Новини / ВІДЕО / Рослинництво     30 листопада 2018 15:11

Агропродсервіс: досвід кращих


Майже 20 років тому було засновано сімейне підприємство Агропродсервіс. На початку компанія займалася тільки рослинництвом. Далі почала займатися свинарством і це було першим кроком до розширення тваринництва. На сьогодні — це велика компанія з різними напрямками діяльності. «Ми володіємо 9-ма свинокомплексами, 4-ма молочно-товарними фермами, однією фермою для відгодівлі бичків», розповідає Іван Адамович Чайківський, засновик компанії та продовжує далі: “Також маємо потужності по відгодівлі птиці — бройлера, 2 млн. голів на рік. У минулому році почали займатися індиками”.

Про те, як компанія досягла такого успіху розповідає засновник Іван Адамович Чайківський, генеральний директор Андрій Баран та технічний директор Віталій Чайківський.

 Дізнавайтеся більше про історію успішного господарства можна тут.

Технології        12 серпня 2019 14:34

Нове зернятко-2019: унікальні гібриди та іноземний досвід

Засновник підприємства «Агропродсервіс» Іван Чайківський власним прикладом демонструє, як можна створити ефективну та потужну українську компанію.

Господарство «Агропродсервіс» — одне з перших приватних підприємств в Україні, що успішно розвивається, має до 45 000 га землі та штат працівників у 2500 осіб. Іван Чайківський заснував компанію у 1999 році, почавши з рослинництва, згодом з’явилося тваринництво. На сьогодні підприємство входить до ТОП-3 найбільших виробників свинини. Компанія має дев’ять свинокомплексів, комбікормовий, насіннєвий, соєвий заводи, чотири молочно­товарні ферми, і на цьому перелік видів діяльності не завершується.

Молода ініціатива

У 2016 році за ініціативи компанії «Агропродсервіс» був створений форум аграрних інновацій «Нове зернятко».

«До нас постійно зверталися компанії зі світовими брендами, щоб ми завдяки своєму авторитету могли знайомити аграріїв із продукцією та послугами відомих фірм. Тому ми і вирішили започаткувати масштабний форум, який фактично став своєрідним майданчиком для демонстрації гібридів, технологій та наукових розробок в АПК. Саме тут кожен може показати свої інноваційні розробки й технології, які дозволять ефективно господарювати аграріям», — розповів Іван Чайківський.

Цього року форум відбувся 20–21 червня в селі Настасів Тернопільського району. Ключовими темами на «Нове зернятко–2019» стали ефективне поєднання науки та виробництва, потужні зміни у технологіях, впровадження останніх новинок в аграрному секторі. Захід відвідали понад 4000 фахівців галузі.

Результати роботи

За чотири роки форум здобув постійних партнерів. Так, на захід завітала генеральна директорка компанії «Агроскоп Інтернешнл» Ірина Іванова. Пані Ірина відмітила, що співпраця з «Агропродсервіс» дуже ефективна, адже компанія завжди відкрита до нових рішень.

«Цей партнер готовий разом із нами здобувати новий досвід, випробовувати його на своїх полях, залучати необхідні ресурси для того, щоб підвищувати ефективність сільського господарства», — відмітила генеральна директорка «Агроскоп Інтернешнл».

Читайте: Органічна соя за 1000 євро: на чому заробляють німецькі фермери

Серед постійних партнерів заходу компанія KWS. Генеральний директор підприємства Віталій Яніга, який був присутній на заході, також поділився думками щодо співпраці з «Агропродсервіс».

«Коли знаємо, що потрібно нашому клієнту, застосовуючи свої наукові дослідження, пропонуємо ці рішення партнерам, і якраз «Агропродсервіс» — вдалий приклад такого підходу. Ми давно ефективно співпрацюємо і разом постійно розвиваємося. Наша продукція домінує в посівах цукрового буряка, кукурудзи, інших культур. Зрештою, майже все наше портфоліо представлене на посівах «Агропродсервіс», і, звичайно, нам приємно працювати з цією компанією», — прокоментував Віталій Яніга.

Серед нових продуктів учасників форуму, зокрема, зацікавив сорт ріпака, що має генетичну стійкість до вірусу жовтої мозаїки турнепсу. «За даними моніторингу, в західних регіонах 60–70% площ були з ознаками ураження цим вірусом, — розповів начальник сектора Центрально­Західного регіону комерційного департаменту «Лімагрейн Україна» Микола Романченко. — Наша новинка допоможе зберегти потенційний урожай. На цьому форумі компанія також презентує вісім сортів пшениці, серед яких є такі, що вперше забезпечили фермерам стабільно 10 т врожаю».

