Новини    02 жовтня 2017 17:17

Attacking machinery

As a specialist I encountered agricultural machinery for the first time after graduating Nikolayev State Agricultural Institute in 1999. I started working as an agronomist in the household of my native Voznesenskiy district. The first impressions, to put it mildly, were sad. It was, in fact, a backward collective farm that worked on explicit scrap metal equipment – a Soviet tractor T-150, an almost dead “Don” combine and “twisted” Soviet cultivators, which had not been updated for years.

I frayed my nerves and got on the mechanics’ ones when we were trying to set up a 30-year-old seed drill with a rigid frame, when it was impossible to set the depth. And nearby – literally through the forest plan to pass – there was the field of “Nibulon” Pribuzha branch. And it was trotted by second-hand German “Fendt” and other imported machinery. There were also domestic seeders, but brand new ones.

We looked at our neighbors with envy. “Nibulon” had already been popular – it was investing money in equipment and specialists, and we in our collective farm received salaries in grain or Korean TVs purchased on barter, as it was often the case in the 1990s. Therefore, thinking briefly, I just decided to go through the forest plantation – to “Nibulon”, where I was hired as a simple agronomist. Two years later, the company developed even more and began purchasing only imported machinery, including LEMKEN equipment.

Snigiriovskiy branch of our company has been working with LEMKEN Diamant reversible plows for 13 years, almost as long as I have worked in “Nibulon”. During all this time we did not do major repairs. We only change the working bodies, which periodically wear out.

The quality of plowing us is more than satisfactory – incomparably better than the domestic equipment. Yes, the reversible plow is reversible: the field turns out to be more aligned. And you do not have to walk around in circles, starting from the center of the field, as we did before. These reversals gave huge losses of time and fuel. In a few words, LEMKEN Diamant has two sides – from above and from below. The tractor reaches one straight line from one edge of the field to another and simply throws the working parts to the other side – it almost does not lose time on reversals. This increases production – Diamant perfectly aggregates with Case and Fendt tractors and covers up to 40 hectares without changing the mechanic. And this is just one moment. Each operation, depending how well it is carried out, gives us profit.

LEMKEN plow has a reinforced frame that can withstand our soil loads, and we sometimes plow 30 cm in depth – the “German” has large dumps. In general, all the working elements of Diamant are made, unlike the Ukrainian ones of reversible plows, of high-grade durable steel. We somehow tried to save money and supply LEMKEN with domestic and Chinese plowshare – we have such technicians. Well, Ukrainian plowshares are worn out after 100 hectares, and “Chinese” ones even after 10 hectares. The original LEMKEN plowshare endures 2000 hectares. So we realized that such saving money was not a proper way. The quality of plowing falls, the quality of work decreases, and the final result – the harvest – depends on them. Each kind of processing must be profitable. If we spend $5 on technology, in addition to the return of this money, we must earn minimum a dollar on it.

We were watching other LEMKEN products for some time – the price was rather high. Lemken Rubin 9 disc harrow was purchased only a couple of years ago. Before that, we had the harrows of one of the French manufacturers, but we were advised to buy LEMKEN, and we agreed. It would seem costly, but the result surpassed all expectations. And we do not regret spending a lot of money. There is no comparison with Ukrainian machinery in general, and Lemken is unlikely to be compared with another imported equipment. This is like heaven and earth. LEMKEN is the winner in this competition.

First and foremost, the large 620 mm 6-inch, 6-mm thick cubic hemispherical disk, Rubin 9 provides excellent depth and quality of field processing. At a depth of 7 cm a solid soil treatment can be achieved. The unit has technological features that simplify maintenance and repair. On other harrows, to replace the main working tool – a disk or its bearing, – it is necessary to remove all the shafts from the eight-meter one. Here, each disc is mounted separately. And this can be done right in the field, rather than hurrying to the base, as it was done before in such cases. But we have never lost these bearing joints.

Bearing joints use axial angular contact ball bearings requiring no additional service. They do not need to be constantly lubricated and regulated, which significantly reduces maintenance costs for a harrow. The optimum protection of bearings from dust and moisture from outside is provided by a threaded cap, and from the inside – by a six-way cassette seal. The special shape of the bearing housing serves not only against wearing, but also from winding.

We had to replace disks as consumables. LEMKEN service works with German punctuality. The central office of “Nibulon” does it, not us, but I know that LEMKEN logistics centers operate around the clock throughout the year. Employees of the company are as hard-working as their equipment.

The secret of the high quality of land cultivation with the harrow of Rubin 9 is in its design. It would seem apparently everything is simple, there is no electronics, the tractor driver only controls the hydraulics of the harrow from the cockpit. But the unit scheme itself was created as if it were an engineering genius. The harrow discs are relatively large and therefore have a large amount of wear compared to small, other brands. But not only the size matters. Lemken “daisies,” as they are called by machine operators, have a special angle of attack. I’m sure that a large group of scientists worked hard on this angle. This is a delicate matter, and we like what they give in the end.

