стратегія

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Стратегія, розроблена Мінагрополітики та Офісом підтримки реформ міністерства, спрямована на стабільне нарощування обсягів експорту продукції українського АПК.

Читайте: Ягоди, м’ясо, мед – Олена Ковальова озвучила перспективи розширення експорту до Китаю

Стратегія визначає такі напрямки розвитку агроекспорту:

• зростання обсягу виробництва та збільшення постачань сільськогосподарської продукції на зовнішні ринки;
• розширення переліку товарів агроекспорту;
• збільшення в структурі експорту частки продукції з високою доданою вартістю;
• відкриття нових ринків для агропродукції;
• розширення експортних можливостей для малих та середніх агропідприємств.

Як повідомляв Landlord, за період із січня до травня 2019 року експорт товарів українського АПК склав $8,97 млрд, що становить 42,9% від загального експорту України. Найбільшим споживачем української агропродукції став Китай.

План заходів щодо реалізації розробленої Мінекономрозвитку Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року ухвалив Кабінет Міністрів України на своєму засідання 10 травня. Про це повідомляє прес-служба уряду.

За словами  першого віце-прем’єр-міністра – міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва, цей план заходів активізує роботу стратегії, яку Кабмін ухвалив ще 24 травня 2017 року.

«В Україні діють майже 2 мільйони малих та середніх підприємств, що створюють більше половини всього валового продукту країни. Уряд та Мінекономрозвитку розуміють важливість підтримки та сприяння розвитку цього сектору економіки. Саме з цією метою ми ухвалили Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва. Ухвалений сьогодні план у свою чергу покликаний активізувати та підвищити ефективність роботи Уряду щодо імплементації прописаних у Стратегії напрямів», – зазначив він.

Відповідний План передбачає реалізацію низки завдань:

• створення порталу малого і середнього підприємництва (МСП) на базі офіційного сайту Мінекономрозвитку;
• створення Офісу розвитку МСП при Мінекономрозвитку;
• реалізацію пілотного проекту з часткового гарантування кредитів для МСП;
• реалізацію пілотного проекту створення регіональної̈ мережі центрів підтримки підприємництва;
• запровадження програм розвитку МСП відповідно до пріоритетів інших стратегічних та програмних документів;
• удосконалення регуляторних процедур, які регулюють діяльність МСП.

Відповідно до рішення Уряду, відповідальні за реалізацію плану міністерства та інші центральні органи виконавчої влади мають щоквартально звітувати Мінекономрозвитку щодо стану виконання передбачених документом Плану завдань.

«Стратегія розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року – стратегічний документ, що містить низку напрямів створення сприятливого середовища для його розвитку, розширення доступу до фінансування, спрощення податкового адміністрування, популяризація підприємницької культури та розвиток підприємницьких навичок, підвищення конкурентоспроможності та інноваційного потенціалу малого і середнього підприємництва», – повідомляють у МЕРТ.

Кількісні цілі стратегії передбачають:

• ТОП-20 в рейтингу «Ведення бізнесу» Світового банку;
• ТОП-3 індексу економічної політики у сфері МСП.

Загальні кількісні цілі стратегії передбачають:

• Зростання частки іноваційних підприємств з 14,6% у 2014 році до 20% у 2020 році;
• Збільшення частки ринків їз конкурентною структурою з 42,7% у 2015 році до 49,5% у 2020 році.

Специфічні кількісні цілі стратегії передбачають:

• Частка МСП у валовій доданій вартості зросла з 59% у 2015 році до 60,5%;
• Частка МСП у обсязі реалізації зросла з 63% у 2015 році до 66%;
• Частка прибутку, отриманого МСП, зросла з 72,8% від загального обсягу у 2015 році до 78%;
• Частка підприємств експортерів зросла з 5,9% у 2014 році до 9%;
• Частка МСП, які впроваджують іноваційні продукти або процеси зросла з 7,4% у 2015 році до 7,9%.

Відновлення та розвиток зрошувальних та дренажних систем в Україні до 2030 року підвищить врожайність в цілому по країні на 8 мільйонів тонн щорічно. Про це йдеться в доповіді «Про підсумки діяльності Національної академії аграрних наук України за 2017 рік та основні завдання на перспективу» Президента НААН Ярослава Гадзало.

За його словами, така стратегія відновлювання зрошення принесе користь не тільки врожаю зернових, а й іншим культурам.

