продукти

07 червня 2019 09:04

Від неякісної їжі хворіє кожна 10-та людина у світі. Сьогодні Всесвітній день безпечності харчових продуктів

7 червня 2019 р. уперше відзначається Всесвітній день безпечності харчових продуктів. Ця ініціатива ООН вкрай важлива, оскільки приблизно 600 млн людей у світі щорічно захворюють унаслідок вживання зараженої їжі й 420 тис. із них помирають. ФАО визначила 5 кроків на шляху подалання проблеми.

Про це повідомляє на своєму сайті ФАО.

ООН оголосила цей день, маючи на меті посилити зусилля людства для забезпечення безпечного харчування. На сьогодні ця проблема назріла дуже гостро, оскільки щороку майже кожен десятий у світі (приблизно 600 млн людей) захворюють, а 420 тис. помирають після вживання їжі, забрудненої бактеріями, вірусами, паразитами або хімічними речовинами.

Читайте: У світі щороку від зараженої їжі помирає 420 тис. людей. Новітні способи визначення безпечності продуктів

Небезпечні продукти харчування також перешкоджають розвитку в багатьох країнах з низьким і середнім рівнем доходів, які втрачають приблизно $95 млрд продуктивності через хвороби, інвалідність та передчасну смерть працівників.

Темою Всесвітнього дня безпеки харчових продуктів 2019 року є те, що безпека харчових продуктів – це справа кожного.

Його завдання – загострити увагу і підштовхнути до дій, щоб допомогти попередити, виявити ризики харчових інфекцій і боротися з ними, сприяючи тим самим продовольчій безпеці, громадському здоров’ю, розвитку сільського господарства, доступу на ринок, туризму і сталому розвитку.

Починаючи з 2019 р, 7 червня буде днем для висвітлення переваг безпечної їжі. Всесвітній день безпечності харчових продуктів був прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН у грудні 2018 р.

Якщо ви займаєтеся виробництвом, переробкою реалізацією або приготуванням їжі, ви можете допомогти зробити її безпечною. Ось 5 способів, як можна здійснити свій внесок у безпечність харчових продуктів.

  1. Гарантування безпечності продуктів харчування

Національні уряди відіграють найважливішу роль у гарантуванні для всіх безпеки і поживності харчових продуктів. Відповідальні керівники можуть сприяти розвитку сталого сільського господарства і продовольчих систем, сприяючи взаємодії між органами охорони здоров’я, сільським господарством та іншими секторами.

  1. Безпечне виробництво продовольства

Щороку у світі 700 тис. людей помирає від захворювань, стійких до антибіотиків. Щоб подолати цю проблему, фермери повинні ретельно вивчати оптимальні шляхи усунення потенційних ризиків і гарантування безпечності продовольства. Інтеграція рослин і тварин допомагає боротися зі стійкістю до протимікробних препаратів.

  1. Збереження безпечності харчових продуктів

Профілактичний контроль на підприємствах допоможе усунути практично всі проблеми з безпечністю харчових продуктів. Усі, зайняті на продовольчих підприємствах, від переробки до роздрібного продажу, повинні забезпечувати відповідність таким програмам, як система аналізу ризиків і критичних контрольних точок, які виявляють, оцінюють і контролюють основні види загроз для безпечності харчових продуктів.

Крім зниження ризику виникнення захворювань, належна практика переробки, зберігання і консервації також допомагає скорочувати післяжнивні втрати, а продовольству – зберігати свою поживну цінність.

  1. Контроль безпечності продуктів харчування

Споживач має право вимагати безпечних і корисних для здоров’я продуктів. Інвестування в навчання споживача питанням безпечності харчових продуктів потенційно може знизити поширення харчових інфекцій і дозволити отримувати майже десятиразову економію на кожен вкладений долар.

Споживачі повинні отримати можливість і право робити здоровий харчовий вибір для себе і підтримувати стійкі продовольчі системи заради планети.

  1. Спільні дії заради безпеки

У кінцевому підсумку, безпечність харчових продуктів – спільна відповідальність. Уряди, регіональні економічні органи, організації ООН, агентства з розвитку, торговельні організації, об’єднання споживачів і виробників, наукові та дослідні установи та структури приватного сектора повинні всі разом працювати над питаннями безпечності харчових продуктів.

