Іван Чайківський

Іван Чайківський     12 серпня 2019 14:34

Нове зернятко-2019: унікальні гібриди та іноземний досвід

Засновник підприємства «Агропродсервіс» Іван Чайківський власним прикладом демонструє, як можна створити ефективну та потужну українську компанію.

Господарство «Агропродсервіс» — одне з перших приватних підприємств в Україні, що успішно розвивається, має до 45 000 га землі та штат працівників у 2500 осіб. Іван Чайківський заснував компанію у 1999 році, почавши з рослинництва, згодом з’явилося тваринництво. На сьогодні підприємство входить до ТОП-3 найбільших виробників свинини. Компанія має дев’ять свинокомплексів, комбікормовий, насіннєвий, соєвий заводи, чотири молочно­товарні ферми, і на цьому перелік видів діяльності не завершується.

Молода ініціатива

У 2016 році за ініціативи компанії «Агропродсервіс» був створений форум аграрних інновацій «Нове зернятко».

«До нас постійно зверталися компанії зі світовими брендами, щоб ми завдяки своєму авторитету могли знайомити аграріїв із продукцією та послугами відомих фірм. Тому ми і вирішили започаткувати масштабний форум, який фактично став своєрідним майданчиком для демонстрації гібридів, технологій та наукових розробок в АПК. Саме тут кожен може показати свої інноваційні розробки й технології, які дозволять ефективно господарювати аграріям», — розповів Іван Чайківський.

Цього року форум відбувся 20–21 червня в селі Настасів Тернопільського району. Ключовими темами на «Нове зернятко–2019» стали ефективне поєднання науки та виробництва, потужні зміни у технологіях, впровадження останніх новинок в аграрному секторі. Захід відвідали понад 4000 фахівців галузі.

Результати роботи

За чотири роки форум здобув постійних партнерів. Так, на захід завітала генеральна директорка компанії «Агроскоп Інтернешнл» Ірина Іванова. Пані Ірина відмітила, що співпраця з «Агропродсервіс» дуже ефективна, адже компанія завжди відкрита до нових рішень.

«Цей партнер готовий разом із нами здобувати новий досвід, випробовувати його на своїх полях, залучати необхідні ресурси для того, щоб підвищувати ефективність сільського господарства», — відмітила генеральна директорка «Агроскоп Інтернешнл».

Читайте: Органічна соя за 1000 євро: на чому заробляють німецькі фермери

Серед постійних партнерів заходу компанія KWS. Генеральний директор підприємства Віталій Яніга, який був присутній на заході, також поділився думками щодо співпраці з «Агропродсервіс».

«Коли знаємо, що потрібно нашому клієнту, застосовуючи свої наукові дослідження, пропонуємо ці рішення партнерам, і якраз «Агропродсервіс» — вдалий приклад такого підходу. Ми давно ефективно співпрацюємо і разом постійно розвиваємося. Наша продукція домінує в посівах цукрового буряка, кукурудзи, інших культур. Зрештою, майже все наше портфоліо представлене на посівах «Агропродсервіс», і, звичайно, нам приємно працювати з цією компанією», — прокоментував Віталій Яніга.

Серед нових продуктів учасників форуму, зокрема, зацікавив сорт ріпака, що має генетичну стійкість до вірусу жовтої мозаїки турнепсу. «За даними моніторингу, в західних регіонах 60–70% площ були з ознаками ураження цим вірусом, — розповів начальник сектора Центрально­Західного регіону комерційного департаменту «Лімагрейн Україна» Микола Романченко. — Наша новинка допоможе зберегти потенційний урожай. На цьому форумі компанія також презентує вісім сортів пшениці, серед яких є такі, що вперше забезпечили фермерам стабільно 10 т врожаю».

Біля одного з демонстраційних павільйонів були представлені новинки компанії «Нуфарм», що захищають сільськогосподарські культури від різноманітних шкідників. «На полях компанії «Агропродсервіс» ми презентуємо засоби захисту рослин. Основне, чим ми займаємося, — розробка, реєстрація, виробництво та продаж гербіцидів, фунгіцидів, інсектицидів, морфорегуляторів, протруйників, — розповів менеджер компанії «Нуфарм» Михайло Лук’яненко. — Нам важливо, щоб наші клієнти завдяки якісним засобам захисту рослин отримували гарні врожаї. Компанія прагне виробляти новітні препарати, враховуючи специфічні умови, в яких вирощуються сільськогосподарські культури».

У рамках форуму учасники оглянули демонстраційні поля, де «Агропродсервіс» застосовує новітні технології вирощування різноманітних сільськогосподарських культур. Окрім цього, гості побували на урочистому відкритті нової, покращеної лінії на насіннєвому заводі компанії. Присутній на заході менеджер із розвитку компанії Сimbria Андрій Дьяков зазначив, що лінія оснащена потрійною системою сепарування: відбір зерна за вагою, розміром та кольором. Відкриття нової лінії — свідчення, що керівництво «Агропродсервіс» розуміє: якісне насіння — це не лише вимога часу, але і запорука доброго господарювання. Як і співпраця з потужними переробниками молока екстра­класу, не менше 20 т якого компанія відправляє на виробничі потужності Тернопільського молокозаводу — компанії «Молокія». Зокрема, аграрії схвально оцінили новинку — молоко «Відбірне».

До речі, на новій упаковці зображено фото представників господарств «Агропродсервіс», де, власне, і виготовляють це молоко. Крім того, на упаковці є і QR­код, який дозволяє ознайомитися з усім циклом виробництва молока: від ферми до полиці магазину.

На завершення IV форуму «Нове зернятко–2019» генеральний директор компанії «Агропродсервіс» Андрій Баран підкреслив, що головна мета заходу досягнута.

«Ключове завдання форуму — об’єднати однодумців, людей, які хочуть розвивати економіку, працювати на українській землі. Ми прагнули створити всі умови для спілкування, щоб на нашому прикладі відвідувачі заряджалися новою енергією та з цим зарядом їхали до себе додому й створювали там щось подібне», — наголосив генеральний директор «Агропродсервіс».

Усі відвідувачі одностайно погодилися, що IV Міжнародний форум аграрних інновацій «Нове зернятко–2019» дає потужний поштовх для впровадження інноваційних рішень в агрогалузі.

Раніше Андрій Чайківський зазначив, що Україна не може дозволити собі бути лише аграрної країною, а повинна розвиватися й в інших напрямках.

