Агропродсервіс

Агропродсервіс     12 серпня 2019 14:34

Нове зернятко-2019: унікальні гібриди та іноземний досвід

Засновник підприємства «Агропродсервіс» Іван Чайківський власним прикладом демонструє, як можна створити ефективну та потужну українську компанію.

Господарство «Агропродсервіс» — одне з перших приватних підприємств в Україні, що успішно розвивається, має до 45 000 га землі та штат працівників у 2500 осіб. Іван Чайківський заснував компанію у 1999 році, почавши з рослинництва, згодом з’явилося тваринництво. На сьогодні підприємство входить до ТОП-3 найбільших виробників свинини. Компанія має дев’ять свинокомплексів, комбікормовий, насіннєвий, соєвий заводи, чотири молочно­товарні ферми, і на цьому перелік видів діяльності не завершується.

Молода ініціатива

У 2016 році за ініціативи компанії «Агропродсервіс» був створений форум аграрних інновацій «Нове зернятко».

«До нас постійно зверталися компанії зі світовими брендами, щоб ми завдяки своєму авторитету могли знайомити аграріїв із продукцією та послугами відомих фірм. Тому ми і вирішили започаткувати масштабний форум, який фактично став своєрідним майданчиком для демонстрації гібридів, технологій та наукових розробок в АПК. Саме тут кожен може показати свої інноваційні розробки й технології, які дозволять ефективно господарювати аграріям», — розповів Іван Чайківський.

Цього року форум відбувся 20–21 червня в селі Настасів Тернопільського району. Ключовими темами на «Нове зернятко–2019» стали ефективне поєднання науки та виробництва, потужні зміни у технологіях, впровадження останніх новинок в аграрному секторі. Захід відвідали понад 4000 фахівців галузі.

Результати роботи

За чотири роки форум здобув постійних партнерів. Так, на захід завітала генеральна директорка компанії «Агроскоп Інтернешнл» Ірина Іванова. Пані Ірина відмітила, що співпраця з «Агропродсервіс» дуже ефективна, адже компанія завжди відкрита до нових рішень.

«Цей партнер готовий разом із нами здобувати новий досвід, випробовувати його на своїх полях, залучати необхідні ресурси для того, щоб підвищувати ефективність сільського господарства», — відмітила генеральна директорка «Агроскоп Інтернешнл».

Читайте: Органічна соя за 1000 євро: на чому заробляють німецькі фермери

Серед постійних партнерів заходу компанія KWS. Генеральний директор підприємства Віталій Яніга, який був присутній на заході, також поділився думками щодо співпраці з «Агропродсервіс».

«Коли знаємо, що потрібно нашому клієнту, застосовуючи свої наукові дослідження, пропонуємо ці рішення партнерам, і якраз «Агропродсервіс» — вдалий приклад такого підходу. Ми давно ефективно співпрацюємо і разом постійно розвиваємося. Наша продукція домінує в посівах цукрового буряка, кукурудзи, інших культур. Зрештою, майже все наше портфоліо представлене на посівах «Агропродсервіс», і, звичайно, нам приємно працювати з цією компанією», — прокоментував Віталій Яніга.

Серед нових продуктів учасників форуму, зокрема, зацікавив сорт ріпака, що має генетичну стійкість до вірусу жовтої мозаїки турнепсу. «За даними моніторингу, в західних регіонах 60–70% площ були з ознаками ураження цим вірусом, — розповів начальник сектора Центрально­Західного регіону комерційного департаменту «Лімагрейн Україна» Микола Романченко. — Наша новинка допоможе зберегти потенційний урожай. На цьому форумі компанія також презентує вісім сортів пшениці, серед яких є такі, що вперше забезпечили фермерам стабільно 10 т врожаю».

Біля одного з демонстраційних павільйонів були представлені новинки компанії «Нуфарм», що захищають сільськогосподарські культури від різноманітних шкідників. «На полях компанії «Агропродсервіс» ми презентуємо засоби захисту рослин. Основне, чим ми займаємося, — розробка, реєстрація, виробництво та продаж гербіцидів, фунгіцидів, інсектицидів, морфорегуляторів, протруйників, — розповів менеджер компанії «Нуфарм» Михайло Лук’яненко. — Нам важливо, щоб наші клієнти завдяки якісним засобам захисту рослин отримували гарні врожаї. Компанія прагне виробляти новітні препарати, враховуючи специфічні умови, в яких вирощуються сільськогосподарські культури».

