Верховна Рада

Про це повідомляє Delo.

«Слуга народу»: поточний рейтинг – 41,1%, озвучений список – 100 осіб, представників агросектора – 7.

• Дмитро Соломчук (№34) – власник компанії «Агро-Центр», яка з 2006 р. виробляє і продає запчастини до сільгосптехніки.
  Погляди: є послідовним прихильником створення фермерських господарств і прагнення довести кількість охоплених фермерством людей в Україні до 1 млн.
  Пропонував повернути на регіональному рівні планування посівів і виробництва, стимулювати фермерів об’єднуватися в невеликі кооперативи, що виробляють однотипну продукцію.
  Пропонував надання кредитів державними банками із сезонним погашенням на купівлю українських тракторів, а також проведення навчальних семінарів на місцевому рівні.
  У квітні 2018 р. виступав проти ринку землі: висловлювався, що для цього треба спершу розпаювати землі й створити земельний банк.

Читайте: Не вигідно, але правильно – Олег Бахматюк про вільний ринок землі

• Юрій Аристов (№43) – генеральний директор компанії «Атлантик-ЮММА», одного з провідних в Україні імпортерів живих морепродуктів і охолодженої риби, власник ресторану Fish House.
• Микола Кириченко (№54) – депутат Харківської облради. В агробізнесі з 2009 р.: володіє фермерським господарством «КИРИЧЕНКО М», ФГ «ЮГ», ПП «Агрофірма Злагода», які спеціалізуються на вирощуванні зернових та технічних культур. Закінчив Харківський національний аграрний університет за спеціальністю «насіннєвий контроль».
• Павло Халімон (№56) – директор ТОВ «Агро-Хаус» (Прилуки, Чернігівська область), яке спеціалізується на вирощуванні зернових і олійних культур. Згідно з декларацією за 2016 р., володіє чотирма земельними ділянками в Київській і Чернігівській областях загальною площею 55 тис. м².
• Олег Тарасов (№77) – засновник 13 компаній, зокрема «Агрокомлідер», «Агрозернолідер», Український зерновий союз, Торговий дім «Агроспецсервіс». Ззасновник двох ГО – Фундації розвитку підприємництва та «Життя без корупції».
• Олександр Салійчук (№82) – власник компанії «Перша м’ясна хата», яка спеціалізується на виробництві продуктів з м’яса і м’яса свійської птиці під ТМ «Гощанські ковбаси», а також їх оптовій та роздрібній торгівлі. Статутний капітал компанії становить 30,7 млн ​​грн.
• Мар’ян Заблоцький (№86) – аграрний лобіст. Уже розгорнулася полеміка, чи є він таким уже «новим обличчям», оскільки за родом діяльності останні 10 років він відстоював інтереси великих аграрних груп, в тому числі холдингу «Кернел».
  Всеукраїнська аграрна рада закликала Володимира Зеленського виключити його зі списку партії «Слуга народу». Насамперед Заблоцькому закидають роботу в статусі глави громадської ради при податковому комітеті ВРУ, коли ним керував Віталій Хомутннник.
  Погляди: лобіював так звані соєві правки, через які було скасовано компенсацію ПДВ при експорті олійних культур.

«Батьківщина»: поточний рейтинг – 6,5%; озвучений список – 50 осіб; представників агросектора – 7.

• Сергій Тарута (№2) – співзасновник холдингу «Індустріальний союз Донбасу». Компанія займається тваринництвом, рослинництвом і переробкою м’яса. Її земельний банк зосереджений у Донецькій області, а переробні потужності – у Горлівці. З 2014 р. контроль над ними частково втрачений, а статки Сергія Тарути, за різними оцінками, зменшилися в 10 разів.
• Іван Кириленко (№6) – останні 20 років на провідних посадах у державній владі. Був міністром аграрної політики в урядах Віктора Ющенка і Анатолія Кінаха, в уряді Януковича був «аграрним» віце-прем’єром. Контролює великі площі землі, однак участі в їх операційному управлінні не бере.
• Костянтин Бондарєв (№14) – має бізнес у харчовій промисловості, зокрема випуск горілки «Бондарівка» на Іванківському горілчаному заводі. Володіє земельними ділянками в Київській області.
• Вадим Івченко (№24) – народний депутат, заступник голови комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин, автор і співавтор багатьох аграрних законопроектів. Володіє великими земельними угіддями в Білоцерківському районі, причому деякими з них обзавівся лише рік тому.
• Мгер Куюмчан (№34) – лауреат премії «Аграрій року» за 2015 р. Його підприємство «Сигма» входить у ТОП-20 найбільших виробників свинини в Україні.
• Юрій Тренкін (№39) – власник ПАТ «Ватутінський хлібокомбінат», великого виробника хлібобулочних виробів у Черкаській області під ТМ «Чарівниця».
• Іван Томич (49) – один із найбільш впливових аграріїв у країні, незважаючи на невеликий обсяг власного агробізнесу. Стояв біля витоків фермерського руху в Україні, очолював Союз фермерів і приватних землевласників України.

