розвиток

План заходів щодо реалізації розробленої Мінекономрозвитку Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року ухвалив Кабінет Міністрів України на своєму засідання 10 травня. Про це повідомляє прес-служба уряду.

За словами  першого віце-прем’єр-міністра – міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва, цей план заходів активізує роботу стратегії, яку Кабмін ухвалив ще 24 травня 2017 року.

«В Україні діють майже 2 мільйони малих та середніх підприємств, що створюють більше половини всього валового продукту країни. Уряд та Мінекономрозвитку розуміють важливість підтримки та сприяння розвитку цього сектору економіки. Саме з цією метою ми ухвалили Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва. Ухвалений сьогодні план у свою чергу покликаний активізувати та підвищити ефективність роботи Уряду щодо імплементації прописаних у Стратегії напрямів», – зазначив він.

Відповідний План передбачає реалізацію низки завдань:

• створення порталу малого і середнього підприємництва (МСП) на базі офіційного сайту Мінекономрозвитку;
• створення Офісу розвитку МСП при Мінекономрозвитку;
• реалізацію пілотного проекту з часткового гарантування кредитів для МСП;
• реалізацію пілотного проекту створення регіональної̈ мережі центрів підтримки підприємництва;
• запровадження програм розвитку МСП відповідно до пріоритетів інших стратегічних та програмних документів;
• удосконалення регуляторних процедур, які регулюють діяльність МСП.

Відповідно до рішення Уряду, відповідальні за реалізацію плану міністерства та інші центральні органи виконавчої влади мають щоквартально звітувати Мінекономрозвитку щодо стану виконання передбачених документом Плану завдань.

«Стратегія розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року – стратегічний документ, що містить низку напрямів створення сприятливого середовища для його розвитку, розширення доступу до фінансування, спрощення податкового адміністрування, популяризація підприємницької культури та розвиток підприємницьких навичок, підвищення конкурентоспроможності та інноваційного потенціалу малого і середнього підприємництва», – повідомляють у МЕРТ.

Кількісні цілі стратегії передбачають:

• ТОП-20 в рейтингу «Ведення бізнесу» Світового банку;
• ТОП-3 індексу економічної політики у сфері МСП.

Загальні кількісні цілі стратегії передбачають:

• Зростання частки іноваційних підприємств з 14,6% у 2014 році до 20% у 2020 році;
• Збільшення частки ринків їз конкурентною структурою з 42,7% у 2015 році до 49,5% у 2020 році.

Специфічні кількісні цілі стратегії передбачають:

• Частка МСП у валовій доданій вартості зросла з 59% у 2015 році до 60,5%;
• Частка МСП у обсязі реалізації зросла з 63% у 2015 році до 66%;
• Частка прибутку, отриманого МСП, зросла з 72,8% від загального обсягу у 2015 році до 78%;
• Частка підприємств експортерів зросла з 5,9% у 2014 році до 9%;
• Частка МСП, які впроваджують іноваційні продукти або процеси зросла з 7,4% у 2015 році до 7,9%.

Парламентський комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування рекомендував Верховній Раді прийняти в першому читанні законопроект №6743 «Про міські агломерації». За словами генерального директора директорату з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Мінрегіону Сергія Шаршова, цей проект закону дасть необхідні інструменти співпраці об’єднаних територіальних громад з великими містами.

«З процесу формування об’єднаних територіальних громад випали міста обласного значення. В результаті навколо великих міст почали створюватися спроможні громади. Вони мають з містами спільну інфраструктуру та спільні інтереси, отже між ними зберігається тісний зв’язок. Тому мають бути й інструменти, які б дозволяли гармонізувати розвиток великих міст і приміських територій. Одним з таких інструментів може бути створення агломерацій», – поянив він.

Згідно пояснювальній записці до законопроекту, документ визначає організаційно-правові засади формування міських агломерацій територіальними громадами сіл, селищ і міст, у тому числі об’єднаними громадами, принципи і механізми взаємодії територіальних громад в межах міських агломерацій, а також форм підтримки державою міських агломерацій.