У рамках форуму учасники оглянули демонстраційні поля, де «Агропродсервіс» застосовує новітні технології вирощування різноманітних сільськогосподарських культур. Окрім цього, гості побували на урочистому відкритті нової, покращеної лінії на насіннєвому заводі компанії. Присутній на заході менеджер із розвитку компанії Сimbria Андрій Дьяков зазначив, що лінія оснащена потрійною системою сепарування: відбір зерна за вагою, розміром та кольором. Відкриття нової лінії — свідчення, що керівництво «Агропродсервіс» розуміє: якісне насіння — це не лише вимога часу, але і запорука доброго господарювання. Як і співпраця з потужними переробниками молока екстра­класу, не менше 20 т якого компанія відправляє на виробничі потужності Тернопільського молокозаводу — компанії «Молокія». Зокрема, аграрії схвально оцінили новинку — молоко «Відбірне».

До речі, на новій упаковці зображено фото представників господарств «Агропродсервіс», де, власне, і виготовляють це молоко. Крім того, на упаковці є і QR­код, який дозволяє ознайомитися з усім циклом виробництва молока: від ферми до полиці магазину.

На завершення IV форуму «Нове зернятко–2019» генеральний директор компанії «Агропродсервіс» Андрій Баран підкреслив, що головна мета заходу досягнута.

«Ключове завдання форуму — об’єднати однодумців, людей, які хочуть розвивати економіку, працювати на українській землі. Ми прагнули створити всі умови для спілкування, щоб на нашому прикладі відвідувачі заряджалися новою енергією та з цим зарядом їхали до себе додому й створювали там щось подібне», — наголосив генеральний директор «Агропродсервіс».

Усі відвідувачі одностайно погодилися, що IV Міжнародний форум аграрних інновацій «Нове зернятко–2019» дає потужний поштовх для впровадження інноваційних рішень в агрогалузі.

Раніше Андрій Чайківський зазначив, що Україна не може дозволити собі бути лише аграрної країною, а повинна розвиватися й в інших напрямках.

Текст: Орест Сарматський

Поділися

Агропродсервіс     27 червня 2019 15:19

Іван Чайківський: Ми не можемо собі дозволити бути лише аграрною країною

За 20 років компанія «Агропродсервіс» збільшила земельний банк з 846 га до 45 тис. га, і сьогодні це підприємство, на якому працює 2,5 тис. людей і яке сплачує 200 млн грн податків щорічно. Тож закономірно, що її керівник має чітке бачення стратегії розвитку агробізнесу в Україні.

Країна повинна заробляти

Іване Адамовичу, здається, сам Бог велів, аграрію бути політиком у країні, яка має 23% світових чорноземів?

Не згоден з вами в тому, що Україна – аграрна країна. Цей стереотип потрібно змінювати, адже бути лише аграрною країною у 21 столітті – це розкіш, яку ми не можемо собі дозволити. Подивіться на кращі економіки Європи, у них частка прибутку від агросектора не перевищує 5%. Натомість згоден з вами в тому, що аграрій цілком може займатися політикою. Керування агропідприємством, на якому працює 2,5 тис. людей, яке сплачує 200 млн грн податків щорічно, дає такі управлінські навички, досвід та глибоке розуміння бізнес-процесів, що не можна спокійно дивитися на помилки, яких припускається влада, на можливості для економічного зростання, які вона втрачає.

Які пробіли впадають в око насамперед?

«Діряві» закони. Зараз вони пишуться так, щоб уже на етапі створення мати шпаринки для незаконної діяльності, обхідні шляхи, якими можна буде скористатися і «законно» їх порушувати. Так не має бути! Чорне має бути чорним, біле – білим. Закон повинен бути простим та зрозумілим, а у нас державні інститути підлаштовуються під системні помилки.

У нас є команда грамотних, незаангажованих молодих юристів, моїх надійних помічників, однодумців, які допоможуть мені в написанні законів та в контролі за законотворчістю інших політичних сил.

Яким чином, на вашу думку, можна змінити ситуацію?

