Патрик Лорецький має в Польщі репутацію молодого фермера, який зосереджується на продовження сімейної бізнесової традиції. Вирішивши зайнятися цією професією, він жодного разу не пошкодував про це рішення.

Йому лише 23 роки. Він має середню аграрну освіту. Дружина Сандра допомагає йому керувати господарством. Сандра і Патрик є батьками однорічного Стефанчика. Молоді фермери народились і виросли фактично на одній вулиці, а їхні батьки завжди були друзями.

Можна сказати, що господарство отримане Патриком від дідуся:

«Нашу ферму заснували мій прадід Тадеуш із дружиною Ядвігою. Вони працювали на 12 га, виховуючи четверо дітей. Потім господарство перейняв мій дід Богдан і його дружина Галина. Вони значно розширили парк техніки. А вже згодом, пізніше, прадід і дід «заразили» пристрастю до аграрництва мого батька Кшиштофа», – розповідає Патрик.

Його батько походить із села Росцинного, а його мати із сусідніх Скоків. Уся родина, від свого прадіда й закінчуючи наймолодшими, була і є членами Волонтерської пожежної бригади в Росциному. Служба в лавах місцевої пожежної бригади дуже розповсюджена в комуні, вважається почесною, а її підрозділ у Скоках належить до національної системи пожежної охорони, перебуваючи на восьмому місці у воєводстві Велика Польща за кількістю поїздок на порятунок і пожежогасіння.

Батьки Патрика поступово розширювали площу ферми й обмінювали обладнання на більш сучасне. Спочатку вони в основному займалися вирощуванням зернових і розведенняv свиней. Згодом купили ще частину землі й орендували інший шматок. Допомагають синові й сьогодні.

«У кожного з нас своє господарство, але ми продовжуємо допомагати один одному», – пояснює молодий поляк.

Молоді Лорецькі тепер є власниками 33 га землі. Водночас вони орендують ще 60 га. Щорічно для вирощування зернових засаджують близько 55 га ріллі. Ще 12 га посіяно цукровим буряком. На сьогоднішній день ними культивується також кукурудза, котра займає 15 га, а луки й пасовища – 13 га.

Щодо врожайності: пшениця – 9.1-9.7 т/га, цукровий буряк – 60-65 т/га, кукурудза – 10-12 т/га (тут даємо середні врожаї).

На фермі Лорецьких, як і багато де в Польщі сьогодні, застосовують технологію консервування – обробки ґрунту без оранки, що дозволяє зберігати в землі достатній рівень вологості й поживних речовин.

«Основою нашого господарства залишається рослинництво, тваринництво займає набагато менше місце. Але в моїх найближчих планах – саме розвиток напрямку тваринництва. Хоча тут, принаймні на перших порах, без державної підтримки не обійтися», – пояснює п. Лорецький.

Ведення настільки великого господарства вимагає ефективного обладнання. Нещодавно вони придбали розкидач гною, обприскувач і два трактори потужністю понад 100 к.с. Вони також мають комбайн виробництва фірми Bizon. Хочуть купити ще один.

«Новий, ефективний комбайн – це те, про що ми думаємо зараз. Було б дуже корисно і незабаром ми спробуємо вирішити це питання», – каже Патрик.

Урожай цукрових буряків збирається орендованим обладнанням, оскільки такий спосіб економічно виправданіший. За словами п. Лорецького, найбільшою проблемою при плануванні є бюрократія, постійні зміни в регулювання, волатильність цін і дуже високі виробничі витрати. Можна сказати, що аграрії завжди працюють на межі фінансового ризику.

За підсумком 2018-го особливо значний шкідливий вплив мала посуха. Ґрунти в Скоках відносяться до слабших, і, незважаючи на те, що в комуні багато озер і малих річок, вони не рятували від пекельної спеки.

«Минулого року через посуху 30% мої культури були знищені. Це оцінки, включені до звіту відповідного Комітету, хоча реальність показала, що знищено понад 50%. Мої посіви спалені сонцем. Усе зайшло так далеко, що мені довелося купувати корми для тварин, хоча цього не було раніше. Компенсація була виплачена державою дуже швидко, однак вона не була адекватною збиткам».

Утім, як мовиться, кому сьогодні легко. Молодий польський аграрій також розуміє, що його чекає багато випробувань попереду, однак він сповнений рішучості продовжити родинну традицію, яка вже розтягнулася на чотири покоління. І сподівається, що його син Стефанчик у майбутньому продовжить справу, розпочату колись прадідом Тадеушем.