ОСТАННІ НОВИНИ
Міністерство культури та інформаційної політики України додало до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України чотири нові позиції, повідомила пресслужба МКІП.
У перелік додали:
- традиції приготування та споживання каші “Зозулі” на Вінниччині;
- традиція приготування затірки в селі Крива Лука на Донеччині;
- кавова традиція кримських татар;
- Агир ава ве Кайтарма – традиційний танець кримських татар.
Наказ про це підписав т. в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.
Відтепер громади мають вжити заходів щодо врахування рекомендацій та пропозицій Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України щодо забезпечення охорони елементів нематеріальної культурної спадщини, – зазначили у повідомленні.
Раніше ми поінформували, що на Чернігівщині відшукали забутий рецепт каші “Бабка”, внесли його до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини (НКС) і проводять майстер-класи для школярів та усіх бажаючих, аби ця страва продовжувала жити. Так відроджують традиції у Плисківській громаді. Про це Суспільному розповіла начальниця відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини громади Валентина Вернигор.
Як розповідає Вернигор, про цю страву поступово й стали забувати саме через те, що з’явились інші рецепти, за якими можна готувати швидко. А також не стало дефіциту продуктів.
Бабусі, що жили в селах нашої громади (їм тоді по 80, по 90 років було, коли ми розпитували), так і говорили: це колись була святкова страва. Бо крупи ніякої не купити, а свої продукти – картопля, молоко, яйця, масло – у людей були. От і вигадували. Щоправда, усі ці інгрідієнти спочатку треба було приготувати. Домашнє масло. Із картоплі – крохмаль. Тому це розтягувалось у часі.
Не завжди процес приготування завершувався саме кашею.
Тепер же як приготувати “Бабку” знають у Плисківській громаді навіть школярі. Рецепт цієї страви встигли записати від тих господинь, які готували її здавна.
У моїй родині, я це бачила, як бабуся моя готувала, потім – свекруха. І бабусі, яких ми розпитували, також покроково розказували нам, як готували вони. Я особисто тепер дуже часто цю кашу роблю: коли діти приїздять, на якісь свята – два рази на місяць, так точно. Для школярів проводили майстер-клас, то показували їм процес приготування не до кінця. Приносили вже приготовану кашу і давали їм скуштувати, то вони з нетерпінням чекали, яка ж “Бабка” вийде у них. У шкільній їдальні разом потім запікали і порівнювали. Кажуть: смачна. Ми роздруковуємо рецепт, і їм це дуже цікаво: вони йдуть додому і вже вдома спішать приготувати.
Окрім того, за словами пані Валентини, плисківці традиційно пригощають своєю кашею і гостей громади, і господарів, до яких самі приїздять у гості. Та готові навчити готувати цю страву усіх, хто забажає.
Як приготувати “Бабку”
Унікальність плисківської каші “Бабка” полягає в тому, що готується вона із налисників, а для рецепта знадобиться крохмаль власного виробництва.
Натираємо картоплю на середню терку. Старенькі люди говорять, що треба, коли картопля дозріла, але ще не повністю. Це десь початок серпня. Відповідно, тоді і температура є потрібна, щоб вона сохла, тому що цей крохмаль потрібно висушити на сонці. Так от, картоплю гарно промиваємо, не чистимо, і натираємо.
Далі процес виготовлення крохмалю, за словами Валентини Вернигор, наступний: “Кладемо на сито два шари марлі, сито розміщуємо над відром і натерту масу картоплі невеликими частинами викладаємо на сито, і промиваємо водою”.
Потім ця вода відстоюється, крохмаль осідає на дно.
Він білий-білий такий, аж світиться, коли останній раз промиєш. Тоді, ну, до трьох годин можна, хай постоїть, і злити воду. Крохмальну масу оцю ми після того вибираємо, розложуємо на якісь сита, і вона просушується на сонці.
На отриманому крохмалі готують налисники.
Для тіста знадобиться:
- 0,5 літра молока;
- п’ять-шість яєць;
- 100 грамів цукру;
- дрібка солі;
- 400 грамів крохмалю.
Налисники випікають, а потім нарізають на локшину.
Беремо глиняний горщик (у глиняному посуді страва буде смачніша), викладаємо в нього локшину і заливаємо її гарячим молоком (0,5 літра). Потім зверху на молоко кладемо ще 100 грамів вершкового масла. І збиваємо ще яйця з цукром і заливаємо поверху. Все це ставимо у піч на 30 хвилин.
Запікати “Бабку” можна й у духовці на деко, але тоді каша буде менш соковитою.
Офіційно елементом нематеріальної культурної спадщини (НКС) каша “Бабка” від Плисківської громади стала 16 листопада 2023 року.
Нагадаємо, наказом Міністерства культури та інформаційної політики № 525 від 23 грудня 2022 року до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини увійшов елемент “Традиційний обрядовий хліб Вінниччини”.
На Житомирщині пройшов конкурс “Гастроспадщина”. На ньому були представлені старовинні рецепти, характерні для цього регіону. Перемогли блятники, колотуха та кисіль з буряка.
Український борщ було визнано нематеріальною спадщиною ЮНЕСКО. Спеціалісти вже підрахували приблизну вартість українського бренду.
1 липня на п’ятому позачерговому засіданні Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини елемент “Культура приготування українського борщу” включили до переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини, які потребують негайної охорони.
Перший ресторан української кухні YOY у Дубаї (ОАЕ) відкрила київська компанія Moderza Group. Серед страв меню пропонують борщ із печі, банош із каштанами, галушки з аспарагусом та трюфельною сметаною, вареники з вишнею, бринзу з варенням із ялини, яка готується за авторським рецептом у дров’яній печі.
Традиція приготування голубців з картоплею та виготовлення обухівського «шитого» рушника поповнили перелік елементів нематеріальної спадщини України, повідомляє Міністерство культури України.
Напередодні Нового року Міністерство культури та інформаційної політики України схвалило рішення про включення “Традиції Щедрого вечора в Україні” до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Анна Лиса
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!
