення відомих людей, що презентують країну, до якихось спортивних подій. Наприклад, представник Грузії в Японії дуже цікавиться сумо, відвідує поєдинки, презентує Грузію. І зрештою Грузія стала відома в Японії.
ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: Дарина Білодід, яка нещодавно стала чемпіонкою світу із дзюдо, — гарний приклад для реклами країни. Вона молода, струнка. Такі особи привертають увагу. На виставку FOODEX ми спробуємо її також залучити.
СУМІ ШІГЕКІ: У 1960-ті роки Японія експортувала, але не була такою популярною у світі. Тоді уряд країни створив офіс із просування експорту. В України, здається, немає офісу з просування, рекламування країни в Токіо. В Києві ми спілкуємося, підтримуємо діалог, тут усе добре. А от у Токіо цього немає. А діалог для японців дуже важливий.
Текст: Ірина Чухлєб, Марина Брикимова
Партнер матеріалу: ресторан «БАССАНО»
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!