Зокрема, вводиться поняття «міська агломерація» та визначається мінімальна кількість суб’єктів формування – не менше 3-ьох громад, крім міста-центру агломерації. Також кількість населення міста-центру агломерації має бути не менше 100 000 осіб. Передбачається, що головою Ради агломерації виступатиме міський голова центру агломерації.

Кімбал Маск, молодший брат відомого винахідника, створить у школах Сполученних Штатів Америки навчальні міні-ферми. Про це повідомляє Business Insider. Там, учні старших класів будуть тренуватися вести аграрне господарство та заробляти до $400 доходу на рік.

За даними видання, некомерційна організація Кімбала Big Green намагатиметься, завдяки проекту, вирости нове покоління фермерів, які перейдуть з фастфуду на корисні продукти. В квітні, організація Big Green плланує відкрити міні-городи в 100 школах Детройту. Інвестиції в цей проект складуть $5 млн. До кінця 2020 року ще по сотні міні-городів з’явиться в чотирьох штатах США: в Колорадо, Кентуккі, Каліфорнії і Техасі. Загалом, для навчання школярів базовим навичкам фермерства та підприємництва, Big Green витратить $25 млн.

Ще з 2011 року в 300 американських школах і дитсадках діє програма Кімбала Маска Learning Gardens, а до кінця 2017 року кількість закладів зросла до 425. Крім того, Кімбал Маск управляє фермерським господарством, де відбувається підготовка майбутніх підприємців-власників ферм. Таким чином, шкільна програма може стати одним з етапів підготовки таких фахівців.

Для учнів старших класів шкільні городи – це й ще джерело заробітку. Старшокласники самостійно вирощують овочі, а потім продають їх на ринку або постачають місцевим ресторанам. Так, у Чикаго їдальня Google купує продукцію в школярів. За рік один фермер-початківець може заробити до $400.

Компанія Кімбала Маска Square Roots, в свою чергу, розробляє контейнерні вертикальні ферми для вирощування овочів. У майбутньому вони повинні з’явитися в більшості великих міст США. Кожен контейнер щотижня виробляє 22,6 кг листових овочів, витрачаючи при цьому тільки 30 літрів води щодня.

Проект «Аграрні розписки в Україні», після введення в дію Реєстру аграрних розписок, готують до поширення на всі області України. Про це повідомляє «Урядовий кур’єр». Нині аграрні розписки активно використовуються у межах пілотних проектів лише в семі областях: Черкаській, Вінницькій, Харківській, Хмельницькій, Тернопільській, Миколаївській та Сумській.

Аграрна розписка – кредит який видається під майбутню сільськогосподарську продукцію, на сьогодні становиться все більш популярною, стверджує представник проекту Сергій Чехов.

«Подальше поширення на всю територію України дасть змогу аграріям кожної області отримати кредитування за аграрними розписками. До нього долучаються нові кредитори. Переважно розписками користуються виробники зернових та олійних культур. А також і фермери, які займаються овочівництвом і садівництвом, дедалі більше звертають увагу на цей інструмент фінансування», – наголосив він.

В Україні на сьогодні видано 160 аграрних розписок. 65 з них було видано аграріям товарами чи послугами, а 95 розписок видано грошима. Успішно виконано та закрито — 73. Загальна сума виданих кредитів оцінюється в 1 млрд гривень.

За словами керівника проекту Олексія Омеляненка, найбільшою популярністю серед фермерів користуються аграрні розписки серед тваринників, особливо в молочній галузі.

«Кількість аграрних розписок все ж не є кінцевим показником. Існує ще таке поняття, як їхня вартість. За окремими аграрними розписками сільгоспвиробники залучають 1 млн. грн», – додав він. Нині представники проекту проводять серію навчальних тренінгів для нотаріусів і кредиторів. Запровадження аграрних розписок має на меті поліпшити та спростити доступ до фінансування малих і середніх сільгоспвиробників.