Текст: Орест Сарматський

Поділися

Іван Чайківський     27 червня 2019 15:19

Іван Чайківський: Ми не можемо собі дозволити бути лише аграрною країною

За 20 років компанія «Агропродсервіс» збільшила земельний банк з 846 га до 45 тис. га, і сьогодні це підприємство, на якому працює 2,5 тис. людей і яке сплачує 200 млн грн податків щорічно. Тож закономірно, що її керівник має чітке бачення стратегії розвитку агробізнесу в Україні.

Країна повинна заробляти

Іване Адамовичу, здається, сам Бог велів, аграрію бути політиком у країні, яка має 23% світових чорноземів?

Не згоден з вами в тому, що Україна – аграрна країна. Цей стереотип потрібно змінювати, адже бути лише аграрною країною у 21 столітті – це розкіш, яку ми не можемо собі дозволити. Подивіться на кращі економіки Європи, у них частка прибутку від агросектора не перевищує 5%. Натомість згоден з вами в тому, що аграрій цілком може займатися політикою. Керування агропідприємством, на якому працює 2,5 тис. людей, яке сплачує 200 млн грн податків щорічно, дає такі управлінські навички, досвід та глибоке розуміння бізнес-процесів, що не можна спокійно дивитися на помилки, яких припускається влада, на можливості для економічного зростання, які вона втрачає.

Які пробіли впадають в око насамперед?

«Діряві» закони. Зараз вони пишуться так, щоб уже на етапі створення мати шпаринки для незаконної діяльності, обхідні шляхи, якими можна буде скористатися і «законно» їх порушувати. Так не має бути! Чорне має бути чорним, біле – білим. Закон повинен бути простим та зрозумілим, а у нас державні інститути підлаштовуються під системні помилки.

У нас є команда грамотних, незаангажованих молодих юристів, моїх надійних помічників, однодумців, які допоможуть мені в написанні законів та в контролі за законотворчістю інших політичних сил.

Яким чином, на вашу думку, можна змінити ситуацію?

Потрібно перестати вважати Україну лише аграрною країною. Україна – це країна виробництва, стартапів та інновацій. Ми маємо унікальний людський потенціал, міцні традиції виробництва та гостру необхідність розвиватися задля безпеки. По суті, країна – це велике підприємство, а підприємство повинно приносити прибутки. Ми не можемо весь час стояти з простертою рукою, очікуючи подачки від МВФ, якою зможемо залатати чергову діру. Без кредитування не обходиться, але воно потрібне для розвитку, а не для виживання.

Ми повинні насамперед думати про інвестора, створювати умови для нього. Насамперед для внутрішнього інвестора, та й для зовнішнього також.

Читайте: В Україні бракує комбайнів: аграрії щорічно втрачають 10% зерна

Ви говорили про людський потенціал… Як так сталося, що керівник, який має 2,5 тис. працівників і досі не розчарувався в людях?

Якщо ти не віриш людям, не віриш у людей – тобі нема чого робити в бізнесі. Спільна справа – це стосунки, які базуються на чесності та довірі. Мені вдалося побудувати велике підприємство, займатися розбудовою краю завдяки тому, що я покладався на людей, з якими працював і працюю.

Людям слід говорити правду. Люди готові її слухати і розуміти. Якщо важко, то потрібно пояснювати, чому так відбувається і що із цим усім слід робити, щоб було легше. Звучить це просто, але насправді це не так. Для того щоб люди тебе сприйняли, чули і погоджувалися працювати, навіть коли важко –ти сам маєш бути авторитетом. Для цього потрібно жити в тих самих умовах, за тими самими правилами. Я тому і кажу про необхідність зрозумілих законів, щоб у суспільстві зростала довіра.

Підприємництво врятує світ

Відчутні зміни у країні починаються зі зміни мислення, чи не так? Як влада може впливати на ці зміни і чи може взагалі?

Держава повинна створити умови для того, щоб підприємництво, сплата податків стали новим трендом у суспільстві. Саме можновладці можуть започаткувати моду на сплату податків. Ці можливості лежать у зоні компетенції влади, але цим слід займатися.

Але ж ми з вами розуміємо, що підприємництвом здатні займатися лише 3-5% населення, інша частина хоче керувати життям, лежачи на дивані…

Так, підприємництвом може займатися не кожен, але підприємці – рушій економічного зростання країни. Золотий фонд інтелектуального потенціалу. Наших людей не вчили займатися підприємницькою діяльністю, а вчили отримувати зарплатню. Так, це зміни у мисленні, але і сама держава повинна створити належні умови, щоб ці люди не виїжджали з країни на заробітки, а прагнули реалізувати свій потенціал на рідній землі. Достатньо створити безпечне середовище, люди самі організують собі прибутки.

Але слід чітко розуміти, що у нас є рік-два для того, щоб урівняти наші зарплати з польськими. Безпечне середовище, прозорі, зрозумілі закони зможуть докорінно змінити ситуацію на краще.

Як на вашу думку, чи повинна держава втручатися у регулювання бізнес-процесів чи ринок сам усе відрегулює?

Дикий ринок ніколи не приносив нічого доброго. У нас є приклад гречки. Пам’ятаєте період, коли ми купували її в Китаї та Казахстані. Це втрачені державою можливості, це втрачені аграрієм можливості. Коли відбувається така ситуація, я не бачу нічого страшного в тому, щоб Міністерство аграрної політики та продовольства через програми дотацій замовить певну кількість тієї самої гречки у виробників. Таке регулювання цивілізоване та раціональне. Це вже питання продовольчої безпеки та стратегічного мислення держави.

Питання реформ є дуже суперечливим та неоднозначно сприймається у суспільстві…

Для мене пріоритетним є напрямок виробництва. Іншого шляху, як розвивати ринок переробки, виробництва та експорту в нас немає. Це випливає з досвіду розвинених країн. Згадайте «залізну леді» Маргарет Тетчер, яка ставши прем’єр-міністром Великої Британії першим своїм кроком почала перехід економіки країни з соціалістичної моделі до капіталістичної. Так, ця реформа на той час не знайшла масової підтримки в населення, але зрештою, де зараз Британія?

Реформа децентралізації мала позитивні наслідки, адже люди почали краще розуміти важливість бізнесу для економіки громад та країни в цілому.

 Які недоліки ви бачите в системі оподаткування в нашій країні?

Високі податки гальмують розвиток промисловості. От дивіться, ми говоримо, що м’ясо у нас дорожче, ніж у Польщі. Давайте розберемося. Який податок на додану вартість у Польщі? 7% проти наших 20%. Таким чином держава Польща забезпечує громадянина дешевшою продукцією. Виробник не може знизити вартість своєї продукції на 13%, а держава може. У цьому й полягає її функція, адже розмір оподаткування визначається державними інституціями. Ми ж можемо зробити нульову ставку податку на певну продукцію, і будемо мати молоко, наприклад, на 20% дешевше. Але під це потрібно робити програму.

