Спецпроекти / Рентабельність соняшника     21 березня 2019 10:02

Розкрито секрет високої рентабельності соняшника

Правильне планування сівозмін, заходів обробітку ґрунту та оптимальний підбір засобів для боротьби зі шкодочинними об’єктами допоможуть підвищити врожайність, а отже, і рентабельність соняшника.

На сучасні технології звертають увагу експерти спецпроекту «Рентабельність», започаткованого Landlord разом з компанією «Сингента».

Landlord у партнерстві з компанією «Сингента» створили унікальний спецпроект «Рентабельність». У ньому на прикладі двох господарств буде відображено повний цикл вирощування соняшника в різних кліматичних зонах протягом сезону 2019 року. Які гібриди обирають аграрії, чим обробляють та на який врожай розраховують? Тут зібрані дані, які стануть у пригоді кожному фермеру!

Як зазначив Дмитро Міхно (господарство «Маяк»), найбільша проблема, з якою стикається агропідприємство, — це нестача вологи. Ще одним викликом є контроль бур’янів.

«Проти амброзії ми підібрали як варіант фінської технології, так і ґрунтові гербіциди Примекстра TZ Голд у нормі 4,5 л/га. Молочай контролюємо за допомогою сівозміни, культивації, закупили глибокорозпушувач та гліфосати», — розповів Дмитро Міхно.

Експерт проекту — менеджер із технічної підтримки олійних культур компанії «Сингента» Геннадій Малина зазначив, що підприємство задіяло правильний підхід щодо контролю бур’янів: комбінацію агротехнічних та хімічних заходів.

Читайте: Найкращі гібриди соняшнику, що дають від 42 ц/га

У свою чергу, «АПК Докучаєвські чорноземи» задля підвищення врожайності застосовує семирічну сівозміну, що дозволяє ефективно контролювати шкодочинні об’єкти. Сівозміна — це головне, зазначає генеральний директор підприємства Анатолій Кибка. Однією з основних проблем у вирощуванні соняшника він називає періодичні спалахи розвитку певних шкідників, наприклад блішок. Проте якщо господарство застосовує сучасні засоби захисту рослин, то з цим проблем не виникає — як у «АПК Докучаєвські чорноземи».

Експерт Геннадій Малина резюмує:

«Сівозміна, яка використовується у господарстві, дозволяє ефективно вирощувати не тільки соняшник, а шкідливі організми можна успішно контролювати сучасними засобами захисту рослин».

Landlord разом з компанією «Сингента» надалі розповість, як втілюються на практиці теоретичні знання. Наступна публікація з нового проекту «Рентабельність» буде присвячена сходам соняшника та ефективності боротьби зі шкодочинними об’єктами. А сьогодні кожен охочий може ознайомитися із процесом підготовки до посіву соняшника, який дає врожайність від 42 ц/га.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

3 години тому

Двохсотрічний сімейний бізнес родини Бунге або історія лідера агроринку

За тривалий проміжок часу перед компаніями постає чимало викликів — економічні кризи, революції, війни, технологічні зміни тощо. Щоб вийти переможцем у цій боротьбі, потрібно мати особливе управлінське вміння ухвалювати потрібні рішення в потрібний час, а ще вміти користуватися перевагами глобальних змін та бачити тенденції. Нідерландська компанія «Бунге» власним досвідом показала, що цілком можливо вести успішно бізнес понад два століття. Головне — дотримуватися правил.

Агродинастії   

5 години тому

Україна втричі збільшила експорт соків: ТОП-3 споживачі

У І півріччі 2019 року Україна поставила на зовнішній ринок 67,9 тис. тонн соків, що втричі більше порівняно з відповідним періодом минулого року. Основним споживачем цієї продукції з України стали США – 43% від усього обсягу експорту соків.

Про це повідомляє прес-служба асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Загалом за період січень-червень 2019 р. українські аграрії експортували плодово-овочевих соків на суму $54,8 млн (І півріччі 2018 р. – 27,9 млн). Експерти відзначають, що Україна є «нетто-експортером соків» – має позитивне сальдо торговельного балансу (експорт мінус імпорт) щодо цієї продукції, яке становить $38,7 млн.

Читайте: Як фермер Андрій Багрій об’єднав інших господарів землі задля вирощування фруктово-ягідної продукції

ТОП-3 споживачі українських соків:

  • США – 43% усього експорту соків ($23,6 млн);
  • Канада – 14,6% (майже $8 млн);
  • Австрія – 13,2% ($7,2 млн).

Landlord раніше повідомляв про те, що Україна стала найбільшим поставщиком яблучного соку до Канади.