«Розроблено проект Стратегії відновлення та розвитку зрошувальних та дренажних систем в Україні до 2030 року. Завдяки цьому, щорічно додатково планується отримувати 8 млн тонн зернових, 3,5 млн тонн технічних культур та 11 млн тонн плодоовочевих загальною вартістю біля 135 млрд гривень», – повідомив Ярослав Гадзало.

Також, згідно підсумків минулого року, до Національного генетичного банку України залучили 3,0 тисяч зразків з 56 країн світу, в т.ч. 1563 зразки – з України та 1485 зразків – із зарубіжних країн.

«Проведено експедиції до Кіровоградської, Полтавської, Дніпропетровської і Харківської областей для збору місцевих зразків генофонду рослин. Зібрано 417 зразків, що належать до 164 видів рослин, з яких 76 культурних і 88 дикорослих», – йдеться у доповіді.

30 березня в рамках конференції наукової молоді відбулася панельна дискусія «Економічне майбутнє України: «Від нуля до мільйона» або «Від тарганів до Тесли»

Основними темами обговорення були питання: як зробити успішним бізнес в Україні, як знайти ідеї та стартовий капітал, які компетенції необхідні для роботи в провідних компаніях. В дискусії взяли участь засновники успішних бізнес-проектів:

Віталій Ільченко, власник групи компанії «Ukravit».

Жанна Крючкова, засновник і керуючий партнер «Jansen Capital Management», заступник Голови Ради директорів будівельної компанії «Стіжон».

Олександр Громика, Президент української асоціації виробників електротехніки, засновник компанії «Saturn»».

Костянтин Паливода, голова Правління ПАТ АКБ «Аркада», член Ради Української асоціації Римського клубу, д.е.н.

Стартувала дискусія із визначення того, що є ключовим в днк успіху бізнесмена? Віталій Ільченко вважає, що ключовими якостями є наполегливість, а також патріотизм. Необхідно завжди ставити собі мету і чітко її реалізовувати, мета має завжди досягатися і оновлюватися.

На думку Жанни Крючкової, домінантним ДНК є здатність бачити: можливості і інтуїція, але основною рисою успішного бізнесмена є наполегливість. «Моїм першим місцем роботи була корпорація «Тойота», це було в 90-х роках. Приступивши до виконання своїх обов’язків, я побачила, що в торговому домі «Тойота» був партнер, який займався виготовленням пастки для тарганів, я домовилася з ним і продала 40-футовий контейнер з цими пристроями. Я побачила можливість, реалізувала її і, не дивлячись на труднощі, не стала здаватися».

Олександр Громика згадує прислів’я: «Бачу ціль не бачу перешкод. У розумних межах, зрозуміло. Але якщо ви обрали напрямок вашого бізнесу, то подивіться, хто ваш конкурент, і зробіть ще краще. Поставте собі мету і йдіть до цієї мети нікуди не звертаючи».

Також учасники форуму розповіли на які якості людей звертають увагу при прийомі на роботу.

Віталій Ільченко відзначає важливість критичного креативного мислення, гнучкості, тому що, для перемоги в великій корпорації, потрібно вміти аналізувати ситуацію на ринку і швидко приймати рішення, щоб могти перебудовувати модель ведення бізнесу і змінювати тактику.

Жанна Крючкова зазначила, що компетенція – це поведінкова модель, і це не головне, головне – цінності. При прийомі на роботу найголовніше – не знання, а здатність мислити. Кращі люди, які приходили до нас в компанію, були фахівцями, що за спиною мали реалізовані соціальні проекти.

Олександр Громика цінує впевненість кандидатів, які не бояться прямо дивитися у вічі та чітко формулювати свої думки, а також тих, хто не лякається приймати складні рішення.

Костянтин Паливода відзначив такі якості: мінімальний запас знань, вміння вчитися, гнучкість мислення і креативність. Дуже важливою, на думку спікера, є порядність і працездатність.

Продовжуючи дискусію, модератор запитав експертів про їхні погляди на майбутнє країни, які напрямки найбільш проривні в бізнесі України.

