агросектор

Про це повідомляє Укрінформ.

Програма покликана забезпечити сільському господарству:

• зміцнення конкурентоспроможності;
• диверсифікацію;
• розвиток.

Шляхи виконання:

• підвищення ефективності та зміцнення адресності політики підтримки агросектора;
• поліпшення прозорості та підвищення ефективності використання земель сільгосппризначення;
• розширення доступу малих і середніх агропідприємств до експортних ринків.

Читайте: ООН оголошує початок Десятиліття сімейних фермерських господарств

Також наголошується, що  Програма має забезпечити посилення захисту прав на землю. Інструментами для цього називають підвищення обізнаності власників і користувачів та забезпечення цих прав.

Як повідомляв Landlord, Світовий банк вважає, що відкриття ринку землі в Україні може додати до зростання економіки держави 1–2% і розраховує, що нова українська влада візьме на себе зобов’язання щодо зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення.

Про це повідомляє на прес-служба Мінагрополітики.

16–17 травня 2019 р. у Латвії проходить 7-ме спільне засідання Міжурядової українсько-латвійської комісії з питань економічного, промислового та науково-технічного співробітництва. Українську делегацію очолює заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

Читайте: У Київській області продається лохинова плантація 30 га за $8 млн

Реалізація Програми двостороннього співробітництва Україна–Латвія в галузі АПК на 2017–2019 рр. зумовила збільшення показника вартості загального товарообігу агропродукції у 2018 р. на 13% (до $102 млн).

До першочергових напрямів партнерства між Україною і Латвією в аграрній галузі Програма відносить адаптацію законодавства України до вимог ЄС, розвиток сільських територій та зеленого туризму, науково-дослідне співробітництво, лісове та рибне господарство, ветеринарію і фітосанітарію, регіональну співпрацю.

Landlord раніше повідомляв про те, що Україна планує розширювати співробітництво з Канадою в агросекторі, збільшуючи обсяги торгівлі та реалізуючи спільні освітні й науково-дослідні проекти за такими напрямами, як біоекономіка, зелена економіка й агротехнології.

Про це повідомляє на своєму сайті Інститут аграрної економіки.

Показник темпів приросту капітальних інвестицій в АПК України у 2018 р. виявився найнижчим за останні три роки: у 2016 р. він становив 49,5%, а у 2017 р. – 30,7%.

Читайте: «Ми запускаємо дрони, але нікому керувати трактором»: в агросекторі шукають шляхи подолання проблеми з кадрами

Експерти називають причини зниження темпів приросту:

• В умовах війни бюджетні витрати на підтримку агровиробників скорочуються.
• В умовах нестабільності агрокомпанії надають перевагу інвестиціям у приріст оборотних активів, які приносять швидкі вигоди, проте звужують перспективи стратегічного розвитку.
• Інвестиційна діяльність малого агробізнесу уповільнена.
• Ставки відсотків по кредитах вищі за рентабельність витрат за більшістю інвестиційних проектів.
• Надходження прямих іноземних інвестицій майже припинилося, а обсяги залучення зовнішніх джерел для фінансування інвестиційних проектів значно скоротилися.

Науковці Інституту аграрної економіки прогнозують, що точка рівноваги в пріоритетності агросектора спостерігатиметься у 2025 р.

Landlord раніше наводив рейтинг ТОП-7 агрокомпаній, які найбільше інвестують в інноваційні проекти.

Про це повідомляє НВ Бізнес.

Щоб інновації в агросекторі були помітні й ефективні, компанії мають витрачати на них суму, еквівалентну $50 на 1 га – так вважає гендиректор УКАБ Тарас Висоцький.

Читайте: «Ми запускаємо дрони, але нікому керувати трактором»: в агросекторі шукають шляхи подолання проблеми з кадрами

Такі витрати поки недосяжні для українського бізнесу, але деякі агрохолдинги звітують про підвищення ефективності своїх підприємств за рахунок впровадження нових технологій.

Укрлендфармінг – звітує про зростання врожайності на 25 % завдяки застосуванню точного землеробства.

Агропросперіс – повідомляє, що ефективність роботи зросла в кілька разів після того, як закупили для агрономів планшети зі спеціальними програмами й інтерактивною базою даних, яка дозволяє оперативно приймати логістичні рішення.

Кернел – впроваджує проект цифрової платформи для автоматичного планування виробничих процесів, моніторингу їх виконання, а також розробки мобільних додатків для роботи в полі агрономів та інженерів.

Астарта – за 4 роки заощадила $15 млн завдяки системі GPS-нагляду і моніторингу використання пального (більше ніж річний обсяг інвестицій в інновації семи найбільших агрохолдингів країни). Також планує запустити мобільну платформу для моніторингу стану посівів, їх розвитку і фази росту, наявності комах і шкідників, що дозволить підбирати добрива, ЗЗР тощо.