Потрібно перестати вважати Україну лише аграрною країною. Україна – це країна виробництва, стартапів та інновацій. Ми маємо унікальний людський потенціал, міцні традиції виробництва та гостру необхідність розвиватися задля безпеки. По суті, країна – це велике підприємство, а підприємство повинно приносити прибутки. Ми не можемо весь час стояти з простертою рукою, очікуючи подачки від МВФ, якою зможемо залатати чергову діру. Без кредитування не обходиться, але воно потрібне для розвитку, а не для виживання.

Ми повинні насамперед думати про інвестора, створювати умови для нього. Насамперед для внутрішнього інвестора, та й для зовнішнього також.

Читайте: В Україні бракує комбайнів: аграрії щорічно втрачають 10% зерна

Ви говорили про людський потенціал… Як так сталося, що керівник, який має 2,5 тис. працівників і досі не розчарувався в людях?

Якщо ти не віриш людям, не віриш у людей – тобі нема чого робити в бізнесі. Спільна справа – це стосунки, які базуються на чесності та довірі. Мені вдалося побудувати велике підприємство, займатися розбудовою краю завдяки тому, що я покладався на людей, з якими працював і працюю.

Людям слід говорити правду. Люди готові її слухати і розуміти. Якщо важко, то потрібно пояснювати, чому так відбувається і що із цим усім слід робити, щоб було легше. Звучить це просто, але насправді це не так. Для того щоб люди тебе сприйняли, чули і погоджувалися працювати, навіть коли важко –ти сам маєш бути авторитетом. Для цього потрібно жити в тих самих умовах, за тими самими правилами. Я тому і кажу про необхідність зрозумілих законів, щоб у суспільстві зростала довіра.

Підприємництво врятує світ

Відчутні зміни у країні починаються зі зміни мислення, чи не так? Як влада може впливати на ці зміни і чи може взагалі?

Держава повинна створити умови для того, щоб підприємництво, сплата податків стали новим трендом у суспільстві. Саме можновладці можуть започаткувати моду на сплату податків. Ці можливості лежать у зоні компетенції влади, але цим слід займатися.

Але ж ми з вами розуміємо, що підприємництвом здатні займатися лише 3-5% населення, інша частина хоче керувати життям, лежачи на дивані…

Так, підприємництвом може займатися не кожен, але підприємці – рушій економічного зростання країни. Золотий фонд інтелектуального потенціалу. Наших людей не вчили займатися підприємницькою діяльністю, а вчили отримувати зарплатню. Так, це зміни у мисленні, але і сама держава повинна створити належні умови, щоб ці люди не виїжджали з країни на заробітки, а прагнули реалізувати свій потенціал на рідній землі. Достатньо створити безпечне середовище, люди самі організують собі прибутки.

Але слід чітко розуміти, що у нас є рік-два для того, щоб урівняти наші зарплати з польськими. Безпечне середовище, прозорі, зрозумілі закони зможуть докорінно змінити ситуацію на краще.

Як на вашу думку, чи повинна держава втручатися у регулювання бізнес-процесів чи ринок сам усе відрегулює?

Дикий ринок ніколи не приносив нічого доброго. У нас є приклад гречки. Пам’ятаєте період, коли ми купували її в Китаї та Казахстані. Це втрачені державою можливості, це втрачені аграрієм можливості. Коли відбувається така ситуація, я не бачу нічого страшного в тому, щоб Міністерство аграрної політики та продовольства через програми дотацій замовить певну кількість тієї самої гречки у виробників. Таке регулювання цивілізоване та раціональне. Це вже питання продовольчої безпеки та стратегічного мислення держави.

Питання реформ є дуже суперечливим та неоднозначно сприймається у суспільстві…

Для мене пріоритетним є напрямок виробництва. Іншого шляху, як розвивати ринок переробки, виробництва та експорту в нас немає. Це випливає з досвіду розвинених країн. Згадайте «залізну леді» Маргарет Тетчер, яка ставши прем’єр-міністром Великої Британії першим своїм кроком почала перехід економіки країни з соціалістичної моделі до капіталістичної. Так, ця реформа на той час не знайшла масової підтримки в населення, але зрештою, де зараз Британія?

Реформа децентралізації мала позитивні наслідки, адже люди почали краще розуміти важливість бізнесу для економіки громад та країни в цілому.