LEMKEN harrow works as if in three dimensions at the same time, while the others – only in two, so they do not provide such a solid and deep soil treatment. Let’s have a look. I can freely tear up the ground that Rubin just walked to a depth of 12-14 cm. This horizon reaches the root of the future germ, provided that the seed lies in a depth of 5-6 cm. Under the same soil moisture Lemken is working the soil 2-3 cm deeper than other harrows. This is very important for the development of the root system – the more powerful it is, the better the harvest is. The harrow uniformly mixes the soil with the remainder of the stubble and, at the same time, compresses it. The grain falls in such a soil with a shallow fraction as on a featherbed, and around it there is no empty space, as after other harrows, when the grain has no contact with the soil and it is long and difficult for it to germinate.

After LEMKEN processing sometimes even a cultivator is not required. The grain has already an excellent pillow, that is, it will grow better – shoots will be denser. Thus, better conditions for wintering and in the end – a better crop. The consolidation of soil with a harrow in our zone is also a prevention of wind erosion of the soil, because our winds are too strong. For comparison: a year after the beginning of the use of LEMKEN harrow, wheat harvest in Snigiriovskiy branch almost doubled: from 78,300 in 2014 to 139,500 in 2015. There was no such record in Nikolayev region even in the time of the USSR. Our branch has taken the first place in “Nibulone”.

Of course, 2015 in these lands was in general distinguished by an unprecedented harvest – the great role was played by excellent weather conditions, there were a lot of rains. But the German machinery also contributed its clever mechanisms to this. The harrow in fact creates the foundation for the harvest. Here is a spring of suspension brackets – it would seem to be a simple piece on the frame of a harrow. It provides, on the one hand, uniform pressure on the soil, and on the other hand – protection. If a disk floats on a stone, it simply jumps over it.

Look how much soil is covered with LEMKEN parts. Other drives would already be clogged, but this continues to work. This is an indicator that it is irreplaceable on heavy soils. We are interested in timing of the work. Because when this field dries, and we will begin to harrow it, then by the end of the work the next field will be generally dry. As a result, the production of LEMKEN harrows is up to 120 hectares per day. For us, this is quite a worthy indicator.

And yet –we have a significant fuel economy, especially in conjunction with a German tractor: up to 1.5-2 l/ha. If another foreign harrow requires from a tractor 7 liters per hectare, Rubin 9 from LEMKEN requires 5.5 liters on average. For example, last year LEMKEN covered 5,000 hectares saving 7500 liters of diesel fuel.

Under the same conditions Rubin can do one trace when the French harrow does two. A large role in this is played by a rolling device, which is not available on another harrow. After two rows of LEMKEN rollers passing through the ground, we even sowed immediately once, without a cultivator.

Although this is not recommended, but in that case we were pushed by the deadlines. We could not leave the field for a month because of a downpour. In such extreme cases, this harrow is used for speed as “two in one”.

When comparing two LEMKEN units we are working with, today for us a harrow is more important than a plow. With it we process 70% of our areas under winter crops, because the main culture of our branch is wheat. And the plow stands only for 30%. It is used only one month a year – in autumn. We need plowing for sunflower and sorghum. The harrow is used in our work almost the whole year. Another task is assigned to it – to keep humus for a whole year.

Frequent plowing destroys a 10-centimeter layer of soil with the main microorganisms, and it has already been abandoned in Europe today. Other technologies are used like mini-till, no-till, minimizing costs, apply deep loosening.

We will also order a deep ripper – and also from LEMKEN. Although we cannot completely refuse to plow in our area, so the Diamant plow will still serve us, hopefully, not one year. It is believed that LEMKEN is Mercedes in the world of agribusiness.

In total last year, “Nibulon” – by the way, one of the largest consumers of LEMKEN technology in Ukraine, – bought another four plows and four eight-millimeter LEMKEN harrows. The price of each unit is not less than 50 000 euros. And in 2017, the company plans to buy another six Rubin 9 units. In total, “Nibulon” engages more than 60 plows, 15 cultivators, 10 sprayers and four harrows of the German brand.


Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

4 години тому

xarvio™, секретні препарати та показові результати: робота Клубу новаторів у полі

На черговому засіданні Клубу новаторів агробізнесу, заснованого компанією BASF, організатори разом із учасниками провели практичний тур по демополям в агроцентрі BASF на Київщині. Новаторам надали вичерпну інформацію щодо дії ряду препаратів, серед яких були й новинки, а також провели круглий стіл, на якому аграрії ділилися досвідом, проблемами та висловлювали свої побажання щодо використання продуктів BASF.

