Останні новини
Два останні сезони ціни на ячмінь на світовому та українському ринках побили всі рекорди на тлі дуже напружених балансів. У 2018 році вартість фуражного ячменю в Україні навіть перевищила вартість продовольчої пшениці, що трапилося вперше за історію спостережень. Однак із початку 2019 року ціни стрімко пішли донизу. Про те, чому так сталося та яких цін варто очікувати в новому сезоні, у матеріалі нижче.
Нестійкий баланс ринку
Світовий баланс ячменю майже ніколи не виглядав напруженим. Це пояснювалося тим, що історично він завжди відігравав роль «третьої скрипки» на ринку фуражних зернових (після фуражних кукурудзи та пшениці), як за обсягами споживання, так і за рентабельністю вирощування. Після зниження у 2012/2013 маркетинговому році виробництво фуражного ячменю в основних країнах-продуцентах майже постійно зростало, що лише частково компенсувалося збільшенням споживання.
Кульмінацією став 2015/2016 маркетинговий рік, коли кінцеві запаси цього виду фуражного зерна у світі сягнули найвищого рівня з 2009/2010 сільськогосподарського сезону і становили 26,3 млн т (згідно з оцінкою USDA).
Зараз фермери України збільшили площі під озимим ячменем на 15% і, навпаки, зменшили ярі площі на 4%
Важкий баланс 2015/2016 маркетингового року, а отже, і більш низькі ціни в порівнянні з іншими зерновими культурами призвели до значної втрати популярності ячменю серед фермерів і поступового скорочення його посівних площ у великих країнах-виробниках. Як наслідок, сезон–2016/2017 вже характеризувався менш важким для виробників і трейдерів балансом ячменю. Хоча, якщо говорити про кардинальні зміни на ринку, вони трапилися у 2017/2018 маркетинговому році, коли зменшення посівних площ під культурою вкупі з несприятливими погодними умовами стали причиною суттєвого зниження світового виробництва та падіння кінцевих запасів нижче рівня у 20 млн т.
Українські позиції
Україна, що входить до топ-5 найбільших експортерів ячменю, не стала винятком і внаслідок істотного скорочення посівних площ у 2017-му (на 13% менше у порівнянні з попереднім роком) зібрала на 1,2 млн т зерна ячменю менше, аніж у 2016-му (8,7 млн т проти 9,9 млн т відповідно).
Зниження виробництва позначилося і на експортному потенціалі країни, який також знизився на понад мільйон тонн. У результаті ціни на фуражний ячмінь показали суттєве зростання як на внутрішніх, так і зовнішніх базисах, сягнувши максимуму в $195 за тонну на базисі CPT-порт (додавши з початку сезону до $50 за тонну).
Саме у 2017/2018 маркетинговому році ячмінь вперше випередив за вартістю своїх основних конкурентів — фуражну пшеницю та кукурудзу (у певні моменти спред між ячменем і цими зерновими перевищував $10 за тонну та $25 за тонну відповідно). Ячмінь торгувався приблизно на одному рівні з продовольчою пшеницею, а інколи його ціни навіть перевищували рівень цін на пшеницю на $2–5 за тонну.
Здавалося б, що далі цінам на ячмінь зростати просто вже немає куди, однак 2018/2019 маркетинговий рік довів, що цю культуру більшість учасників ринку явно «недооцінили». У 2018 році ситуація на світовому ринку зерна виявилася ще більш напруженою. Внаслідок посушливих погодних умов у країнах ЄС, Австралії та Чорноморському регіоні виробництво ячменю не тільки не змогло припинити падіння, зафіксоване в попередньому сезоні, а й знизилося ще більше, внаслідок чого напруга балансу ринку тільки посилилася.
В Україні під врожай 2018 року не вдалося збільшити посівні площі під ячменем внаслідок пізнього старту весняної посівної кампанії та стислих термінів її проведення. Таким чином, загальні площі становили лише 2,5 млн га.
На скорочення перспектив майбутнього виробництва український ринок почав реагувати ще до початку поточного сезону: на відміну від попередньої кампанії форвардні ціни на врожай 2018 року озвучувалися на такому ж високому рівні, як і спотові ціни на старий врожай.
Пізніше проблем аграріям додала посуха, яка негативно вплинула на врожайність ярого ячменю, у результаті чого Україна зібрала найнижчий врожай з 2012/2013 маркетингового року — 7,4 млн т (на 1,2 млн т менше у порівнянні із сільськогосподарським сезоном–2017/2018).
