фінанси

Цього року на підтримку аграрного сектора виділено 6,4 млрд гривень. Це 1% від згенерованого сільськогосподарською галуззю в 2017 році ВВП. За перше півріччя сільгоспвиробники отримали на руки менше 10% від річного аграрного бюджету. Станом на 6 липня виконавцям бюджетних програм направлено 382,7 млн гривень.

Така динаміка тим не менш не є загрозливою. По-перше, минулого року на цю дату аграрії ще навіть не почали отримувати кошти. По-друге, перша половина року не показова, оскільки перші три з половиною місяці пішли на підготовчу роботу: консультації по галузях, узгодження з держорганами, внесення поправок, затвердження, виявлення помилок та їх виправлення. «До травня документарна робота була закінчена, і, повірте, з огляду на кількість етапів, а також часто відсутність єдиної позиції всередині окремих груп аграріїв, це спринтерська швидкість», — зазначив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк.

Також за деякими програмами 1 липня тільки закінчилися терміни подачі документів, наприклад за програмою часткової компенсації вартості посадкового матеріалу. За програмою часткового відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин перші виплати заплановані на 25 серпня. За програмою часткового відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів — на 20–25 липня. При цьому сума заявок на перше півріччя досягла 1 млрд гривень, що свідчить про інтерес до програм.

За результатами першого півріччя безумовно вдалими можна назвати програму компенсації вартості сільгосптехніки, здешевлення утримання корів у сільгосппідприємствах і підтримку садівництва. Найнижча динаміка — у програми підтримки фермерства.

Що освоєно на середину року і які проблеми виявили перші місяці реалізації держпрограм підтримки?

Найоперативніші

Левова частка виплачених коштів у першому півріччі припала на програми підтримки тваринництва. Це логічно, враховуючи, що вони займають найбільшу частку в загальній сумі держпідтримки на рік — 4 млрд з 6,4 млрд гривень. Із 383 млн гривень, перерахованих галузі в першому півріччі, 266,5 млн гривень, або 70% були спрямовані за програмою 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва».

Якщо розглянути конкретні тваринницькі програми, 6,741 млн гривень були перераховані на надання фізичним особам спеціальної бюджетної дотації за утримання молодняку великої рогатої худоби, який народився в їх господарствах. 257,6 млн гривень пішло на надання спеціальної бюджетної дотації за утримання корів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму суб’єктам господарювання, які є юридичними особами (за кожну наявну на 1 січня поточного року корову).

Тут видно дисбаланс у швидкості освоєння коштів великими компаніями і приватними особами. Але на те є просте пояснення. Громадяни хочуть пройти черговий етап верифікації соціальних пільг, субсидій, отримання яких може ускладнити наявність додаткової допомоги. За словами директора з аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень Ярослава Жаліла, люди в змозі підрахувати, який вид допомоги їм більш фінансово вигідний, вміють орієнтуватися у програмах та оптимізувати їх. Тому, швидше за все, вичікувальна позиція жителів сіл пов’язана з розумінням техніки розрахунку субсидій, вважає економіст. У Міністерстві аграрної політики і продовольства офіційно цю версію не коментують. Однак судячи з того, що прогнозують пік запитів на дотацію з боку фізичних осіб на осінь, причину поточної низької активності прекрасно розуміють.

Фактичний же сплеск інтересу до програм може статися і раніше. За даними Landlord, МінАПК звернулося до Мінсоцполітики з проханням роз’яснити порядок нарахування субсидій у контексті отримання дотацій. Відомство Андрія Реви дійшло висновку, що «гроші на теля» не включаються до загального доходу і, таким чином, конфлікту між їх отриманням і правом на субсидію немає. Якщо це буде оголошено офіційно, можна очікувати значної активізації заявок на дотацію з боку фізичних осіб.

Відносно невеликі суми були виплачені в рамках компенсації вартості кредитів за програмою часткової компенсації відсоткової ставки за банківськими кредитами, залученими для покриття витрат, пов’язаних із здійсненням діяльності в галузях вівчарства, козівництва, бджільництва, звірівництва, кролівництва, шовківництва та аквакультури — по квітень 2018 року нараховано всього 21 400 гривень. Програма надання часткової компенсації вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств із переробки сільськогосподарської продукції в частині витрат, що фінансуються за рахунок банківських кредитів, реалізована на 547 300 гривень.