Дослідження по препаратам

Днями один із найбільших виробників ЗЗР компанія BASF провела чергову зустріч передових агро-господарств – Клубу новаторів агробізнесу в Центральному та Східному регіонах України. На відміну від минулого засідання новаторів, яке відбувалося в січні поточного року в одному з фешенебельних готелів столиці, цього разу локацією був обраний агроцентр BASF у селищі Терезино Київської області. На численних дослідних ділянках  загальною площею 25 га, де фахівці BASF тестують препарати на озимій пшениці, озимому ріпаку, ярому ячмені, кукурудзі, соняшнику, сої, картоплі та інших культурах, новатори мали можливість наочно оцінити дієвість препаратів BASF. У тому числі й новітніх, поява яких на ринку очікується в найближчому майбутньому.

Зокрема, на випробувальних ділянках гостям демонструвалася дія таких препаратів, як Корум® на сою, Стеллар® Плюс на кукурудзу, Архітект™ і Євро-Лайтнінг® Плюс на соняшник, Систіва®, Адексар® СЕ Плюс та Медакс® Топ на зернові.

Читайте: Україна – чудовий торгівельний хаб між Аргентиною та Азією! Вибуховий метод об’єднання двох конкурентів від посла Аргентини в Україні Елени Летісії

Як зазначив керівник групи Агроцентри BASF Сергій Кучеров, цьогоріч погодні умови якнайкраще підходять для тестування препаратів, через що отримані результати мали об’єктивний характер:

«Перш за все хотілося б відзначити ідеальні умови для випробування всіх груп препаратів. Можна подивитися силу фунгіцидів, гербіцидів, морфорегуляторів, тобто умови просто чудові, щоб визначити, хто є хто. І, як бичимо, по ділянках дійсно тільки сильні продукти можуть витримати цей виклик зволоженням. Щодо нових препаратів, то зараз у нас в тестуванні 2 нових фунгіциди на пшеницю, які перебувають в процесі реєстрації, але ми їх ще не комерціалізуємо. Також тестуємо ряд новинок: морфорегулятор на зернові, 2 гербіциди на сою та 1 гербіцид на ріпак».

Крім того, саме члени Клубу новаторів агробізнесу мають першочерговий доступ до інноваційних рішень від BASF. Владислав Кривченко, головний агроном ФГ «Світанок» зазначив, що:  «Участь у Клубі новаторів забезпечує нам неабияку вигоду: нам надають для випробування різноманітні новинки. І серед них – багато вдалих. Наші системи захисту на 80-90% сформовані з препаратів цієї компанії». Новатори першими тестують інноваційні рішення, обмінюються досвідом зі своїми колегами та завжди будуть на кілька кроків попереду в досягненні максимальних результатів.

«Звісно, ми демонструємо продукт нашим новаторам, адже саме вони, навіть, не зважаючи на численність їх площ, є найсильнішими по інноваціях, інвестиціях в гектар, і, відповідно, у виготовленні кінцевої продукції. Тому саме ці люди тут, аби отримати доступ до найновішого. І зараз ми побачили, що саме найновіше якраз і є найефективнішим», – підкреслив Сергій Кучеров.

Учасники залишилися задоволеними черговим засіданням клубу, зокрема, відзначили чудову демонстрацію дії препаратів. Так, на думку головного агронома господарства ФГ «Альфа» Юрія Бєлінського, нинішній тур по демополям став одним із найпоказовіших:

«Дуже сподобалася робота фунгіцидів на пшеницю. Я не вперше відвідую демо-поля, проте побачене тут мене приголомшило. І в плані роботи фунгіцидів – цей рік найбільш показовий. Сподобалася робота нових гербіцидів на сою, зокрема, препарату Корум®. І тепер збираємося застосувати його на своєму підприємстві. Відзначу роботу гербіциду Акріс®. Всі площі ним, мабуть, ще не будемо закривати, проте половину – точно. Він м’який, працює ефективно».

До речі, незважаючи на той факт, що клуб є закритим, вступити в нього може кожен бажаючий. Проте для цього потрібно відповідати високим вимогам та бути зацікавлений до експериментів:

«Якщо людина хоче мати доступ до інновацій швидше, ніж широкий загал, то вона може як мінімум поцікавитися, а які вимоги, що для цього потрібно зробити? Це достатньо просто і, виконавши ці вимоги, ми залюбки приймаємо новачків у наші ряди», – наголосив  Сергій Кучеров.

Цифрове рішення для сільського господарства xarvio™ FIELD MANAGER.

Ще однією приємною новинкою BASF стала IT-розробка xarvio™ FIELD MANAGER. Особливістю даного рішення є здатність прорахувати ризик розвитку хвороб чи шкідників на певних культурах на кожному полі, надавати індивідуальні карти обробок із оптимальним розрахунком часу внесення засобів захисту рослин.  xarvio™ FIELD MANAGER використовує моделі, побудовані на основі супутникових знімків та метеоданих, що оновлюються кожні 3-5 днів. На сьогодні в Україні фахівцями BASF пропонуються 5 таких моделей: прогнозування захворюваності озимих пшениці й ячменю, цукрового буряку та картоплі, а також визначення поширення шкідників на ріпаку.

