Все буде АПК: Агросектор України стає драйвером економічного розвитку країни

У середині жовтня понад 2000 делегатів п’ятого Київського міжнародного економічного форуму — відомих підприємців, економістів, інвесторів, представників фінансових організацій та влади з понад 30 країн — обмінювалися ідеями щодо подальшої стратегії існування і розвитку України у сучасному глобальному світі. Ключовою темою форуму стало майбутнє держав, бізнесу та громад у світі хай-тек — в умовах, коли проривні технології та швидкі трансформації одразу в багатьох секторах змінюють правила гри навіть на стабільних ринках. Експерти з різних сфер дали свої прогнози щодо того, які зміни найбільше вплинуть на життя людства у найближчі роки і що варто робити бізнесу та державам, щоб скористатися викликами нової епохи.

ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ ЧИ ІННОВАЦІЇ?

Питання саме людського капіталу займало чільне місце в дискусіях, адже для інновацій потрібні таланти і розвинені екосистеми, а не дешева праця та сировина. Як зазначив засновник інвестиційної групи UFuture Василь Хмельницький, ще п’ять років тому перевагою для інвесторів в українську економіку була дешева, але кваліфікована робоча сила. Сьогодні ці переваги не працюють, бо важливішими є технології. Та щоб ефективно використовувати ці інновації та вигравати конкуренцію, компаніям необхідні талановиті фахівці. Тому важливо забезпечити всі можливі умови, щоб таланти залишалися у країні та створювали тут успішні команди.

«Сьогодні багато великих компаній в Україні впроваджують інновації. Одним із результатів цього процесу стане скорочення робочих місць. Тому державі потрібно підтримувати малих і середніх підприємців — саме вони можуть створити мільйони робочих місць і збалансувати ситуацію на ринку праці», — заявив Хмельницький. Іноземні інвестори також відзначили багатий кадровий потенціал нашої країни.

Зокрема, Хосе Мануель Ентреканалес, головний виконавчий директор компанії ACCIONA, яка цього року зайшла до України з великими інвестиціями у відновлювану енергетику, відмітив, що в Україні є набагато більше талантів, ніж зазвичай можна знайти у країнах, що розвиваються.

У перервах між сесіями учасники та гості КМЕФ могли ознайомитися з технологічними новинками

КРИЗА ЧИ КОРЕКЦІЯ?

Але зараз, на думку відомого інвестора, віце-президента Всесвітнього єврейського конгресу Бориса Ложкіна, треба шукати відповіді та заздалегідь обмірковувати варіанти дій з огляду на вкрай негативні тенденції глобальної економіки і фінансової системи. «Світ стоїть на порозі чергової системної кризи, яка, на мій погляд, вибухне найближчі 12–24 місяці. Це відбудеться неминуче — адже у світовій економіці накопичено дуже багато дисбалансів, які так чи інакше мають себе проявити, — наголосив Ложкін. — Ситуація погіршується торговими війнами, насамперед між США і Китайською Народною Республікою, погіршується нестабільністю фінансової системи у ЄС тощо». До того ж ніхто не відміняв циклічність світових фінансово-економічних криз, додав він, — цей цикл підйому глобальної економіки вже був найбільш тривалим, і так не може тягнутися далі. «Ми вже бачимо, як підвищення ставки ФРС призвело до негативних явищ у Аргентині, Бразилії, Туреччині», — відмітив інвестор. Тому рецесія неминуча і не треба сподіватися, що Україна залишить осторонь глобальний процесів, тому що «ми вже впали і так, що далі нікуди». На думку Ложкіна, наша країна вже відчула цей тренд — просто він наклався на внутрішні проблеми і негативні процеси і не був так помітний. Але падіння економіки і курсу гривні було пов’язане не тільки з війною та внутрішньою кризою — свій вплив мали і загальні світові процеси. Тому, за словами Ложкіна, борги для України стануть ще дорожчими, залучення кредитів — ще важчим.

Засновник інвестиційної групи UFuture Василь Хмельницький (на екрані в центрі) закликає забезпечити умови, щоб таланти залишалися у країні та створювали тут успішні команд

Та є і гарна новина — саме внаслідок дисбалансу в інвесторів по світу накопичився приблизно $1 трлн вільних коштів. Інша справа, що кредитори будуть більш перебірливими і вимогливими. «В Україні є сектори, куди будуть інвестувати, незважаючи на рецесію. Просто інвестори будуть вишукувати якісні компанії, підходити до вкладання більш консервативно та обережно», — підкреслив Ложкін.  Втім, як зауважив голова ради директорів групи компаній «Ефективні інвестиції» Ігор Ліскі, в оцінках поточної ситуації, можливо, поки ще зарано вживати терміни криза і рецесія, більш доцільно казати про коригування світової економіки. «Будь-яка криза і рецесія не виникають зненацька — потрібен спусковий гачок, який їх запускає. Історично тригерами світових криз були або банківська система, або нафтова галузь. Поки з боку банківської системи я не бачу наявних загроз, вона не переоцінена, як це було у 2008 році, — наголосив Ліскі. — Найбільші компанії світу, які працюють у IT-секторі, мають на рахунках сотні мільярдів доларів і можуть погасити свої кредитні зобов’язання. Тому і з боку провідного сектора світової економіки загрози немає, можливе, як я казав, коригування, але не криза». А ось у нафтовій галузі дійсно назріває дисбаланс, що, на його думку, проявиться за три-чотири роки і вдарить по низці галузей — машинобудування, автомобільна галузь, виробництво комплектуючих тощо. Тобто під тиск потраплять індустрії з мільйонами робочих місць.

Віце-президент всесвітнього єврейського конгресу Борис Ложкін (у центрі) звертає увагу на вкрай негативні тенденції глобальної економіки і фінансової системи

Текст: Михайло Дикаленко