Новини    04 січня 2018 15:10

Органічні війни: з чим на битву вийде Україна у 2018 році


За останні 5 років в країнах Європи площа під виробництво органічної продукції зросла на 2 млн гектарів, а кількість зареєстрованих органічних виробників наприкінці 2016 року досягла позначки 295 тисяч.

Найбільшу площу під органічні культури має Іспанія, з 2 млн га. За нею друге місце займає Італія – 1,7 млн га. На третьому місці знаходиться Франція – 1,5 млн га, далі йде Німеччина з показником 1,1 млн. га та Австрія – 0,6 млн га.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, станом на початок 2017 року, Україна займає 11-те місце серед країн Європи та 20 у світі за загальною площею сільськогосподарських угідь, сертифікованих як органічні. При цьому, майже половину таких земель в Україні зайнятті під вирощуванням зернових – 48,1%, а це 7 місце серед основних країн-виробників органічних зернових. Понад 16% таких угідь займають олійні – 5 місце у світі, і ще 4,6% бобові – 7 місце. Далі йдуть овочі – 2%, тут Україна посідає 10 місце, фрукти – 0,6% і виноград – 0,1%.

Однак, в Україні споживання органічних продуктів на душу населення є значно меншим, ніж в країнах ЄС, і складає 3 євро. Для порівняння: пересічний європеєць витрачає на органічні продукти 36,4 євро в рік, а мешканець ЄС – 53,7 євро. При цьому популярність органічної сільськогосподарської продукції на ринках розвинених країн зростає швидкими темпами, вже зараз попит на органічну продукцію в ЄС значно перевищує пропозицію. Найбільшими країнами-споживачами української «органіки» є Німеччина, Австрія, Польща, Італія, Франція, Нідерланди, Данія, Швейцарія, США, Канада. Основними продуктами українського експорту є зернові, олійні, бобові, ягоди, фрукти та дикороси. Також ми постачаємо джеми, соки, горіхи, шрот. Загалом експортується близько 80% органічної продукції, виробленої в Україні.

У 2017 році було зареєстровано логотип органічної продукції. Це, на думку керівництва мінагрополітики, дозволить українським виробникам значно посилити свої позиції на внутрішньому і зовнішніх ринках.

«Міністерство стало власником першого державного логотипу для маркування органічної продукції. Відповідна інформація внесена до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг. Завдяки використанню логотипу, українську органічну продукцію можна буде пізнати на полицях не тільки українських, а й зарубіжних магазинів», – йдеться у заяві міністерства.

Також у 2018 році очікується прийняття законопроекту № 5448 «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». З його прийняттям, законодавство України в органічному виробництві наблизиться до стандартів ЄС, що полегшить виробникам експортувати свою продукцію.

«Положеннями проекту Закону регламентовано вимоги до виробництва, маркування та обігу органічної продукції, чітко встановлено основні засади здійснення порядку сертифікації органічного виробництва, а також вимоги до органів сертифікації. В проекті Закону враховано європейський досвід щодо запровадження державно-приватної системи контролю органічного сектору», – йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.

Трейдинг        20 години тому

Курс на Китай: ЄБА про нові масштаби для експортерів зерна

Зі зростанням в Україні експортного потенціалу зернових культур постає питання пошуку нових каналів збуту продукції. З огляду на це українським аграріям радять звернути увагу на перспективність азійських ринків, зокрема В’єтнаму та Китаю.

Про це повідомляє Економічна правда.

Виконавчий директор комітету олійних та зернових культур Європейської бізнес асоціації Ірина Душник розповіла про те, як Україна, експортуючи агропродукцію, може підкорити ринки Азії.

В’єтнам

У 2018 році В’єтнам поновив імпорт пшениці з України, але за умови суворого фітосанітарного контролю. Експерт відзначає, що активного постачання зернових до В’єтнаму з України зараз немає. Цей ринок складний для української продукції з точки зору: а) логістики; б) сертифікації; в) встановленого 5% мита.

Читайте: Зеленський очікує на тісну співпрацю в агросекторі з Ізраїлем

Щоб зняти мито на українську продукцію, потрібен час.

Китай

За останні 5 років обсяги експорту зернових з України до КНР зросли у 20 разів (з $26 млн до $533 млн).