Утім, це далеко не весь комплекс фунціоналу цифрового продукту хarvio™. Додаток xarvio™ SCOUTING дозволяє аграріям більш ретельно контролювати стан культури прямо в полі. Використовуючи миттєве розпізнавання за фотографіями, штучний інтелект і технологію обміну даними, xarvio™ SCOUTING дозволяє агровиробникам миттєво і точно визначати типи бур’янів і хвороб на своїх полях. Наразі хarvio™ SCOUTING має п’ять функцій: визначення бур’янів та хвороб, аналіз кількості шкідників, ідентифікація кількості азоту та пошкодження листової поверхні. Окрім того, всі фотографії зберігаються на карті, яка прив’язана до геолокації, тому аграрії можуть відслідковувати, де і коли була та чи інша проблема, а також можуть дивитись, які проблеми є у сусідів.

На сьогодняшній день продуктом xarvio™ FIELD MANAGER вже користується майже 900 українських господарств. Щоб отримувати переваги від нового цифрового підходу до вирощування культур та раннього виявлення проблем, достатньо скористатися інструкціями на сайті www.xarvio.com.

Раніше керівник відділу по роботі з ключовими клієнтами BASF Вадим Потьомкін розповів про особливості «Клубу новаторів агробізнесу» та підбив підсумки діяльності клубу за 2018 рік.


7 години тому

Українську черешню вперше відправили в Гонконг

Черешню з України почати експортувати в Гонконг: вчора було відправлено літаком з аеропорту «Бориспіль» першу комерційну партію – 10 тонн. Планується, що поставки здійснюватимуться упродовж 3 місяців з періодичністю до 3 разів на тиждень.

Про це повідомляє НВ.

Інформацію про вантаж надав Олексій Пенкаускас – генеральний директор ТОВ «ФФ Карго Сервіс Україна», що є вантажним генеральним агентом в Україні для 7 авіакомпаній.

За його словами, основними постачальниками черешні в Гонконг раніше були Чилі та Туреччина. Україна на цей ринок експортує черешню вперше. Пробну партію обсягом 2 т було відвантажено кілька тижнів тому.

Читайте: Як вирощують мелітопольську черешню: за 3 роки компанія інвестувала у свій розвиток 20 млн грн 

Назву компанії, що відправила вантаж, а також одержувача у «ФФ Карго Сервіс Україна» не розголошують.

Landlord раніше повідомляв про те, що українська компанія Allberry відвантажила в Сінгапур пробну партію заморожених ягід і наборів для смузі. Дотепер заморожена ягода в цій країні не продавалася, і сінгапурські виробники смузі були вкрай здивовані реальній можливості здешевити виготовлення своєї продукції.


24 години тому

Післясходовий період соняшника: як спрацювали гербіциди

Landlord разом з Syngenta презентують спецпроект «Рентабельність соняшника», який наочно продемонструє процес вирощування соняшника та дасть оцінку його рентабельності в різних виробничих умовах.

Рентабельність соняшника   

26 червня 2019 09:02

Україна – чудовий торгівельний хаб між Аргентиною та Азією! Вибуховий метод об’єднання двох конкурентів від посла Аргентини в Україні Елени Летісії

Посол Аргентинської Республіки в Україні пані Елена Летісія Мікусінскі в ексклюзивному інтерв’ю редакції Landlord привідкрила завісу аргентино-українських відносин в агросфері, розповіла, які напрями вітчизняного сільського господарства є привабливими для інвестицій і чому Україна має стати торговельним хабом для американо-азійського ринку.

В Україні Аргентину вважають одним з основних конкурентів на світовому ринку зерна. З огляду на це, яке ставлення Аргентини до України? Як до конкурента чи партнера?

Аргентина та Україна – це країни, які мають спільні риси, наприклад, щодо чисельності населення (45,1 та відповідно 42 млн жителів), орних земель (39,2 та 32,8 млн гектарів). Аграрний сектор є важливим гвинтиком економік обох країн, одним із найбільш конкурентних секторів, експортних, а також генераторів зайнятості. У галузі сільського господарства обидві країни, маючи власний профіль, є важливими учасниками на світовому рівні. Це свідчить про благодатний ґрунт для взаємного доповнення наших економік.

Аргентина – країна з 45 млн населенням, яка здатна нагодувати 300 млн людей. Аргентинський агропромисловий сектор здійснює експорт на загальну суму $61,621 млн, з яких $36,917 млн відповідають сировинній продукції та виробництву сільськогосподарського походження, згідно з даними Національного інституту статистики і перепису (INDEC).

Участь агропродовольчого сектора у ВВП Аргентини становить близько 10%. Цей сектор представляє 17% приватної зайнятості в Аргентині, 10% збору податків і 60% аргентинського експорту.

Наразі Аргентина виробляє близько 140 мільйонів тонн зерна відповідно до таких даних:

  • 56 млн. тонн сої на площі 17,35 млн. га
  • 56 млн. тонн кукурудзи на площі 8,7 млн. га
  • 19,4 млн. тонн пшениці на площі 6,2 млн. га
  • 5 млн. тонн ячменю на площі 1,35 млн. га
  • 3,8 млн. тонн соняшника на площі 1,9 млн. га
  • 1,7 млн. тонн сорго на площі 540 тис. га

Щодо інших зернових культур, Аргентина виробляє меншу кількість рису, арахісу, вівса, канарки, сафлору, льону, жита і проса. Очікується, що найближчими десятиліттями виробництво досягне 170 млн. тонн.

Крім того, Аргентина виробляє 5 млн тонн м’яса яловичини, птиці та свинини, а також 4 мільйони літрів біопалива, 3000 млн літрів біодизелю, виробленого із сої, 1 млрд літрів біоетанолу, виробленого з кукурудзи та цукрової тростини, 10 000 млн літрів молока, якого вистачить, щоб нагодувати 44 млн дітей, 950 млн літрів вина, 8,5 млн тонн фруктів і овочів, 5 000 одиниць сільськогосподарської техніки.

Аргентина є провідним експортером соєвого шроту та соєвої олії в усьому світі, а також третім експортером сої після Бразилії та США. Основними експортними напрямками аргентинської сої є ринки Європейського Союзу, країн Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), Китаю, Індії, Близького Сходу та Північної Африки, які використовують її як комбікорм для тварин.

Також Аргентина є третім експортером кукурудзи, сорго та соняшникової олії у світі, п’ятим експортером ячменю, шостим експортером пшениці і восьмим експортером соняшника на міжнародному ринку.

У 2018 році аргентинський експорт соєвого комплексу склав $15 476 млн., кукурудзяний комплекс – $4.201 млн., пшеничний комплекс – $2,682 млн., а соняшниковий комплекс – $633 млн., згідно із статистикою Секретаріату агробізнесу Міністерства виробництва і праці Аргентинської Республіки.

Наша країна великий історичний досвід у виробництві яловичини найвищої якості на міжнародному рівні, ми виконали квоту “Хілтон” Європейського Союзу на 100%. Це свідчить про те, що аргентинське виробництво повністю досягло суворих європейських стандартів щодо якості продукції.

Щодо економічних відносин між Аргентиною та Україною, на перший погляд, ми можемо здаватися конкурентами, але насправді, наші економіки мають умови, які доповнюють одна одну. Значну частину двосторонньої торгівлі представляють продукти, які через географічні або кліматичні умови не зустрічаються в тій чи іншій країні, наприклад, риба і ракоподібні.

Окрім того, що ми живимо на різних півкулях, отже, маємо різні виробничі сезони, як у випадку з експортом фруктів. Аргентина також постачає низку сільськогосподарських товарів, як-от: насіння різних сортів, переважно соняшника, інокулянти, біологічні мікродобрива та засоби захисту рослин.

Що стосується інших секторів, Аргентина відзначилася і досягла високого рівня у виробництві сільськогосподарської техніки, обладнання, яке в Україні відоме і ми вже його постачаємо. Це обприскувачі, зерносушарки, машини для упаковки в силосні мішки та запасні частини для сільськогосподарської техніки, які завдяки широкому використанню, легкому управлінню та відповідною підготовкою, дозволить  підвищити продуктивність.

Ще одним прикладом зацікавленості в активізуванні ділових зв’язків між обома країнами може служити те, що на початку червня цього року делегація у складі 12 аргентинських бізнесменів аграрного сектору прибула з провінції Буенос-Айреса до України. Вона відвідала регіони країни з метою отримати більш глибоке уявлення щодо методів організації виробництва, які застосовуються в українському сільському господарстві.

До складу делегації увійшли такі компанії та організації, як: Agro Coronel Suarez, Barraca Mitre, Bertín y Cia, Bertolami Cereales,  Novick y Cia, Semillera Ceres, y Coingra. Слід зазначити, що остання компанія вже здійснила експорт аргентинського гороху на український ринок у 2018 році.

З цієї нагоди Посольством Аргентини були проведені зустрічі та презентації за участі підприємців та експертів аграрного сектору, серед яких такі підприємства, як BASF, «АГРОСЕМ», «УкрАгроКонсалт» та Spraytec.

Торгово-промислова Палата України, за неоціненної підтримки її Президента Геннадія Чижикова, організувала виняткову міждисциплінарну зустріч, під час якої відбулось обговорення всіх питань, пов’язаних з темою «Як вести бізнес в аграрному секторі України», за участі в. о. міністра аграрної та харчової промисловості України Ольги Трофімцевої та директора департаменту стратегічного планування та державної політики Кабінету міністрів України Сергія Ніжинського, а також численних представників українського агропромислового сектору. Йдеться про надзвичайно продуктивну зустріч, результатами якої залишились задоволені обидві сторони.

Під час поїдки по областям України, група аргентинських підприємців відвідала Миронівку, Корсунь-Шевченківський, Ладижин, Оринин, Товсте, Тернопіль та Львів, ознайомилась з роботою великих аграрних холдингів, виробників пшениці, насіння, добрив, продукції рослинництва, а також виставкові центри сільськогосподарської техніки та технологій.