При боротьбі зі спалахами захворювань, які передаються з їжею, у світі потрібна взаємодія на глобальному, регіональному та місцевому рівнях.

Landlord раніше повідомляв про те, що понад 670 млн людей у світі страждають на ожиріння. ФАО піднімає питання якості продуктів харчування.

21 березня 2019 13:09

Чому в Україні ціни на низку продуктів вже вищі, ніж в ЄС (ІНФОГРАФІКА)

Українські експортери соняшникової олії та курятини дешевше продають продукцію в Євросоюз, ніж на внутрішньому ринку, завдяки відшкодуванню ПДВ. Щоб в Україні подешевшали продукти, потрібні пільги для аграріїв.

Фахівці Економічного дискусійного клубу (ЕДК) в співпраці з виданням «Сегодня» нарахували 13 видів продуктів, які в Україні коштують дорожче, ніж в ближньому зарубіжжі, а деякі – навіть у країнах ЄС.  У нас вже навіть хліб дорожчий, ніж у Польщі.

За кількістю продуктів дешевого асортименту (по 7 позиціях) найбільше випереджають Україну Польща та Білорусь.

Експерти звертають увагу, що Україна посідає перше місце у світі з виробництва та експорту соняшникової олії. Та в Україні вона дорожча, ніж в Польщі, Угорщині та Іспанії.

Читайте: Як фермерам отримати кращу ціну на соняшник: три поради від Луїса Карлоса Алонсо

По цінах на курячі тушки Україна випередила на 8-10% Польщу, Угорщину та Білорусь. Водночас Україна входить до ТОП-6 найбільших у світі експортерів курятини і ТОП-3 у Європі.

Виконавчий директор ЕДК Олег Пензин, пояснює розрив цін на олію та курятину тим, що експортерам держава відшкодовує 20% – фактично за рахунок українського бюджету вони роблять «знижку» європейцям.

Молочні продукти дешевші в Угорщині, Іспанії, Білорусі, Польщі, ніж в Україні. Тут причину експерт бачить у виробництві: українські підприємства закуповують молоко у фермерів, а в ЄС та Білорусі є великі молочні ферми, де воно дешевше.

Фахівці ЕКД висловилися про те, які кроки потрібні Україні для зниження цін на продукти:

  • встановити пільгові ставки податків на агропродукцію (як у Польщі);
  • дати аграріям дешеві кредити та пільги при закупівлі техніки, сировини, обладнання
  • інвестувати у великі молочні ферми;
  • вартість «борщового набору» дозволить знизити будівництво сучасних овочесховищ (як у Білорусі), щоб українські овочі не псувалися до весни.

Як повідомляв раніше Landlord, у березні в Україні зафіксовано зниження ціни на м’ясо – зокрема, свинину, а також курячі яйця.

 

02 липня 2018 11:26

ТОП-5 регіонів із найвищими цінами на продукти харчування

Перша п’ятірка регіонів із найвищими цінами на продукти харчування виглядає так: лідером рейтингу, як завжди, є столиця, у якій одразу вісім соціальних продуктів мають найвищу ціну серед усіх регіонів України. Друге місце посідає Закарпаття з сімома продуктами з найвищою вартістю. Третя позиція в Київщини із чотирьома найменуваннями продуктів із соціального кошика. Херсонська область має 3 позиції, а замикає п’ятірку Волинська область – 2 позиції. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

«У Києві найвищі ціни на такі продукти: хліб пшеничний із борошна вищого ґатунку – 32,1грн за кілограм, для порівняння, середній показник по Україні – 19,3грн; хліб пшеничний із борошна першого ґатунку – 19,5грн, а по Україні – 15,3грн; хліб житній – 22,6грн за кілограм, середня ціна – 16,1грн; яйця – 29,4грн за десяток, при середньостатистичній – 24,2грн; сало – 99,2грн, по країні – 68,8грн; яблука – 26,8грн за кілограм, при середньоукраїнській – 21,9грн; буряк – 14,1грн, середня –12,6грн; морква – 15,1грн за кілограм, а по Україні середній показник – 13,7грн», – написав він.