Техніка на швидкості

За програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» (часткова компенсація вартості техніки та обладнання) за перше півріччя виділено понад 100 млн гривень. За цією програмою сільгоспвиробники можуть отримати 25% компенсації вартості техніки вітчизняного виробництва, і ще 15% до цієї цифри — для фермерських господарств. Щоб потрапити під програму, українська техніка повинна відповідати вимозі щодо локалізації виробництва в Україні на рівні не менше 45%.

Незважаючи на те що зараз ця програма одна з найбільш ефективних, учасники ринку сходяться на думці, що, швидше за все, фінансування за нею не буде вибрано. Природним обмежувачем є номенклатурний ряд українських виробників сільгосптехніки, а також те, що попит на техніку генерують в основному виробники невеликого масштабу, яким необхідні малопотужні зразки. При цьому, за оцінкою експертів, у сегменті тракторів до 50 к. с., на який максимальний попит з боку дрібних фермерів, української техніки практично немає — цей сегмент займають китайські машини.

Максимально залучений у цю програму Харківський тракторний завод Олександра Ярославського. Минулого року при виробництві 800 тракторів, з яких 300 були реалізовані на внутрішньому ринку, за програмою компенсації 20% вартості компанія продала майже третину — 87 тракторів на 127,7 млн гривень.

Зараз обговорюється ідея перенаправити частину фінансування за програмою компенсації вартості техніки на суміжний напрям — компенсацію вартості вагонів-зерновозів. Відповідна норма була прийнята депутатами 5 липня в законі «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо впровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» №7010.

Пропозиція дотувати покупку зерновозів обурила виконавчого директора Національного комітету з промислового розвитку Анатолія Гіршфельда. Він вважає, що з урахуванням високої вартості вагонів нововведенням зможуть скористатися тільки великі агрокомпанії. «Новела, скоріше, орієнтована на гігантів, таких як «Кернел» або «Нібулон», які вирішили придбати вагони для перевезення зерна після дерегуляції вагонної складової тарифу «Укрзалізниці», — зауважує він.

«Кернел» Андрія Веревського дійсно активно розширює власний парк вагонів. Що стосується «Нібулона» Олексія Вадатурського, якого також називають серед потенційних вигодонабувачів, то компанія спростувала зацікавленість в участі у цій програмі. «Нібулон» не планував і не планує в майбутньому купувати вагони, оскільки вважає, що проблема не в кількості вагонів, а в їх ефективному використанні. Тим більше «Нібулон» не лобіював цю законотворчу ініціативу. Ми просимо викреслити нашу компанію з переліку підприємств, зацікавлених у такій компенсації, і не маніпулювати нашим ім’ям. Це наша чітка позиція, якої ми завжди дотримувалися і не плануємо відступати від неї в майбутньому», — йдеться в заяві компанії.

Садівники і насіння

Програма підтримки садівництва реалізується еталонно-пропорційно. За перше півріччя (за підсумками весняної закладки садів) було отримано понад півтори сотні заявок від 164 господарств на суму 150 млн гривень, тобто половина від річного бюджету на загальну площу 5100 га. Серед культур, на закладку виробництва яких отримано компенсацію, переважають насіннєві — 1100 га, кормові — 400 га, горіхоплідні — 2200 га, ягідні — 900 га. Виноградники закладені на 400 га, а хмільники — всього на 20 га.

Надійшов запит на кілька десятків тисяч гривень на компенсацію 80% від вартості вітчизняного насіннєвого матеріалу. На думку виконавчого директора Насіннєвої асоціації України Сюзанни Григоренко, ефективність програми буде зрозуміла ближче до кінця року.

Фермери — аутсайдери

Програма підтримки фермерства викликає найбільше нарікань. Вона акумулюється на рівні областей, проте результати по ній невеликі. Причина в тому, неофіційно розповідають в Асоціації фермерів і приватних землевласників, що половина «фермерського мільярда» закладена на компенсацію вартості кредитів, а фермери — не найактивніші позичальники. Активно вибираються гроші тільки на екстразнижку в 15% на придбання техніки. Усього на сьогодні подано заявок приблизно на 6 млн гривень. За найоптимістичнішими прогнозами, до кінця року буде вибрано не більше чверті із закладеної в бюджеті суми, вважають в АФЗУ.