 Які недоліки ви бачите в системі оподаткування в нашій країні?

Високі податки гальмують розвиток промисловості. От дивіться, ми говоримо, що м’ясо у нас дорожче, ніж у Польщі. Давайте розберемося. Який податок на додану вартість у Польщі? 7% проти наших 20%. Таким чином держава Польща забезпечує громадянина дешевшою продукцією. Виробник не може знизити вартість своєї продукції на 13%, а держава може. У цьому й полягає її функція, адже розмір оподаткування визначається державними інституціями. Ми ж можемо зробити нульову ставку податку на певну продукцію, і будемо мати молоко, наприклад, на 20% дешевше. Але під це потрібно робити програму.

Досвід, який не купиш

Як досвід у бізнесі вплинув на вашу особистість?

Я в сільському господарстві 20 років, і кожен рік роботи формував мене не лише як керівника, а і як особистість. Ці 20 років виробничої школи не дасть жоден навчальний заклад світу. Але потрібно розвиватися і вчитися. Яким би досвідченим ти не був. Я вчився на своїх помилках, бо на чужих навчитися неможливо.

Бізнес учить довіряти людям, диверсифікувати ризики, передбачати загрози та мислити глобально. Моє гасло: «Робіть сьогодні те, що інші не хочуть, а завтра будете жити так, як інші не можуть».

Що вас найбільше не влаштовує в методах ведення бізнесу в країні?

Напевно, втрачені можливості. Я поясню на прикладі тваринництва. Мене не влаштовує ситуація, коли я бачу, що по трасі везуть телятко, яке має 40 кг, на забій до підпільного цеху. Це м’ясо повезуть на ринок і усіма правдами і неправдами продадуть, але це злочин. Це злочин проти здорового глузду. Для того щоб виростити одне телятко, потрібно витратити три роки (вигодувати теличку, запліднити, чекати термін вагітності), і замість того, щоб вигодувати це телятко до бичка у 600 кг, його забивають, ледве воно на ноги зіп’ялося. Це міг би бути експортний товар, якби не така безгосподарність.

Як можна змінити цю ситуацію?

Якщо ми будемо популяризувати підприємництво, якщо ми створимо умови, щоб фермерові було вигідно це телятко доростити, люди візьмуться за дорощування худоби. Виробник повинен отримувати прибутки, на які розраховував, а споживач продукцію – дешевше, ніж сподівався. Держава може створити вигоду в цій дельті для обох сторін, розуміючи, що йдеться про перспективи та стратегію на багато років.

Користаючись вашою здатністю бачити процеси глобально, яка проблема в державі викликає у вас найбільше занепокоєння?

Відплив кадрів. Питання трудової міграції це не просто втрати людського капіталу, це економічна загроза. Міграція впливає і на ціноутворення в державі. Ми ж розуміємо, що у нас з країни поїхало 10 млн працівників – вони є основними споживачами м’яса, наприклад. Таким чином виробництво м’яса скорочується. Зменшується виробництво – зростає вартість. Зростає вартість – скорочується виробництво, – так і відбувається занепад галузі.

Аграрій, крім відповідальності за своє підприємство, часто змушений нести відповідальність і за добробут громади…

Бути сильним – це відповідальність. Люди звертаються по допомогу не до державних органів, а до підприємства. Це є хорошою ілюстрацією довіри людей до бізнесу. Я хотів би, щоб рівень довіри до влади зростав, але зі свого досвіду можу сказати, що це дуже непроста задача. У часи криз людям потрібно пояснювати, що відбувається, і вони з розумінням до цього ставляться. Але треба бути чесним, щоб бути авторитетом.

Раніше Landlord розповідав про історію створення дітища Івана Чайківського – компанії Агропродсервіс, яка вже більше 20 років функціонує на аграрному ринку України.

Поділися

Агропродсервіс     04 грудня 2018 16:57

Як вирощувати озимі культури — досвідчені агрономи дають поради

Корисний практичний досвід успішних сільськогосподарських підприємств стане у пригоді всім агровиробникам, що прагнуть отримувати високі врожаї у власних господарствах.

Компанія BASF розпочинає проект «Рецепт врожаю Plus», у рамках якого досвідчені агрономи та керівники успішних агропідприємств ділитимуть­ся досвідом і корисними порадами щодо вирощування основних сільськогосподарських культур.

