Останні новини
Мене розбудила смска від клієнта-аграрія: «Зустріч скасовую, щойно запустили дрона, і все село бігає за ним. А завтра на новенький комбайн приїдуть налаштовувати програму, треба простежити, як він буде їздити. Переносимо на понеділок…».
Пригадую, колись були інші виробничі проблеми на селі, в основному пов’язані із людським фактором: дисципліна, охорона сільгосптехніки та різного роду запасів: від палива і до комбікормів. Все змінюється… І епізод з фільму Interstellar, в якому комбайни зійшли з глузду і повернулись із поля на ранчо, – вже не фентезі, а дійсність на відстані витягнутої руки. По-науковому, це «Інтернет речей» (Internet of Things або скорочено IoT) – система комунікації між смарт-пристроями, їх взаємодія та обмін даними з метою виконання певних завдань чи функцій.
Культура обробітку землі та вирощування тварин кардинально змінюється, традиційні підходи роботи в агросекторі перестають бути конкурентними. Не забуваймо, що аграрії конкурують не тільки на внутрішньому, але й на міжнародному товарному ринку. Тому якщо аргентинський або польський фермер вирощуватиме пшеницю із залученням роботокомбайнів, дронів, термостатів, детекторів, то і собівартість їх продукції буде нижчою. Тож чи є у нас право залишатись осторонь від науково-технічного прогресу, якщо вижити зможе тільки модернізований бізнес?
Тут прийшла друга смска від клієнта-аграрія: «Разом з партнерами будемо розробляти мобільний додаток для агрономів. Зможете підготувати хороший договір з програмістами?».
Так-так, звісно, «цифровий фермер» не може обійтись не тільки без дронів, але й повинен мати спеціальне програмне забезпечення. У світі вже й придумали загальну назву – AgTech (скорочення від аграрні технології). Це можуть бути як онлайн-біржі товарів та послуг в агросекторі, так і програми для фермерського менеджменту, для обліку та звітності по урожаю, поголів’ю свійських тварин та багато інших автоматизованих баз даних. Такі пристрої та інформаційні системи (програми) розмовляють один з одним через мережу (концепція М2М – «machine to machine» ). AgTech дозволяє накопичувати та обробляти велику кількість інформаційних параметрів і даних, що об’єднуються, аналізуються та копіюються у хмарне програмне забезпечення – це так звані великі масиви даних або big data.
Наведемо приклад: уявімо отару із ста овець. Що раніше можна було зробити в рамках їхнього «менеджменту»? Наприклад, нанести фарбу чи «зеленку», щоб не сплутались вівці різних власників. Також намагались всіх порахувати, щоб якась вівця не відбилась. Ще декілька простих записів в блокноті – і це був максимум із можливого.
А тепер прикріпімо кожній вівці чіп, котрий працює на Bluetooth-технології та передає дані через сканери на комп’ютер. Що можна зробити? Перше: завести первинні дані на кожну вівцю: дата народження, стать, ім’я, порода. Перераховуємо кожну чіповану вівцю. Маємо точну кількість. Потім заганяємо кожну тварину через сканер на ваги та вказуємо в мобільному додатку її поточні параметри. Отже, початок для статистики наш «цифровий фермер» отримав. Кожна вівця тепер відстежується за ростом, набором ваги, в тому числі на фоні статистики інших тварин.
Тварин можна сортувати як у цифровому, так і в реальному світі. При потребі лікувати точно ідентифіковану тварину. Дані вивчає власник бізнесу, ветеринар, бухгалтер. Дані можна пересилати третім особам, покупцям тварин, постачальникам кормів, транспортним організаціям. Тобто новою рисою агробізнесу стає його висока точність. А точність дозволяє запобігти втратам та зайвим перевитратам. У тому ж прикладі із вівцями точне планування раціону тварин дозволяє чітко спланувати витрати на корм, а як наслідок – підвищити рентабельність бізнесу.
Третя смска від клієнта виявилась найбільш інтригуючою: «На понеділок встигнете підготувати концепцію юридичного супроводу мого нового проекту? Я назвав його «Діджитал Ранчо». Подробиці вишлю в імейлі».
Такий запит від клієнта рухає і нас, юристів, у майбутнє, адже ми супроводжуємо сучасні проекти і почуваємось нарівні з іноземними колегами-правниками. Точне обговорення проекту «Діджитал Ранчо» тільки на горизонті, але ж до понеділка треба було окреслити основні блоки правового регулювання.
Блок 1. Програмне забезпечення і пристрої: купити ліцензію чи розробити з нуля.