 

Біля одного з демонстраційних павільйонів були представлені новинки компанії «Нуфарм», що захищають сільськогосподарські культури від різноманітних шкідників. «На полях компанії «Агропродсервіс» ми презентуємо засоби захисту рослин. Основне, чим ми займаємося, — розробка, реєстрація, виробництво та продаж гербіцидів, фунгіцидів, інсектицидів, морфорегуляторів, протруйників, — розповів менеджер компанії «Нуфарм» Михайло Лук’яненко. — Нам важливо, щоб наші клієнти завдяки якісним засобам захисту рослин отримували гарні врожаї. Компанія прагне виробляти новітні препарати, враховуючи специфічні умови, в яких вирощуються сільськогосподарські культури».

У рамках форуму учасники оглянули демонстраційні поля, де «Агропродсервіс» застосовує новітні технології вирощування різноманітних сільськогосподарських культур. Окрім цього, гості побували на урочистому відкритті нової, покращеної лінії на насіннєвому заводі компанії. Присутній на заході менеджер із розвитку компанії Сimbria Андрій Дьяков зазначив, що лінія оснащена потрійною системою сепарування: відбір зерна за вагою, розміром та кольором. Відкриття нової лінії — свідчення, що керівництво «Агропродсервіс» розуміє: якісне насіння — це не лише вимога часу, але і запорука доброго господарювання. Як і співпраця з потужними переробниками молока екстра­класу, не менше 20 т якого компанія відправляє на виробничі потужності Тернопільського молокозаводу — компанії «Молокія». Зокрема, аграрії схвально оцінили новинку — молоко «Відбірне».

До речі, на новій упаковці зображено фото представників господарств «Агропродсервіс», де, власне, і виготовляють це молоко. Крім того, на упаковці є і QR­код, який дозволяє ознайомитися з усім циклом виробництва молока: від ферми до полиці магазину.

На завершення IV форуму «Нове зернятко–2019» генеральний директор компанії «Агропродсервіс» Андрій Баран підкреслив, що головна мета заходу досягнута.

«Ключове завдання форуму — об’єднати однодумців, людей, які хочуть розвивати економіку, працювати на українській землі. Ми прагнули створити всі умови для спілкування, щоб на нашому прикладі відвідувачі заряджалися новою енергією та з цим зарядом їхали до себе додому й створювали там щось подібне», — наголосив генеральний директор «Агропродсервіс».

Усі відвідувачі одностайно погодилися, що IV Міжнародний форум аграрних інновацій «Нове зернятко–2019» дає потужний поштовх для впровадження інноваційних рішень в агрогалузі.

Раніше Андрій Чайківський зазначив, що Україна не може дозволити собі бути лише аграрної країною, а повинна розвиватися й в інших напрямках.

Текст: Орест Сарматський

Поділися

Тваринництво        23 липня 2019 11:55

Новозеландські фермери платитимуть податок на викиди парникових газів

Тваринники мають платити за право на забруднення атмосфери – так вирішили в Новій Зеландії. Уряд країни планує з 2025 року ввести податок на викиди парникових газів у сфері виробництва добрив і тваринництва. Представники агросектора погодилися з основними положеннями цього проекту.

Про це повідомляє AgroXXI.

Нова Зеландія хоче стати вуглецево-нейтральною до 2050 року. Досягти мети неможливо без значного внеску сільського господарства, оскільки на його частку припадає майже половина всіх викидів парникових газів у країні. Наразі уряд спільно з фермерськими асоціаціями розробляє «План дій щодо скорочення викидів у сільському господарстві».

ЧитайтеВідмова від пластику: в канадських магазинах почали продавати продукти без упаковки

Чиновники і представники сільськогосподарського сектора в принципі погодилися з тим, що з 2025 року викиди парникових газів фермерськими господарствами повинні фіксуватися. На етапі запровадження податку на викиди парникових газів уряд планує надати аграріям безкоштовно 95% з нормативу щодо забруднення.

Податок на викид парникових газів у Новій Зеландії становить 16,50 євро за тонну СО2. У перерахунку на продукцію фермерства аналогічний податок для аграріїв дорівнюватиме 0,6 євроцента за 1 кг виробленої яловичини або сухих речовин молока і менше 1 євроцента за 1 кг овечого м’яса.

До 2025 р. систему контролю викидів парникових газів планують ввести на кожній тваринницькій фермі й на заводах-переробниках м’яса і молока.

Національна асоціація фермерів вітає цей проект, але застерігає від надмірного навантаження на аграріїв, висовуючи пропозицію, що ціна повинна створити стимули для скорочення викидів метану, аналогічно вигодам за перехід на електронний автомобіль.