Досвід, який не купиш

Як досвід у бізнесі вплинув на вашу особистість?

Я в сільському господарстві 20 років, і кожен рік роботи формував мене не лише як керівника, а і як особистість. Ці 20 років виробничої школи не дасть жоден навчальний заклад світу. Але потрібно розвиватися і вчитися. Яким би досвідченим ти не був. Я вчився на своїх помилках, бо на чужих навчитися неможливо.

Бізнес учить довіряти людям, диверсифікувати ризики, передбачати загрози та мислити глобально. Моє гасло: «Робіть сьогодні те, що інші не хочуть, а завтра будете жити так, як інші не можуть».

Що вас найбільше не влаштовує в методах ведення бізнесу в країні?

Напевно, втрачені можливості. Я поясню на прикладі тваринництва. Мене не влаштовує ситуація, коли я бачу, що по трасі везуть телятко, яке має 40 кг, на забій до підпільного цеху. Це м’ясо повезуть на ринок і усіма правдами і неправдами продадуть, але це злочин. Це злочин проти здорового глузду. Для того щоб виростити одне телятко, потрібно витратити три роки (вигодувати теличку, запліднити, чекати термін вагітності), і замість того, щоб вигодувати це телятко до бичка у 600 кг, його забивають, ледве воно на ноги зіп’ялося. Це міг би бути експортний товар, якби не така безгосподарність.

Як можна змінити цю ситуацію?

Якщо ми будемо популяризувати підприємництво, якщо ми створимо умови, щоб фермерові було вигідно це телятко доростити, люди візьмуться за дорощування худоби. Виробник повинен отримувати прибутки, на які розраховував, а споживач продукцію – дешевше, ніж сподівався. Держава може створити вигоду в цій дельті для обох сторін, розуміючи, що йдеться про перспективи та стратегію на багато років.

Користаючись вашою здатністю бачити процеси глобально, яка проблема в державі викликає у вас найбільше занепокоєння?

Відплив кадрів. Питання трудової міграції це не просто втрати людського капіталу, це економічна загроза. Міграція впливає і на ціноутворення в державі. Ми ж розуміємо, що у нас з країни поїхало 10 млн працівників – вони є основними споживачами м’яса, наприклад. Таким чином виробництво м’яса скорочується. Зменшується виробництво – зростає вартість. Зростає вартість – скорочується виробництво, – так і відбувається занепад галузі.

Аграрій, крім відповідальності за своє підприємство, часто змушений нести відповідальність і за добробут громади…

Бути сильним – це відповідальність. Люди звертаються по допомогу не до державних органів, а до підприємства. Це є хорошою ілюстрацією довіри людей до бізнесу. Я хотів би, щоб рівень довіри до влади зростав, але зі свого досвіду можу сказати, що це дуже непроста задача. У часи криз людям потрібно пояснювати, що відбувається, і вони з розумінням до цього ставляться. Але треба бути чесним, щоб бути авторитетом.

Раніше Landlord розповідав про історію створення дітища Івана Чайківського – компанії Агропродсервіс, яка вже більше 20 років функціонує на аграрному ринку України.

Поділися

Іван Чайківський     30 листопада 2018 15:11

Агропродсервіс: досвід кращих ВІДЕО

Майже 20 років тому було засновано сімейне підприємство Агропродсервіс. На початку компанія займалася тільки рослинництвом. Далі почала займатися свинарством і це було першим кроком до розширення тваринництва. На сьогодні — це велика компанія з різними напрямками діяльності. «Ми володіємо 9-ма свинокомплексами, 4-ма молочно-товарними фермами, однією фермою для відгодівлі бичків», розповідає Іван Адамович Чайківський, засновик компанії та продовжує далі: “Також маємо потужності по відгодівлі птиці — бройлера, 2 млн. голів на рік. У минулому році почали займатися індиками”.

Про те, як компанія досягла такого успіху розповідає засновник Іван Адамович Чайківський, генеральний директор Андрій Баран та технічний директор Віталій Чайківський.

 Дізнавайтеся більше про історію успішного господарства можна тут.

Поділися

Іван Чайківський     02 березня 2018 17:47

Шлях перетворень Івана Чайківського

Генеральний директор компанії  «Агропродсервіс» Іван Чайківський у селі Настасів Тернопільської області користується неабиякою повагою. У 1998 році настасівчани висунули його кандидатуру на посаду голови колгоспу «Колос», розраховуючи, що 26‑річний підприємець витягне занедбане та напіврозвалене господарство з боргової ями і дасть йому друге життя. Сподівання односельців Чайківський повністю виправдав.

Зараз дорогу до Настасова можна знайти і без навігатора, адже покриття відгалуження до господарства навіть краще за якістю, ніж деякі центральні дороги.

До складу створеної Чайківським вертикально інтегрованої компанії «Агропродсервіс» входить 22 самостійні структури. Вона обробляє понад 40 000 га землі, збирає врожаї не гірші за європейські, розвиває свинарство, м’ясне і молочне скотарство, вирощує птицю, має власну переробку, соєвий та насіннєвий заводи, сучасну наукову лабораторію та мережу спеціалізованих магазинів із продажу м’ясної продукції. Найбільш потужним напрямом компанії стало свинарство. «Агропродсервіс» — один із лідерів галузі й посідає друге місце в Україні з виробництва свинини після компанії «АПКІнвест». У 2017 році загальне поголів’я свиней у компанії становило 130 000 голів, із них 10 500 свиноматок.

Загальний оборот холдингу в 2017 році склав понад 3 млрд гривень.

Сам Чайківський з одного боку — прагматичний і вольовий, з іншого — легкий у спілкуванні, зі здоровим почуттям гумору. Розповідаючи про компанію, він майже ніколи не вживає слова «я» — лише «ми» та «разом».

«Іван Адамович вміє слухати, аналізує досвід, щоб потім прийняти виважене управлінське рішення. У першу чергу звертає увагу на результат, фінансові та інші вкладення в нього та можливі ризики. Але коли вже взявся за якийсь напрям роботи, то доводить його до кінця і робить це найкраще. Як він сам каже, має бути не на роки, а на століття», — розповідає директор ПАП «Агропродсервіс» Андрій Баран.

