клімат

клімат     17 вересня 2019 12:23

Аномальна спека висушує Українські чорноземи: що робити фермерам?

У Києві температура на 5,4 °С вища за кліматичну норму — такі дані спостережень синоптиків за червень. Вони зафіксували одразу 11 температурних рекордів. Наслідки ж глобального потепління у світі можуть стати фатальними для фермерів та людства в цілому. Та що ж в такому випадку робити аграріям і як їм захистити свої врожаї?

Детальніше про це ми розповіли в нашому спецпроекті –«Метеозахист», де зібрано повний кейс реальних кліматичних загроз прямо зараз, й інструменти захисту від них для аграріїв.

Щодо сьогодення, то всесвітня метеорологічна організація ООН прогнозує, що 2019 рік буде одним із найспекотніших. А період 2015–2019, поза сумнівом, поб’є рекорд за найвищими середніми температурами повітря за всю історію спостережень.

Україна — не виняток. Навіть більше — країна перебуває на «вістрі» кліматичних змін. Через цьогорічну червневу аномальну спеку люди буквально боялися вийти з дому. Адже температура вдень трималася близько 35 °C. Ще 30 років тому така тривала спека в червні була би шоком. Та нині такі рекорди стають регулярними. Червень 2019-го в Києві став найтеплішим майже за півтора століття — з початку спостережень у 1881 році. Найспекотніше було 22 червня, коли максимальна температура після полудня піднялася до 34 °С.

Середньомісячна ж температура повітря у столиці становила +23,6 °С, що на 5,4 °С вище за кліматичну норму. Такі дані спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського. За місяць було аж 14 днів з температурою вищою за 30 °С. Синоптики зафіксували одразу 11 температурних рекордів. За півроку ж відхилення температури повітря від кліматичної норми становило 3,2 °С! У нас глобальне потепління демонструє свої прояви швидше, аніж деінде. Загроза для фермерства в тому, що спека шалено висушує українські чорноземи, їм критично бракує вологи. Навіть найвитриваліші культури не здатні повноцінно розвиватися за таких умов.

Читайте: Українські чорноземи перетворюються на пустелю: 25 млн га землі доведеться зрошувати

«На території України середньорічна температура підвищується навіть швидше, ніж в середньому по земній кулі», — констатує директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда. Дощі якщо й випадають, то лише під час буревіїв, приносячи більше шкоди, аніж користі.

Температурні рекорди б’є і світ. Наприклад, у німецькому місті Кошен синоптики цього червня зафіксували 38,6 °C, що стало новим температурним рекордом для країни. У польському Радзині було 38,2 °C, а в чеських Доксанах — 38,9 °C. Температурні рекорди також оновили у деяких районах Франції, Швейцарії та Іспанії. Це не перше «пекельне» літо в Європі, яке б’є температурні рекорди, приносить посуху і лісові пожежі.

Фахівці побоюються, що висока температура стане причиною загибелі сотень і навіть тисяч людей. Вони нагадують, що у 2003-му спека вбила 70 000 європейців, а, наприклад, торік у Німеччині померли як мінімум тисяча осіб.

Фатальна спека, яка навіть вбиває людей, звісно ж, додасть глобальних проблем фермерам. Фахівці вважають, що сільське господарство врятують нові агротехнології. Детально про це — у спецпроєкті «Метеозахист».

Поділися

клімат     10 вересня 2019 11:53

Українські чорноземи перетворюються на пустелю: 25 млн га землі доведеться зрошувати

Учені підрахували: кожні сім-вісім років із 10 на півдні України оцінюються як сухі та посушливі. У цих умовах вже за 80 років 80% площі українських полів не згодяться для сталого землеробства. Вихід – застосування нових агротехнологій.

Про це йдеться у спецпроекті Landlord «Метеозахист».

Метеорологи цьогоріч фіксують нові температурні піки, а фермери уже потерпають через посуху та втрату врожаю. Першими на сполох забили в Київській, Житомирській, Чернігівській, Сумській, Черкаській та Полтавській областях. Саме на ці регіони припадає значна частина вирощування картоплі, буряка, капусти і моркви. У червні в цих областях більше двох тижнів не було опадів. Тоді як рекордно висока температура повітря, навіть уночі, виснажувала поля.

Вирощування овочів у господарствах цих регіонів здійснюється без поливу, тож протидіяти зневодненню ґрунту, на жаль, практично неможливо. А садівники Херcoнщини вже підрахували, що через пoгoдні фoрc-мажoри травня-червня втратили близько чверті врожаю кісточкових.

Пустеля наступає – урожайність падає

Учені попереджають: знамениті українські чорноземи ризикують перетворитися фактично на пустелю. За даними Академії аграрних наук України, лише за останні десятиліття площа сухої та дуже сухої зони зросла на 7%. Площа перезволожених земель при цьому скоротилася на 8%. Наші вчені підрахували: кожні сім-вісім років з 10 на півдні України оцінюються як сухі та посушливі.

За таких умов середня врожайність зернових у зоні степу падає. Нині вона — найнижча по країні: частка виробництва зерна в цій зоні зменшилася на 11% — до 37%. У 1990 році вона була на рівні 48%. Далі ця тенденція лише посилиться а опади з’являтимуться переважно у вигляді стихійних лих — аномальних злив та граду. І через високі температури волога випаровуватиметься з поверхні ґрунту значно швидше. Як наслідок посіви страждатимуть від посухи.