По-перше, для успішного запуску проекту «Діджитал Ранчо» треба вирішити стратегічне бізнес-питання: чи хоче фермер мати свою унікальну розробку програмного забезпечення (якої немає у конкурентів), або хоче купити копію вже існуючої програми (в тому числі з можливістю адаптувати під свої потреби). У випадку замовлення унікальної розробки для фермера важливо отримати «монополію» на програмний продукт, адже так можна потім вдосконалювати програму чи навіть продавати ліцензії іншим учасниками ринку. Готуючи такий проект договору, юрист має чітко розуміти, чи є коди, які лежать в основі розроблюваного програмного забезпечення, самостійною авторською роботою команди програмістів, чи програма створюється на основі прототипу з відкритим кодом (open source). Не менш важливим є забезпечення гарантування з боку розробника відсутності порушення прав третіх осіб на розроблюване програмне забезпечення або гарантування відсутності таких прав на продукт у третіх осіб, або ж застереження про використання open source.
Інша концепція – не розробляти «з нуля», а купити готовий ліцензійний продукт. Купуючи ліцензію, ви по суті отримуєте право копіювати програмне забезпечення. Ліцензія, як правило, передбачає ряд обмежень для користувачів програмного продукту: обмеження користування, копіювання, модифікації та розповсюдження, охороняючи, таким чином, авторські права розробника. Проте ліцензування – це не тільки захист авторських прав, а й гарантії для аграріїв. Ліцензування програмного забезпечення дозволяє фермерам отримувати технічну підтримку з боку розробника або офіційних розповсюджувачів програмного продукту, модернізувати програмне забезпечення.
Блок 2. Положення про захист конфіденційної інформації та комерційної таємниці.
Беззаперечно, кожна компанія або фермер зацікавлені у контролі за інформацією/даними, зібраними та отриманими від власних сільськогосподарських операцій. Крадіжка таких даних може завдати більших збитків для бізнесу, ніж заморозки чи посуха. Тому переді мною як юридичним радником «Діджитал Ранчо» стоїть задача – розробити документ (Положення), де чітко буде визначена інформація, яка становить цінність для клієнта, а також визначений її правовий режим. Окрім цього, я обов’язково зазначу: коло осіб, що мають доступ до інформації за видами (до секретної, конфіденційної, «тільки для внутрішнього використання», публічної); порядок доступу до інформації, порядок її передачі та контролю за використанням; відповідальність за розголошення; порядок інформування працівників про зміни у внутрішніх політиках щодо використання та обробки інформації; процедуру навчання працівників програмній безпеці; порядок проведення аудитів безпеки.
Окрім цього, для «Діджитал Ранчо» я обов’язково маю розробити юридичний механізм захисту даних, який включатиме в себе процедури та принципи, що перешкоджатимуть несанкціонованому доступу до інформації. Адекватна оцінка ризиків втрати та витоку даних дозволить мені розробити юридичний механізм доступу та використання даних, а також розробити механізм їх юридичного захисту у випадку вразливості самої системи даних.
Блок 3. Посадові інструкції «цифрових агроменеджерів».
В умовах, коли технології стають промисловою основою, – роль та ключові компетенції працівників на «Діджитал Ранчо» змінюються. Тому важливою є наявність Посадових інструкцій, де детально прописані умови доступу та роботи з інформацією, що становить цінність. Так, зокрема, важливо прописати порядок доступу працівника до інформації при прийомі на роботу, протягом випробувального терміну, під час роботи, при звільненні; порядок контролю за доступом працівника до інформації та її використанням; правила авторизації у системі та правила зміни паролів; порядок отримання доступу до певних категорій інформації, правила реагування на «незвичайні» повідомлення системи; порядок ознайомлення працівника зі спам-фільтрами «Діджитал Ранчо», а також про те, як їх використовувати, щоб запобігти небажаному пошкодженню системи; порядок сканування системи на предмет зовнішніх атак; порядок проведення процедури здійснення резервного копіювання системи; правила використання робочої електронної пошти тощо.
Інша важлива частина кадрової документації стосується визначення трудових обов’язків працівників: цифрових менеджерів, операторів дронів, операторів роботокомбайнів, спеціалістів по обробці даних та інших. Без посадової інструкції важко довести професійну непридатність чи неналежне виконання трудових обов’язків.
Блок 4. Сервісні договори з аутсорсинговими ІТ-компаніями.
Для того, щоб підтримувати роботу «Діджитал Ранчо» у безперебійному стані, треба організувати сервісне обслуговування програмних приладів. Аутосорсинг привабливий тим, що бюджет може бути відносно менший, ніж за умови штатного спеціаліста. Тобто, я обов’язково маю передбачити виклик «швидкої допомоги» у випадку, якщо агротехніка «зависне». Це може бути особливо критично під час посівної кампанії чи під час збору урожаю.
Зазначені вище способи захисту інформації є тими інструментами, які ми маємо зараз. Проте, вже сьогодні перед юристами стоїть задача – розробити такі механізми правової охорони, які б відповідали викликам цифрової аграрної революції. Наведу лише один приклад із дронами. Світові тренди свідчать, що регулювання використання дронів може піти не шляхом дозволів та ліцензування польотів, а навпаки – шляхом встановлення заборон або навіть перехвату дронів.
Аліна Подоляк, адвокат практики інтелектуальної власності Міжнародної юридичної фірми «Eterna Law»
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!