Пропонується додатково розглянути витрати фермерів на скорочення викидів. Наприклад, якщо викиди нижче від встановленої норми або фермери виконують заходи щодо захисту довкілля, зокрема саджають дерева, вони повинні отримувати за це держкомпенсації.

Landlord раніше повідомляв про те, що гіганти виробництва напоїв Nestle SA, Danone SA і PepsiCo Inc. на початку 2022 року планують продавати воду в пластикових пляшках, які піддаються переробці, виготовлених із тирси. Ініціатива покликана зменшити викиди парникових газів у атмосферу.

Поділися

Політика        27 червня 2019 15:19

Іван Чайківський: Ми не можемо собі дозволити бути лише аграрною країною

За 20 років компанія «Агропродсервіс» збільшила земельний банк з 846 га до 45 тис. га, і сьогодні це підприємство, на якому працює 2,5 тис. людей і яке сплачує 200 млн грн податків щорічно. Тож закономірно, що її керівник має чітке бачення стратегії розвитку агробізнесу в Україні.

Країна повинна заробляти

Іване Адамовичу, здається, сам Бог велів, аграрію бути політиком у країні, яка має 23% світових чорноземів?

Не згоден з вами в тому, що Україна – аграрна країна. Цей стереотип потрібно змінювати, адже бути лише аграрною країною у 21 столітті – це розкіш, яку ми не можемо собі дозволити. Подивіться на кращі економіки Європи, у них частка прибутку від агросектора не перевищує 5%. Натомість згоден з вами в тому, що аграрій цілком може займатися політикою. Керування агропідприємством, на якому працює 2,5 тис. людей, яке сплачує 200 млн грн податків щорічно, дає такі управлінські навички, досвід та глибоке розуміння бізнес-процесів, що не можна спокійно дивитися на помилки, яких припускається влада, на можливості для економічного зростання, які вона втрачає.

Які пробіли впадають в око насамперед?

«Діряві» закони. Зараз вони пишуться так, щоб уже на етапі створення мати шпаринки для незаконної діяльності, обхідні шляхи, якими можна буде скористатися і «законно» їх порушувати. Так не має бути! Чорне має бути чорним, біле – білим. Закон повинен бути простим та зрозумілим, а у нас державні інститути підлаштовуються під системні помилки.

У нас є команда грамотних, незаангажованих молодих юристів, моїх надійних помічників, однодумців, які допоможуть мені в написанні законів та в контролі за законотворчістю інших політичних сил.

Яким чином, на вашу думку, можна змінити ситуацію?

Потрібно перестати вважати Україну лише аграрною країною. Україна – це країна виробництва, стартапів та інновацій. Ми маємо унікальний людський потенціал, міцні традиції виробництва та гостру необхідність розвиватися задля безпеки. По суті, країна – це велике підприємство, а підприємство повинно приносити прибутки. Ми не можемо весь час стояти з простертою рукою, очікуючи подачки від МВФ, якою зможемо залатати чергову діру. Без кредитування не обходиться, але воно потрібне для розвитку, а не для виживання.

Ми повинні насамперед думати про інвестора, створювати умови для нього. Насамперед для внутрішнього інвестора, та й для зовнішнього також.

Читайте: В Україні бракує комбайнів: аграрії щорічно втрачають 10% зерна

Ви говорили про людський потенціал… Як так сталося, що керівник, який має 2,5 тис. працівників і досі не розчарувався в людях?

Якщо ти не віриш людям, не віриш у людей – тобі нема чого робити в бізнесі. Спільна справа – це стосунки, які базуються на чесності та довірі. Мені вдалося побудувати велике підприємство, займатися розбудовою краю завдяки тому, що я покладався на людей, з якими працював і працюю.

Людям слід говорити правду. Люди готові її слухати і розуміти. Якщо важко, то потрібно пояснювати, чому так відбувається і що із цим усім слід робити, щоб було легше. Звучить це просто, але насправді це не так. Для того щоб люди тебе сприйняли, чули і погоджувалися працювати, навіть коли важко –ти сам маєш бути авторитетом. Для цього потрібно жити в тих самих умовах, за тими самими правилами. Я тому і кажу про необхідність зрозумілих законів, щоб у суспільстві зростала довіра.

Підприємництво врятує світ

Відчутні зміни у країні починаються зі зміни мислення, чи не так? Як влада може впливати на ці зміни і чи може взагалі?

Держава повинна створити умови для того, щоб підприємництво, сплата податків стали новим трендом у суспільстві. Саме можновладці можуть започаткувати моду на сплату податків. Ці можливості лежать у зоні компетенції влади, але цим слід займатися.