Віталій Ільченко, зазначив: «Завжди потрібно мати досвід. Спочатку ми отримали цей досвід, коли були просто імпортерами в Україну, потім вивчили ринок, зрозуміли, які потенціальні можливості є. Ми починали у 90-ті роки, коли навіть митниці як такої не існувало. Це був складний період у державі. Але ми розуміли, що це скоро припиниться, треба дивитися в майбутнє, тому що для того, щоб розвивалася торгівля, потрібне виробництво. Ми створили виробництво, незважаючи на складності: відмову банків у фінансуванні, але ми поставили собі мету, зароблені кошти інвестували в обладнання. Я в юності мав мрію бути дипломатом, тому активно вчив англійську мову, їздив по інших країнах, спілкувався з постачальниками, закуповував обладнання. Перший мільйон доларів компанія заробила, завдяки тому, що я вільно володів англійською і зумів переконати постачальників, що в нас є мета і ми її досягнемо, просто підтримайте нас. Коли ви спілкуєтеся через перекладача, ви не зможете передати свої емоції та повністю донести свою ідею. Вчіть англійську і китайську. Якщо ви хочете бути успішними, вам потрібно знати мови. Розширивши «Укравіт» до 350 працівників, ми ставимо собі нову мету – відкриття науково-дослідного центру. Без науки немає майбутнього. Україна має багато талановитих вчених, яким потрібно дати можливості для реалізації своїх проектів. Що приноситиме користь і самим науковцям і країні в цілому. Наразі Україна здебільшого експортує сировину, яку переробляють за кордоном і привозять назад із високою доданою вартістю. Ми хочемо це поступово змінити. В майбутньому агросектор – це буде і медицина, і відновлювана енергетика, і хімія – все, що потребуватиме людина, надалі зможе виробляти сільське господарство.

На думку Жанни Крючкової, це освіта, бізнес-інкубатори, створення нових моделей бізнесу: «У нас з ідеями все нормально, проблема часто з масштабуванням. Також це технології: дрони, емоційні інтелекти, віртуальна реальність. Але найголовніше: не можна перескочити з ресурсної економіки, в якій перебуває наша країна в інноваційну не відтворивши промисловість».

Костянтин Паливода додав, що Україна має шанс стати провідним у світі виробником найефективнішої військової техніки: повітряних і наземних ударних безпілотників; і засобів радіоелектронної боротьби. «У нас є можливість цю техніку випробувати, нам протистоїть дуже технічно озброєний противник. Оборонна галузь підтягне за собою мирні галузі».

Резюмуючи попередні тези, Віталій Ільченко відзначив, що ресурси мають тенденцію закінчуватись, а сільське господарство може відновлюватися. Людство вчиться перетворювати продукти, які ростуть на землі на продукти, які потребує людина кожного дня для існування. Без розвитку науки неможливо буде перетворити Україну із сировинної на інноваційну».

У 2015 році було введено близько 30 МВт нових потужностей відновлювальної енергії, в 2016 – вже 120 МВт, а в 2017 – 257 МВт. За ці три роки в розвиток альтернативної енергетики інвестовано понад 400 млн євро. Крім того, були реалізовані бізнес-проекти зі створення генерації тепла потужністю 1,8 ГВт вартістю 440 млн євро. Про це повідомляє прес-служба Кабінету Міністрів України.

До 2020 року необхідно довести частку альтернативної енергетики до 11% загального споживання електрики в країні, а до 2035 – до 25%. Для реалізації задуманого буде потрібно не менше 10 млрд євро. Тому пошук інвесторів в даний сектор енергетики виходить на перший план.

Допомогти в здійсненні планів може приєднання України до Статуту IRENA – Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії. Всі необхідні документи вже прийняті вітчизняним парламентом, і в найближчі тижні процес приєднання завершиться. Даний крок дозволить нашій країні залучати ресурси з Фонду розвитку організації на дуже вигідних умовах. Крім того, співпраця з IRENA допоможе Україні отримати інвестиції з інших джерел. Інвестори, при прийнятті рішень про вкладення коштів в альтернативну енергетику конкретної країни, орієнтуються на звіти цієї організації. Уже сьогодні IRENA позитивно оцінює динаміку розвитку і перспективи галузі.

За словами в.о. Голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно енергетичного комплексу Олександр Домбровський, приєднання України до Статуту IRENA пришвидшить введення нових потужностей відновлювальної енергії.

«Динамічний перехід від застарілих енергетичних технологій до чистої відновлюваної енергії – одне із ключових завдань, які нині стоять перед українською енергетикою. Приєднання України до Статуту IRENA – одна з реальних можливостей наблизитись до вирішення цього надскладного для України питання»,-відмітив Олександр Домбровський.

Та додав, що вже майже 10 років в країні діє «зелений тариф», завдяки якому стало вигідно створювати сонячні і вітроелектростанції в домогосподарствах. У 2015 році допустима потужність таких станцій була збільшена з 10 до 30 кВт, а в 2016 році встановлено нові ціни закупівлі електроенергії за даною програмою.