КРУТИЙ ПОВОРОТ

Ще на початку ХХ століття прадід Чайківського побудував хату на хуторі неподалік Настасова, обробляв землю, завів господарство. Іван та два його молодші брати були третім поколінням, яке там народилося. «Радянська система цілеспрямовано боролася з хуторами, — пригадує Чайківський. — Робили усе, аби зжити людей. Тільки уявіть собі: наприкінці ХХ століття я вчив уроки при світлі гасової лампи, бо електроенергію на хутір провели лише у 1989му». Після 8го класу Чайківський пішов до ПТУ, де отримав спеціальність будівельника. Через кілька років заснував із братами сімейну справу в Тернополі — це була гуртова торгівля продуктами харчування. Бізнес розвивався досить успішно. «Машини легкові мав, ходив у чистенькому одязі, модних на той час лакованих туфлях. Усе було файно!» — сміється Чайківський. Бізнесмен навіть не замислювався про повернення до села.

Одним із клієнтів гуртівні був бізнесмен із Настасова. Він і запропонував Чайківському «забрати» колгосп: сам збирався стати головою, а партнеру планував місце заступника та інвестора. Але під час зборів настасівчани категорично забракували першу кандидатуру і запропонували самого Чайківського. «Не знаю, як я погодився на це, — згадує він. — Тоді за мене проголосувало 70% пайовиків. Це був величезний кредит довіри».

Лише згодом молодий голова колгоспу дізнався про реальний стан господарства: борги перевищили тогочасні 8 млн гривень, із 2500 га землі засіяли лише 200 га кукурудзою, та й ту не зібрали, за попередній рік поголів’я свиней зменшилося у 57 разів, а наявну худобу — 260 голів і 80 свиней — годувати було нічим.

Тоді Чайківський ще не розумів, як управляти господарством. Тому на першій нараді завдання спеціалістам роздавав головний агроном «Колосу» Іван Ткач. «Я багато чого не знав у веденні сільського господарства, — ділиться Чайківський. — Але я був готовий вчитися».

Навчання обійшлося молодому директору господарства «Колос» дорого: інвестованих із власного бізнесу $250 000 виявилося недостатньо, довелося ще й продавати власне майно, аби налагодити діяльність господарства. Почав із нагального — відремонтував насос, аби можна було подавати воду у тваринницькі ферми, закупив корми. За весну відремонтували сільгосптехніку, коштом керівника вперше за кілька років засіяли всі наявні на той час 2500 га землі, посіяли овочі, вийшли на перше місце в районі за надоями. Але тількино господарство почало налагоджувати роботу, про нього згадали колишні кредитори і почали вимагати повернути борги. Чайківський шукав шляхи виходу. Одного разу, гортаючи популярний у 1990х аграрний журнал, він наштовхнувся на статтю про селянина, який взяв земельні паї своїх родичів і зайнявся фермерством. Вирішив і сам спробувати. У червні 1999 року з’явилася компанія «Агропродсервіс» — одне з перших приватних орендних агропідприємств в Україні. Свої паї Чайківському довірили 342 вчорашніх колгоспники. Із ними компанія отримала перші 840 га землі та третину майна колгоспу — напіврозвалений свинокомплекс, 20 поросят, близько сотні голів ВРХ і кілька старих тракторів та комбайнів «Нива».

Щоб почати господарювати, аграрій продав частину свого майна та посіяв озимі. «Я швидко зрозумів, що з 840 га не зможу платити зарплату своїм 120 працівникам», — розповідає бізнесмен. Тоді він вирішив орендувати ще 600 га в селі Маловоди Теребовлянського району. На відміну від Настасова, це було економічно доволі депресивне село, землю обробляти було нікому, тому селяни готові були перший рік віддати землю безоплатно, лише б вона не стояла пусткою. Зараз «Агропродсервіс» обробляє угіддя майже у 100 населених пунктах не тільки Тернопільщини, але й у сусідніх ІваноФранківській та Львівській областях, а також на Херсонщині.

РОЗДІЛЯЙ І НАРОЩУЙ

Ще з самого початку Чайківський добре розумів, яку компанію хоче побудувати — із замкнутим виробничим циклом, виготовленням продукції з доданою вартістю.

«Переваги вертикально інтегрованої моделі бізнесу полягають у тому, що при правильному плануванні можна суттєво економити на витратах», — пояснює керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій. Так, відходи одного виробничого циклу можна використовувати як ресурс для інших. Наприклад, відходи чи побічні продукти від очистки зерна чи переробки олійних культур можуть стати основою для кормів для тваринництва, відходи тваринництва — основою для удобрення сільгоспугідь. «Але така модель бізнесу потребує більш серйозного планування, оскільки кілька побічних напрямів можуть бути низькоприбуткові або мати дуже довгий виробничий цикл, який потребує додаткового сезонного фінансування», — додає Паращій. Реалізовувати задумане Чайківський почав у 2001 році з розвитку свинарства. На той час свинарна галузь в Україні була в занепаді: у більшості господарств життя на свинофермах ледь жевріло, а на ринку відчувався дефіцит м’яса, кількість імпортної продукції (не завжди натуральної) зростала.

Чайківському довелося багато поїздити по Європі, де він вивчав різні технології свинарства та види утримання. Поступово реконструювали старі та почали будувати нові свинарники, зробили перший маточник змішаного типу за європейським зразком, закупили в Україні поголів’я свиноматок — Ландрас і Велику білу.

«Помилок робили багато, — згадує Чайківський. — Якось в одному приміщенні поселили свиноматок із Чернівців і Дніпропетровська з різними статусами здоров’я, їх хвороби мутували в нас». Тоді він зрозумів, що без фахівця не обійтися, і запросив одного з найкращих на той час у Польщі спеціалістів зі свинарства Войчеха Бонковського. Контакт зав’язали через спільного знайомого, який постачав «Агропродсервісу» обладнання. Бонковський приїхав до Настасова під час відпустки, яку витратив на аудит напряму свинарства. Спочатку погодився працювати рік, щоб налагодити виробництво, запровадити найсучасніші європейські технології. «За якийсь час ми з Войчехом стали друзями. Ми спрацювалися та плічопліч і досі», — розповідає Чайківський. Так запрацював напрям, який сьогодні

є одним із бюджетонаповнюючих для «Агропродсервісу».

«Ми домовилися: усе, що технолог говорить, ми виконуємо, — каже Чайківський. — Войчех буквально за два роки налагодив нам усю роботу по свинарству».

У першу чергу завезли 5000 високоякісних чистокровних данбредівських свиноматок із Данії, якими повністю замінили місцеве стадо. Головним викликом тоді було збільшення приросту ваги поросят, бо на початковому етапі він не перевищував 400 г на місяць. Для цього поліпшили умови вирощування свиней — збудували сім нових приміщень, утеплили існуючі, модернізували котельні, налагодили безперебійне водо та кормопостачання. Усе це дозволило наростити стадо свиноматок до 16 000. Другою умовою успішного вирощування свиней стала якість кормів. У будівництво власного комбікормового заводу Чайківський інвестував $1,5 млн. Зараз завод виробляє 70 000 т комбікорму на рік і повністю задовольняє потреби «Агропродсервісу».