Трейдинг   

21 липня 2019 10:43

СЕС приносять мені майже $2 млн на рік — Сергій Омельяненко

В ексклюзивному інтерв’ю Landlord власник фермерського господарства «Омельяненко» на Кіровоградщині Сергій Омельяненко розповів, як став першопрохідцем у будівництві сонячних електростанцій у селі, озвучив суми та труднощі в отриманні «зеленого» тарифу.

На фоні нинішніх солярних об’єктів на півмільйона мегават сонячна станція Сергія Омельяненка виглядає вельми скромно. Проте на початку десятих ферма з добування альтернативної енергетики навіть на 10 МВт викликала справжній фурор. Та й ринок тих часів був фактично монополізований братами Клюєвими, тож за реалізацію подібних ініціатив бралися одиниці.

За словами пана Омельяненка, історія побудови СЕС розпочалася зі знайомства з губернатором області, якого він попросив підтримати ідею будівництва: «Розповів йому, що хочу поставити панелі, для чого це потрібно, запросив на відкриття станції…»

І це спрацювало, бо коли Сергій Борисович завітав до обленерго, то отримав тверду відсіч. «Мене уважно вислухали, але дали зрозуміти, що мають чітку «вказівку» нікого у цю тему не пускати», — згадує він.

Читайте: Як стати другом Ілона Маска: фермер Сергій Омельяненко розкриває секрет

Ось тут і стала у пригоді розмова з губернатором — бажаний ліміт на потужність фермеру виділили, й у 2012-му з’явилася перша в Україні фермерська сонячна станція і перший подібний об’єкт енергетики у Кіровоградській області. Щоправда, довелося побігати і за отриманням «зеленого» тарифу — повноцінно СЕС почала працювати наступного, 2013 року.

«Гроші на будівництво я брав у кредит, але той рік видався досить вдалим для господарства — вже за три місяці кредит був повністю погашений за рахунок продажу сільгосппродукції. Як мені здалося, в банку були не дуже задоволені нашою спритністю — вони розраховували мати з мене відсотки по кредиту на довгі роки… Сама станція, тобто інвестиція, повністю окупилася всього за три роки — тариф, який ми отримали, дуже вигідний», — пригадує пан Омельяненко.

Згодом, вже у 2016 році, з іншого краю села була побудована друга станція, вдвічі більша за першу, і Сергій Омельяненко став власником сонячних потужностей у 4,5 МВт. Часи змінилися, і з отриманням дозволів і «зелених» тарифів вже проблем не було. Хоча йому й довелося за власні 6 млн гривень побудувати й передати на баланс обленерго лінію електропередачі.

Це відбулося вже після першої хвилі зниження «зелених» тарифів, як це і передбачено у законодавстві — термін окупності об’єкта становить уже п’ять років. Власник пояснює:

«Перша станція приносить мені $1 млн доходу на рік, а друга, хоча й потужніша, — приблизно $700 000. На всі солярки і бензини для техніки нам цілком вистачає».

Сумарні інвестиції власник господарства оцінює приблизно у $6–7 млн. «Цей рік був, до речі, ще цікавий для інвестування у сонячну енергетику, а вже з наступного передбачено зниження «зеленого» тарифу. На другій станції ми отримали тариф у 16 євроцентів за кіловат, у цьому році ще встановлюють тариф у 15 євроцентів, а вже наступного власники, які введуть потужності, отримають лише по 11 євроцентів. Я б, мабуть, вже за такий тариф будувати і не став би, буде різке падіння зацікавленості», — відзначив пан Омельяненко.

Крім сонячних електростанцій, Сергій Омельяненко розглядає і можливість вітрової енергетики, однак наразі цей напрям через низькі «зелені» тарифи інвестиційно малопривабливий.

«Може, нова влада щось змінить у цьому питанні, тоді будемо рахувати. Та є ще багато «проти». І складний монтаж вітроустановок, і шум, який супроводжує їх роботу. У нас тут скрізь населені пункти, навряд чи хтось буде задоволений, якщо почне свистіти у вікно. Взагалі, це питання треба вивчати, тема сама по собі цікава», — ділиться пан Омельяненко.

Нагадаємо, раніше Landlord опублікував унікальний кейс прогресивного фермера з Кіровоградщини Сергія Омельяненка, який став не тільки піонером у створенні зеленої енергетики в селі, а й увійшов до найкращих друзів Ілона Маска!

