Ринок аналізу ґрунту відновиться через 5-6 років – експерт

До початку повномасштабної війни для більшості аграріїв проведення аналізу ґрунту лежало в основі ефективного виробництва. Нині ситуація змінилася: у сільгоспвиробників кожна гривня на рахунку, і їх більше цікавить, як отримати заплановані 7-8 тонн з мінімальними витратами, а не збільшення врожайності. Тому навіть найнеобхідніші послуги поставлені на паузу.

Учасники ринку діляться спостереженнями, що зараз ситуація з наданням послуг аналізу ґрунту дуже далека від того, що було у 2020-2021 роках. Тому більша частина сервісних компаній змушена була частково або повністю зупинити свою роботу, і цьогоріч становище буде тільки погіршуватися, передає agroportal.

Маємо близько 80% зменшення замовлень на проведення аналізу ґрунтів. Це якщо говорити в межах нашої компанії, адже попередні два роки ми спостерігали стрімке зростання попиту на аналіз і технології точного землеробства, у пік сезону працювали і вдень, і вночі. Хоча варто відмітити, що навіть у цей час отримуємо замовлення з господарств, які знаходяться близько до кордону чи лінії фронту. Це наші партнери, які користувались послугами агродіагностики і на власному досвіді переконались в її ефективності, тому замовляють навіть зараз, – зазначив СЕО компанії AgriLab, офіційний представник Міжнародної організації з точного землеробства (ISPA) в Україні Ярослав Бойко.

Відмова від аналізу ґрунту зумовлена мінімізацією аграріями норм внесення добрив

Експерт зазначає, що кризова ситуація змусила багатьох аграріїв відійти від технології, зменшити використання добрив або відмовитися від них повністю, що матиме наслідки впливу на урожайність.

Сам факт наявності протоколу аналізу ґрунту не впливає на врожайність культур. Проте цей документ є основою для розробки рекомендацій щодо системи удобрення. Відмова від аналізу ґрунту насамперед зумовлена тим, що значна частка аграріїв мінімізує норми внесення добрив або ж вирощуватиме без них. А от це може вплинути на врожайність.

Фактором повернення до аналізу ґрунту стане падіння врожайності та економіки

Якщо ж господарство повністю відмовляється від добрив, а до цього часу застосовувало, наприклад, невелику норму лише азотних і «стартових», то планову врожайність можна сміливо знижувати на 30% порівняно з фактом минулих років.

Бойко звертає увагу, що добрива вимірюються не лише приростом урожайності, а й впливають на якість продукції: внесення фосфору та калію позитивно впливає на вміст олії в насінні соняшнику та її якісний склад, азоту — на вміст білка та клейковини в зерні пшениці.

Як тільки наслідки почнуть боляче бити по врожайності та економіці, у сільгоспвиробників виникнуть запитання — чому і що з цим робити? Тут буде корисним аналіз ґрунту і розроблення рекомендацій щодо плану дій, — наголосив він.

Проте він припускає, що до довоєнних показників ринок аналізу ґрунту і аналогічних сервісів за оптимістичних прогнозів повернеться у 2027-2028 роках.

Нагадаємо, одним із варіантів відродження постраждалих ґрунтів, забруднених вибухівкою, може бути створення “червоних зон” на територіях, де велися інтенсивні бойові дії. Таку ініціативу пропонують спеціалісти з Української Природоохоронної Групи  (UNCG).

За оцінками ФАО, 33% сільськогосподарських земель в Україні вже зазнали суттєвої деградації, а це на 13% більше, ніж було до повномасштабної війни рф проти України. Решта земель перебувають під загрозою деградації.

Вартість землі в Україні стрімко зростає: середня ціна гектара у жовтні перевищила 57 тис. грн. Це на 15 500 грн, або на 37% дорожче, ніж до 24 лютого.

Після паузи з початком повномасштабної війни відновилась хвиля продажу земельних ділянок. Рік тому кількість охочих купити землю була величезна, та не було охочих продати. А зараз абсолютно навпаки.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати