Нині в Україні ринок ріпаку дуже мінливий. Аналітики прогнозують, що різке зростання цін, яке відбулося на тижні, ймовірно зміниться стабілізацією, про це мовилося під час аналітичного брифінгу кооперативу ПУСК, створеного у межах ВАР.
У квітні Україна експортувала 119,9 тис. тонн ріпаку. Експорт відбувається в низькому темпі, оскільки реалізуються залишки старого врожаю. У травні-червні обсяги експортних поставок будуть мінімальними. Більш ліквідним є новий врожай. У квітні умовні ціни на ріпак становили близько 450 євро за тонну, але на початку поточного тижня різко зросли на 8-9 євро на тонні. Такі зміни є проявом сильної волатильності ринку, ймовірно позначки не перевищать 460 євро за тонну і надалі стабілізуються,— зазначають в аналітичному департаменті ПУСК.
За оцінками трейдерів, вже продано 300 тис. тонн олійної нового врожаю з поставкою у липні-серпні. Значний попит маємо з боку Німеччини. На думку аналітиків, майбутній сезон ріпаку буде вдалим для України.
За найгіршого сценарію Україна збере у 2024 році не менш 3,5 млн тонн ріпаку. За прогнозами Мінагрополітики валовий збір олійної буде на рівні 4, 1 млн тонн. В ЄС цьогоріч очікується скорочення виробництва, тому український ріпак має гарні перспективи,— додають у ПУСК.
Зауважимо, навіть при зниженні прибутковості сільгосппродукції, лише кілька аграріїв відмовляться від посівів у нинішньому сезоні. Таку думку висловив Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК), у коментарі для Delo.ua.
Просте припинення обробки полів не є оптимальним виходом для аграріїв, оскільки ці активи мають бути використані. Більшість земельних ділянок здаються в оренду фермерами, і за них все одно потрібно сплачувати. Крім того, відмова від сплати орендної плати може призвести до переоцінки угоди з конкурентами, що може призвести до втрати активу.
Тому аграрії намагатимуться засіяти всі доступні площі. Щось, можливо, триматимуть під паром. Але і пар потребує витрат — його потрібно обробляти, тримати «чорним», а питання орендної плати все одно залишається, — зазначив Коваль.
Деякі фермери, які володіють власними земельними ділянками, можуть припинити обробку своїх земель. Але це майже не вплине на всю сільськогосподарську галузь України.
Частина полів також можуть не засіятись через складність із доступом до фінансових ресурсів — це базова проблема вирощування будь-якої культури і горизонтальна проблема для всіх агропідприємств, — додає експерт.
Нагадаємо, Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 495 “Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо надання гуманітарної допомоги державам Африки та Азії”.
Цим рішенням Уряду пропонується надати можливість обласним та Київській військовим адміністраціям безоплатно передати залишки зерна (обсяг якого наразі становить близько 72 000 метричних тонн), яке закуплене коштом державного бюджету, для реалізації гуманітарної програми “Grain from Ukraine”.
ОВА можуть безоплатно передати зерно органам, фондам, програмам ООН для надання гуманітарної допомоги державам Африки та Азії, про що мають щотижнево інформувати Мінагрополітики.
Україна та Болгарія домовилися щодо деталей впровадження системи ліцензування експорту української агропродукції. Йдеться про насіння соняшнику, ріпаку, кукурудзи та пшениці.
Під час другого міжнародного саміту “Зерно з України” (Grain From Ukraine) зібрали понад 136 мільйонів доларів для цієї гуманітарної ініціативи.
21 березня Кабінет міністрів затвердив постанову про продовження та необхідне фінансування ініціативи Grain from Ukraine. Буде закуплено додатково 125 тисяч тонн пшениці або кукурудзи, яка потім буде доставлена як гуманітарний вантаж у країни Африки.
Завдяки ініціативі Grain from Ukraine малі й середні сільгоспвиробники отримають більше грошей за свою продукцію.
Україна розширює міжнародну гуманітарну ініціативу Grain from Ukraine, в межах якої продовольство відправляють до країн Африки та Азії, на дунайські порти.
Україна готова включити Мозамбік в перелік країн, які отримують українські зернові в рамках гуманітарної ініціативи президента Володимира Зеленського Grain From Ukraine, аби підтримати продовольчу безпеку африканської країни. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час зустрічі з президентом Мозамбіку Філіпе Ньюзі та міністром закордонних справ Веронікою Макамо.
США підтримують ініціативу Grain from Ukraine і виділяють на її реалізацію близько $20 мільйонів.
Щоб забезпечити постачання агропродукції в рамках гуманітарної програми Grain from Ukraine, з українських портів планують відправляти до 10 суден щомісяця. Це дасть можливість до кінця весни 2023 року забезпечити зерном щонайменше 5 млн людей.
У Міністерстві аграрної політики пропонують змінити схему закупівель агропродукції для програми Grain from Ukraine, та закуповувати зерно з передплатою 50%. Зокрема міністр озвучив ідею, аби проводити закупівлю зерна за такою схемою: 50% передоплати навесні — на закупку зернових, а другу половину — восени вже після збору врожаю і за ринковою ціною
У лютому Україна здійснила експорт понад 5 млн тонн сільськогосподарської продукції через Чорне море, що відзначається як часткове відновлення попереднього рівня до повномасштабної війни. Інформацію цю передав Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, під час брифінгу. Згідно з Марчуком, до початку конфлікту порти Миколаївської та Херсонської областей були активно використовні для експорту сільськогосподарської продукції. Тоді вони відправляли щорічно навіть 7-8 млн тонн.
Відповідно до звіту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) у 2024 році світове виробництво пшениці зросте на 1% порівняно з попереднім роком, але буде меншим за рекордне виробництво, досягнуте в 2022 році, передає World Grain.
Анна Лиса