«Створення порядку використання коштів за цією програмою було віддано на відкуп асоціації. Вважалося, фермери краще знають, що їм потрібно. Виявилося, що цей похід не спрацював», — пояснює один з народних депутатів — членів аграрного комітету парламенту. Передбачається, що кошти за цією програмою можуть бути перерозподілені: їх одержувачами залишаться фермери, однак механізм отримання зміниться. Конкретні пропозиції поки розробляються.

Оцінюючи піврічний результат впливу програм, розробники нагадують, що вони орієнтовані на проекти з довгим терміном окупності. Тому навіть проміжну їх оцінку можна дати не раніше ніж наприкінці року, а повну картину буде видно через три-чотири роки. Зараз можна констатувати, що дотації надали ефект детінізації в галузі — принаймні в частині тваринництва. За даними державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин», частка ідентифікації приплоду ВРХ у I кварталі цього року зросла в п’ять разів — з 9% до 45%. Також майже на півтисячі збільшилася кількість фермерських господарств з офіційним статусом.

Текст: Віталій Кравченко

У цьому році на підтримку аграрного сектора виділено 6,4 млрд гривень, тобто 1% від згенерованого сільськогосподарською галуззю в 2017 році ВВП. Про це пише журнал Landlord у серпневому випуску.

За перше півріччя сільгоспвиробники отримали на руки менше 10% від річного аграрного бюджету. Станом на 6 липня виконавцям бюджетних програм направлено 382,7 млн гривень.

Така динаміка, тим не менш, не є загрозливою. По-перше, в минулому році на цю дату аграрії не почали отримувати взагалі ніяких коштів. По-друге, перша половина року не є показовою, оскільки перші три з половиною місяці пішли на підготовчу роботу: консультації по галузях, узгодження з держорганами, внесення поправок, затвердження, знаходження помилок і їх виправлення. «До травня документарна робота була закінчена, і, повірте, з огляду на кількість етапів, а також часто відсутність єдиної позиції всередині окремих груп аграріїв, це спринтерська швидкість», – зазначив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк.

Також за деякими програмами 1 липня тільки закінчилися терміни подачі документів. Наприклад, за програмою часткової компенсації вартості посадкового матеріалу.

За результатами першого півріччя безумовно вдалими можна назвати програму компенсації вартості сільгосптехніки, здешевлення утримання корів в сільгосппідприємствах і підтримку садівництва. Найнижча динаміка – у програми підтримки фермерства.

Що освоєно на середину року і які проблеми виявили перші місяці реалізації держпрограм підтримки? Докладніше читайте у серпневому випуску журналу Landlord.

19 червня провідний банк розвитку Німеччини KfW за дорученням німецького уряду підписав угоду з «ОТП Лізинг» про надання субординованого кредиту $17 млн на 7 років. Про це повідомила прес-служба Посольства Федеративної Республіки Німеччина.

«Субординований кредит був наданий в рамках програми «Агрофінансування». Це перший субординований кредит в Україні, наданий лізинговій компанії», – йдеться у повідомленні.

«ОТП Лізинг» отримує $17 млн на 7 років з виплатою в кінці строку. Отриманий кредит дозволить видати українським компаніям в цьому році $180 млн замість запланованих $100 млн.

«Для ОТП Лізинг це реальне збільшення капіталу. Кредит дозволить нам забезпечити роботу з малим та середнім бізнесом і ще більше збільшить нашу долю на ринку лізингу, яка на сьогодні складає близько 40-45%», – наголошує генеральний директор «ОТП Лізинг» Андрій Павлушин.

KfW – це провідний банк розвитку Німеччини для внутрішньої економіки та для країн, що розвиваються та знаходяться в процесі трансформації. 80% капіталу KfW належить німецькому Федеральному Уряду та 20% Федеральним землям. З активами у понад 472 млрд євро станом на кінець 2017 року KfW належить до найбільших банків Європи.