Але ж ми з вами розуміємо, що підприємництвом здатні займатися лише 3-5% населення, інша частина хоче керувати життям, лежачи на дивані…

Так, підприємництвом може займатися не кожен, але підприємці – рушій економічного зростання країни. Золотий фонд інтелектуального потенціалу. Наших людей не вчили займатися підприємницькою діяльністю, а вчили отримувати зарплатню. Так, це зміни у мисленні, але і сама держава повинна створити належні умови, щоб ці люди не виїжджали з країни на заробітки, а прагнули реалізувати свій потенціал на рідній землі. Достатньо створити безпечне середовище, люди самі організують собі прибутки.

Але слід чітко розуміти, що у нас є рік-два для того, щоб урівняти наші зарплати з польськими. Безпечне середовище, прозорі, зрозумілі закони зможуть докорінно змінити ситуацію на краще.

Як на вашу думку, чи повинна держава втручатися у регулювання бізнес-процесів чи ринок сам усе відрегулює?

Дикий ринок ніколи не приносив нічого доброго. У нас є приклад гречки. Пам’ятаєте період, коли ми купували її в Китаї та Казахстані. Це втрачені державою можливості, це втрачені аграрієм можливості. Коли відбувається така ситуація, я не бачу нічого страшного в тому, щоб Міністерство аграрної політики та продовольства через програми дотацій замовить певну кількість тієї самої гречки у виробників. Таке регулювання цивілізоване та раціональне. Це вже питання продовольчої безпеки та стратегічного мислення держави.

Питання реформ є дуже суперечливим та неоднозначно сприймається у суспільстві…

Для мене пріоритетним є напрямок виробництва. Іншого шляху, як розвивати ринок переробки, виробництва та експорту в нас немає. Це випливає з досвіду розвинених країн. Згадайте «залізну леді» Маргарет Тетчер, яка ставши прем’єр-міністром Великої Британії першим своїм кроком почала перехід економіки країни з соціалістичної моделі до капіталістичної. Так, ця реформа на той час не знайшла масової підтримки в населення, але зрештою, де зараз Британія?

Реформа децентралізації мала позитивні наслідки, адже люди почали краще розуміти важливість бізнесу для економіки громад та країни в цілому.

 Які недоліки ви бачите в системі оподаткування в нашій країні?

Високі податки гальмують розвиток промисловості. От дивіться, ми говоримо, що м’ясо у нас дорожче, ніж у Польщі. Давайте розберемося. Який податок на додану вартість у Польщі? 7% проти наших 20%. Таким чином держава Польща забезпечує громадянина дешевшою продукцією. Виробник не може знизити вартість своєї продукції на 13%, а держава може. У цьому й полягає її функція, адже розмір оподаткування визначається державними інституціями. Ми ж можемо зробити нульову ставку податку на певну продукцію, і будемо мати молоко, наприклад, на 20% дешевше. Але під це потрібно робити програму.

Досвід, який не купиш

Як досвід у бізнесі вплинув на вашу особистість?

Я в сільському господарстві 20 років, і кожен рік роботи формував мене не лише як керівника, а і як особистість. Ці 20 років виробничої школи не дасть жоден навчальний заклад світу. Але потрібно розвиватися і вчитися. Яким би досвідченим ти не був. Я вчився на своїх помилках, бо на чужих навчитися неможливо.

Бізнес учить довіряти людям, диверсифікувати ризики, передбачати загрози та мислити глобально. Моє гасло: «Робіть сьогодні те, що інші не хочуть, а завтра будете жити так, як інші не можуть».

Що вас найбільше не влаштовує в методах ведення бізнесу в країні?

Напевно, втрачені можливості. Я поясню на прикладі тваринництва. Мене не влаштовує ситуація, коли я бачу, що по трасі везуть телятко, яке має 40 кг, на забій до підпільного цеху. Це м’ясо повезуть на ринок і усіма правдами і неправдами продадуть, але це злочин. Це злочин проти здорового глузду. Для того щоб виростити одне телятко, потрібно витратити три роки (вигодувати теличку, запліднити, чекати термін вагітності), і замість того, щоб вигодувати це телятко до бичка у 600 кг, його забивають, ледве воно на ноги зіп’ялося. Це міг би бути експортний товар, якби не така безгосподарність.

Як можна змінити цю ситуацію?

