Агрохолдинги перестали гнатися за земельним банком

Питання земельного банку для аграрних компаній відійшло на другий, а часом і на третій план. На повістці дня – ефективність. Про це йшла мова на Київському міжнародному економічному форумі в рамках панелі «Майбутнє агробізнесу. Інвестиції, технології, інновації».

«Є безліч прикладів, коли компанії бездумно скуповували активи, а потім невміло ними керували. Це дорога, яка веде в нікуди, – вважає засновник «Миронівського хлібопродукту» Юрій Косюк. – Ми точно не будемо стрімголов бігти за новими землями. Якщо стоїть альтернатива інвестувати в зелену енергетику або розширювати земельний банк, оберемо перший варіант».

Бізнес все більше цікавлять інвестиції в біогаз, сонячну енергію, ІТ. Такі проекти мають велику зворотність інвестицій та роблять компанії унікальними.

«Українські чорноземи перестали бути конкурентною перевагою. Не здивуюся, якщо через 50 років Саудівська Аравія зі своїми інноваціями стане найбільшим виробником аграрної продукції у світі», – додав Косюк.

У прагненні досягти високої ефективності агрокомпанії обмінюються даними між собою. «Навіть якщо це розмір заробітної плати чи технологічна карта по культурі, яку вирощуємо в одному регіоні. Проводимо свого роду бенчмарк-аналіз – що можна запозичити один в одного, ділимося досвідом», – каже Алекс Ліссітса, президент ІМК.

Нині найбільшим земельним банком в Україні, за інформацією Українського клубу аграрного бізнесу, оперує UkrLandFarming (610 тис. га), «Кернел» (600 тис. га), «Агропросперіс» (430 тис. га), МХП (370 тис. га) та «Астарта» (250 тис. га).