Але цього виявилося замало. Щоб ретельно перевіряти якість добавок до кормів, довелося створити сучасну лабораторію. Якось її фахівці виявили, що вміст білка у рибному борошні недостатній. Змінили постачальника добавок — і поросята стали додавати у вазі ще по 100 г щодоби. Так завдяки розробленій зоотехніками компанії технології годування через дватри роки вдалося досягти одних із найкращих показників приросту ваги в українському свинарстві — 800–900 г на добу.

Минулого року компанія для нарощення племінного стада свиней закупила кнурів Йоркшир та Дюрок у данської компанії «ДанБред». «Важливо дати споживачам вибір, — пояснює Чайківський. — Якщо м’ясо свиней порід Ландрас і Йоркшир має беконний тип, то порода Дюрок — пісного типу з мінімальною кількістю сала».

«Сучасний підхід до інтенсивного свинарства — це ключовий елемент успіху «Агропродсервісу», — вважає директор Асоціації свинарів Артур Лоза. — У компанії впровадили новітні технології утримання і відгодівлі свиней, зробили акцент на високоякісний генетичний матеріал і кваліфікований управлінський персонал. Саме завдяки поєднанню цих компонентів їм вдається досягати високих показників».

Ще один принцип, від якого в компанії не відступають, — це дотримання всіх санітарних норм та правил безпеки. Поширення спалахів АЧС, яке призвело до істотного скорочення поголів’я в Україні (приблизно на 10%), стало серйозним випробуванням й для компанії Чайківського. Аби убезпечити себе, в «Агропродсервісі» ухвалили стратегічне рішення — наполовину скоротити поголів’я. Зараз санітарні норми стали ще жорсткішими. Компанія проводить карантинні заходи в радіусі 1,5 км від ферми, нове поголів’я поселяють в окремому комплексі на карантинне утримання.

Сьогодні в дев’яти свинокомплексах компанії утримують 10 500 свиноматок і щороку відгодовують близько 200 000 поросят. Рентабельність свинарства в Україні залежить від того, як теоретичні знання застосовують на практиці, як використовують сучасні технологічні рішення. Зрештою і від ціни м’яса на вільному світовому ринку. Сюди ж додається похибка на курс валюти. Загалом, щоб вийти у прибуткову рентабельність, на такому підприємстві, як «Агропродсервіс», від однієї свиноматки на рік повинні отримувати на виході 25 поросят вагою по 100 кг кожне, або мінімум 2,5 т м’яса на рік від однієї свиноматки.

«Ця галузь має великий потенціал: ми можемо наростити обсяг виробництва свинини мінімум удвічі, — впевнений Лоза. — Але щоб реалізувати цей потенціал, треба дотримуватися ключових правил у сегменті ефективності виробництва». Цього року Чайківський планує вдвічі збільшити кількість поросят, збирається запустити ще два відгодівельних комплекси. Для оновлення поголів’я восени в Україну приїдуть 1200 данських чистокровних свиноматок.

МОЛОЧНІ РІКИ, БЕКОННІ БЕРЕГИ

Разом із землею «Агропродсервісу» в окремих господарствах діставалися й молочні ферми. Щоб не залишати людей без роботи, худобу не вирізали, а продовжували утримувати, хоча особливого зиску з цього компанія не мала. Однак останні три роки «Агропродсервіс» активно розвиває скотарство. Лише минулого року Чайківський інвестував у цей напрям близько 80 млн гривень. На чотирьох молочнотоварних фермах утримують понад 5000 голів великої рогатої худоби, які дають 26 000 кг молока на добу. Основний покупець сировини — компанія «Молокія». Цьогоріч стадо поповнять ще 2000 корів.

«За останні кілька років галузь зазнала багатьох змін: виробництво молока змістилося від господарств населення до сільсгосппідприємств, адже зростає попит на молоко екстракласу», — пояснює аналітик Асоціації виробників молока Яна Музиченко. За прогнозами Міжнародної фінансової корпорації, у найближчі 20 років Україна покаже найбільші темпи зростання цієї галузі. До того ж підвищення цін на молоко на світовому ринку та відкриття нових напрямів експорту відкриває перед українськими виробниками гарні перспективи. «2017й був для наших виробників молочної продукції найбільш вдалим за останні роки — експорт української молочної продукції виріс більше ніж на 80%», — каже Музиченко. В «Агропродсервісі» також планують вчетверо наростити поголів’я бичків — до 3000 голів. Більшість яловичини компанія планує експортувати. «За кордоном дуже великий попит на українську яловичину. Але в нас цей ринок не розвинений, і стабільно забезпечити постачання великих партій Україна поки що не може, — пояснює Чайківський. — Тому ми інвестуватимемо в цей напрям і надалі». До того ж така диверсифікація дає компанії змогу отримувати валютну виручку. Найближчим часом «Агропродсервіс» відремонтує і відкриє сім ферм, які простоювали протягом 15 років.

Не відмовилися в «Агропродсервісі» й від вирощування птиці. «У нас є три майданчики для відгодівлі бройлерів і один — для індиків, яких завезли з Польщі, — розповідає Чайківський. — Усього виробничі потужності дозволяють щороку вирощувати до 2 млн голів птиці». Індичка «Агропродсервісу» вже потрапила на стіл українського споживача. А от з гускою припустилися помилки, взявши український генетичний матеріал, — м’ясо отримали не таке якісне, як очікували.

Є у Чайківського й власні переробні потужності. Бізнесмен відродив Тернопільський м’ясокомбінат, на якому виготовляють ковбасну продукцію, консервацію, продають охолоджене м’ясо. М’ясну продукцію компанія переважно продає через власну мережу спеціалізованих магазинів. Зараз їх в області 22. «По Україні працюємо з оптовими постачальниками та великими мережами», — каже Чайківський.

Один із найприбутковіших сегментів компанії — рослинництво. Минулого року вона зібрала 200 000 т зернових. «Агропродсервіс» — одна з найефективніших компаній у цьому сегменті. Завдяки власному насіннєвому заводу «Агропродсервіс» повністю забезпечує себе якісним насіннєвим матеріалом. Аби бути в курсі новинок, компанія заснувала Форум аграрних інновацій «Нове зернятко», який уже набув статусу міжнародного. Усі виробничі та допоміжні напрями діяльності компанії відокремлені в самостійні підприємства. «Кожен новий створений бізнес не має бути дотований за рахунок іншої галузі, яка дає прибуток. Усі напрями ми розділяємо на різні бізнеси з окремими бюджетами та управлінням, — відзначає Чайківський. — Свинарство, яке включає свинокомплекси і комбікормовий завод, закуповує в рослинництва складники для виробництва комбікорму й продає комбікорм скотарству і птахівництву».