Читайте: Grupo Los Grobo S.A – лидер по производству пшеницы и сои в Аргентине

Насамкінець, після повернення аргентинських підприємців з поїздки по Україні, я мала задоволення супроводжувати їх на сільськогосподарську виставку «АГРО 2019», яка відбулась у Києві.
Хотіла б підкреслити, що йдеться про делегацію підприємців, найчисельнішу за останні 20 років, і це варто розцінювати як позитивний сигнал щодо динаміки двостороннього співробітництва.

За результатами цього візиту аргентинські підприємці відзначили:

  1. В Україні існують великі можливості для сільськогосподарського виробництва, можливості, які можуть стати ще більшими у випадку застосування сучасних методів управління, які, зазвичай, застосовуються в Аргентині.
  2. Вигідне географічне розташування України, наближеність до великих ринків, що дає можливість Україні стати хабом для постачання сільськогосподарської продукції.
  3. Необхідність започаткувати програму підвищення кваліфікації в сільському господарстві, передавати know-how сільгоспвиробникам та фермерам.
  4. Доцільність сприяння обміну спеціалістами академічного рівня та науковцями профільних вищих навчальних закладів з дисциплін сільськогосподарського профілю.

Як висновок, переважала ідея, що, реалізуючи спільні проекти і використовуючи аргентинські технології, потенціал й аргентинські знання, які наша країна придбала за більш, ніж 150 років розвитку свого сільського господарства та тваринництва, ми могли б допомогти збільшити виробництво в регіоні та сприяти розвитку тваринництва. Тобто простір для співпраці залишається відкритим, пропонуючи різні можливості від взаємодоповнення та стратегічного партнерства, до передачі технологій.

У яких сферах продовольчого ринку існує співпраця між двома країнами? Чи можна тут виділити найсильніший напрямок?

За офіційними даними Державної служби статистики України за 2018 рік, Аргентина експортує до України рибу та ракоподібних ($14 млн.), насіння, переважно соняшникове ($11 млн.), тютюн ($10 млн.), фрукти та волоські горіхи ($9 млн. особливо важливим є арахіс, аргентинське виробництво якого становить 40% українського імпорту цього продукту), а також вина ($2 млн.).

Аргентина також експортує сучасну сільськогосподарську техніку в Україну ($8 млн.). У цьому секторі палати виробників сектору в Аргентині та Україні підписали угоду про співпрацю у листопаді 2017 року. Йдеться про, відповідно про CAFMA та «УкрМашБуд». Є також провінційні палати виробників сільськогосподарської техніки, такі як AFAMAC.

На даний час існують важливі проекти, досі конфіденційні, стосовно зборки сільськогосподарської техніки та запчастин, що дозволить збільшити продажі в цьому секторі, навіть до третіх країн.

Які, на вашу думку, можливості існують для взаємовигідного співробітництва на аграрному ринку? Які досі залишаються відкритими, але не повністю реалізовані?

Аргентинські бізнесмени мають високу конкурентоспроможність, оскільки їм доводиться виходити на міжнародний ринок і виступати проти компаній, які отримують субсидії. Їх винахідливість, креативність та інновації дозволяють отримувати продукти найвищої якості та високої цінової конкурентоспроможності, займаючи високі позиції в галузі сільського господарства вже понад 100 років.

Ми бачимо високий потенціал у секторі виробництва яловичини та свинини, у сільськогосподарській техніці та програмному забезпеченні, що застосовуються у технологіях прямого посіву та точного землеробства, в інокулянтах, мікродобривах, засобах захисту рослин, й у певних нішах сільськогосподарських продуктів, таких, наприклад,  як коріандр.

Силосні мішки були винайдені в Аргентині. Це спосіб зберігання культур, що складається з поліуретанових мішків низької щільності, що пропонує недорогий, високонадійний спосіб для зберігання зерна. Ставши звичайною практикою для аргентинських фермерів, вони експортуються до таких країн, як США, Франція, Іспанія, Україна, Бразилія та Індія.

Клонування коней і виробництво продукції, призначеної для поло, є значними комерційними можливостями. Незабаром у Києві ми вперше в історії  проведемо турнір із цього виду спорту за участі досвідчених аргентинських гравців у поло.

Також було б дуже цікаво розширити співпрацю у сфері тваринництва, особливо у розведенні великої рогатої худоби. Нині поголів’я ВРХ в Аргентині налічує близько 50 млн голів. Є аргентинські фахівці, які працюють над замороженням ембріонів великої рогатої худоби, що потім  експортуються та використовуються для подальшого запліднення місцевої худоби, аналогічно відбувається і з генетичним матеріалом биків. Серед потужних порід ВРХ ми виділяємо Бредфорд і Бранґус. Тож мова йде про продукцію з високою доданою вартістю, а підготовка кадрів аргентинськими фахівцями має велике значення.

