ПДВ

Про це повідомляє Економічна правда.

Рішення про скасування відшкодування ПДВ при експорті сої і ріпаку, прийняте ще наприкінці 2017 р., номінально було скасовано 30 серпня 2018 р. Але на практиці – через правові колізії – малі й середні виробники і досі не можуть отримати відшкодування ПДВ при самостійних поставках цих культур на зовнішній ринок.

За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова, «внутрішні переробники, користуючись тим, що дрібні аграрії не можуть самостійно експортувати продукцію, занижують закупівельні ціни».

Читайте: У світі назріває нова торгова війна. Мексиканські томати загрожують фермерам США

Несправедлива ціна

Хоча ініціатори «соєвих правок» запевняли, що при цих змінах аграрії ніяк не постраждають, у результаті зросла різниця між експортними та внутрішніми закупівельними цінами на сою: уже на початку 2018–2019 МР вона збільшилася в середньому на 10 процентних пунктів порівняно з відповідним періодом минулого року і тепер становить близько 20%.

Зокрема, в жовтні-лютому 2017-2018 МГ, середня різниця між цінами сої на базисі FOB і EXW становила $35 за тонну.

У жовтні–лютому нинішнього МР різниця між цінами сої на базисі FOB і EXW збільшилася на $17 – до $52 за тонну. (Для порівняння збільшення аналогічного показника для кукурудзи становило лише $6, що могло відбутися за рахунок зростання логістичних витрат).

Можливі наслідки

«У результаті ситуації, що склалася, вирощування сої стане економічно нерентабельним, а отже посівні площі під цією культурою в подальшому будуть скорочуватися», – зазначається в повідомленні Всеукраїнської аграрної ради.

Landlord раніше повідомляв про те, що експерти проти звільнення від ПДВ аграріїв: називають три причини.

Експортерів викликають до ДФС для проведення індивідуальних податкових консультацій. Система СМКОР не протидіє податковим скруткам, але блокує роботу нових прозорих аграрних підприємств. Йдеться про повернення «ручного» режиму керування як поверненням експортного ПДВ, так і, власне, аграрною галуззю в цілому. Якщо ці негативні тренди не припиняться, конкурентоспроможність українських експортерів агропродукції на світовому ринку значно знизиться.

Неформальний метод

Останнім часом ми фіксуємо непоодинокі випадки, коли представники ДФС телефонують у великі аграрні підприємства і «м’яко» просять перенести негативний баланс із ПДВ на більш пізні періоди та не подавати дані до його автоматичного відшкодування. Тобто мова не про відмову держави відшкодовувати ПДВ, а про перенесення відшкодування на невизначений термін.

По суті, фіскальні органи пропонують агропідприємствам безвідсотково кредитувати державу, державний бюджет. Якщо врахувати загальну нестабільну ситуацію на валютному ринку, інфляцію, девальвацію, експортери, які не отримають зараз відшкодування, будуть мати прямі збитки і кредитувати державу за власний рахунок.

«Аргументація» ДФС, наскільки мені відомо, дуже проста — «якщо відмовляєтеся перенести термін відшкодування, то ми розпочнемо перевірки підприємства».

Михайло Соколов, заступник голови Громадської спілки «Всеукраїнська аграрна рада»

Зрозуміло, що навіть для компанії, яка працює повністю у нормативному полі, є публічною, веде прозорий бізнес, проведення перевірки пов’язане з марними витратами часу, людських ресурсів, дестабілізацією роботи. Підприємства, яким висувають претензії, виграють суди, але все це — прямі збитки компанії. І власник або керівник підприємства мимоволі замислиться, чи не варто пристати на пропозицію податкової.

І ця тенденція почала набирати обертів, за нашими спостереженнями, ще з осені минулого року. На ринку посилювалося відчуття певної тривоги — адже всі розуміють, що дії ДФС свідчать: в економіці, у питанні наповнення бюджету виникли якісь негаразди. З усіма наслідками для учасників ринку.

Індивідуальний “підхід”

Друга річ, яка вже відверто налякала компанії, — практика індивідуальних податкових консультацій, інформація про які стала публічною. За словами представників ДФС, парламент, коли затверджував відомі зміни до законодавства про режим повернення ПДВ на сою, припустився технічної помилки. У змінах, які були прийняті, не зовсім коректно було прописано визначення сільгосптоваровиробника, який може отримати відшкодування експортного ПДВ на сою. Таким чином, незважаючи на пряму норму законодавства, ПДВ повертатися не буде, оскільки немає визначення, кому треба його відшкодовувати.

Але справа навіть не в цьому. Вирішення питання віднесення підприємства до категорії сільгосптоваровиробників робиться шляхом індивідуальних податкових консультацій. Юридично індивідуальна консультація має силу лише для того підприємства, яке звернулося до ДФС із запитом на надання індивідуальної консультації.

У ринка з’явилося запитання: чи буде позиція відмови відшкодування ПДВ застосовуватися для всіх учасників ринку, чи це є спроба відродити практику вибіркового підходу, коли якимось компаніям ПДВ повертають, іншим, які не потрапили до певного списку, — ні?