ЦІННІ КАДРИ

Але успіх підприємства — це не лише генетика та сучасні технології. Розповідаючи про підприємство, Чайківський постійно згадує про людей, яких тут цінують за професіоналізм та всіляко заохочують працювати над покращенням результатів. «Іван Адамович ще з самого початку зрозумів, що головним капіталом компанії є людина. Тому на підприємстві вже давно впровадили програму лояльності до працівників, повний соціальний захист, стабільну та доволі високу заробітну плату. Одна з останніх новацій — сучасний спортзал, де безкоштовно можна займатися під наглядом кваліфікованого тренера», — розповідає директор HRдепартаменту Артур Марцис.

З ініціативи засновника в «Агропродсервісі» діє система мотивації праці, згідно з якою «старожили» зі стажем від 10 років отримують надбавки до зарплати.

Але навіть зараз підприємству не вистачає кваліфікованих кадрів, що суттєво гальмує його розвиток. «Ми можемо вже сьогодні купити в Німеччині найдорожче поголів’я. Але не робимо цього, бо наші люди не зможуть поки що дати йому ради», — зізнається бізнесмен. Тому в компанії вирішили спочатку сформувати колектив ферми та відшліфувати всі технологічні процеси. А коли люди навчаться працювати — продати наявне поголів’я і завезти кращі породи для відтворення.

«Не має значення, велике підприємство чи мале, найголовніше — любити землю і людей, які на ній працюють, — каже Чайківський. — І не забувати, що від твоїх рішень залежить добробут не тільки твоєї сім’ї, а й родин усіх, хто працює у твоєму господарстві».

ТЕКСТ: Лариса Степанушко

Поділися

Іван Чайківський     28 лютого 2018 12:13

Сучасний підхід до ведення бізнесу Івана Чайківського

Івану Чайківському вдалося перетворити занедбаний колгосп на одне із найефективніших вертикально інтегрованих агропідприємств України. Бо з самого початку він добре розумів, яку компанію хоче побудувати.

Генеральний директор компанії «Агропродсервіс» Іван Чайківський у селі Настасів Тернопільської області користується неабиякою повагою. У 1998 році настасівчани висунули його кандидатуру на посаду голови колгоспу «Колос», розраховуючи, що 26-річний підприємець витягне занедбане та напіврозвалене господарство з боргової ями і дасть йому друге життя.

Сподівання односельців Чайківський повністю виправдав. Зараз дорогу до Настасова можна знайти і без навігатора, адже покриття відгалуження до господарства навіть краще за якістю, ніж деякі центральні дороги.

До складу створеної Чайківським вертикально інтегрованої компанії «Агропродсервіс» входить 22 самостійні структури. Вона обробляє понад 40 000 га землі, збирає врожаї не гірші за європейські, розвиває свинарство, м’ясне і молочне скотарство, вирощує птицю, має власну переробку, соєвий та насіннєвий заводи, сучасну наукову лабораторію та мережу спеціалізованих магазинів із продажу м’ясної продукції.

Найбільш потужним напрямом компанії стало свинарство.

«Агропродсервіс» — один із лідерів галузі й посідає друге місце в Україні з виробництва свинини після компанії «АПК-Інвест».

У 2017 році загальне поголів’я свиней у компанії становило 130 000 голів, із них 10 500 свиноматок.
Загальний оборот холдингу в 2017 році склав понад 3 млрд гривень.
Сам Чайківський з одного боку — прагматичний і вольовий, з іншого — легкий у спілкуванні, зі здоровим почуттям гумору. Розповідаючи про компанію, він майже ніколи не вживає слова «я» — лише «ми» та «разом».

Пшеничний сніп — символ та гордість компанії “Агропродсервіс”

Іван Адамович вміє слухати, аналізує досвід, щоб потім прийняти виважене управлінське рішення. У першу чергу звертає увагу на результат, фінансові та інші вкладення в нього та можливі ризики. Але коли вже взявся за якийсь напрям роботи, то доводить його до кінця і робить це найкраще. Як він сам каже, має бути не на роки, а на століття», — розповідає директор ПАП «Агропродсервіс» Андрій Баран.

Крутий поворот

Ще на початку ХХ століття прадід Чайківського побудував хату на хуторі неподалік Настасова, обробляв землю, завів господарство. Іван та два його молодші брати були третім поколінням, яке там народилося. «Радянська система цілеспрямовано боролася з хуторами, — пригадує Чайківський. — Робили усе, аби зжити людей. Тільки уявіть собі: наприкінці ХХ століття я вчив уроки при світлі гасової лампи, бо електроенергію на хутір провели лише у 1989-му».

Після 8-го класу Чайківський пішов до ПТУ, де отримав спеціальність будівельника. Через кілька років заснував із братами сімейну справу в Тернополі — це була гуртова торгівля продуктами харчування. Бізнес розвивався досить успішно. «Машини легкові мав, ходив у чистенькому одязі, модних на той час лакованих туфлях. Усе було файно!» — сміється Чайківський. Бізнесмен навіть не замислювався про повернення до села.

Одним із клієнтів гуртівні був бізнесмен із Настасова. Він і запропонував Чайківському «забрати» колгосп: сам збирався стати головою, а партнеру планував місце заступника та інвестора. Але під час зборів настасівчани категорично забракували першу кандидатуру і запропонували самого Чайківського.

«Не знаю, як я погодився на це, — згадує він. — Тоді за мене проголосувало 70% пайовиків. Це був величезний кредит довіри».

Лише згодом молодий голова колгоспу дізнався про реальний стан господарства: борги перевищили тогочасні 8 млн гривень, із 2500 га землі засіяли лише 200 га кукурудзою, та й ту не зібрали, за попередній рік поголів’я свиней зменшилося у 57 разів, а наявну худобу — 260 голів і 80 свиней — годувати було нічим.
Тоді Чайківський ще не розумів, як управляти господарством. Тому на першій нараді завдання спеціалістам роздавав головний агроном «Колосу» Іван Ткач. «Я багато чого не знав у веденні сільського господарства, — ділиться Чайківський. — Але я був готовий вчитися».

Навчання обійшлося молодому директору господарства «Колос» дорого: інвестованих із власного бізнесу $250 000 виявилося недостатньо, довелося ще й продавати власне майно, аби налагодити діяльність господарства. Почав із нагального — відремонтував насос, аби можна було подавати воду у тваринницькі ферми, закупив корми.