ТОВ «ОТП Лізинг» – універсальна лізингова компанія, входить до складу європейської фінансової групи OTP Group, яка протягом десятиліть має надійну репутацію в усій Європі. Компанія «ОТП Лізинг» була заснована в червні 2008 року як дочірнє підприємство АТ «ОТП Банк». «ОТП Лізинг» працює у всіх сегментах ринку з провідними виробниками техніки, спецтехніки та автотранспорту, надаючи послуги лізингу. На червень 2018 року у компанії 700 клієнтів (юр. особи) і лізинговий портфель 5,2 млрд грн. Планується його збільшення до 6,5 млрд грн на кінець 2018 року.

Витрати аграріїв на сівбу щороку зростають. Техніка, насіння, засоби захисту рослин, добрива, паливо — усе дорожчає. Аби мати змогу розвиватися, потрібні інвестиції. Член правління, відповідальна за корпоративний бізнес, МСБ та агрі‑агро Креді Агріколь Банку Лариса Бондарєва вважає, що банки можуть бути надійними партнерами на цьому шляху.

Якщо порівнювати компанії за обсягом земельного банку, кого з аграріїв ви вважаєте пріоритетними клієнтами?

Не можна сказати, що ми віддаємо перевагу міжнародним компаніям, великим холдингам або маленьким господарствам. Ми співпрацюємо з усім ланцюжком створення доданої вартості. Так, 80% наших клієнтів — малі та середні компанії, що обробляють від 200 до 10 000 га, 15% — компанії із земельним банком від 10 000 до 150 000 га, 5% наших клієнтів — міжнародні компанії та найбільші українські агрохолдинги.

Банк змінив свої вимоги щодо розміру земельного банку?

До 2018‑го ми працювали з фермерами, які обробляють мінімум 400 га. У них є певний рівень розвитку технологій та розуміння бізнесу. З цього року ми почали співробітництво з господарствами, що обробляють від 200 га. Зараз ми працюємо над тим, що можна запропонувати цьому сегменту.

Що виступає заставою при роботі з невеликими компаніями?

Основні фонди, особисте майно, особисті гарантії, особисті депозити. Заставою може слугувати також частина майбутнього врожаю. У нас індивідуальний підхід до кожного клієнта. Усе залежить від того, що собою являє його бізнес‑модель, фінанси, наскільки обґрунтовані його потреби. Ми аналізуємо звітність компанії за декілька останніх років, прогнозуємо майбутні потоки, оцінюємо потенціал. Зі стартапами, що бажають стати фермерами, працюємо обережно. Але якщо компанія присутня на ринку хоча б два роки, вона може стати нашим клієнтом.

Наскільки швидко ви ухвалюєте рішення про видачу кредитів невеликим компаніям? Скільки займає процедура від звернення до моменту переказу коштів?

У нас спрощений підхід. Якщо компанії потрібно до 7 млн гривень кредиту, то рішення ухвалюють досить швидко. На рішення про видачу більшої суми потрібно до трьох тижнів.

Існують якісь ліміти по кредитах для невеликих компаній?

Усе залежить від балансу компанії, специфікації її потреб. Хтось потребує поповнення оборотних коштів. Тоді ми оцінюємо земельний банк, витрати на сівбу, модель ведення бізнесу (екстенсивна, інтенсивна). Хтось просить крім оборотного капіталу гроші на техніку. Тоді важливо: як і за скільки років компанія може її окупити. Тут вже різні підходи.

Чим відрізняються програми кредитування для великого, середнього та малого бізнесу?

Зазвичай компаніям, незалежно від їх розміру, потрібні гроші або на поповнення оборотних коштів, або на інвестиційні потреби. Якщо подивитися на структуру портфеля малого і середнього бізнесу, 70% позикових коштів йде на фінансування поповнення оборотного капіталу. Ще 30% вони спрямовують на оновлення основних фондів, придбання сільгосптехніки. Компанії із земельним банком від 10 000 до 150 000 га активно інвестують у розширення власних потужностей зі зберігання та переробки. У структурі портфеля цього бізнесу до 20% — довгострокове фінансування, решта — класичні оборотні кошти. В оборотці присутні так звані інструменти торгового фінансування: у малих компаній — векселі, у великих — платіжні гарантії або акредитиви.

