агросектор

Про це повідомляє biz.liga.net.

Із відомих аграріїв перепустку в Раду отримали Петро Порошенко, який володіє холдингом Укрпромінвест-Агро, співвласник агрохолдингу HarvEast Вадим Новинський та власник Епіцентру Олександр Герега.

Читайте: Хто з лендлордів не проходить у Раду

Також до складу ВР нового скликання увійшли 9 із 30 членів минулого аграрного комітету: Микола Кучер, Валерій Давиденко (екс-міністр сільського господарства України), Петро Юрчишин (директор підприємства «Візит»), Олег Кулинич (засновник ТОВ «Октан»), Сергій Лабазюк (засновник VitAgro), Микола Люшняк (директор ТОВ «Галич Агро-Стек»), Микола Лунченко, Василь Петьовка та Андрій Кіт.

Отже, в новий Парламент зайшли такі депутати, причетні до аграрного сектора України:

«Слуга народу»

• Мар’ян Заблоцький, аграрний лобіст;
• Дмитро Соломчук, директор компанії «Агро-Центр»;
• Павло Халімон, директор ТОВ «Агро-Хаус»;
• Олег Тарасов, агробізнесмен із Кропивницького, заступник голови ГС “Всеукраїнська Аграрна Рада”;
• Юрій Аристов, генеральний директор компанії «Атлантик-ЮММА»;
• Микола Кириченко, засновник кількох фермерських господарств на Харківщині;
• Олександр Салійчук, власник компанії «Перша м’ясна хата» (ТМ «Гощанські ковбаси»);
• Олексій Устенко, глава інвестиційного спрямування французької компанії AgroGeneration;
• Володимир Козак, працював директором компанії «Буковинський сад» і у «Сварог Вест Груп».

«Батьківщина»

• Іван Кириленко, працював міністром аграрної політики в уряді Віктора Ющенка.

Опозиційна платформа «За життя»

• Наталя Приходько, займається зернотрейдингом.

За мажоритарними округами

• Сергій Мінько, засновник «Мелітопольської черешні», мер Мелітополя;
• Максим Гузенко, власник сільгосппідприємства «Натон» і торгової компанії «Агрохім-Партнер» в Сумській області;
• Микола Задорожний, засновник «Агрофірма Мрія» і ФГ «Міравр» у Кіровоградській області;
• Андрій Богданець, заступник гендиректора птахофабрики «Тернопільська»;
• Володимир Іванов, директор «Агропроект-Південь»;
• Ігор Колихаєв, директор кількох херсонських компаній «Ланаподове-1», «Українська продовольча корпорація», ТД «Продексим»;
• Олексій Ковальов, директор ПП «Лк-Агро», що спеціалізується на виробництві зернових, бобових і насіння олійних культур;
• Степан Івахів, співвласник гурту Континіум, в яку входить Західна молочна група (ТМ «Галичина»);
• Роман Мацола, співзасновник пивоварної компанії «Перша приватна броварня»;
• Геннадій Вацак, директор департаменту маркетингу Кондитерського дому «Вацак»;
• Степан Чернявський, власник одеської компанії «Агростар Експорт» (оптова торгівля м’ясом та м’ясними продуктами);
• Олег Воронько, співзасновник дніпропетровських компаній «Инстант Фудс Груп» (торгівля кавою, чаєм, какао, прянощами) і «Агротрейд Груп» (торгівля фруктами й овочами);
• Сергій Литвиненко, в.о. директора ДП «Зірненський спиртовий завод»;
• Євген Пивоваров, засновник команій «Тайфун-2000», «Капсулар» і «Фуд Девелопер» (виробляє харчові продукти), «Обрій» (виробник олії і жирів).

Landlord раніше повідомляв про те, хто із представників агросектора має шанси пройти в парламент.

Про це повідомляє Укрінформ.

Програма покликана забезпечити сільському господарству:

• зміцнення конкурентоспроможності;
• диверсифікацію;
• розвиток.

Шляхи виконання:

• підвищення ефективності та зміцнення адресності політики підтримки агросектора;
• поліпшення прозорості та підвищення ефективності використання земель сільгосппризначення;
• розширення доступу малих і середніх агропідприємств до експортних ринків.

Читайте: ООН оголошує початок Десятиліття сімейних фермерських господарств

Також наголошується, що  Програма має забезпечити посилення захисту прав на землю. Інструментами для цього називають підвищення обізнаності власників і користувачів та забезпечення цих прав.

Як повідомляв Landlord, Світовий банк вважає, що відкриття ринку землі в Україні може додати до зростання економіки держави 1–2% і розраховує, що нова українська влада візьме на себе зобов’язання щодо зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення.

Про це повідомляє на прес-служба Мінагрополітики.