80% всіх інвестицій в інновації в аграрній галузі спрямовуються на облік, документообіг та рішення по боротьбі з крадіжками – заявляє директор компанії SmartFarming Артем Бєлєнков.

Сьогодні точне землеробство комплексно впроваджується на 5% від усієї ріллі, а окремі його елементи покривають лише 20% – такі дані наводить засновник консалтингової компанії AgriLab Ярослав Бойко.

ТОП-7 які найбільше вкладають коштів в інновації:

• Кернел – $2,7 млн на 540 га
• АP Group – $2,0 млн на 400 га
• МХП – $2,5 млн на 360 га
• Астарта – $1,0 млн на 250 га
• ІМК – $1,0 млн на 124 га
• Harveast – $1,0 млн на 123 га
• Епіцентр – $420 тис на 112 га

Landlord раніше повідомляв про те, що визначальними технологічними трендами українського агросектора стали точне землеробство, інновації для управління землею та ERP-системи планування ресурсів підприємства.

Про це повідомляє Новое время.

На думку фахівців УКАБ, кадрову проблему в агросекторі визначають три ключові моменти:

• гострий дефіцит кваліфікованих кадрів робочих спеціальностей;
• працівники з досвідом роботи в агросекторі часто не володіють новими знаннями щодо агротехнологій та недовірливо ставляться до інновацій;
• кістяк галузі становлять люди віком понад 40 років, які важко піддаються навчанню сучасним практикам.

Читайте: Що насправді впливає на урожайність соняшнику: Луїс Карлос Алонсо спростовує 10 міфів

Топ-менеджери агробізнесу поділилися думками з приводу кадрового голоду в аграрній галузі країни.

Дмитро Скорняков, генеральний директор агрохолдингу HarvEast

Існує великий розрив між кількістю фахівців, які відкриті для інноваційних технологій, і кількістю тих, хто надає переваги старим методам роботи, і «цей технологічний розрив збільшується».

«Всім усе пояснили, тренінг провели. Приїжджаю в поле — майже всі сіють так, як це робили раніше», – розповідає гендиректор про сумний досвід у впровадженні нових практик.

Алекс Ліссітса, голова Ради з питань аграрної освіти при Міністерстві освіти, президент Українського клубу аграрного бізнесу:

Сьогоднішні випускники агровишів «практично профнепридатні, оскільки здебільшого не мають сучасних навичок, а часом і несучасних теж».

«Ми фокусувалися на глобальних речах і забули про основу — всеосяжні знання, які потрібно дати операторам в полях і на фермах. Ми запускаємо дрони, але нікому керувати трактором», – охарактеризував проблему президент УКАБ.

Ірина Мірошник, президент міжнародної групи компаній IMMER Group, член УКАБ

Керівник розповіла, що цілий рік компанія шукала агронома, оскільки складно знайти фахівця, який би відповідав «сучасним вимогам ринку загалом і IMMER Group зокрема».

Ксенія Прожогіна, директор департаменту управління персоналом та комунікацій МХП

«Пошук співробітника з високою кваліфікацією часто-густо передбачає просте переманювання і навіть перекуповування його в інших компаній-флагманів», – розповідає топ-менеджер.

Зокрема вона відзначає, що на ринку праці бракує фахівців, які мають досвід нових практик, зокрема знань і навичок точного землеробства.

За словами Ксенії Прожогіної, агрохолдингам вигідніше інвестувати в розвиток своїх співробітників, аніж шукати нових.

Щоб подолати розрив між  сучасними технологіями і кадрами, в УКАБ вирішили створити магістерську програму на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України.

«По суті, ця програма – початок трансформації всієї аграрної освіти, перехід від класичного радянського устрою до більш сучасного бізнес-орієнтованого», – відзначив  Алекс Ліссітса.

Агрокебети – таку назву дали новій освітній програмі. Набір на перший магістерський клас уже стартував, проте набирають в нього в більшості не випускників с.-г. вишів, а кращих студентів із різних спеціальностей, щоб навчити їх сучасному веденню агробізнесу.

Представники понад 50 агрокомпаній започаткували цей проект з метою відновити в Україні з нуля сучасну агроосвіту і підготувати кваліфіковані кадри під свої потреби. Акцент роблять на систему менторства.

Вартість партнерської участі для бізнесу в «Агрокебетах» – 9–30 тис. Кошти витрачатимуться на зіркових викладачів, переважно практиків, зокрема і зарубіжних.

«Ця програма — початок трансформації всієї аграрної освіти», – підсумував Алекс Ліссітса.

Landlord раніше повідомляв про те, як Укрлендфармінг впроваджує інноваційні методи навчання молодих фахівців.