Враховуючи напружені баланси культури і в інших країнах-виробниках, ціни на український ячмінь стрімко пішли догори із самого початку сезону, залишивши позаду конкуруючі фуражні зернові разом з продовольчою пшеницею.
Лише за перші півтора місяці кампанії ціна фуражного ячменю на базисі CPT-порт зросла на $45 за тонну — до $221 за тонну, а свого максимум ринок сягнув у листопаді, коли ціни встановилися на рівні у $225 за тонну CPT-порт.
Спред між ячменем та кукурудзою перетнув позначку в $75 за тонну, фуражною пшеницею — $25 за тонну, а розрив з продовольчою пшеницею сягав $20 за тонну, що було нечуваною ситуацією для ринку.
Рекордний рівень цін на український ячмінь підтримував високий попит з боку Саудівської Аравії, Китаю та Лівії, на які прийшлося 84% експорту культури з початку сезону.
У липні 2018 — січні 2019 року Україна експортувала 3,2 млн т ячменю, після чого темпи експорту суттєво впали. Так, у лютому українські компанії відвантажили всього 8000 т, що є абсолютним мінімумом для цього місяця. Таке падіння експорту пояснювалося, з одного боку, вичерпанням експортного потенціалу українського ячменю, який у 2018/2019 маркетинговому році оцінюється Agritel у 3,6 млн т, а з іншого — зниженням активності з боку головних імпортерів на світовому ринку.
Дійсно, призупинення закупівель дорогого ячменю Саудівською Аравією та Китаєм спровокувало розворот ринку в бік зниження, яке розпочалося в січні та набрало обертів у лютому. Лише за два місяці експортні ціни на французький ячмінь впали на $50 за тонну, що не могло не позначитися на українському ринку.
За аналогічний період ціна CPT на ячмінь в українських портах знизилася на $40 за тонну — до $180 за тонну. Окрім того, на ціни зернової почали тиснути перспективи гарного врожаю в новому сезоні.
Прогноз
У 2019/2020 маркетинговому році очікується зростання посівних площ під ячменем в основних країнах-виробниках, внаслідок чого його пропозиція на світовому ринку має вирости на 4,6 млн т.
В Україні фермери засіяли озимим ячменем на 15% площ більше, аніж у 2018 році (1 млн га проти 0,875 млн га). Що стосується ярого ячменю, то його площа може, навпаки, знизитися на 4% — до 1,55 млн га внаслідок гарної перезимівлі озимих, а отже, менших потреб у їх пересіві.
У 2019/2020 мр очікується збільшення світових посівних площ під ячменем. Пропозиція зросте на 4,6 млн т
Однак така оцінка може зазнати коригування в бік підвищення з огляду на ранній старт весняної посівної та гарні умови під час її проведення.
Відтак, на початок березня прогноз українського врожаю ячменю оцінюється Agritel у 8,6 млн т (що на 17% перевищує рівень 2018 року). Це збільшить «ячмінний» експортний потенціал нашої країни щонайменше на 1 млн т.
Ринок вже почав реагувати на гарні перспективи нового врожаю, що ми бачимо на прикладі форвардних цін, які озвучують трейдери. Так, на середину березня спред між цінами на старий та новий врожай на умовах CPT-порт становив $15 за тонну (середня ціна на зернову врожаю 2019 року з поставкою в липні становила $165 за тонну).
Таким чином, якщо протягом наступних кількох місяців погода не піднесе сюрпризів, 2019/2020 маркетинговий рік зможе перервати ланцюжок напружених балансів ячменю, а ціни на цю фуражну культуру вже не будуть бити рекорди і перебуватимуть на значно нижчих рівнях.
Що стосується старого врожаю, то підтримку цінам може надати повернення на ринок Саудівської Аравії, яка після чотиримісячної паузи 21 березня оголосила новий тендер на закупівлю 720 000 т ячменю. Однак вітчизняні виробники навряд чи зможуть значно виграти від цього, тому що ціни на український ячмінь вже кілька місяців носять переважно декларативний характер, а обсяги ячменю, що лишилися до експорту, за оцінкою Agritel, становлять усього 300 000 т.
Текст: Вікторія Блажко, консультант компанії Agritel International
