Новини    09 серпня 2018 11:08

Експерт: 65% плодово-ягідної продукції не доходить до споживача


В Україні близько 65% усієї вирощеної плодово-ягідної продукції просто не доходить до споживача. Про це заявила доктор технічних наук, професор Таврійського державного агротехнологічного університету Олеся Прісс, під час практикум-дискусії «Фруктове довголіття: післяврожайна доробка, кращі практики» організований Асоціацією «Ягідництво України» за підтримки Держави Ізраїль в Україні та агенції МАШАВ.

Науковець наголосила, що відсоток втрат не може дорівнювати нулю. Але його можна суттєво скоротити.

«В Україні близько 65% усієї вирощеної продукції просто не доходить до споживача. Від 30 до 35% втрачається ще на етапі первинної обробки – це продукція, що не відповідає стандартам якості, 10% псується під час збуту, ще 25-30% — під час зберігання та реалізації кінцевому споживачу. У країнах із гарно розвиненими технологіями, наприклад, у Нідерландах, відсоток втрат не перевищує 35%. На сьогоднішній день спроби ще більше скоротити цей показник виявилися економічно необґрунтованими», – каже фахівець.

Основними причинами високого відсотку втрат продукції в Україні вчені називають нестачу ємностей для зберігання, порушення температурного режиму до та під час завантаження продукції у транспорт, погане пакування, транспортування без охолодження, багаторазове перевантаження продукції через недосконалу структуру ринку та неврахування біолого-фізіологічних особливостей конкретного продукту.

Дослідниця відділу післязбиральної науки для свіжої продукції Сільськогосподарської дослідної організації Вулкані Центр у Бейт-Даган Една Песіс стверджує, що  для розуміння основ зберігання різних фруктів та ягід потрібно, перш за все, розбиратися у їхній фізіології. Важливою частиною сучасних технологій зберігання свіжої плодоовочевої продукції є застосування у сховищах двох основних речовин: етилену та 1-метилциклопропену (МСР).

«Ці речовини справді здатні показувати надзвичайно гарні результати у зберіганні фруктів, якщо вони правильно застосовуються. Виробники мають розуміти фізіологію тих фруктів, якими вони займаються, щоб знати, як впливати на подовження терміну їхнього зберігання. За типом дозрівання фрукти та ягоди поділяються на клімактеричні та неклімактеричні. Клімактеричні  — це ті, що продовжують своє дозрівання і після того, як були зірвані з дерева чи куща. Яскравий приклад — банан чи персик, які можуть бути зірвані зеленими або напівзеленими і досягати товарної зрілості вже у сховищі. За умови додавання етилену до складу газового середовища дозрівання відбувається швидше та рівномірніше», – пояснила Една Песіс.

Та додала, що неклімактеричні фрукти, до переліку яких входять у тому числі всі ягоди, то у них немає клімактеричних підйомів  — періодів, коли їхня товарна якість покращується. Весь цикл життя ягід після збирання з поля пов’язаний виключно з постійною втратою якості. Цей процес, однак, можна і потрібно уповільнювати. У загальносвітовій практиці для цього застосовується 1- метилциклопропену (МСР), який, на відміну від етилену, сповільнює процеси дозрівання та псування свіжої продукції. Завдяки його ефекту можна виграти 1-2 тижні життя продукту на полицях.

Една Песіс каже, що інноваційні пост-урожайні технології для суниці садової дозволяє успішно транспортувати цю делікатну ягоду на великі відстані та зберігати свіжою протягом 8 і більше днів — транспортування із застосуванням модифікованої атмосфери.

На технологіях зберігання лохини розповів науковець відділу післязбиральної науки для свіжої продукції Сільськогосподарської дослідної організації Вулкані Центр Олег Фейгенберг.

«Треба розуміти, що фундамент тривалого зберігання лохини закладається ще у полі, під час збирання — чим кращої якості ягода потрапить на піддон, тим простіше буде її зберігати. Шкоду, нанесену під час збирання, не можна компенсувати навіть найінноваційнішими технологіями у сховищі. Перше і елементарне правило: проводити початкове сортування ще на полі. В жодному разі не класти до загальної маси ягід ті, на яких є ознаки гнилі, пошкоджень чи захворювань», – пояснив експерт.

Олег Фейгенберг наголосив також на тому, що для терміну зберігання велике значення має те, як швидко після збирання лохина потрапила до камери попереднього охолодження, а також тривалість процесу охолодження від початкової температури ягоди з поля до температури зберігання. Ізраїльські вчені переконані, що оптимальною температурою зберігання лохини є +1+2̊ С. За такої температури та відносної вологості повітря на рівні 90-95% ягода може зберігатися у належних умовах якості протягом 2-3 тижнів.

Ще немає новин у цій стрічці ...