16–17 травня 2019 р. у Латвії проходить 7-ме спільне засідання Міжурядової українсько-латвійської комісії з питань економічного, промислового та науково-технічного співробітництва. Українську делегацію очолює заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

Читайте: У Київській області продається лохинова плантація 30 га за $8 млн

Реалізація Програми двостороннього співробітництва Україна–Латвія в галузі АПК на 2017–2019 рр. зумовила збільшення показника вартості загального товарообігу агропродукції у 2018 р. на 13% (до $102 млн).

До першочергових напрямів партнерства між Україною і Латвією в аграрній галузі Програма відносить адаптацію законодавства України до вимог ЄС, розвиток сільських територій та зеленого туризму, науково-дослідне співробітництво, лісове та рибне господарство, ветеринарію і фітосанітарію, регіональну співпрацю.

Landlord раніше повідомляв про те, що Україна планує розширювати співробітництво з Канадою в агросекторі, збільшуючи обсяги торгівлі та реалізуючи спільні освітні й науково-дослідні проекти за такими напрямами, як біоекономіка, зелена економіка й агротехнології.

Про це повідомляє на своєму сайті Інститут аграрної економіки.

Показник темпів приросту капітальних інвестицій в АПК України у 2018 р. виявився найнижчим за останні три роки: у 2016 р. він становив 49,5%, а у 2017 р. – 30,7%.

Читайте: «Ми запускаємо дрони, але нікому керувати трактором»: в агросекторі шукають шляхи подолання проблеми з кадрами

Експерти називають причини зниження темпів приросту:

• В умовах війни бюджетні витрати на підтримку агровиробників скорочуються.
• В умовах нестабільності агрокомпанії надають перевагу інвестиціям у приріст оборотних активів, які приносять швидкі вигоди, проте звужують перспективи стратегічного розвитку.
• Інвестиційна діяльність малого агробізнесу уповільнена.
• Ставки відсотків по кредитах вищі за рентабельність витрат за більшістю інвестиційних проектів.
• Надходження прямих іноземних інвестицій майже припинилося, а обсяги залучення зовнішніх джерел для фінансування інвестиційних проектів значно скоротилися.

Науковці Інституту аграрної економіки прогнозують, що точка рівноваги в пріоритетності агросектора спостерігатиметься у 2025 р.

Landlord раніше наводив рейтинг ТОП-7 агрокомпаній, які найбільше інвестують в інноваційні проекти.

Про це повідомляє НВ Бізнес.

Щоб інновації в агросекторі були помітні й ефективні, компанії мають витрачати на них суму, еквівалентну $50 на 1 га – так вважає гендиректор УКАБ Тарас Висоцький.

Читайте: «Ми запускаємо дрони, але нікому керувати трактором»: в агросекторі шукають шляхи подолання проблеми з кадрами

Такі витрати поки недосяжні для українського бізнесу, але деякі агрохолдинги звітують про підвищення ефективності своїх підприємств за рахунок впровадження нових технологій.

Укрлендфармінг – звітує про зростання врожайності на 25 % завдяки застосуванню точного землеробства.

Агропросперіс – повідомляє, що ефективність роботи зросла в кілька разів після того, як закупили для агрономів планшети зі спеціальними програмами й інтерактивною базою даних, яка дозволяє оперативно приймати логістичні рішення.

Кернел – впроваджує проект цифрової платформи для автоматичного планування виробничих процесів, моніторингу їх виконання, а також розробки мобільних додатків для роботи в полі агрономів та інженерів.

Астарта – за 4 роки заощадила $15 млн завдяки системі GPS-нагляду і моніторингу використання пального (більше ніж річний обсяг інвестицій в інновації семи найбільших агрохолдингів країни). Також планує запустити мобільну платформу для моніторингу стану посівів, їх розвитку і фази росту, наявності комах і шкідників, що дозволить підбирати добрива, ЗЗР тощо.

80% всіх інвестицій в інновації в аграрній галузі спрямовуються на облік, документообіг та рішення по боротьбі з крадіжками – заявляє директор компанії SmartFarming Артем Бєлєнков.

Сьогодні точне землеробство комплексно впроваджується на 5% від усієї ріллі, а окремі його елементи покривають лише 20% – такі дані наводить засновник консалтингової компанії AgriLab Ярослав Бойко.

ТОП-7 які найбільше вкладають коштів в інновації:

• Кернел – $2,7 млн на 540 га
• АP Group – $2,0 млн на 400 га
• МХП – $2,5 млн на 360 га
• Астарта – $1,0 млн на 250 га
• ІМК – $1,0 млн на 124 га
• Harveast – $1,0 млн на 123 га
• Епіцентр – $420 тис на 112 га

Landlord раніше повідомляв про те, що визначальними технологічними трендами українського агросектора стали точне землеробство, інновації для управління землею та ERP-системи планування ресурсів підприємства.