У холдингів свої інтереси, більш серйозні проекти. Крім оборотного капіталу, інвестиційних проектів в Україні їм потрібна підтримка за кордоном. Компаніям, що виходять на міжнародний ринок, Креді Агріколь цікавий з точки зору відкриття рахунків у наших банках за кордоном, встановлення кредитних ліній. Ми вже третій рік активно розвиваємо цей портфель. Наші британський і швейцарський офіси активно працюють з українськими компаніями — лідерами у своїх галузях. З точки зору регіональної підтримки, відкриття офісів, як правило, для середніх компаній цікава Польща. Великим зараз цікавий Єгипет, а також Близький Схід, оскільки туди спрямовані зернові потоки.

На який термін аграрії здебільшого беруть кредити?

В Україні довгі гроші — це три‑п’ять років. За кордоном частіше просять сезонне торгове фінансування. Там зазвичай видаються річні лінії: раз на рік встановлюється ліміт, потім переглядається. Відкриває таку лінію синдикат банків, де Креді Агріколь бере участь разом з іншими великими міжнародними фінустановами.

У вас є спеціальні програми для середнього та малого бізнесу?

Ми пропонуємо партнерські програми, що передбачають коротко‑ і довгострокове фінансування. Короткі гроші аграрії використовують, щоб купити насіння, засоби захисту рослин, мінеральні добрива. У цьому напрямі ми працюємо з іноземними компаніями, які представлені в Україні.

Останнім часом ми також посилюємо свої позиції з надання довгострокового фінансування на придбання агротехніки. Цього року, наприклад, підписали пряму угоду з John Deere. Є аналогічні партнерські програми з іншими компаніями — LEMKEN, Kuhn, Claas, Maschio Gaspardo. Наші клієнти зацікавлені в оновленні технічного парку, купівлі першокласної якісної техніки. У структурі нашого портфеля з фінансування агротехніки першокласні світові бренди займають 70%. Український фермер припинив економити на техніці. Прийшло розуміння того, що це основа ефективності.

У результаті наш портфель інвестиційного фінансування в рамках парнерських програм минулого року зріс у чотири рази у порівнянні з 2016‑м. Перші результати 2018‑го теж хороші.

На вашу думку, ситуація стабілізувалася?

Напевно, аграрії адаптувалися до кризи, визнали нинішні проблеми як певну даність.

Яким критеріям має відповідати компанія, щоб стати вашим клієнтом?

Крім фінансової стабільності, здатності сплачувати кредит, важлива також репутаційна складова, попередня кредитна історія, відносини з партнерами не лише на фінансовому ринку, а й на товарному — з постачальниками, покупцями. Не можна бути хорошим для когось одного. Ми оцінюємо, як компанія переживала кризу, що про неї говорять партнери, ключові гравці ринку. Для нас репутація — важливий фактор. Ще один аспект — якість менеджменту. Тут для банку важливо — враховуючи, що у нас є своя агроекспертиза, бачити не тільки гендиректора, фінансового директора, а й операційну команду. Ми йдемо до ветеринарів, агрономів, зоотехніків. Ми дивимося, наскільки стабільна бізнес‑модель, як компанія веде господарство. Важливі усі аспекти від якості насіннєвого матеріалу до обраного шляху розвитку господарства. Важлива ротація, сівозміна. Ми звертаємо увагу на всі ці аспекти. Наш комплексний підхід глибший, ніж просто погляд на цифри.

З малими фермерами, напевно, трохи складніше: часто у них немає навіть офісу.

Фінансова культура багатьох невеликих господарств потребує вдосконалення. Але ми з ними працюємо, даємо рекомендації, оцінюємо ведення агробізнесу, структуру фінансів. Маленькі компанії об’єднують одне‑два господарства. Аналізувати їх набагато легше. У таких компаній зазвичай є головні бухгалтери, але немає фінансових директорів, тому тут важлива порада банку, як вести бізнес. Для таких клієнтів аналіз та кредитна заява спрощені — це дозволяє нам швидше ухвалювати рішення.

Від яких компаній у вас найбільше запитів: тих, що займаються рослинництвом чи тваринництвом?

80% запитів надходить від рослинницьких підприємств. Хоча у нас у портфелі є і тваринництво. Час від часу ми працюємо з органічним землеробством, садівниками.

Креді Агріколь пропонує багато проектів для аграрного ринку. Кредитування оборотних коштів, інвестування, авалювання векселів, комплексні рішення, що включають акгроеспертизу, агрострахування. На яку загальну суму банк профінансував агросектор у 2017‑му?