Якщо ми будемо популяризувати підприємництво, якщо ми створимо умови, щоб фермерові було вигідно це телятко доростити, люди візьмуться за дорощування худоби. Виробник повинен отримувати прибутки, на які розраховував, а споживач продукцію – дешевше, ніж сподівався. Держава може створити вигоду в цій дельті для обох сторін, розуміючи, що йдеться про перспективи та стратегію на багато років.

Користаючись вашою здатністю бачити процеси глобально, яка проблема в державі викликає у вас найбільше занепокоєння?

Відплив кадрів. Питання трудової міграції це не просто втрати людського капіталу, це економічна загроза. Міграція впливає і на ціноутворення в державі. Ми ж розуміємо, що у нас з країни поїхало 10 млн працівників – вони є основними споживачами м’яса, наприклад. Таким чином виробництво м’яса скорочується. Зменшується виробництво – зростає вартість. Зростає вартість – скорочується виробництво, – так і відбувається занепад галузі.

Аграрій, крім відповідальності за своє підприємство, часто змушений нести відповідальність і за добробут громади…

Бути сильним – це відповідальність. Люди звертаються по допомогу не до державних органів, а до підприємства. Це є хорошою ілюстрацією довіри людей до бізнесу. Я хотів би, щоб рівень довіри до влади зростав, але зі свого досвіду можу сказати, що це дуже непроста задача. У часи криз людям потрібно пояснювати, що відбувається, і вони з розумінням до цього ставляться. Але треба бути чесним, щоб бути авторитетом.

Раніше Landlord розповідав про історію створення дітища Івана Чайківського – компанії Агропродсервіс, яка вже більше 20 років функціонує на аграрному ринку України.

Поділися

Фінанси        31 травня 2019 10:17

На розвиток фермерства можна отримати $35 млн: USAID оголосило конкурс грантів

USAID оголосило конкурс грантів, який покликаний прискорити економічний розвиток українських сільських громад та підтримати малі й середні агропідприємства в Україні. Проект передбачає одну угоду про співпрацю загальною сумою $35 млн.

Про це повідомляє Ресурсний центр гурт.

Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) очікує на заявки від кваліфікованих некомерційних або некомерційних недержавних організацій для фінансування діяльності за напрямком «Можливості для зростання сільського господарства у сільській місцевості України (АГРО)».

Читайте: Ден Бассі приголомшив заявою про закінчення фермерської землі

Проект USAID передбачає одну угоду про співпрацю загальною сумою $35 млн протягом 5 років. Орієнтовна дата початку фінансування – 30 вересня 2019 року.

Дедлайн подання заявок – 1 липня 2019 р.

Конкурс грантів від USAID-Україна має на меті прискорити економічний розвиток сільських українських громад та підтримати більш продуктивні, сучасні й прибуткові малі та середні агропідприємства, які успішно інтегруються в конкурентні ринки як в Україні, так і на міжнародному рівні.

Завдання високого рівня, які покликаний вирішувати в Україні проект USAID:

  • збільшення прибутковості малих і середніх агропідприємств;
  • розширення доступу малих і середніх агропідприємств до фінансування;
  • створення справедливого і прозорого ринку земель сільгосппризначення;
  • зменшення корупції в сільському господарстві.

USAID наголошує, що не приймає на конкурс заявки від фізичних осіб.

Landlord раніше повідомляв про те, що USAID проводило в березні конкурс грантів у рамках проекту “Підтримка аграрного і сільського розвитку” (“Агросільрозвиток”).

Поділися

Трейдинг        28 травня 2019 14:43

З листопада в Україні діятимуть нові правила імпорту продукції тваринництва. Що треба знати трейдерам

Харчові продукти тваринного походження, а також живих тварин, їхній репродуктивний матеріал, корми та низку інших продуктів, пов’язаних із тваринництвом, імпортуватимуть в Україну за новими правилами – з урахуванням вимог європейського законодавства та рекомендацій МЕБ.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Нові вимоги почнуть діяти з 24 листопада 2019 р. і поширюватимуться на ввезення в Україну:

  • живих тварин;
  • репродуктивного матеріалу тварин;
  • харчових продуктів тваринного походження;
  • кормів;
  • сіна, соломи;
  • побічних продуктів тваринного походження, продуктів їх оброблення, переробки.

Читайте: ООН оголошує початок Десятиліття сімейних фермерських господарств

Як відзначають у Міністерстві, в нових правилах «застосовуються принципи регіоналізації (зонування), компартменталізації та еквівалентності для цілей міжнародної торгівлі». Відповідний наказ Мінагрополітики № 553 оприлюднено 24 травня в Офіційному віснику України № 39 та внесено до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів на сайті Мінюсту.

Про основні нововведення, передбачені цим наказом, Landlord повідомляв раніше.

Поділися
Показати ще