Першим підприємством, яке поділило­ся досвідом успішного вирощування озимих культур — пшениці, ячме­ню та ріпака, стало господарство «Агропродсервіс» з Тернопільщини. Про власні рецепти врожаю розпо­віли його директор Андрій Баран та агроном із захисту рослин Ігор Ліщин­ський.

Андрій Баран: «Наша мета сьогодні — отримувати 10 т/га і більше на усіх посівах»

Цього року «Агропродсервіс» відзначає 19 років з дати заснування. Господар­ство обробляє 43 000 га землі, виро­щуючи традиційні для своєї кліматичної зони культури. «Із самого початку ми вирощуємо озимі зернові, насамперед озиму пшеницю, яка займає 20–25% у структурі посівних площ залежно від року. Озимий ячмінь вирощуємо здебільшого для потреб влас­ного тваринництва. Озимий ріпак займає у структурі близько 10% площ, — розпо­відає Баран. — Вирощуємо й ярі зернові: пшениці зовсім небагато, ячменю ярого більше, та з кожним роком збільшуємо площі під ним». Цього року, наприклад, площі під ярим ячменем становлять 4000 га. Це одна із найбільш економічно вигідних культур, до того ж гарний попе­редник для цукрових буряків, додає ди­ректор господарства. Буряки у структурі посівних площ займають близько 10%.

Директор господарства Андрій Баран (зліва) та менеджер по роботі з агрохолдингами Іван Зевако

Також в «Агропродсервісі» вирощують горох (до 1500 га), кукурудзу та сою. Останні дві культури — основа фураж­ного балансу підприємства, сою взагалі вирощують виключно для власних потреб тваринництва.

«Минулого року озимої пшениці на круг ми зібрали 8 т/га. На демонстраційних та насіннєвих ділянках отримуємо 10 т/га і більше. Наша мета сьогодні — отриму­вати 10 т/га і більше на усіх посівах, — каже директор «Агропродсервісу». — Зараз господарство йде до цієї мети, підбирає попередників, обирає продук­тивні сорти, розробляє системи живлен­ня, захисту. «Озимого ріпака минулого року отримали 3,6–3,8 т/га, на окремих полях було і поза 4 т/га. Ставимо собі за мету отримати цього року не менше 4 т/га ріпака, а ще краще — 4,5 т/га», — ділиться Баран.

І тут же зазначає: технологія тільки зара­ди технології підприємство не цікавить. У першу чергу потрібен результат, висо­кий урожай належної якості, який зробить усю вкладену в землю працю економічно доцільною.

«Технологія на місці не стоїть. Ми намага­ємося відслідковувати усі нові тенденції. Також працюємо із системою живлення, робимо регулярно аналіз ґрунту і вже виходячи з його результатів розрахо­вуємо потреби у живленні для кожного поля, — пояснює директор. — Змінюємо і систему захисту. Якщо на початку свого існування ми не приділяли належної уваги протруюванню насіння, могли обходитися однією фунгіцидною обробкою за сезон, то сьогодні все змінилося». Якісний протруйник, мікроелементи, регулятори росту, триразові фунгіцидні обробки посівів — обов’язкові елементи технології господарства, наголошує він.

Вагому роль відіграє і виробник засобів захисту рослин. Адже якість та рівень продукції для захисту рослин має велике значення у технології вирощування.

«Продукти компанії BASF широко присут­ні сьогодні в нашій технології вирощуван­ня, вони відповідають тому рівню, який ми ставимо перед собою. Ми займаємося насінництвом і вже розпочали спільний з компанією BASF проект, який дозво­лить нам бути корисними одне одному: компанія у своїх демоцентрах, на демо­ділянках висіває насіння, яке вирощено у нас і в «Агропродсервісі». Я думаю, ми спільно будемо просувати продукцію, технологію, спільно будемо досягати мети», — підсумовує Баран.

Ігор Ліщинський: «Головні складові вирощування — це сорт, захист та живлення»

Ігор Ліщинський, з яким ми зустрілися на полях «Агропродсервісу», —агроном досить молодий, проте вже має неаби­який досвід, вміє і любить експерименту­вати, удосконалювати технології захисту та живлення культур. Саме він і розповів про те, яким чином господарство досягло нинішніх результатів та чому тут упевне­ні, що 10 т/га пшениці — мета досяжна і зовсім не остаточна.