Деякі приклади аргентинських компаній, які є виробниками продукції, пов’язаної з великою рогатою худобою, – це Cabaña (ферма) El Amargo, яка дуже успішно експортує породу Брадфорд, Cabaña (ферма) Los Murmullos – яка в 2017 році вперше експортувала заморожені ембріони Абердино-ангуської породи  та генетичний матеріал биків до Китаю, а також та MUNAR & Asociados.

Іншим можливим прикладом співпраці може бути створення експериментального поля та бізнес-підрозділу з менеджментом, де можуть бути застосовані сучасні технології виробництва та запропонована підготовка українським експертам. Це може бути здійснено у співпраці з аргентинським науково-дослідним інститутом у такій формі, яка дозволяє обмінюватися досвідом та передавати отримані знання. Стосовно таких проектів, ми також зацікавлені у сприянні співпраці з інституціями в українській науковій сфері.

Наприклад, в Аргентині з 1956 року функціонує Національний інститут сільськогосподарських технологій (Instituto Nacional de Tecnología Agropecuaria, INTA). Це провідна державна дослідницька організація глобального агротехнологічному розвитку, орієнтована на прикладні технології в агропромисловому секторі, що сприяє сталому розвитку аграрного, агропродовольчого та агропромислового секторів за рахунок досліджень і розширення. Діяльність інституту охоплює теми, пов’язані з вирощуванням рослин і тварин, економічним, соціальним і технологічним розвитком, а також захистом навколишнього середовища. Інститут здійснив понад 760 місій міжнародного співробітництва в більш, ніж 50 країнах, включаючи можливість передачі технологій і ноу-хау.

Нарешті, крім традиційного відвідування виноградників ми також зацікавлені у розвитку співпраці у сфері екологічного та пригодницького туризму. Аргентина виробляє 75% вина сорту мальбек в усьому світі. Аргентинський мальбек продається в готелях, ресторанах і супермаркетах України, пропонуючи можливість отримати прибуток для цих секторів української економіки. У квітні 2019 року ми вперше в історії організували «Тиждень мальбека» в Україні у форматі майстер-класів престижного аргентинського сомельє Емільяно Стратіко, який крім того, що пройшов складний і всесвітньо відомий чотирирівневий курс Лондонського WSET, сьогодні був прийнятий в ексклюзивний “Master of Wine” в Лондоні, який є останнім із можливих насьогодні кроків у підготовці сомельє. Емільяно Стратіко є другим аргентинцем, який досяг такого високого визнання.

Зараз в Україні найчастіше обговорюється питання відкриття ринку землі. Аргентина має великий досвід у цьому напрямку. Яку пораду ви можете дати українським колегам? На Вашу думку, які основні небезпеки можуть виникнути при запровадженні вільної купівлі-продажу землі?

В Аргентині питання земель сільськогосподарського призначення регулюється Законом № 26.737, а також доповнюючими його нормативами та положеннями. Зазначений закон встановлює режим захисту національного домену на права власності земель сільськогосподарського призначення, що включає в себе положення про права власності таких земель іноземними громадянами, а зокрема, обумовлює такі права щодо земель, які розташовуються в береговій зоні, або на яких розташовані воодойми, а також ті, що знаходяться в секторі прикордонної безпеки, з певними виключеннями. Також, згідно з вищезгаданою нормативою створено Національний земельний реєстр та Міжвідомчу раду з цього питання.

Чи зацікавлені аргентинські бізнесмени інвестувати в українське сільське господарство за наявності відкритого доступу до сільськогосподарських земель?

Можливою є співпраця на основі стратегічного партнерства, яке вже використовують як основу деякі вже діючі в Україні галузі промисловості, що також може спиратися на досвід й технології для забезпечення потреб внутрішнього ринку та потреб третіх країн.

Які, на Вашу думку, існують в Україні проблеми державного управління субсидіями, надання фінансових ресурсів, тощо, які потребують вирішення? Чи є подібні проблеми в Аргентині і як вони вирішуються?

В аргентинському досвіді держава підтримує аграрний сектор за допомогою заходів, які мають тенденцію до поліпшення умов виробництва: поліпшення інфраструктури, безпеки та умов доступу до кредитів. Таким чином, вона прагне скористатися великим потенціалом аргентинського аграрного сектора. Наприклад, у Національного банку Аргентини є кредитні лінії для експорту сільськогосподарської техніки, які логічно вимагають схвалення місцевого банку на ринку призначення.

Наскільки нам відомо, в Аргентині проживає одна з найбільших українських діаспор. Наприклад, в Канаді українська діаспора має широке представництво в уряді, бізнесі, місцевій владі тощо. Яке значення має українська громада в Аргентині? Чи представлена ця громада в аграрному секторі?

