Керівник господарства «Верес», розташованого у Слов’янському районі Донецької області, Олександр Скляров один із небагатьох фермерів, які, працюючи у вочевидь посушливих умовах, не нарікають на дефіцит вологи. Він віднаходить нові шляхи подолання агрономічних проблем і впевнено розвиває технології. Зароблені кошти господарство вкладає у розвиток місцевої інфраструктури і тваринництво.
ТРЕБА ВСЕ РОБИТИ ДОБРЕ
Я народився у селі. Батько все життя пропрацював у сільському господарстві, був агрономом.
У 1990х виживати було непросто і багато хто займався торгівлею. Однак від долі не втечеш: у 2004 році я взяв у обробіток майже 100 га.
Відразу ж «пролетів». Ніби все робив правильно: накидав добрив на поле, вносив пестициди, старалися, пололи вручну. Стало прикро — я ж у колгоспі виріс! І водночас зіграло самолюбство: хіба я не зможу, у людей же виходить?.. Разом з тим прийшло розуміння, що кустарними методами успіху не досягнеш.
Нині обробляємо 5000 га: вирощуємо озимі зернові, ярий ячмінь, соняшник, кукурудзу на зерно і силос, горох, різні кормові культури.
Звісно, можна було б зосередитися винятково на рослинництві та все засівати соняшником і озимою пшеницею, та, на мою думку, це хибний шлях.
Ми займаємося розведенням м’ясних порід великої рогатої худоби. Головним чином для того, щоб наші люди мали робочі місця впродовж усього року. Окрім цього, тваринництво забезпечує гарну сівозміну. Також ми маємо змогу вносити органічні добрива.
У НАС НЕМАЄ ІНШОЇ ПОГОДИ
Не в моїх правилах на щось нарікати. Ідуть дощі — чудово. Немає їх — все одно потрібно працювати. У нас з кожним роком дедалі сильніші суховії, ціле літо страшна спека, а у критично важливі для вегетації рослин періоди — велика різниця температур впродовж доби. Це провокує розвиток захворювань рослин.
Врожайність озимої пшениці залежно від року перебуває в межах від 50 до 70 ц/га.
Кукурудзу вирощувати непросто, але збираємо близько 60 ц/га. Ми не зациклюємося на якомусь одному сорті чи гібриді й випробовуємо їх десятками.
Ми завжди вносимо ґрунтовий гербіцид, незалежно від того, чи є волога, чи ні. Практикуємо заробку ґрунтових гербіцидів у ґрунт за допомогою культиватора, далі дивимося. Якщо мине період дії препарату і піде нова хвиля бур’янів, вносимо страхові гербіциди, наприклад 0,5–0,8 л/га Пассату на посівах соняшника.
Я ще на початку роботи в сільському господарстві зрозумів: головне — щоб не було бур’янів. Якщо вони є, то це хрест на врожаї. Зараз практично побороли осоти й амброзію. Трохи проскакують молочаї та щириця.
ПЛЮС 10–15 Ц/ГА НА ПШЕНИЦІ
Раніше використовували різні добрива. Вносили їх переважно навесні. Здебільшого вони не встигали розчинитися у ґрунті й восени ми знаходили у ньому сухі гранули. Зараз ми повністю перейшли на бельгійські добрива Росаферт, які запропонував менеджер компанії «Ерідон». Використовуємо їх на соняшнику, кукурудзі, озимій пшениці, часом і на ячмені.
Найбільше застосовуємо Росаферт 12:24:12+9S, вносячи по 100–150 кг/га при посіві. Це добриво крім NPK містить сірку. Якщо доступний азот завжди можна дати рослинам навесні, то із фосфором та калієм ситуація значно складніша. Це малорухливі елементи, які потребують особливих умов (високої вологості, стабільної температури понад 10 °C тощо).
У складі Росаферт фосфор міститься у трьох максимально доступних для рослин формах. Коренева система починає засвоювати його відразу, причому цей елемент живлення постачається їй пролонговано. Вже за декілька днів візуально помітно результат і по кореневій системі, і по кольору рослин, і по листу.