«Вирощуванням озимої пшениці, ріпака та ячменю я займаюся п’ять років. За цей час ми вже напрацювали стандартну технологію, але кожного року випробо­вуємо та додаємо щось нове. Приблизно на 80% технологія залишається незмін­ною, проте місце для експериментів є завжди, — зауважує Ліщинський. — На мою думку, три головні складові вирощування пшениці, і не тільки її, — це сорт, захист і живлення». Також важливи­ми чинниками, що впливають на врожай, він називає попередника, терміни сівби та погодні умови.

Ліщинський радо ділиться власним досвідом та вже напрацьованою за роки роботи технологією вирощування.

Вирощування озимої пшениці

«Терміни сівби в нас дещо розтягну­ті, починаємо 7–8 вересня і можемо сіяти аж до 20 жовтня, залежно від року. Здебільшого попередники соя, горох, ріпак, соняшник. Норма висіву від 3 млн/ га до 6 млн/га залежно від сорту, терміну висіву, попередника. 70% насіння зару­біжної селекції, решта української. Маємо власний насіннєвий завод. Робимо для себе насіннєвий матеріал і також реа­лізуємо його іншим підприємствам», — розповідає агроном.

Систему захисту в господарстві за­стосовують таку: протруєння насіння препаратом Кінто® Дуо, восени вноситься гербіцид Марафон®. Першу весняну фунгіцидну обробку проводять препа­ратом Капало® у нормі 1–1,2 л/га або Рекс® Плюс 1 л/га та Флексіті® 150 г/га. Друге внесення фунгіциду проводять по прапорцевому листку препаратом Адексар® СЕ Плюс у нормі 0,6 л/га. Третю фунгіцидну обробку — по колосу препа­ратом Осіріс® Стар у нормі 1,5 л/га.

«З росторегуляторів на всіх площах використовуємо Хлормекват-Хлорид 750, вносимо його на початку виходу у трубку разом із першою фунгіцидною обробкою. Якщо росторегулятор вносимо окремо, норма його може бути 1,5 л/га. На кра­щих полях, де ми розраховуємо на силь­ніший врожай, де кращі попередники, жи­влення, даємо двічі Медакс® Топ: разом з Хлормекват-Хлорид 750 перший раз при виході у трубку, а другий раз по пра­порцевому листку, — ділиться досвідом Ліщинський. — Що стосується живлення, то на пшениці в середньому живлення від 200–250 кг азоту в діючій речовині. З азотних добрив приблизно 70% припа­дає на КАС, його вносимо навесні, ділимо на три внесення. Також використовуємо аміачну селітру і на всіх полях — суль­фат амонію 150 кг/га. Фосфорно-калійні добрива вносимо по 200–300 кг/га, залежно від результатів аналізу ґрунту для конкретного поля».

У господарстві постійно експериментують із сортами, зазначає агроном, у товарних посівах вирощується близько 15 сортів пшениці іноземної та української селек­ції. На демополі ж вирощують близько 50 різних сортів. Шукають і нові перспек­тивні сорти, у тому числі за кордоном, та намагаються вводити їх до структури площ підприємства.

Агроном із захисту рослин ділиться і власним досвідом фунгіцидного захи­сту. «При внесенні по виходу у трубку, по прапорцевому листку можна трошки погратися із нормами препаратів — не давати максимальні. Якщо стан посівів гарний і ознак хвороб не спостерігається, можна дати й мінімальні вказані норми, профілактично. При третьому внесенні, по колосу, норма вже має бути макси­мальна у будь-якому випадку», — зазна­чає Ліщинський.

Вирощування ячменю

У «Агропродсервісі» вирощують близько 2500 га озимого ячменю, залежно від року. Попередниками виступають соя та озимий ріпак.

«Сіємо рано, намагаємося посіяти до кін­ця вересня. Норма різна, залежно від сорту та поля — від 3 до 4 млн насінин. Сіємо ячмінь зарубіжної селекції, маємо кілька перевірених сортів, висів шес­тирядний та дворядний. Перед сівбою насіння обов’язково протруюємо препа­ратами Кінто® Дуо 2,5 л/т та Систіва® 1 л/т плюс інсектицидний протруйник Гаучо 0,6 л/т. Також одночасно з протруюван­ням обробляємо насіння мікроелемен­тами й амінокислотами», — розповідає Ліщинський.