Більше ста двадцяти років Аргентинська Республіка є другим домом для багатьох українців. Наприклад, у 1898 р. до Аргентини прибув пароплав Wesser, який привіз іммігрантів-вихідців з Кам’янець-Подільщини, й у 1889 році в Аргентині була заснована перша єврейська сільськогосподарська колонія. Сьогодні в Аргентині проживає майже 470 000 українців та їх нащадків у четвертому поколінні. Це сьома українська діаспора в усьому світі та друга в Південній Америці. Вона являє собою повністю інтегровану в аргентинське суспільство спільноту, але з іншого боку зберігає такі елементи, як мова, культура і звичаї.

Українська громада особливо виділяється у культурній та бізнес-сферах, має широке представництво у місцевій владі. Українська імміграція була особливо інтенсивною до провінції Місьйонес, розташованій на північному сході Аргентини. Там багато аргентинців українського походження займалися вирощуванням мáте, флагманського продукту Аргентини, і сьогодні є одними з найважливіших підприємців цього сектору країни.

Українці також добре позиціонуються в медичному та науковому секторах. Наприклад, доктор Педро Лилик, Президент Української центральної репрезентаціх (УЦР) в Аргентинській Республіці, аргентинець українського походження, є відомим нейрохірургом. Медична установа, яку він очолює, уклала угоду про співробітництво з Центральною міською клінічною лікарнею м. Києва («Олександрівською лікарнею»)

Доцільно підкреслити, що двостороннім торгівельним відносинам також надає імпульсу  Аргентинсько-українська торгово-промислова палата (CAUCI), яку очолює пан Фернандо Сфейр, та з виконавчим директором якої, паном Олегом Яхно, я перебуваю в постійному контакті.

Обсяг бізнесу між Аргентиною та Україною зростає з кожним роком і, за даними за 2018 рік, він становить $73 млн. Водночас баланс для України є негативним і становить $53 млн. Які сфери зростання експорту можуть бути цікавими для аргентинського ринку?

Зараз ми спостерігаємо зростання двосторонньої торгівлі в обох напрямках, що відображається у збільшенні експорту обох країн. У 2018 році двосторонній товарообіг склав майже $73 млн, з яких $63 млн відповідають аргентинського експорту до України, в той час як майже $10 млн відповідають аргентинському імпорту з України. У першому кварталі 2019 р. аргентинський експорт в Україну виріс до $9.8 млн, а аргентинський імпорт з України досяг $4.3 млн, що в загальному склало $14.1 млн у першому кварталі 2019 року. Крім того, обсяг двосторонньої торгівлі в сфері послуг склав 1.2 млн у 2018 році.

Аргентина експортує з України продукти ливарного виробництва, чавуну та сталі (77%), електрообладнання (12%), машинобудування (4,5%), пластмаси (2%) та вироби з каменю, гіпсу або цементу (2%). Це продукти з високою доданою вартістю.

З іншого боку, імпорт аргентинської продукції в Україну є джерелом важливого доходу для  місцевого підприємництва, яке додає вартості цим продуктам по всьому маркетинговому ланцюжку.

Що стосується зусиль, яких ми докладаємо в комерційному відділі, то відповідає за нього та допомагає мені Секретар Санчес Ромеро разом із динамічною і досвідченою командою, що складається з місцевого персоналу. У цій сфері вивчаються нові ринкові напрямки шляхом виявлення комерційних можливостей, досліджень українського ринку та просування аргентинської продукції.

Який сектор сільського господарства України Ви вважаєте найсильнішим?

Зрозуміло, що на сьогодні найбільш важливими є виробництво соняшникова олія, вирощування кукурудзи та пшениця. Також можливо збільшити розвиток тваринництва шляхом використання знань, сучасних методів управління, технологій та аргентинського столітнього досвіду в цій галузі.

Раніше Міністр агроіндустрії провінції Буенос-Айресу Леонардо Хорхе Саркіс назвав 3 сектори розвитку для покращення економічних відносин між Україною та Аргентиною.


26 червня 2019 08:08

Чи варто продавати лише державні землі – час визначатися

Громадська коаліція за скасування земельного мораторію напередодні обрання нового парламенту організовує серію панельних дискусій, присвячену особливостям земельної реформи в Україні. Висловити свою думку зможуть усі сторони, зацікавлені в розвитку економіки країни.

Про це повідомляє Економічна правда.

Дискусії мають допомогти досягти суспільного консенсусу в питанні вибору моделі ринку землі.

Читайте: Ціна мораторію: заборона на продаж землі коштувала Україні у 2018 році $22,5 млрд

Перша панельна дискусія буде присвячена питанню «Чи варто на першому етапі запровадження ринку землі виставляти на продаж тільки державні землі?» Вона відбудеться 3 липня в Києві.

До Громадської коаліції за скасування земельного мораторію входять 52 організації – представники аграрного бізнесу, фермерських господарств, фінансових, правозахисних та громадських об’єднань, ЗМІ тощо.

Як повідомляв Landlord, Президент України Володимир Зеленський заявив, що ринок землі можна відкрити вже у 2019 році, але для цього потрібно провести інформаційну кампанію серед населення.


Показати ще