Я сподіваюся, йдеться все ж таки про намагання просто зекономити гроші у бюджеті — принаймні це створює ґрунт для прямих корупційних схем. До речі, відомий проект листа ДФС, де фіскали пропонують взагалі відмінити ПДВ при експорті зернових і олійних, — з тієї ж опери. Це намагання у бідь-який спосіб наповнити державну скарбницю.

Причина і наслідки

Ці два фактори і показали ринку, що механізм відшкодування ПДВ не спрацьовує у потрібному режимі. І ДФС майже відкрито визнає, що проблеми існують, і так звані податкові скрутки працюють повним ходом — у системі постійно генерується фіктивний податковий кредит і сплата ПДВ у бюджет постійно падає. Іншими словами, ці кошти розходяться по кишенях ділків, а держава їх недоотримує.

На наше переконання, це і є справжньою причиною негативних тенденцій, які я згадував на початку.

ПДВ зараз є одним з основних бюджетоутворюючих податків, і будь-яка турбулентність з ним створює складні ситуації з виконанням бюджетних зобов’язань держави.

У ситуації, яка виникла, існує лише два реальних шляхи вирішення. Перший — це секвестр бюджету, на що напередодні виборів не погодиться ані законодавча, ані виконавча гілка влади. Другий — оперативно вирішити питання збільшення надходжень від ПДВ. Тут можна або боротися зі скрутками (що, як ми бачимо, не виходить, скоріше, йде зворотний процес), або взяти необхідні для наповнення бюджету кошти в когось іншого, хто скрутками не користується. Тобто забрати гроші у справних платників податків.

Усі три речі, які я вказав, саме про це — про те, як забрати гроші у платників податків.

По-перше, їх можна «позичити», перенести відшкодування. Але це хибний шлях — адже сума до відшкодування буде лише накопичуватися, як сніжний ком. У ДФС, до речі, це чудово розуміють, розуміють, що зростання заборгованості — це шлях до катастрофи.

По-друге, гроші можна взяти у нормальних платників, позбавивши їх відшкодування ПДВ. Звідси і почалися вказані вище індивідуальні податкові консультації, які викликали занепокоєння підприємців.

Проблеми СМКОР

Усе це говорить про те, що система автоматичного блокування податкових накладних — СМКОР — працює не так, як треба. Вона не повністю блокує або просто не блокує операції за податковими скрутками, або власники компаній, які застосовують скрутки, якось призвичаїлися до системи і почали її активно обходити.

Але проблема навіть значно глибше — вже рік, як в Україні діє норматив, за яким критерії визначення ефективності роботи СМКОР встановлює сама ДФС. Раніше це було прописано у законодавстві, зараз самі податківці визначають, як оцінювати роботу системи і ставлять під загрозу існування певної категорії компаній.

Поясню, що мається на увазі. Останнім часом ми почали стикатися з випадками, коли повністю «білим», прозорим новим підприємствам блокуються податкові накладні. Система СМКОР визначає операції таких суб’єктів як ризиковані. Підприємство вимушене звертатися до суду, але ж всі його податкові документи блоковані та працювати воно не може. Тобто система, яка повинна створювати умови для роботи прозорих підприємств, просто вбиває їх.

Справа в тому, що для СМКОР нове підприємство виглядає ризикованим, тому що працює з нуля — саме так зовні й виглядають скрутки. Аби розібратися, що це за підприємство, податковий інспектор повинен вивчати кожен окремий випадок. Тобто ми маємо справу з людським фактором — співробітники ДФС не дають відповідні дозволи.

Наприклад, СМКОР не розрізняє, що ви зробили: дали передплату або здійснили поставку товару. І те і інше для системи є першою подією. Тобто якщо ви придбали зерно і продали його далі споживачу, все в повному порядку — у вас було зерно, ви його купили, потім продали. Інший випадок: ви придбали зерно за передплатою. Факт оплати є, а зерна немає — система сприймає оплату за майбутнє зерно як реальну поставку. Іншими словами, тільки підприємство заходить у сферу, де працює форвард, для СМКОР все стає «чорним».

Другий недолік у тому, що система відслідковує лише обсяг податкових зобов’язань. Тому можуть працювати скрутки, які формально купують тонну зерна і тонну, наприклад, цвяхів. На вході є і зерно, і цвяхи, а потім продаються лише цвяхи з великими націнками — обcяг зобов’язань залишається без змін. Тобто ідея, що можна боротися зі скрутками лише за допомогою УКТЗЕДів, не спрацювала — можна працювати з різними товарами і робити скрутки, система їх не бачить.

Автоматичний моніторинг тут просто неможливий. Неможливо до отримання кінцевих результатів операцій відносити їх до ризикованих. Система може визначати лише ознаки ризикованості, але кінцевий вердикт повинен робити вже фахівець, вивчивши діяльність підприємства. СМКОР може блокувати операцію на початку, що є небажаним з огляду на результати, які ми отримуємо, а після закінчення операції блокувати вже немає чого.