Окремо агроном наголошує, що вже третій рік у господарстві для протруюван­ня і озимого, і ярого ячменю обов’язково застосовують препарат Систіва®.

«На даний момент у нас озимий ячмінь на 80% протруєний цим препаратом, ярий — на 100%. У нас є контроль: посіви ячменю, які препаратом Систіва® не оброблялися. Необроблені посіви чітко показують різницю: озимий ячмінь сильно вразився хворобами, є тифульоз, місцями снігова пліснява. Раніше в нас ячмінь виходив із зими нерівномірно, були своєрідні плями на посівах. Схема Кінто® Дуо плюс Систіва® цього року дала нам на виході із зими рівномірно зелені, здорові посіви», — ділиться агроном.

Подальша система захисту виглядає так: восени обробка посівів гербіцидом Марафон® 0,4 л/га, навесні дві фунгіцидні обробки — перша на початку виходу з трубки (Авіатор 0,5 л/га та регулятор росту Терпал® 1,2 л/га), друга по підпра­порцевому листку (Адексар® СЕ Плюс 0,5 л/га та регулятор росту). Проте цього року, зауважує агроном, першу обробку можуть взагалі не проводити, адже після протруєння посіви ячменю у відмінному стані.

Живлення ячменю проводиться з розра­хунку 140–150 кг/га азоту в діючій речо­вині, 70 кг/га фосфору та 40 кг/га калію. Фосфорно-калійні добрива вносяться з осені, азотні — навесні у два прийоми, по мерзлоталому ґрунту аміачна селітра та КАС на друге внесення, яке зазвичай проводять після потепління та підсихання ґрунту на полі.

Застосовувані технології та постійне бажання вдосконалюватися і пробувати нове дають позитивні результати, наголо­шує агроном.

«У наших планах — отримувати не менше 10 т/га пшениці. Ми і зараз маємо такі врожаї на окремих ділянках, проте прагнемо отримувати їх на більшості площ. Думаю, у нас це неодмінно вийде. І не в останню чергу завдяки схемам захисту, які ми намагаємося весь час удосконалювати. Від генеричних засобів захисту рослин у господарстві відмовили­ся взагалі. Йдемо потроху вперед», — по­сміхається Ліщинський.

Поділися

Агропродсервіс     30 листопада 2018 15:11

Агропродсервіс: досвід кращих ВІДЕО

Майже 20 років тому було засновано сімейне підприємство Агропродсервіс. На початку компанія займалася тільки рослинництвом. Далі почала займатися свинарством і це було першим кроком до розширення тваринництва. На сьогодні — це велика компанія з різними напрямками діяльності. «Ми володіємо 9-ма свинокомплексами, 4-ма молочно-товарними фермами, однією фермою для відгодівлі бичків», розповідає Іван Адамович Чайківський, засновик компанії та продовжує далі: “Також маємо потужності по відгодівлі птиці — бройлера, 2 млн. голів на рік. У минулому році почали займатися індиками”.

Про те, як компанія досягла такого успіху розповідає засновник Іван Адамович Чайківський, генеральний директор Андрій Баран та технічний директор Віталій Чайківський.

 Дізнавайтеся більше про історію успішного господарства можна тут.

Поділися

Агропродсервіс     23 листопада 2018 08:45

Один день із життя компанії Агропродсервіс

У 1999 році було засновано сімейну компанію «Агропродсервіс», що успішно займається тваринництвом, рослинництвом, переробкою та збутом сільськогосподарської продукції. Високі вимоги до універсальності та якості було досягнуто з 6-ма універсальними посівними комплексами TERRASEM від компанії PÖTTINGER.

Компанія має у підпорядкування 42 тис га, комбікормовий, насіннєвий заводи, 9 свинокомплексів, 1 ферму для відгодівлі бичка, 4 молочно-товарні ферми.

Засновник компанії Іван Чайківський, генеральний директор Андрій Баран та технічний директор Віталій Чайківський на власному досвіді розповідають як виготовити високоякісну продукцію.

Детальніше про компанію можна дізнатися тут.

Поділися
Показати ще