Технології   

20 липня 2019 09:08

Як розвивати мале фермерство та сільські території: стратегічна сесія на Агропорт Південь Херсон 2019

Щоб розвивати мале фермерство і сприяти його виходу на міжнародні ринки, потрібна тісна співпраця держави, приватного сектора та міжнародних організацій. Як цього досягти – обговорювали учасники стратегічної сесії, яка відбулася 18 липня в рамках Агропорт Південь Херсон 2019. 

Про це повідомляє прес-служба Агропорт Україна.

Стратегічна сесія була присвячена питанню впровадження Цілей сталого розвитку на регіональному рівні, тобто гармонізації національних і регіональних політик із цілями сталого розвитку, які декларує ООН.

Читайте: Морс зі 150 кг органічного кизилу: на Агропорті встановили національний рекорд

Шляхи досягнення Цілей сталого розвитку:

  • нарощування інвестицій в агросектор;
  • розширення програм підтримки малого та середнього агробізнесу,
  • встановлення міцних зв’язків між виробниками харчових продуктів та споживачем.

Розвиток сільських територій не можливий без досягнення Цілей сталого розвитку, в основі чого лежать економічний, екологічний та соціальний фактори. На цьому наголосив міжнародний консультант регіонального офісу для Європи та Центральної Азії ФАО Михайло Малков.

  • Екологічний фактор  – правильне управління природними ресурсами, починаючи від води і закінчуючи повітрям, ґрунтами, лісами.
  • Соціальний фактор – це благополуччя: люди в сільських місцевостях повинні жити добре, мати якісну транспортну інфраструктуру та медицину.
  • Економічний фактор – залучення інвестицій, з одного боку, та гідна заробітна плата для фермерів, з другого боку.

«Це великі можливості як для аграріїв, так і для інвесторів. Нам спільно потрібно працювати задля розвитку малого фермерства, для його зростання та виходу на іноземні ринки», – відзначила в.о. Міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева.

Усі учасники стратегічної сесії говорили про важливість приватно-державного партнерства в розвитку сільських територій і про необхідність залучати інвестиції в розвиток фермерських господарств.

Голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв, який також висловлював готовність працювати заради залучення інвестицій в область, підписав Меморандум про співпрацю та партнерство між Херсонською обласною державною адміністрацією та громадською спілкою «Бізнес Інкубатор Груп. Україна».

Згідно з документом, сторони спільно діятимуть з метою активізації розвитку сільських територій Херсонської області, зростання економічного потенціалу, поліпшення якості життя і соціального захисту людей, які працюють в аграрному секторі, адаптації дрібних сільгоспвиробників та їх господарств до актуальних ринкових умов, а також задля створення робочих місць.

Landlord раніше повідомляв про те, що Уряд затвердив стратегію розвитку експорту, якою розширюються експортні можливості для малих та середніх агропідприємств.

 

Політика   

19 липня 2019 15:56

Ринок землі: яким його бачать різні партії, що йдуть на вибори

Зняття мораторію на продаж землі в Україні, крім «Батьківщини», підтримують майже всі політичні сили, які претендують на місце в новому парламенті. При цьому кожна партія має власне бачення відкриття земельного ринку.

Коли, як і за якою моделлю хочуть запускати ринок землі різні партії, що йдуть на вибори, повідомляє Економічна правда.

Ресурс  представив точку зору 5 політичних сил.

«Європейська солідарність»: виступає за мінімальні ціни на землю та захист інтересів власників землі за допомогою Земельного кадастру.

«Голос»: вважає за необхідне ввести обмеження на концентрацію земель в одних руках; виступають за запровадження ринку з 2020 р. Стоять на позиції, що право купувати землю повинні мати лише українські громадяни та юрособи з кінцевими бенефіціарами українцями.

Читайте: Суперінтенсивне ягідництво: як господарству Обрій вдалося досягти високої рентабельності

«Слуга народу»: заявляє, що на запровадження земельного ринку потрібно не більше року, і що їхні експерти вже готують «земельні» законопроекти, зокрема про захист прав держави, інвесторів та власників.

«Громадянська позиція»: говорить про доцільність відкриття земельного ринку відразу після інвентаризації земель. Купувати землі сільгосппризначення, на думку партії, можуть лише громадяни України або підприємства, засновані громадянами України (особи з подвійним громадянством або які не жили в Україні останні 5 років, не мають права купувати землю).

«Сила і честь»: виступає за надання державі пріоритету в купівлі землі, а також за введення граничних норм щодо площі земель у власності однієї особи. Скасувати земельний мораторій пропонує з 2020 р.

Landlord раніше повідомляв про те, що з відкриттям ринку землі фермери отримають більші можливості в кредитуванні – вважає Світовий банк.

Земля   

Показати ще