На Закарпатті найдорожчими є наступні продукти: рис – 26,8грн за кілограм, Україна – 23,4грн; борошно пшеничне – 11,2грн, середня вартість – 9,9грн; крупи манні – 13,5грн за кілограм, середня по Україні – 12грн; риба морожена – 74,1грн, середньостатистична – 69,6грн; олія соняшникова – 37грн за літр, середня за даними Держстату – 34,4грн; капуста – 16,3грн, а по Україні – 12,3грн; цибуля – 8грн за кілограм, середньоукраїнська – 6,6грн.

У Київській області найвищими є наступні позиції: гречка – 21грн за кілограм, середня – 17,4грн; крупи ячні – 11,9грн, а по Україні – 10,3грн; яловичина – 136,6грн за кілограм, середня за даними Держстату – 124,5грн; цукор – 17,9грн, середній показник – 14,8грн.

На Херсонщині найдорожчі: філе куряче – 94,4грн за кілограм, а середня ціна по Україні – 89,9грн; сметана – 59,6грн, середня за офіційною статистикою – 52,7грн; картопля – 9,3грн за кілограм, по Україні – 7,5грн.

Волинь має найвищі цінники на пшоно – 21,2грн за кілограм при середній по Україні – 17,9грн та молоко – 23,8грн за кілограм, при середній у країні – 22,1грн.

Сім областей мають по одному найменуванню найдорожчого продукту, а саме: у Житомирській тушки курячі коштують 56,8грн за кілограм, при середній – 54,8грн; у Запорізькій варені ковбаси – 99,7грн, в Україні – 87,3грн; у Луганській області масло вершкове коштує 40,4грн за 200гр, при середній по країні – 36,4грн; на Львівщині ціна батона – 12,8грн за 500г, при середньоукраїнській – 10,9грн; Одещина має вартість свинини – 128грн за кілограм, при середній за даними Держстату – 115,1грн; у Черкаській області сири м’які жирні – 102,3грн за кілограм, у той час, як по країні середня – 89,9грн; у Чернівецькій області макаронні вироби з м’яких сортів пшениці – 18,3грн, а середній показник по Україні – 15,4грн.

До загального списку з найвищими цінами не увійшли наступні області: Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька та Чернігівська.

Експерт зазначив, що півроку тому, у листопаді 2017 року, лідером рейтингу із сімома пунктами була Донецька область. Там були найвищі ціни на житній хліб, борошно, гречку, соняшникову олію, сметану, сири м’які жирні і моркву.

«Як бачимо, на сьогодні Донеччина має значно кращі показники, ніж шість місяців тому. Що стосується Закарпаття, то підстави для зростання вартості продуктів існують, оскільки швидко зростає середня зарплата в регіоні. Але це тимчасове явище, оскільки на відміну від інших регіонів, де зникають торговельні точки, що є ознакою зниження купівельної спроможності населення, на Закарпатті відкривається багато нових. У тому числі там, де магазини не працювали багато років. Це явно говорить про те, що найближчим часом за рахунок конкуренції ситуація покращиться», – додав директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

08 червня 2018 11:17

У Верховній Раді планують уніфікувати інформацію на етикетці харчових продуктів

Запровадити вимоги щодо надання точної, достовірної та зрозумілої для споживача інформації про харчові продукти повинен проект закону зареєстрований у Верховній Раді України № 8450 від 07.06.2018 року «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», повідомляє кореспондент LANDLORD.

«Проект Закону сприятиме уніфікації правил щодо надання споживачам інформації стосовно харчових продуктів, забезпеченню правової визначеності та зменшенню адміністративного тягаря на операторів ринку, відповідальних за інформацію про харчові продукти, а також позитивно впливатиме на забезпечення інтересів громадян шляхом запровадження вимог щодо надання точної, достовірної та зрозумілої для споживача інформації про харчові продукти», – йдеться у пояснювальній записці документу.

Також автори законопроекту, пропонують заборонити використання інформації, що може ввести споживача в оману, особливо у частині властивостей і характеристик харчових продуктів та наслідків їх споживання, а також у частині приписування харчовим продуктам лікувальних властивостей. Зазначена заборона поширюється також на рекламування та представлення харчових продуктів.

Передбачається, що споживачеві буде надана інформація про допоміжні речовини при переобці.