За весну відремонтували сільгосптехніку, коштом керівника вперше за кілька років засіяли всі наявні на той час 2500 га землі, посіяли овочі, вийшли на перше місце в районі за надоями.

Але тільки-но господарство почало налагоджувати роботу, про нього згадали колишні кредитори і почали вимагати повернути борги. Чайківський шукав шляхи виходу. Одного разу, гортаючи популярний у 1990-х аграрний журнал, він наштовхнувся на статтю про селянина, який взяв земельні паї своїх родичів і зайнявся фермерством. Вирішив і сам спробувати.

У червні 1999 року з’явилася компанія «Агропродсервіс» — одне з перших приватних орендних агропідприємств в Україні. Свої паї Чайківському довірили 342 вчорашніх колгоспники. Із ними компанія отримала перші 840 га землі та третину майна колгоспу — напіврозвалений свинокомплекс, 20 поросят, близько сотні голів ВРХ і кілька старих тракторів та комбайнів «Нива»

Щоб почати господарювати, аграрій продав частину свого майна та посіяв озимі. «Я швидко зрозумів, що з 840 га не зможу платити зарплату своїм 120 працівникам», — розповідає бізнесмен. Тоді він вирішив орендувати ще 600 га в селі Маловоди Теребовлянського району. На відміну від Настасова, це було економічно доволі депресивне село, землю обробляти було нікому, тому селяни готові були перший рік віддати землю без¬оплатно, лише б вона не стояла пусткою. Зараз «Агропродсервіс» обробляє угіддя майже у 100 населених пунктах не тільки Тернопільщини, але й у сусідніх Івано-Франківській та Львівській областях, а також на Херсонщині.

Розділяй і нарощуй

Ще з самого початку Чайківський добре розумів, яку компанію хоче побудувати — із замкнутим виробничим циклом, виготовленням продукції з доданою вартістю.

«Переваги вертикально інтегрованої моделі бізнесу полягають у тому, що при правильному плануванні можна суттєво економити на витратах», — пояснює керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій. Так, відходи одного виробничого циклу можна використовувати як ресурс для інших. Наприклад, відходи чи побічні продукти від очистки зерна чи переробки олійних культур можуть стати основою для кормів для тваринництва, відходи тваринництва — основою для удобрення сільгоспугідь.

«Але така модель бізнесу потребує більш серйозного планування, оскільки кілька побічних напрямів можуть бути низькоприбуткові або мати дуже довгий виробничий цикл, який потребує додаткового сезонного фінансування», — додає Паращій.

Реалізовувати задумане Чайківський почав у 2001 році з розвитку свинарства. На той час свинарна галузь в Україні була в занепаді: у більшості господарств життя на свинофермах ледь жевріло, а на ринку відчувався дефіцит м’яса, кількість імпортної продукції (не завжди натуральної) зростала.

Чайківському довелося багато поїздити по Європі, де він вивчав різні технології свинарства та види утримання. Поступово реконструювали старі та почали будувати нові свинарники, зробили перший маточник змішаного типу за європейським зразком, закупили в Україні поголів’я свиноматок — Ландрас і Велику білу.

«Помилок робили багато, — згадує Чайківський. — Якось в одному приміщенні поселили свиноматок із Чернівців і Дніпропетровська з різними статусами здоров’я, їх хвороби мутували в нас».

Тоді він зрозумів, що без фахівця не обійтися, і запросив одного з найкращих на той час у Польщі спеціалістів зі свинарства Войчеха Бонковського. Контакт зав’язали через спільного знайомого, який постачав «Агропродсервісу» обладнання. Бонковський приїхав до Настасова під час відпустки, яку витратив на аудит напряму свинарства. Спочатку погодився працювати рік, щоб налагодити виробництво, запровадити найсучасніші європейські технології.

«За якийсь час ми з Войчехом стали друзями. Ми спрацювалися та пліч-о-пліч і досі», — розповідає Чайківський. Так запрацював напрям, який сьогодні є одним із бюджетонаповнюючих для «Агропродсервісу».

«Ми домовилися: усе, що технолог говорить, ми виконуємо, — каже Чайківський. — Войчех буквально за два роки налагодив нам усю роботу по свинарству».

У першу чергу завезли 5000 високоякісних чистокровних данбредівських свиноматок із Данії, якими повністю замінили місцеве стадо. Головним викликом тоді було збільшення приросту ваги поросят, бо на початковому етапі він не перевищував 400 г на місяць. Для цього поліпшили умови вирощування свиней — збудували сім нових приміщень, утеплили існуючі, модернізували котельні, налагодили безперебійне водо- та кормопостачання.

Усе це дозволило наростити стадо свиноматок до 16 000. Другою умовою успішного вирощування свиней стала якість кормів. У будівництво власного комбікормового заводу Чайківський інвестував $1,5 млн. Зараз завод виробляє 70 000 т комбікорму на рік і повністю задовольняє потреби «Агропродсервісу».
Але цього виявилося замало. Щоб ретельно перевіряти якість добавок до кормів, довелося створити сучасну лабораторію.

Якось її фахівці виявили, що вміст білка у рибному борошні недостатній. Змінили постачальника добавок — і поросята стали додавати у вазі ще по 100 г щодоби. Так завдяки розробленій зоотехніками компанії технології годування через два-три роки вдалося досягти одних із найкращих показників приросту ваги в українському свинарстві — 800–900 г на добу.

Минулого року компанія для нарощення племінного стада свиней закупила кнурів Йоркшир та Дюрок у данської компанії «ДанБред». «Важливо дати споживачам вибір, — пояснює Чайківський. — Якщо м’ясо свиней порід Ландрас і Йоркшир має беконний тип, то порода Дюрок — пісного типу з мінімальною кількістю сала».

«Сучасний підхід до інтенсивного свинарства — це ключовий елемент успіху «Агропродсервісу», — вважає директор Асоціації свинарів Артур Лоза. — У компанії впровадили новітні технології утримання і відгодівлі свиней, зробили акцент на високоякісний генетичний матеріал і кваліфікований управлінський персонал. Саме завдяки поєднанню цих компонентів їм вдається досягати високих показників».

Ще один принцип, від якого в компанії не відступають, — це дотримання всіх санітарних норм та правил безпеки. Поширення спалахів АЧС, яке призвело до істотного скорочення поголів’я в Україні (приблизно на 10%), стало серйозним випробуванням й для компанії Чайківського. Аби убезпечити себе, в «Агропродсервісі» ухвалили стратегічне рішення — наполовину скоротити поголів’я. Зараз санітарні норми стали ще жорсткішими. Компанія проводить карантинні заходи в радіусі 1,5 км від ферми, нове поголів’я поселяють в окремому комплексі на карантинне утримання.

