Останні новини
Обсяг світового виробництва сої зростає. За останніх 4 роки приріст становив 22%. Нинішнього маркетингового року, який почався у вересні 2016‑го, у світі зібрано рекордний урожай цієї культури — 351,8 млн тонн. Показник попереднього року, за даними Міністерства сільського господарства США (USDA), було перевищено на 38,9 млн тонн.
Аграрії всіх країн із першої сімки світового ринку сої спрацювали в плюс. Основний приріст сформував гравець №2 — Бразилія. Її внесок у світовий кошик збільшився за рік на 17,5 млн тонн.
Пропозиція сої на світовому ринку зросла, й ціни на неї до зими 2016 року різко впали — приблизно на $50/т. З лютого 2017 року цінові індикатори почали знижуватися ще більше. До червня боби подешевшали до $350–360/т. Спадний тренд затягнувся на 12 місяців, і, треба визнати, що для українських постачальників він несприятливий.
Дешевшає соя через наближення нового врожаю й деякого скорочення попиту на неї, — кажуть в Аграрному союзі України. «Український ринок знижувався на тлі наближення міжсезоння, коли ціни матимуть декларативний характер, і в силу аналогічних цінових трендів на основних торгових майданчиках світу», — пояснює Мирослава Шимкова, експерт
ДП «Держзовнішінформ».
Надалі багато чого залежатиме від нового врожаю, а він, за прогнозами світових аналітичних центрів, нібито буде дещо меншим за торішній. USDA в липневій доповіді припустило, що обсяг виробництва сої у 2017/18 МР скоротиться на 6,7 млн тонн — до 345,1 млн тонн. В основному через зниження обсягів виробництва в провідних «соєвих» державах — Бразилії, США й Аргентині, а також у Парагваї. Тому підвищення цін на олійну із серпня може поновитися.
«Однак надлишок пропозиції на світовому ринку, цілком можливо, збережеться, що неодмінно позначиться на рівні світових цін, стримуючи їх зростання», — каже Шимкова.
До речі, нинішній рівень цін для продавців поки що не став антирекордним. Навесні 2016 року соя була дешевша за нинішню приблизно на $20/т. Оптимізму українським операторам має додавати й те, що попит на сою у світі був і буде високим. По‑перше, обсяги споживання й переробки бобів у країнах‑виробниках величезні, а по‑друге, дуже багато сої нині імпортують. У нинішньому маркетинговому році 142,6 млн тонн цього продукту було ввезено з‑за кордону. Це в 35 разів більше за весь торішній урожай України.
До того ж обсяг світового імпорту з кожним роком зростає. Середньорічний приріст за 2014–2017 рр. становив близько 7 млн тонн. І на наступний маркетинговий рік USDA прогнозує збільшення світового імпорту ще на 6 млн тонн. Конкуренти українських експортерів на зовнішньому ринку — всі країни-лідери «соєвої» сімки, крім Китаю. Найбільші світові імпортери сої та заповітні партнери будь‑якого виробника — Китай і Євросоюз, адже на них уже припадає 74% імпортного пирога. Менша цільова група — країни Азії й Африки, освоювати які трохи легше. Саме сюди і йде нині половина соєвих бобів, що вироблено в Україні.
У довгостроковій перспективі вітчизняним аграріям може зіграти на руку глобальне підвищення попиту на сою на світовому ринку через передбачуване зниження темпів зростання її виробництва. Згідно зі спільними прогнозами ОЕСР і ФАО, опублікованими в Agricultural Outlook 2017–2026, у найближче 10‑річчя темп зростання світового збору сої впаде у 2,5 раза — до середньорічних 1,9% (проти 4,9% за аналогічний попередній період).
Ще один глобальний тренд — підвищення попиту на не‑ГМО продукцію. Європа має амбіцію ліквідувати 90%‑ву залежність від імпорту соєвого протеїну з‑за океану й довести рівень самозабезпечення соєю європейського виробництва до 50%, — розповідає представник в Україні асоціації «Дунайська соя» Інна Іллєнко.
На її думку, ця ситуація відкриває величезні можливості для українських виробників сої та її переробників. «Адже премія за не‑ГМО на соєвий шрот становить Ђ50–70/т понад ціну ГМО соєвого продукту, а часом досягає і Ђ120–140/т», — каже Іллєнко.
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!
