Останні новини
Агросектор дає майже половину валютної виручки від товарного експорту. Перший удар від війни аграрії витримали відносно стійко, порівняно з іншими секторами економіки. У липні навіть відновився експорт зерна з порту Одеси в рамках “зернової угоди”. Проте, попри стійкість, аграрії стикнулись з цілою низкою проблем через війну: зруйновані елеватори, необхідність розмінування полів, дефіцит добрив тощо.
Через 218 днів війни українські аграрії мають нову реальність, у якій доводиться просто виживати. Основними викликами є ліквідність та відсутність фінансування, додали дров у вогонь ще й несприятливі погодні умови. Як переконані експерти, сільське господарство, яке було до війни, очевидно, піде в забуття. Структурна зміна, яка відбувається в українському аграрному секторі, вплине на наступні десять років для всього аграрного сектору. Таку думку висловив генеральний директор ІМК Алекс Ліссітса під час онлайн-зустрічі у Центрі соціально-економічних досліджень CASE Україна.
“Це вказує на те, що в нас в принципі наступного року або наступні роки буде величезна структурна зміна в самому сільському господарстві. Тобто те сільське господарство, яке було до війни воно очевидно піде в забуття. Ось ця структурна зміна, яка відбувається в українському аграрному секторі, вона вплине на наступні десять років для всього аграрного сектору”, – зазначив Ліссітса.
Гендиректор ІМК Алекс Ліссітса
Він розповів, що агрохолдинг у березні зрозумів, що будуть колосальні втрати в аграрному середовищі.
“Коли призупинився експорт шляхом морських портів ми зрозуміли, що сидимо на величезних обсягах зерна, яке неможливо експортувати. До цього додались і інші причини, які вплинули на ліквідність – це і логістика, і заміновані поля. АПК стоїть зараз перед колапсом і це колапс стає більш очевидним зараз. Бо до проблем з експортом, додалися проблеми з посівною і збиранням пізніх зернових. Крім того, у нас немає розуміння чи ми відсіємося чи ні”, – говорить гендиректор підприємства.
Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter
Він наголосив, що формально минулого року ми посіяли біля 8 млн га землі озимих зернових, зараз – 700 тис.
“Як на мене, це, по суті, вирок на наступний рік для всього агросектору. Якщо коротко, реально ситуація близька до катастрофи. Якщо чесно, до весняно-польових робіт ми не готові, бо в нас нема ліквідності. У нас горизонт планування – два тижні”, – наголошує генеральний директор ІМК.
Його колега Дмитро Скорняков, генеральний директор Harveast Holding, також наголошує, що наступний рік буде набагато гірший за цей.
“По-перше у нас багато локальних проблем, і є світовий тренд – зниження вартості коммодіті. Якщо ми зараз, аграрний сектор України, ледве виживаємо, то зі зниженням вартості коммодіті для українських агровиробників – це вирок”, – зазначив Скорняков.
“Зернова угода” — рятувальний круг
“Зернова угода” – це одна із невеликих соломинок, яка рятує частково наш аграрний сектор. Як зазначив Скорняков, угода врятувала більшість аграрних холдингів від банкрутства. Проте, і вона не особливо розв’язує проблеми аграріїв, натомість українці зрозуміли, якими раніше були вигідні умови для них на міжнародному ринку. Крім того, нам дедалі важче конкурувати із Латинською Америкою.
“Там де аргентинці і бразильці витрачали на тону 130-150 доларів на логістику ми витрачали 25-30 і то ми плакали, що щось не так. Тепер коли під час війни ми отримали зовсім іншу ситуацію. І виявляється, що в нас сама логістика виходить 100-200 доларів на тону перевезення. До цього всього збільшилася ціна страхування, тобто весь пакет. І тепер коли ми дивимося на основних наших конкурентів із Латинської Америки — тепер вони виграють. Адже нам по суті в силу природно кліматичних умов, в силу того, що в нас технології інші, адже в нас наприклад недопущені ГМО – в Аргентині і Бразилії працюють ГМО-рослинами і так далі. І ми починаємо програвати”, – говорить Ліссітса.
Він висловив надію, що “зернова угода” буде продовжена і розширена на інші порти, в першу чергу на Миколаїв.
Фінансування та шантажі закордонних банків
Щодо державних програм кредитування експерти зазначають, що вони дійсно допомагають, але це крапля у морі. Бо насправді потреби набагато більші.
“Там є обмеження щодо сум. Тобто, наприклад, на наш холдинг максимально ми можемо отримати близько 6 мільйонів гривень. Тому, скажімо так, це те, що дозволяє трохи довше протриматися на плаву. Але проблеми, на жаль, не вирішують”, – говорить Скорняков.
Гендиректор Harveast Holding Дмитро Скорняков
Крім того, за його словами, зараз продавці ЗЗР, насіння, добрив не йдуть на кредитування товаром до збиральної кампанії, як це було раніше. Тому всі аграрії починають заощаджувати на технології, що призведе до зниження врожайності наступного року.
Як розповів Ліссітса, закордонні банки з березня місяця, коли всі підтримували Україну, почали шантажувати аграрні компанії тим, що будуть зменшувати ліміти на фінансування агросектору, керуючись постановами або вимогами з Парижу, Лондону, Відня.
“Мені здається, що якраз тут питання до наших політиків, щоб західні банки, які присутні в українському аграрному секторі або вірніше в українському бізнесі, продовжували хоча б зберігати ті ліміти на фінансування які є. Вже мова не йде про нове фінансування. Тобто держава Україна, ми розуміємо, що не може профінансувати, бо нема коштів, а західні банки відмовляють нам також в грошах, бо війна”, – розповів генеральний директор ІМК.
Скорняков наголосив, що банки, якщо вимагатимуть зараз повернення всіх кредитів — покладуть всю аграрну галузь України.
“І тут наші партнери повинні визначитися, хочуть, вони підтримувати аграрну галузь України чи ні”, – зауважив генеральний директор Harveast Holding.
Українські аграрії пропонують політикам ініціювати створення українського банку за допомогою міжнародних фінансових організацій, фінустанов для кредитування українського бізнесу і аграріїв у тому числі.
Нагадаємо, Україна закликала ЄС підтримати плани переробити екстрені шляхи експорту зерна на постійні. Для цього потрібно інвестувати мінімум у п’ять терміналів на кордоні, та в олієпровод, яким в ЄС буде йти соняшникова олія.
Президент Володимир Зеленський закликав інвестувати в український експорт. Інвестування в український експорт може стати надприбутковим, запевнив він.
Загалом, зараз Україна перебудовує модель своєї економіки із сировинної на продовольчу. В умовах війни така перебудова необхідна.
Наталія Марченко
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!