«З огляду на те, що певні інгредієнти або інші речовини або продукти (такі як допоміжні речовини для переробки) можуть спричинити в деяких людей алергічні реакції або непереносимість, що становить небезпеку здоров’ю цих людей, проектом Закону передбачено надання споживачам інформації про вміст у харчових продуктах харчових добавок, допоміжних речовин для переробки та інших речовин чи продуктів, які, як свідчать дані проведених наукових досліджень, спричиняють алергічні реакції або непереносимість, так щоб споживачі могли зробити свідомий вибір, який є безпечним для них», – йдеться у законопроекті.

10 квітня 2018 13:49

200 українських шкіл отримають компости для переробки харчових продуктів

Збір заявок від українських шкіл для участі в екологічно-освітньому проекті «Компола» почали Міністерство екології та природних ресурсів та Міністерство освіти і науки України. Про це повідомляє прес-служба уряду. За результатами конкурсу, 200 шкіл отримають компостери для утилізації залишків їжі та інших побічних продуктів шкільних їдалень.

Згідно умов конкурсу, школи відбиратимуть лише за двома критеріями: мотивація, яку буде продемонстровано в креативному завданні, та відповідність технічним вимогам

«Основна мета проекту – дати додатковий поштовх та ресурс українським школам для розвитку екологічної грамотності учнів, допомогти школярам отримати практичні навички, а не суто теоретичну інформацію щодо відповідального споживання. Усі школи, що візьмуть участь у проекті, пройдуть навчально-практичний семінар та отримають інформаційні матеріали про компостування», – повідомили в Кабміні.

Ключовим критерієм під час відбору 200 шкіл-учасниць буде їх відповідність технічним вимогам проекту. Зокрема, важливим є:

  • наявність затіненої зони, безпосередньо на ділянці відкритого ґрунту, на огородженій території, де можливо було б встановити компостер;
  • наявність ділянки, на якій розміщуватиметься компостер і яка має бути на відстані не менше 2 м від стін прилеглих будівель;
  • їдальня закладу має продукувати харчові відходи в загальному обсязі 10-20 літрів на добу (два повних відра) (орієнтовна густина харчових відходів – 370 кг/м3).  Серед них мають бути:
  • очистки сирих овочів та фруктів;
  • шкаралупа сирих яєць;
  • заварка від чаю;
  • залишки крупи чи каші без додавання масла.
  • заклад повинен мати можливість збирати для компостеру опале листя.

На думку міністра екології та природних ресурсів Остапа Семерака, це може стати важливим кроком до глобального запровадження в побуті українців моделі сталого споживання.

«Органічні відходи досі становлять значний відсоток обсягу українських сміттєзвалищ. У світі вже давно та ефективно працює система їх перетворення на органічне добриво – компост. Це доступний і мало витратний механізм. Було б правильно, якщо компостери були б встановлені в усіх школах і перетворювали  відходи їдалень на органічні відходи», – зазначив він.

За словами міністр освіти і науки Лілія Гриневич зазначила, що проект «Компола» ідеально підходить для розвитку екологічної грамотності в школярів, що передбачено реформою «Нова українська школа».

«Однією з 10 ключових компетентностей, якою має оволодіти випускник нової школи, є «екологічна грамотність і здорове життя». Зараз школа не дає нашим дітям таких знань та навичок. Натомість ми напихаємо дітей непотрібною теоретичною інформацією, яка не створює для них жодних конкурентних переваг у сучасному світі. При цьому заклад, в якому встановлений компостер, може показати переваги та можливості екологічно-відповідального способу життя. Це також дає додатковий ресурс для вивчення біології та інших предметів природничого циклу», – розповіла Лілія Гриневич.

Збір заявок триватиме до 24 квітня 2018 року. Оголошення переможців відбудеться на початку травня 2018 року. Проект буде реалізовано за міжнародні кошти та за підтримки громадської організації «Україна без сміття».

Сам проект «Компола» був започаткований київськими школярами Нікітою Шульгою та Софією-Христиною Борисюк. Після цього ідею підтримали Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак та Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Зараз проект вже успішно реалізований в 32 навчальних закладах у різних куточках України.

Для участі заклад має заповнити гугл-форму.

Показати ще

Останні новини

Як живе іноземний фермер    19 липня 2019 14:12

Переорієнтація: чому угорські фермери тотально замінюють соняшник на сою

Німецькі технології на полях українських фермерів    17 липня 2019 10:02

Як Андрій Багрій об’єднав фермерів для вирощування фруктово-ягідної продукції
Показати ще