Близько 11 млрд гривень. Цього року плануємо дійти до 12 млрд гривень. Нинішня посівна трохи затягнулася. Ми адаптували процеси, багато лімітів переглянули наприкінці 2017 року, щоб зараз не витрачати час на річний аналіз. Приходять нові клієнти. Портфель диверсифікується, і ми цим задоволені. Агрострахування теж розвиваємо. Але для нас це здебільшого інвестиція в майбутнє. Поки в Україні погодні ризики ніхто нічим не нівелює. Український аграрій до цього ще не звик. Але агрострахування активно використовують в Європі, Америці. Тому ми вкладаємо в це: частково компенсуємо ставки, оплату страхових комісій. Хочемо, щоб ринок відчув і побачив переваги цього продукту. На жаль, погодні ризики циклічні. У різних регіонах різним сезонам притаманні заморозки, посуха. Тому, чим раніше наші фермери звикнуть страхувати врожай, тим краще їм буде в майбутньому.

Зараз зазвичай відбувається так: врожай вигорів або вимок, або замерз — програма розвитку компанії зупинена на рік чи два. Потрібно пересівати, а грошей не вистачає. Але ця зупинка впливає на ефективність не тільки окремого господарства, а й агробізнесу в цілому. Тому поява сильного страховика, що заслужив довіру, що сплачує відшкодування, допоможе нашим аграріям не зупинятися в розвитку.

Як змінилася структура фінансових продуктів банку за останній рік? Які фінансові продукти досі недооцінені аграріями?

Ми йдемо в бік збільшення частки довгострокового інвестиційного фінансування, яке видається в середньому на п’ять років. Що стосується недооцінених інструментів, то мова може йти про векселі. Аграрії вже знову готові їх використовувати. Питання до інших гравців ринку — виробників насіння, засобів захисту рослин — наскільки вони готові працювати з векселями в ланцюжку виробник — дистриб’ютор — мале фермерське господарство. Векселі все ще залишаються недооціненими, але незабаром їх почнуть використовувати частіше. У першу чергу за рахунок їх вартості. Вексель можна взяти за 4–5% річних, що значно дешевше за кредит. Ми давно інвестуємо в навчання ринку, у розвиток цього продукту.

Які комплексні рішення банк пропонує аграріям? Для яких категорій компаній ці рішення найцікавіші?

Комплексними ми вважаємо рішення, що об’єднують консалтинг, експертизу та фінансові продукти. Такі комплексні рішення ми надаємо багатьом невеликим українським компаніям. Для холдингів комплексне рішення полягає в підтримці в Україні та за кордоном.  До цього всього додається наше знання не тільки українського,  а й світового ринку. При виході  на ринки, що цікавлять компанію,  ми можемо її проконсультувати щодо основних гравців, покупців продукції.

Як ви ставитеся до такого фінансового інструменту, як аграрні розписки?

У нас є альтернативний інструмент: ми фінансуємо під заставу майбутнього врожаю. Агрострахування  як раз і є частиною цього  продукту. У поточному році ми плануємо почати працювати і безпосередньо з аграрними розписками.

Яким буде цей рік за обсягами кредитування, за попитом на фінансові продукти?

Ми плануємо вирости приблизно на 10% у порівнянні з 2017‑м. Зростає попит на довгострокове фінансування. Як і минулого року, кожен другий запит з боку малого та середнього бізнесу крім оборотного капіталу стосується також інвестиційного фінансування. Аграрії починають інвестувати, і це запорука сталого розвитку галузі.

ТЕКСТ: ІРИНА ЧУХЛЄБ, МАРИНА БРИКИМОВА   ФОТО: ОЛЕКСАНДР ЛАРИЧКІН

НАТАЛІЯ ПОРВІНА, ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ПІДТРИМКИ АГРОБІЗНЕСУ КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНКУ

Традиційно найбільшою популярністю в аграріїв користуються кредити на поповнення обігових коштів для фінансування виробничого циклу. Умови фінансування враховують специфіку діяльності агробізнесу, перш за все сезонність та тривалий виробничий цикл. Термін фінансування операційного циклу — до 18 місяців. Графік погашення максимально адаптований до надходження виручки від реалізації сільськогосподарської продукції.