Тому визначення податкових скруток і боротьба з ними — це завдання співробітників ДФС. І сама СМКОР повинна не блокувати операції, а забезпечити ДФС всією інформацією для постаудиту, визначити підозрілі операції. Тобто дати податківцям інструменти для проведення постаудиту.

До речі, це не суто українська проблема — махінації з ПДВ зведені до мінімуму лише у країнах, де за такі порушення існує кримінальна відповідальність. Наприклад, цієї проблеми майже не існує у країнах Північної Європи. А ось, наприклад, у Південній Європі, де кримінальної відповідальності немає, рівень махінацій з ПДВ досить високий.

Текст: Михайло Соколов, заступник голови Громадської спілки «Всеукраїнська аграрна рада»

Фото: Надано прес-службою ВАР, Shutterstock

Про це повідомляє agroxxi.ru.

Директива ЄС щодо ПДВ дозволяє застосовувати фіксовану ставку ПДВ до фермерів. Відповідно, вони можуть стягувати одноразову плату за товари та послуги (у Німеччині це 10,7% для сільгосппродукції). Своєю чергою фермери не мають права вимагати вирахування вхідного податку.

Читайте: АгроІнвестГруп заборгував $70 млн. Людей розпустили, а керівництво переховується

Такі умови ЄС встановив, насамперед, для малих підприємств, для яких застосування звичайних нормативів ПДВ створює адміністративні труднощі. Для великих структур цих проблем не існує, проте Німеччина як стандарт застосовує систему єдиної ставки для всіх ферм.

Перше попередження щодо цього Німеччина вже отримувала в березні 2018 р., але ніяк не відреагувала, тож тепер ЄК подала позов до Європейського суду (ECJ).

Landlord раніше повідомляв про те, що члени Українського клубу аграрного бізнесу проти скасування ПДВ на експорт олійних і зернових культур. Фахівці переконані, що в разі ухвалення такого рішення це завдасть збитків агросектору на 50 млрд гривень.

Про це повідомляє AgroPolit.com.

Розісланий  наприкінці року лист від  ДФСУ – це «не проект, а міркування про наше розуміння, виходячи з того, як ми бачимо ситуацію»,  – відзначила під час круглого столу ВАР директор департаменту аудиту ДФСУ Наталія Рубан. Розрахунки, наведені в листі, отримані за результатами щорічних перевірок. Згідно з ними відшкодування експортного ПДВ для виробників зернових і олійних у 2,5 разу більше, ніж його сплата до бюджету.

У дискусії з цього питання взяли участь народні депутати України. Зокрема Леонід Козаченко (БПП) заявив, що в разі відміни ПДВ на експорт олійних і зернових збитки АПК становитимуть близько 50 млрд грн і в цілому «сільське господарство буде покарано».

Іван Мірошниченко (Самопоміч) наголошував на необхідності дотримуватися чинного закону щодо відшкодування ПДВ, оскільки ПДВ – це “стимул експорту”. Вважає неправомірним забрати у галузі 50 млрд грн шляхом позбавлення експортерів відшкодування ПДВ, не запропонувавши при цьому шляхів компенсації. Дотації в агросектор депутат вважає неефективними, оскільки наявні схеми не дали змогу аграріям скористатися ними повною мірою.

Як Landlord повідомляв раніше, ДФСУ розіслала до низки аграрних асоціацій листа, в якому пропонує звільнити від оподаткування операції з експорту зернових і олійних культур.

Про це повідомляє AgroPolit.com.

ДФСУ розіслала до низки аграрних асоціацій листа за підписом в. о. голови О. Власова, в якому мотивує свої плани прагненням ліквідувати «багатомільярдний бюджетний дисбаланс», вивести з тіні ринок зернових та олійних та наростити доходи до держбюджету.

Читайте: Рекордний імпорт: українців годують пальмовою олією

Державна фіскальна служба України пропонує внести до Податкового кодексу такі зміни.

Статтю 197 Кодексу доповнити пунктом 197.25 такого змісту:

«197.25. Звільняються від оподаткування операції з постачання на митній території України та вивезення в митному режимі експорту:

• зернових культур товарних позицій 1001, 1003. 1005 згідно з УКТ ЗЕД;
• насіння олійних рослин товарних позицій 1201, 1205, 1206 згідно з УКТ ЗЕД;
• олій рослинного походження товарних позицій 1507, 1512 (крім постачання олії соняшникової, що призначена для безпосереднього вживання в їжу, у споживчій тарі місткістю до 5000 см³ включно), 1514 згідно з УКТ ЗЕД».

ДФСУ вважає цей варіант оптимальним для подолання бюджетного дисбалансу від функціонування ринку зерна й олії та виведення його з тіні. При цьому припускає можливість розгляду варіанту «щодо звільнення від оподаткування ПДВ лише операцій з вивезення в митному режимі експорту цієї продукції».

Landlord раніше повідомляв про причини падіння ціни на соняшник.