При цьому поставки ячменю до Китаю значно скоротилися (з 788 тис. т у 2018 р. до 381 тис. т у 2017 р.). Водночас попит на ячмінь у Китаї зріс більш як удвічі. Крім того, ціни на український ячмінь у 2018 р. підвищилися в середньому на $50 – до близько $230 за 1 метричну тонну.

Така ситуація зумовлена складністю виконання фітосанітарних вимог щодо експорту ячменю до Китаю. У зв’язку з цим українські аграрії використовують свій експортний потенціал до КНР лише на 7,5%.

Як поліпшити ситуацію?

  • Слід переглянути протокол фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту ячменю між Мінагрополітики України та Генеральною адміністрацією нагляду за якістю, інспекції та карантину Китаю, який був підписаний ще у 2013 р.
  • Треба домогтися розширення переліку сільгоспкультур для експорту до КНР за рахунок таких, як пшениця, сорго зернове, насіння ріпаку, льону, гороху та квасолі.

Які перспективи азійських ринків для України?

В Азійському регіоні конкурентами України щодо експорту зернових є Австралія, Канада та Росія. Але цього сезону Австралія не змагатиметься за обсяги експорту, оскільки через сильну посуху врожай зернових у цій країні різко зменшився. Україна має скористатися цією нішею.

Пропозиції ЄБА щодо розширення можливостей експорту зернових

  • Вдосконалити процедури «встановлення, підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів та шкідливих організмів», що необхідно для виконання фітосанітарних вимог країн-імпортерів.
  • Переглянути чинний протокол з експорту ячменю до Китаю з України.
  • Підготувати протоколи для відкриття ринку Китаю для експорту з України пшениці, сорго, ріпаку, льону, гороху та квасолі.

Landlord раніше повідомляв про те, що внаслідок торгової війни між США та Китаєм українська кукурудза успішно замінила американську в структурі імпорту КНР.

Поділися

Садівництво        20 серпня 2019 08:38

УПОА запустила нові сервіси з просування експорту

Завдяки запуску в дію нового сервісу УПОА з просування експорту, значно зросла кількість членів Української плодоовочевої асоціації, а також вдалося домовитися з імпортерами про додаткові для них послуги, які суттєво спростять поставки продукції українських садівників на світовий ринок.

Про це повідомляє на своєму сайті УПОА.

Минулого тижня на конференції «Яблучний бізнес України-2019» експерти Української плодоовочевої асоціації представили Систему управління експортними продажами, покликану підвищити впізнаваність українських агровиробників та зміцнити їх позиції на світовому ринку.

Читайте: Як заробити на лохині: поради ягідникам-початківцям від вінницького фермера

Як відзначила директор з розвитку УПОА Катерина Звєрєва, розроблена система «напряму зводить виробників плодоовочевої продукції з потенційними покупцями», що значно економить час працівників відділу продажів компаній.

За кілька днів роботи нового сервісу зафіксовано суттєве збільшення кількості членів Асоціації, а також домовленостей з трейдерами про додаткові для них послуги, котрі сприятимуть спрощенню експорту української плодоовочевої продукції.

За словами економіста інвестиційного департаменту ФАО Андрія Ярмака, з часом сервіс може стати доступним не лише для членів УПОА, проте остаточне рішення щодо цього поки не прийнято.

Landlord раніше повідомляв про те, що із серпня 2019 року в Україні для всіх учасників агроринку почав працювати онлайн-сервіс Feodal.online, який надає інформацію про земельні ділянки та їх власників. З його допомогою аграрії зможуть, зокрема, захистити свій бізнес від рейдерської реєстрації прав на землю.

Поділися

Фінанси        13 серпня 2019 11:28

Олексій Дорошенко: овочі в липні подешевшали на 9–28%

За результатами дослідження Асоціації постачальників торговельних мереж, ціни в Україні на продукти харчування в липні загалом знизилися на 0,3%. Найбільше подешевшали овочі: цибуля – на 28,1%, морква – на 23,1%, буряк – на 16,2%, картопля – на 12,2% і капуста – на 8,5%.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук голова Національної ради економічного розвитку Олексій  Дорошенко.

За даними моніторингу, в липні також знизилася ціна на рис (на 0,4%), на свинину та молоко (на 0,3%), на сметану, олію і сало (на 0,2%), на яловичину, сири кисломолочні й вершкове масло (на 0,1%).