Крім того,  вітрова ерозія загрожуватиме ґрунтам у Донецькій, Луганській і Запорізькій областях, а також півдню Херсонщини, де зниження родючості становить до 25–30%.

Землі потребують додаткового зрошення

За таких умов виникає потреба у додатковому зрошенні. За підрахунками Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України, вже за 80 років 80% площі наших полів не згодяться для сталого землеробства. Аби отримати врожай, 25 млн га землі доведеться зрошувати. Але виникає інша проблема: де взяти воду.

Директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Ромащенко зауважує, що в умовах кліматичних змін відбудеться зменшення інфільтраційного живлення ґрунтових та підземних вод і, відповідно, зменшення їх запасів, придатних для використання.

Що ж робити у цих умовах фермерів. Фахівці радять застосовувати нові агротехнології та страхувати бізнес від несприятливих метеоумов. Детально про це – у спецпроекті Landlord «Метеозахист».

Поділися

клімат     03 вересня 2019 12:48

Аномальний рік: страхи фермера наочно

Трагічна масштабність та незворотність кліматичних змін нарешті перестали викликати сумніви. Незалежно від континенту, близькості до екватора чи полюсів — глобальне потепління дісталося всюди. Особливо це відчувають аграрії: через різноманітні катаклізми вони можуть втратити не лише врожай, але й саму професію. Бо вже цього століття умови фермерства в Україні можуть змінитися до невпізнаваності.

Поділися

клімат     19 серпня 2019 17:05

Зміни клімату та світовий ВВП: Bloomberg опублікував новітні дані

Національне бюро економічних досліджень (США) оприлюднило результати аналізу, в якому економічно обґрунтовано, як боротьба зі змінами клімату допоможе зростанню світової економіки.

Про це повідомляє Bloomberg.

Уповільнення темпів зміни клімату відповідно до Паризької угоди має чіткі економічні вигоди, оскільки глобальне потепління все більше сприймається як ризик для світової фінансової стабільності та економіки.

Читайте: Виробництво енергії з твердих залишків оливок: інновації в албанській теплиці

Середня температура на Землі з доіндустріальних часів зросла приблизно на 1,4 °C. Дотримуючись Паризької угоди та обмежуючи середньорічне підвищення температури до 0,01 °C, світ отримає зменшення глобального доходу на 1,07% до 2100 року. Водночас якщо температура підніматиметься на 0,04 °C за рік, світовий ВВП зменшиться на 7,22%.

Такі дані оприлюднило Національне бюро економічних досліджень. Доповідь Network for Greening the Financial System містить висновок Munich Re (компанія, що є одним із лідерів глобального страхового ринку), який показує:

  • Середнє значення річних збитків від природних катастроф за останні 30 років – $140 млрд/рік.
  • У 7 з 10 останніх років ці збитки перевищували $140 млрд/рік.
  • Кількість екстремальних погодних явищ у світі з 1980 року зросла втричі.

Автори дослідження, зокрема Метью Кан з Університету Південної Каліфорнії та Юй-Чунг Ян з Національного університету Цинхуа (Пекін), використовували дані 174 країн за період 1960–2014 рр. Вони виявили, що світовий ВВП на душу населення зазнав постійних змін температури, і проілюстрували, що ці негативні ефекти є універсальними, тобто «впливають на всі країни, багаті чи бідні, і гарячі чи холодні».

Landlord раніше повідомляв про те, що згідно з новим звітом ООН, у найближчі 12 років вартість їжі зросте, а її кількість у світі скоротиться.

Поділися

клімат     14 серпня 2019 17:04

У найближчі 12 років вартість їжі зросте, а її кількість у світі скоротиться – новий звіт ООН

ООН представила новий звіт щодо кліматичних змін, згідно з яким 500 млн людей сьогодні живуть у місцях, які перетворюються на пустелі, а кількість родючого ґрунту в усьому світі скорочується у 10–100 разів швидше, ніж відновлюється. Виробляти продовольство людству стає дедалі важче.

Про це повідомляє НВ Бізнес.

Звіт ООН про наслідки кліматичних змін для сільгоспвиробництва складали понад 100 експертів з 52 країн. Згідно з їхніми даними, зміни клімату (аномальна спека, посухи, лісові пожежі, повені, танення льодовиків) уже негативно вплинули на виробництво продовольства. А з глобальним підвищенням температури в найближчі роки може виникнути справжня катастрофа.

Читайте: Німеччина планує заборонити пластикові пакети

Науковці звертають увагу, що через величезну кількість шкідливих викидів в атмосферу, зокрема вуглекислого газу, якість продуктів також знижується. ООН прогнозує, що внаслідок кліматичних змін кількість доступної їжі у світі скоротиться, а її вартість – зросте.

Про те, що через 12 років на планеті значно збільшаться ризики посухи, повеней, екстремальної спеки та бідності, ООН попереджала ще у своєму попередньому звіті наприкінці 2018 року.

Тепер експерти ООН наголошують на тому, що зміни клімату призведуть до масових міграцій населення на всій Землі.

«Життя людей залежатиме від величезного впливу міграції. Люди не залишатимуться і не вмиратимуть там, де вони живуть», – прокоментував один із авторів звіту ООН.

Landlord раніше повідомляв про те, що через катастрофічну посуху в Південному Судані 61% населення загрожує криза продовольства.

Поділися
Показати ще