Ми експериментували і засипали в одну сівалку Росаферт, а в іншу — традиційні добрива. Різниця між станом рослин — як кажуть, небо і земля.
Так само провадимо позакореневий обробіток посівів бельгійськими добривами — два-три рази впродовж вегетації. У цьому плані важливими є своєчасність застосування та погодні умови. За спекотних умов ми не працюємо.
Прибавка врожайності завдяки внесенню бельгійських добрив Rosier становить від 10 до 15 ц/га на озимій пшениці та до 10 ц/га на соняшнику. Мені навіть на думку не спадає повернутися до звичайних добрив. Адже фінансові витрати в обох випадках практично однакові.
Минулого року нам порадили внести на соняшнику Міллерплекс. Це також препарат від «Ерідон». Ми були просто вражені: копійчане мікродобриво буквально оживило соняшник і дало змогу отримати гарну врожайність.
При цьому маємо відмінну натуру зерна. Так, маса 1000 насінин соняшника у нас від 480 до 520 г. У той час як у регіоні збирають насіння по 320–350 г.
Якщо у наших кліматичних умовах зібрати 62 ц/га озимої пшениці «на коло» на площі 2500 га, то це говорить саме за себе.
КОНЕЙ НА ПЕРЕПРАВІ НЕ МІНЯЮТЬ
Для нас надзвичайно важлива співпраця з компанією «Ерідон». Завжди уважно прислухаємося до їх підказок. Вони активно займаються агрономічними дослідженнями і мають власні напрацювання.
Менеджери компанії, які безпосередньо працюють із нами, буквально не вилазять із наших полів. Вони завжди щось візьмуть, порадять, підкажуть: десь треба перелаштуватися, спробувати інший гібрид чи перейти на інший препарат або змінити норму внесення.
Ми співпрацюємо з 2008 року. Ніколи не виникало жодних питань чи проблемних ситуацій. Якщо ми навіть припускалися помилок, то робили це разом. Головне — ми розвиваємося.
Характер наших стосунків такий, що я завжди дослухаюся до них, а вони — до мене. У мене ніколи не виникало бажання придбати у когось іншого. Я вважаю, що коней на переправі не міняють.
Активно використовуємо фінансові програми «Ерідон», переважно відстрочки платежів. Це для нас дуже важливо і зручно.
Я НЕ ЖЕНУСЯ ЗА ГРІШМИ
У нас працюють 110 осіб. Усі — офіційно працевлаштовані. На жаль, існує проблема з кваліфікованими кадрами. Більшість випускників аграрних вишів пішли навчатися за принципом «аби було».
Ми робимо все, щоб люди почувалися задоволеними. Нікого не відправляємо на біржу праці. Взимку працівники отримують повноцінну зарплатню, виконуючи підсобні роботи.
Гроші для мене не головне. Ви ж бачите, я розвиваю все: і рослинництво, і тваринництво, а не орієнтуюся на те, щоб зірвати побільше і виїхати… Стараюся і більше сплачувати пайовикам за оренду землі, і зарплатню підвищувати, і розвивати інфраструктуру.
Я хочу, щоб у селі жили люди і щоб жили добре. Для цього потрібно розвивати бізнес. Будемо розширювати маточне поголів’я мінімум до 2000 голів. Плануємо збудувати забійний і ковбасний цехи.
Я за ринок землі, нехай навіть «сирий». Але — без політики. Держава повинна бути просто контролюючим органом.
Землю повинен мати право купити той, хто на ній працюватиме. Хочеш придбати — напиши бізнес-план! Із зобов’язанням, що на кожні 100 га землі має бути два-три працівники.
ПРО АВТО
У салоні JAC складається враження, що сидиш у дорогому позашляховику і аж ніяк не в утилітарному пікапі. Салон виконаний якісно, все створює приємні відчуття: добре підігнаний пластик, який не скрипить на польових дорогах, якісна шкіра на сидіннях і торпедо, великий екран мультимедіа. Їхати на JAC комфортно, підвіска добре справляється з ямами і нерівностями на дорозі. Загалом за кермом немає відчуття, що їдеш на великому пікапі.
Текст: Ігор Павлюк
Фото: Олександр Ларичкін