9 листопада Верховна Рада України у другому читанні та в цілому ухвалила проєкт Закону України “Про державний бюджет України на 2024 рік” (№10000 від 15.09.2023 р.).
Відповідне рішення підтримали 276 народних обранців, зазначив перший заступник керівника Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Железняк.
Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter
Депутат надав головні показники:
- Доходи бюджету збільшені на 22 млрд грн і становлять 1,768 трлн грн.
- Видатки майже залишились такими самими — 3,35 трлн грн.
- Дефіцит державного бюджету зменшено на 22 млрд грн, і тепер він становить 1,57 трлн грн.
- Зовнішні запозичення зменшили на 103,5 млрд (з $42,9 млрд до $41 млрд ), щоб погодити з МВФ. Перекрили внаслідок збільшення внутрішніх запозичень на 81,4 млрд грн.
- Прогноз щодо реального ВВП зменшили до 4,6% (у першому читанні було 5%).
- Прогноз інфляції — 9,7% (у першому читанні було 10,8%).
- Курс гривні — у середньому за рік 40,7 грн/$ (було 41,4 грн/$).
Проти документа проголосував нардеп Від “Євросолідарності” Олексій Гончаренко, раніше зазначивши, що зокрема не підтримує видатки мільйонів на фінансування телеканалу “Рада” та відрядження обранців.
Нагадаємо, міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що на держбюджет України може чекати “дірка” на суму близько 29 мільярдів доларів. Глава відомства наголосив, що це негативно вплине і на країни Євросоюзу.
Збільшення нових гравців після відкриття ринку землі для юридичних осіб у 2024 році означає появу додаткового попиту на земельні активи. Наслідки появи попиту однозначні — зростання ціни землі як мінімум на 15-20%. Такою думкою у своєму блозі на Latifundist поділився співзасновник земельної агенції Volodar Володимир Нагорний.
ФДМУ повідомив, що оренда держмайна до бюджету за 10 місяців 2023 року принесла 634 млн грн.
У Державному фонді майна відзвітували про результати малої приватизації. Зокрема, за об’єкти вдається виручати в рази більше грошей, аніж планувалося.
Фонд держмайна України з початку відновлення малої приватизації у вересні 2022 року залучив понад 1,24 млрд грн приватних інвестицій в аграрні активи. В середньому по три підприємці змагалися за 25 державних об’єктів. Це призвело до їх подорожчання приблизно втричі.
Фонд державного майна готує новий аукціон з приватизації єдиного майнового комплексу ДП “Білгород-Дністровський морський торговельний порт (МТП)”. Це буде вже п’ята спроба продати актив, адже призначені на 6 та 14 червня цього року приватизаційні аукціони із продажу ЄМК ДП “Білгород-Дністровський МТП” за ціною 184,9 млн грн не відбулися через відсутність заявок учасників.
У 2023 році економічний ефект приватизації склав 3,4 млрд гривень. Це не лише кошти від продажу об’єктів, а й виплата боргів перед бюджетом та працівниками, які роками накопичувались на збиткових підприємствах.
За 7 місяців 2023 року до державного бюджету надійшло понад 450 мільйонів гривень від здачі в оренду державного майна. З початку року ФДМУ уклав 1 043 нових договорів — це тисячі нових можливостей для малого та середнього бізнесу, який створює нові робочі місця, сплачує податки та підтримує економіку країни під час війни.
Анна Лиса