Піски наступають: на Херсонщині аграрії втрачають урожаї через суховії

Про це повідомляє Голос України.

Сіяв минулого року ріпак, але через суховії двісті гектарів угідь засипало піском, частина врожаю загинула, – розповідає про біду Андрій Щедрінов, власник фермерського господарства «Теллус-Юг».

Уже цієї весни пробував сіяти гірчиця. Однак, знову залишився ні з чим. Бо піски знищили 77 гектарів посівів. Збитки сягнули півмільйона гривень, – говорить фермер.

«Якщо суховії не припиняться, років через п’ять матимемо на місці полів – бархани», – сумує Андрій Щедрінов.

Фактично він та його земляки з села Гладківка можуть залишитися без роботи. Бо гаряче повітря суховіїв під корінь нищить будь-які посіви. Непросто воювати зі втратою родючості ґрунтів.

Наприклад, соняшник, який сіяв цього року, дав лише вісім центнерів з гектара, каже Андрій Миколайович. Це десь на третину менше, ніж у господарствах, де немає такої проблеми.

Озимі дали всього лише 2 т з гектара. Тож гроші на насіння продуктивних сортів, вирощування врожаю аж ніяк не окуповуються.

Читайте: Зміни клімату знищать Землю: французький астронавт звертається до світу

Односельці Андрія Щедрінова, що з діда-прадіда є сусідами Олешківських пісків, помітили: пустеля відновила свій наступ із 2007 року. Тоді вигоріли майже сім тисяч гектарів лісів, висаджених на Півдні країни. Відновити їх не поспішають, бо немає державного фінансування.

Останнім часом фермер також помічає нещадне вирубування лісосмуг, що ще лишилися в їхньому краї.

«Сусіди, схоже, просто не хочуть розуміти, що кожне зрубане дерево наближає пустелю до їхніх городів. Їм аби сьогодні пічку дармовими дровами натопити. До поліції з цього приводу вже не звертаюся – немає толку», – говорить про ще одну проблему Андрій Щедрінов.

Для того, щоб хоча б припинити варварське вирубування дерев, що затримують пустелю, необхідно лісосмуги передати на баланс місцевих громад, вважає Олександр Глод, директор Степового філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства.

Лісосмугами Херсонщини колись опікувалися колгоспи і радгоспи. А після їхнього зникнення лісосмуги лишилися ніби нічиї, тож дроворуби й нищать їх.

«Ті захисні насадження, які ще не встигли сплюндрувати, треба терміново передати місцевим громадам під збереження й охорону. Проте цього недостатньо. Конче потрібні нові лісосмуги, фермерів та інших власників землі варто зацікавити в їх створенні. Тут не про загрозу суховіїв треба говорити, а про вигоду. Скажімо, виділив власник ділянку під висаджування дерев, і держава бере земельний податок з цієї території не три відсотки від нормативної грошової оцінки, а вдвічі менше. Чи взагалі за нульовою ставкою», – пропонує науковець.

Поки що аграрії Херсонщини двох районів: Олешківського та Голопристанського найбільше потерпають від сусідства із єдиною в Європі пустелею. Однак, якщо терміново не вжити заходів для зупинення наступу пісків – територія втрачених родючих земель із кожним роком буде зростати.

Landlord раніше повідомляв, що на Львівщині у відновлення родючості ґрунтів вклали 700 тис. грн.

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати