Третину високоолеїнової олії експортувала одна компанія

Експорт високоолеїнової олії приваблює вітчизняних переробників можливістю заробити валюту, диверсифікувати свій бізнес, а ще — наявністю премії. Хоча розмір цієї премії — вкрай непостійний, і може варіюватися. Залежить премія від сезону й умов конкретних контрактів.

За інформацією деяких експертів, у серпні нинішнього року премія в середньому по ринку становила $110–120. Богдан Коровій, керівник відділу продажів компанії ViOil, каже, що премія за експорту в країни ЄС у 2017 році становить $80–100 на тонні олії. А Олександр Ластівка, начальник відділу маркетингу компанії «Данкен», називає цифри ще менші — $30–50. Сам факт наявності премії за високоолеїнову соняшникову олію (ВОСО) підтверджують усі експерти.

Наслідком підвищеної привабливості нинішнього маркетингового року стало розширення пулу експортерів високоолеїнової олії до 24 компаній (з 15 компаній минулого сезону). Спільно вони за рік збільшили обсяг експорту ВОСО у 2,5 раза. За інформацією «УкрАгроКонсалт», у 2016/17 МР Україна поставила на зовнішні ринки 183 700 т цього продукту, роком раніше — 72 500 т. Найбільші відвантаження здійснювалися в травні-липні нинішнього року — по 23 000–32 000 т, в інші місяці — по 4000–17 000 т. Частка ВОСО в експорті соняшникової олії зросла до 3,1% (проти 1,6% у 2015/16 МР).

Безперечний лідер попереднього сезону з часткою 39% — ADM — поступився першістю в рейтингу експортерів компанії ViOil. Остання піднялася з 3-є місця з часткою 10%, і тепер, за даними «УкрАгроКонсалт», має 29% зовнішнього ринку. У ViOil підтвердили, що найближчим конкурентом уважають компанію ADM. Загалом в ViOil за сезон переробили близько 100 000 т ВОС.

На 2-гу позицію в рейтингу експортерів піднялася й компанія Allseeds, збільшивши частку вдвічі — з 9 до 18%. З першої п’ятірки експортерів випали компанії Cargill і «Авіс». Замість них увійшли CofcoAgri й Bunge з частками 8 і 6% відповідно, повідомляють в «УкрАгроКонсалт».

Намагаються поліпшити свої позиції й інші компанії. Зокрема, в пошуках зовнішніх ринків збуту перебуває «старожил» високоолеїнового ринку — компанія «Данкен». Ластівка каже, що його підприємство нині веде переговори з партнерами із Великої Британії, Америки, Канади й Китаю. І зазначає, що багато закордонних клієнтів надають перевагу закупівлі розливної олії. Хоча наводить приклади інтересу й до бутельованої. Наприклад, канадські партнери сьогодні розглядають варіант постачань ВО олії в скляних пляшках (відмовившись від ПЕТ-тари).

Географія постачань експорту української ВОСО відчутно розширилася — з 21-ї країни до 29-ти. Основний обсяг продукції, як і раніше, направляється у Європу. Хоча частка європейських країн в експорті скоротилася до 67% (з 91% попереднього МР, в кількісному вираженні). На провідні ролі серед імпортерів вийшли Іран і Малайзія — на них припадає вже 8 і 6% української ВОСО. Індія також збільшила закупівлі удвічі — до 4%.

Безпосередньо на Україну, за оцінками експертів, припадає мізер — не більш як 2% виробленої у своїй же країні високоолеїнової олії. Причин непопулярності корисного продукту дві — підвищена ціна й недостатня інформованість усіх категорій споживачів (включно з промисловим сегментом).

Хоча є спроби розвивати внутрішній продаж. Також є невеликий досвід збуту ВОСО підприємствам, які виробляють шоколадну продукцію, рибні пресерви тощо Про це, зокрема, розповідають представники Мелітопольського олійноекстракційного заводу. За їхньою інформацією, підприємство постачає пробні партії високоолеїнової олії і роздрібним продавцям. У місцевих магазинах «Харчі» й «Скорпіон» сьогодні представлена мелітопольська фасована ВОСО за ціною 32 грн/л.

Однак експерти одностайно визнають, що внутрішнього ринку високоолеїнової олії в Україні, на жаль, поки що немає. І що для серйозного пришвидшення в його розвитку потрібні великі кошти. Для стимулювання попиту на високоолеїнові продукти в країні (і за її межами), а також поінформованості учасників ринку недавно створено «Високоолеїновий клуб». На переконання представників компанії Syngenta — генерального спонсора клубу — головними потенційними споживачами ВОССО можуть бути вітчизняні харчопром і HoReCa. Основними сегментами внутрішнього ринку могли б стати кондитерська промисловість (виготовлення шоколаду, глазурі), масложирова галузь (виробництво майонезів), молочна промисловість (виробництво морозива), а також фаст-фуди й інші заклади громадського харчування з їх численними фритюрами. Роздрібні продажі драйвером розвитку вітчизняного ринку ВОСО навряд чи виявляться. Судячи з досвіду розвитку світового ринку такої продукції, бутельований сегмент в Україні може охопити не більше ніж 10%, — уважають експерти.

Однак, як би активно не розвивався внутрішній ринок, фахівці прогнозують перемогу експорту. Навіть за сприятливого розвитку ситуації частка внутрішнього ринку ВОСО може зрости за найближчі 5 років із нинішніх 2% максимум до 10%. Адже попит на таку олію у Європі й Південно-Східній Азії величезний, — пояснює Тимошенко.

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати