За минулі 30 років площі вирощування хмелю в Україні зменшилися з майже 7,5 тис. га (1990 р.) до 400 га (2022 р.), тобто у 18,5 раза. Цей обсяг площ забезпечує лише 20% потреби пивоварних компаній у хмелі, решта імпортується.
Про це зазначили учасники круглого столу Комітету з питань аграрної та земельної політики на тему “Актуальні питання законодавчого забезпечення розвитку галузі хмелярства”.
Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter
Під час заходу наголошувалось, що для галузі потрібно досягнути балансу у використанні української хмелесировини та імпортної. Бо наразі лише регіональні пивоварні заводи та частина крафтових пивоварень використовують гранульований хміль українського виробництва. У результаті такої політики українські хмелевиробники практично витіснені з українського ринку.
Натомість якість українських хмелепродуктів не поступається іноземній і за своїми показниками відповідає і українським стандартам, і критеріям, які встановлені Регламентами ЄС.
Значний інтерес до продуктів переробки ароматичного хмелю спостерігається з боку крафтового пивоваріння, яке останнім часом інтенсивно розвивається у багатьох країнах і в Україні також.
За підсумками роботи круглого столу його учасники зазначили, що використання в Україні нових високопродуктивних сортів, інноваційної технології ведення виробництва та кінцевої переробки продукції, забезпечення технікою, добривами, засобами захисту дозволить збільшити обсяги виробництва хмелю та валового збору альфа-кислот з одиниці площі. Завдяки цьому зменшення втрат продукції дасть змогу українським хмелевиробникам на належному рівні конкурувати з продукцією іноземного виробництва.
Тому стратегія розв’язання проблем галузі повинна базуватись на об’єднанні зусиль не лише самих хмелевиробників у напрямі постачання ресурсів та переробки кінцевої продукції, але й співпраці з регіональними пивоварними підприємствами, розширення рекламної діяльності щодо пропозиції продукції на основі кращих українських сортів.
За умови розв’язання нагальних питань Україна матиме можливість поставляти на ринок хміль відмінної якості. Але для цього потрібно зробити ряд дієвих кроків для імплементації права Європейського Союзу до законодавства України у сфері хмелярства.
Нагадаємо, підприємці, які організовують справу, визнають, що це свого роду експеримент, адже у світі не так багато пивоварень, які працюють із хмелем, вирощеним у теплиці.
Львівська пивоварня “Правда” випустила на ринок пиво з пелюсток троянд, про це інформує пресслужба бренду в Instagram.
У селі Гораївка на Хмельниччині (Бакота), у садибі “Дім мандрівника”, зварили перше крафтове пиво “Бакітський гарбузовий ель”.
Новорічні ялинки на пиво перетворює компанія з Нідерландів. Екологічну акцію From Tree to Tipple (“Від дерева до напою”) пивовари започаткували ще два роки тому.
Пивоварня Hot House Brewing at Barone Gardens першою в Нью-Йорку розпочала вирощувати хміль у власній теплиці, з потенціалом 3-4 врожаї на рік. Завдяки комбінації тепличного та придбаного на ринку хмелю, тут виготовлятимуть оригінальні сорти пива.
Виноробна компанія “Шато Чизай” започатковує виробництво ігристих вин методом Шарма-Мартінотті на власних потужностях, а також запускає завод із виробництва виноградних спиртів.
Анна Лиса
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!