«Опозиційна платформа – За життя»: поточний рейтинг – 9%; озвучений список – 10 осіб; представників агросектора – 1.

• Наталія Королевська (№5) – останні 10 років займається більше політикою, ніж бізнесом. У 2001–2006 рр. обіймала посаду голови наглядової ради ВАТ «Луганськхолод» (ТМ «Королівське морозиво»). Опосередковано мала відношення до ТОВ «Агромета» (розведення верхових коней, свиней, корів і вирощування зернових культур) і ТОВ «Холодінвест» (виробництво і зберігання заморожених напівфабрикатів).

«Європейська солідарність»: поточний рейтинг – 6,8%; озвучений список – 50 осіб; представників агросектора – 1.

• Петро Порошенко (№1) – п’ятий президент України, чий великий бізнес, зокрема й аграрний, не раз ставили йому в докір. «Укрпромінвест-Агро» – аграрне крило холдингу «Укрпромінвест» – не входить у топ найбільших агрохолдингів країни, однак за рівнем ефективності й рентабельності, мабуть, не має собі рівних. Спеціалізується на виробництві цукру, рослинництві, тваринництві, є великим гравцем борошномельної промисловості. Земельний банк компанії становить 122 тис. га.

«Голос»: поточний рейтинг – 5,6%; озвучений список – 195 осіб; представників агросектора – 0.

«Сила і Честь»: поточний рейтинг – 3,7%; озвучений список – 10 осіб; представників агросектора – 2.

Партія перебуває у нижній межі прохідного бар’єра і теоретично також має шанси його подолати.

• Іван Мірошниченко (№4) – народний депутат, один із найвпливовіших членів аграрного комітету парламенту. З другої половини 90-х років працює в агробізнесі, в тому числі 10 років очолював українську «дочку» транснаціонального гіганта «Каргілл».
• Вадим Денисенко – медіаменеджер і народний депутат, має опосередковане відношення до АПК. Його називають близьким до Олега Бахматюка, власника холдингу «Укрлендфармінг», якому він надавав PR-послуги.

Landlord раніше повідомляв про те, що 9 червня відбувся XXI позачерговий з’їзд Аграрної партії, на якому оголосили список кандидатів на вибори у Верховну Раду. Усього до когорти делегатів від АП увійшло 179 осіб, а очолив список Михайло Поплавський.

Про це повідомляє Економічна правда.

На засіданні 30 травня парламентарі відхилили проект Постанови про подальшу роботу над законопроектом про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств (№6236-П).

Проект постанови підтримали лише 160 народних депутатів, 151 – не голосували.

Законопроект передбачав зміни до статті 41 Основного Закону України, зокрема доповнення її новою частиною: «Основою аграрного ладу України є фермерське господарство».

Відзначається, що проект постанови про подальшу роботу над цим законом був зареєстрований у парламенті в січні 2019 року.

Як повідомляв Landlord, КСУ визнав конституційним законопроект, яким основою аграрного устрою України пропонується визначити фермерське господарство. Проте експерти стверджують, що для аграріїв це нічого не міняє, оскільки законопроект має декларативний характер.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

На розгляд Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин 9 квітня було винесено два законопроекти:

•  «Про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку», № 9162 від 04.10.2018 р.
• «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту бджільництва», № 10052 від 14.02.2019 р.

Читайте: Пасічники виходять на протест проти масового труєння бджіл

Після тривалих дискусій народні парламентарі підтримали їх у першому читанні.

Законопроект № 9162 передбачає:

• запровадження системи моніторингу стану продовольчої безпеки в Україні;
• створення Офісу аграрного аташе для представництва та захисту інтересів виробників сільськогосподарської продукції за кордоном;
• гарантування і захист прав та інтересів землевласників та землекористувачів;
• забезпечення сталого ведення лісового та рибного господарства;
• підвищення рівня зайнятості населення в сільській місцевості;
• розвиток аграрної освіти і науки.