Сьогодні в дев’яти свинокомплексах компанії утримують 10 500 свиноматок і щороку відгодовують близько 200 000 поросят.

Рентабельність свинарства в Україні залежить від того, як теоретичні знання застосовують на практиці, як використовують сучасні технологічні рішення. Зрештою і від ціни м’яса на вільному світовому ринку. Сюди ж додається похибка на курс валюти. Загалом, щоб вийти у прибуткову рентабельність, на такому підприємстві, як «Агропродсервіс», від однієї свиноматки на рік повинні отримувати на виході 25 поросят вагою по 100 кг кожне, або мінімум 2,5 т м’яса на рік від однієї свиноматки.

«Ця галузь має великий потенціал: ми можемо наростити обсяг виробництва свинини мінімум удвічі, — впевнений Лоза. — Але щоб реалізувати цей потенціал, треба дотримуватися ключових правил у сегменті ефективності виробництва». Цього року Чайківський планує вдвічі збільшити кількість поросят, збирається запустити ще два відгодівельних комплекси. Для оновлення поголів’я восени в Україну приїдуть 1200 данських чистокровних свиноматок.

Молочні ріки, беконні береги

Разом із землею «Агропродсервісу» в окремих господарствах діставалися й молочні ферми. Щоб не залишати людей без роботи, худобу не вирізали, а продовжували утримувати, хоча особливого зиску з цього компанія не мала. Однак останні три роки «Агропродсервіс» активно розвиває скотарство. Лише минулого року Чайківський інвестував у цей напрям близько 80 млн гривень.

На чотирьох молочнотоварних фермах утримують понад 5000 голів великої рогатої худоби, які дають 26 000 кг молока на добу. Основний покупець сировини — компанія «Молокія». Цьогоріч стадо поповнять ще 2000 корів.

«За останні кілька років галузь зазнала багатьох змін: виробництво молока змістилося від господарств населення до сільсгосппідприємств, адже зростає попит на молоко екстра-класу», — пояснює аналітик Асоціації виробників молока Яна Музиченко. За прогнозами Міжнародної фінансової корпорації, у найближчі 20 років Україна покаже найбільші темпи зростання цієї галузі.

До того ж підвищення цін на молоко на світовому ринку та відкриття нових напрямів експорту відкриває перед українськими виробниками гарні перспективи. «2017-й був для наших виробників молочної продукції найбільш вдалим за останні роки — експорт української молочної продукції виріс більше ніж на 80%», — каже Музиченко.

В «Агропродсервісі» також планують вчетверо наростити поголів’я бичків — до 3000 голів. Більшість яловичини компанія планує експортувати. «За кордоном дуже великий попит на українську яловичину. Але в нас цей ринок не розвинений, і стабільно забезпечити постачання великих партій Україна поки що не може, — пояснює Чайківський. — Тому ми інвестуватимемо в цей напрям і надалі». До того ж така диверсифікація дає компанії змогу отримувати валютну виручку. Найближчим часом «Агропродсервіс» відремонтує і відкриє сім ферм, які простоювали протягом 15 років. Не відмовилися в «Агропродсервісі» й від вирощування птиці.

«У нас є три майданчики для відгодівлі бройлерів і один — для індиків, яких завезли з Польщі, — розповідає Чайківський. — Усього виробничі потужності дозволяють щороку вирощувати до 2 млн голів птиці».

Індичка «Агропродсервісу» вже потрапила на стіл українського споживача. А от з гускою припустилися помилки, взявши український генетичний матеріал, — м’ясо отримали не таке якісне, як очікували.
Є у Чайківського й власні переробні потужності. Бізнесмен відродив Тернопільський м’ясокомбінат, на якому виготовляють ковбасну продукцію, консервацію, продають охолоджене м’ясо. М’ясну продукцію компанія переважно продає через власну мережу спеціалізованих магазинів. Зараз їх в області 22. «По Україні працюємо з оптовими постачальниками та великими мережами», — каже Чайківський.

М’ясну продукцію команда реалізує у власній мережі магазинів

Один із найприбутковіших сегментів компанії — рослинництво. Минулого року вона зібрала 200 000 т зернових. «Агропродсервіс» — одна з найефективніших компаній у цьому сегменті. Завдяки власному насіннєвому заводу «Агропродсервіс» повністю забезпечує себе якісним насіннєвим матеріалом. Аби бути в курсі новинок, компанія заснувала Форум аграрних інновацій «Нове зернятко», який уже набув статусу міжнародного.

Усі виробничі та допоміжні напрями діяльності компанії відокремлені в самостійні підприємства. «Кожен новий створений бізнес не має бути дотований за рахунок іншої галузі, яка дає прибуток. Усі напрями ми розділяємо на різні бізнеси з окремими бюджетами та управлінням, — відзначає Чайківський. — Свинарство, яке включає свинокомплекси і комбікормовий завод, закуповує в рослинництва складники для виробництва комбікорму й продає комбікорм скотарству і птахівництву».

Цінні кадри

Але успіх підприємства — це не лише генетика та сучасні технології. Розповідаючи про підприємство, Чайківський постійно згадує про людей, яких тут цінують за професіоналізм та всіляко заохочують працювати над покращенням результатів.

«Іван Адамович ще з самого початку зрозумів, що головним капіталом компанії є людина. Тому на підприємстві вже давно впровадили програму лояльності до працівників, повний соціальний захист, стабільну та доволі високу заробітну плату. Одна з останніх новацій — сучасний спортзал, де безкоштовно можна займатися під наглядом кваліфікованого тренера», — розповідає директор HR-департаменту Артур Марцис.

З ініціативи засновника в «Агропродсервісі» діє система мотивації праці, згідно з якою «старожили» зі стажем від 10 років отримують надбавки до зарплати.

Але навіть зараз підприємству не вистачає кваліфікованих кадрів, що суттєво гальмує його розвиток. «Ми можемо вже сьогодні купити в Німеччині найдорожче поголів’я. Але не робимо цього, бо наші люди не зможуть поки що дати йому ради», — зізнається бізнесмен. Тому в компанії вирішили спочатку сформувати колектив ферми та відшліфувати всі технологічні процеси. А коли люди навчаться працювати — продати наявне поголів’я і завезти кращі породи для відтворення.

«Не має значення, велике підприємство чи мале, найголовніше — любити землю і людей, які на ній працюють, — каже Чайківський. — І не забувати, що від твоїх рішень залежить добробут не тільки твоєї сім’ї, а й родин усіх, хто працює у твоєму господарстві».

Текст: Лариса Степанушко

Фото: надані компанією “Агропродсервіс”

Поділися
Показати ще