Останні два роки також активізувалося інвестиційне фінансування, частка інвестиційних агрокредитів у портфелях банків зростає. Агропідприємства почали оновлювати основні фонди: купувати сільгосптехніку, модернізувати і збільшувати потужності зі зберігання, інвестувати в переробку. Позитивні зміни спостерігаються і в підходах сільгоспкомпаній до інвестицій: усе більше підприємств відходять від агресивної політики інвестування, наголос робиться на ефективність використання основних засобів. Зараз головним пріоритетом для більшості сільгосппідприємств є баланс між обсягом вкладених коштів і терміном їх окупності.

Популярні серед аграріїв і альтернативні інструменти фінансування, а саме авалювання векселів. Ще кілька років тому цей продукт був новим, незнайомим для фермерів. І незважаючи на явні переваги цього інструменту фінансування за вартістю, спочатку багато аграріїв з побоюванням ставилися до нього, віддаючи перевагу стандартному фінансуванню. Спільно з нашими партнерами — постачальниками насіння, засобів захисту рослин ми проводили навчальні заходи, де розповідали про переваги даного виду фінансування, пояснювали як він працює, консультували сільгосппідприємства у процесі користування продуктом.

З року в рік інтерес до цього інструменту у сільгоспкомпаній зростав, вони на практиці оцінили його переваги, і сьогодні авалювання векселів є одним із ключових банківських продуктів. Фахівці нашого банку постійно аналізують основні тенденції галузі, нововведення, цікавляться у клієнтів, які нові продукти необхідні для бізнесу, яких послуг і сервісу вони очікують від банків. Постійний діалог із клієнтами, партнерами дозволяє нам розуміти їх потреби і пріоритети, швидко адаптуватися до поточних потреб ринку.

Сьогодні сільгосппідприємства активно впроваджують і використовують нові технології, передовий зарубіжний досвід ведення бізнесу та управління ним. Це також стосується і сектора фінансування. Агропідприємства очікують від банків нових продуктів та комплексних рішень, що покривають усі потреби компанії. Розуміючи специфіку агробізнесу, ризики, характерні для сільського господарства, Креді Агріколь Банк готовий запропонувати клієнтам не просто банківський продукт, а експертизу, комплексні рішення, які допоможуть сільгосппідприємству максимально досягти очікуваних результатів. Наші співробітники — фахівці не тільки у фінансовій сфері, вони добре розбираються в аграрних питаннях. Аграрії цінують, коли банк розмовляє з ними однією мовою. Наші фахівці з агрокоманди здатні надати консультації та у дечому навіть підказати клієнтам, як поліпшити їх ефективність і модель ведення бізнесу. Саме наявність агроекспертизи та агроспеціалістів відрізняє нас від інших фінансових гравців ринку.

У 2016-му році Креді Агріколь Банк у партнерстві з IFC, Syngenta та страховою компанією «АХА Страхування» розробили і запропонували українському ринку новий продукт — агрострахування «Ваш урожай — наша турбота». Сільськогосподарська діяльність схильна до багатьох ризиків. Значною кількістю з них спеціалісти вже навчилися управляти, але не всіма. Основні некеровані ризики — погодні ризики, які неможливо спрогнозувати та попередити. Єдиний інструмент, що може знизити негативні наслідки впливу погоди, — страхування. На жаль, агрострахування в Україні практично не розвинене. Наше завдання — показати аграріям переваги страхування майбутнього врожаю, змінити культуру агрострахування у країні.

Ми також активно переймаємо досвід інших країн групи Креді Агріколь та пропонуємо клієнтам продукти, впроваджені на зарубіжних ринках.

Як частина глобальної економіки сільське господарство відчуває вплив технологічних інновацій. Використання діджитал-технологій для моніторингу та контролю виробництва, автоматизація обліку основних процесів та наявність аналітичних систем для своєчасного прийняття рішень вже не нові для агрокомпаній. Діджитал-рішень агроклієнти очікують і від банків. Група Креді Агріколь у Франції є одним із ключових гравців на ринку впровадження та розвитку інноваційних діджитал-продуктів, у тому числі для фермерів. Цей напрям ми будемо розвивати і в Україні.