Метою законопроекту № 10052 є захист бджільництва та забезпечення прав власників пасік. Ним передбачено:

• встановлення кримінальної та адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері бджільництва;
• створення умов для розвитку бджільництва в Україні;
• зняття соціальної напруги в регіонах України з високим рівнем зайнятості в бджільництві.

Landlord раніше повідомляв про те, що для вирішення гострих питань, пов’язаних із обігом ЗЗР в Україні, в Мінагрополітики створено Міжвідомчу робочу групу на чолі з в.о. міністра Ольгою Трофімцевою. Одна з проблем, яку має розглянути цей орган, – захист бджіл від застосування пестицидів.

Про те, що петиція набрала необхідну кількість голосів для розгляду, повідомляє Громадське. За легалізацію медичної марихуани виступила низка українських правозахисних громадських організацій, зокрема, «Українська Асоціація Медичного Канабісу», БФ «Діти з гемофілією», БФ «Пацієнти України» та інші. Вони серед підписантів петиції.

Читайте: Конопельний агробізнес: можна заробляти $100 тисяч з одного гектара

Як раніше повідомляв Landlord, активісти наполягали на тому, що медична марихуана необхідна для тамування болю пацієнтам з низкою важких хвороб. Зокрема, епілепсії, анорексії, посттравматичного синдрому, захворювань імунної системи, артриту та ревматизму, астми. Також застосовується в лікуванні хвороб Альцгеймера і Паркінсона, герпесу, виразки, та інших. Використання медичного канабісу дозволене в Канаді, США, Австралії та країнах-членах ЄС.

Нагадаємо, у грудні 2017 року Верховна Рада України прийняла так звані «соєво-рапсові правки», якіпозбавили виробників права отримувати державну фінансову підтримку через механізм відшкодування ПДВ при експорті сої (з 01.09.2018 до 31.12.2021) та при експорті насіння сої (з 01.01.2020 до 31.12.2021). А з 1 вересня 2018 року вступили в дію додаткові норми, запроваджені Законом 2440-VIII. Ними були зроблені виключення для підприємств-виробників, які самостійно вирощують вищевказану продукцію на сільськогосподарських землях.

Такі дискримінаційні умови на ринку призводять до порушень принципів вільної конкуренції. Як результат, фермери несуть збитки від падіння цін на внутрішньому ринку сої, а в майбутньому, змушені будуть скорочувати посіви цих культур. Скасування відшкодування ПДВ на ріпак і сою може призвести до «викреслювання» даних культур з сівозміни та втрати технологій роботи з ними. А зменшення кількості культур у сівозміні несе загрозу поступового виснаження ґрунтів.

Читайте: Сучасні тренди розвитку агроринку від учасників клубу «Насіннєва гільдія»

Наразі парламентарі готові відновити «статус-кво» для виробників сої та ріпаку. Минулого місяця у Верховній Раді було зареєстровано одразу три законопроекти про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур. Йдеться про основний законопроект №10027, а також два альтернативних №10027-1 та №10027-2. Варто зазначити, що підхід, запропонований законопроектом №10027-2, на жаль, продовжує практику неправомірного обмеження права певних категорій суб’єктів господарювання на відшкодування ПДВ при експорті, а отже й не відновлює захист законних інтересів суб’єктів господарювання, які вирощують олійні культури (сою, ріпак).

Законопроектами №10027 та №10027-1 навпаки пропонується відновити відшкодування ПДВ при експорті олійних культур (сої та ріпаку). Єдина різниця між ними – дата введення в дію. Зокрема, якщо основнийзаконопроект №10027 передбачає відновлення відшкодування на наступний день після прийняття та підписання. У той же час, законопроектом №10027-1 пропонується змінити кінцевий термін дії тимчасового звільнення від відшкодування ПДВ при експорті сої з 31 грудня 2021 на 1 вересня 2019 року, тобто відновити відшкодування на сою з початку вересня цього року, разом з цим скасовуючи тимчасову заборону на відшкодування ПДВ при експорті ріпаку. Однак, в цілому, обидві законодавчі ініціативи направлені на відновлення справедливих умов оподаткування та добросовісної конкуренції на аграрному ринку, на які чекає зернова бізнес-спільнота Європейської Бізнес Асоціації.

Раніше ЄБа повідомляла, що через підвищення тарифів УЗ бізнес втрачатиме 11,7 млрд грн на рік – ЄБА.