Читайте: Ягода вагою 32 кг: на Херсонщині визначили найбільший кавун

При цьому подорожчали такі продукти: яйця (на 12,7%), яблука (на 5,9%), цукор (на 2,8%). Також зросла ціна на хліб – на 0,7–0,9% (залежно від ґатунку борошна) і на крупи – на 0,1–0,4%.

За прогнозами експерта, яйця і хліб будуть дорожчати до кінця року, а от крупи можуть подешевшати після збирання нового врожаю.

«Овочі будуть найдешевшими до кінця серпня після чого почнеться або плавний, або карколомний, як і в деякі попередні роки, підйом догори», – відзначає Олексій Дорошенко.

Landlord раніше повідомляв про те, що, за прогнозами експертів, урожай картоплі цього року буде значно нижчим, ніж минулого, а отже, зростуть і ціни. 

Поділися

Рослинництво        12 серпня 2019 12:01

Урожай льону в Україні буде найменшим за 12 років

Урожай льону в Україні у 2019 році прогнозують на 24% менший, ніж у 2018-му. Експерти стверджують, що за умови врожайності цієї культури на рівні 10,3 ц/га (середньої за останні 3 роки) аграрії можуть зібрати близько 18 тис. т льону, що буде найменшим показником за останні 12 років.

Про це повідомляє АПК-Информ.

На українському ринку насіння льону аналітики відзначають низку антирекордів:

  • Урожай насіння льону у 2018–2019 маркетинговому році скоротився до 23 тис. т і став найменшим показником за останні 10 років.
  • Експорт насіння льону у 2018–2019 маркетинговому році прогнозується на 47% менший, ніж у попередньому МР, – мінімальний за останні 5 років.
  • У 2019 році посівні площі під льоном скоротилися до 17,7 тис. га, що стало мінімальним показником за останні 15 років.
  • У 2019 році урожай льону прогнозується на рівні 18 тис. т, і в такому разі це буде найменший показник за останні 12 років.
  • Внутрішнє споживання льону у 2019–2020 МР прогнозується на рівні 8 тис. т (що на 13% менше, ніж у попередньому МР).
  • Експортний потенціал щодо льону у 2019–2020 МР оцінюють у 10 тис. т (що на 17% менше, ніж у попередньому МР).

Читайте: В Україні запрацював онлайн-сервіс для аудиту земельних ділянок

І в майбутньому сезоні, як відзначає аналітик Юлія Іваницька, надій на збільшення виробництва льону практично немає: навіть якщо і зросте урожайність, це зможе лише частково компенсувати втрати від значного зменшення посівних площ під цією культурою.

Landlord раніше повідомляв про те, що у 2018-19 маркетинговому сезоні експорт українського льону впав до 10-річного мінімуму. Торік Україна експортувала всього 4,8 тис. тонн, тоді як 2017-го ця цифра становила 15,2 тис. т. Таку тенденцію пояснюють рекордно малими посівними площами.

Поділися

Трейдинг        09 серпня 2019 08:39

Україна наростила експорт равликів у 4,6 разів

У січні-травні 2019 року Україна продала за кордон 166,5 тонн равликів, заробивши на них $252,8 тис.

Про успіхи українського равликівництва повідомляє УКАБ.

За весь 2018 рік український експорт равликів склав лише 90 тонн, тобто на 76,5 тонн менше, ніж за 5 місяців поточного року. Минулорічний показник був найгіршим за всі роки, нині ж дані свідчать, що експорт равликів відновлюється. Найбільше їх було реалізовано у 2016 році – 347,2 тонн.

Хто їсть українських равликів

За даними 5 місяців поточного року, про які повідомляє Український клуб аграрного бізнесу, країни-споживачі розподілилися так:

  • найбільше равликів українські виробники продали до Польщі – 44% обсягу експорту (у натуральному вимірі), на загальну суму в $133 тис.
  • до Чехії продано 32% на суму $78 тис
  • до Литви – 23%.

Читайте: Прибуток на равликах: як знайти нішу маленькому сільгоспкооперативу

У той же час, Україна як експортує, так і імпортує равликів. Імпорт за 5 місяців поточного року  склав 35,4 тонн, що є найбільшим показником за останні 13 років. Основними країнами постачальниками були Польща (55% поставок) і Литва  (45% всіх поставок).

Як повідомляв раніше Landlord, на Львівщині фермери вирощують по 40 т африканських равликів.

Поділися
Показати ще