За 2 місяці Україна суттєво наростила темпи експорту зернових – Сольський

Він наголосив, що наразі велику підтримку у вирішенні експортних викликів надає Польща. Зараз активно уряд працює над тим, щоб забезпечити нові транспортні шляхи для довезення української агропродукції до польських морських портів у Гдині, Гданську та Свіноуйсьце.

Розглядається можливість забезпечення транзиту зернових на прикордонних інспекційних постах Верхрата — Рава Руська, Медика — Шегіні, Кросьценко — Смільниця. Кількість польських ветеринарних інспекторів на призначених прикордонних інспекційних постах збільшено до 19 осіб. Роботу польських інспекторів на найбільш завантажених пунктах переведено в режим 24/7.

“Стосовно портів, то наразі, на жаль, ми можемо експортувати лише через дунайські порти. На них припадає приблизно 30% експорту. Вони мають обмежену спроможність, оскільки немає достатньої кількості барж, причалів та терміналів. Раніше Україна практично не користувалася цим способом експорту своєї продукції, тому в ці потужності ніхто не інвестував. Збитки від простою портової інфраструктури оцінюються в десятки мільярдів доларів”, – зазначив Сольський.

За словами міністра, в Організацію країн-експортерів зернових мали б увійти основні виробники зерна у світі. Ці країни повинні мати офіційну позицію щодо вільних ринків, щоб не було дискримінації. Він зауважив, що вже велись перемовини з Канадою, США, Великою Британією, країнами ЄС, наразі очікується відповідь від Австралії та країн Латинської Америки.

Щороку залишок для експорту в Україні становить понад 60–70 %. Цей рік не стане винятком. Таких результатів сектор однозначно досягнув завдяки впровадженню інноваційних продуктів, їх адаптації до природно-кліматичних умов країни.

Українське сільське господарство високотехнологічне, роль міжнародних компаній-постачальників матеріально-технічних ресурсів не варто применшувати. Вони інвестували для адаптації своїх продуктів великі кошти. Подібна тенденція збережеться і надалі, оскільки навіть посівна в умовах війни показала, що аграрії готові змінювати сівозміну, сіяти менш вибагливі культури, але не відкочуватися назад і не економити на технологіях, які забезпечують маржинальність бізнесу.

Сольський нагадав, що вже відчувається напруга на світовому ринку, але піку вона досягне в липні. Зараз у деяких країнах ще є якісь запаси, але всі чекають, що війна закінчиться, і проблема зникне.

“Ми з вами розуміємо, що до липня ніхто не здасться. Коли ціна на пшеницю досягне $600, тоді постане питання закупівель на наступний рік. Думаю, що є ще запас 2 місяців. Заборона Індії експортувати зерно особливо ні на що не вплине. Але це сигнал того, що країни розуміють, що зерно потрібне їм самим, аби мати що їсти. Китай запасся зерном як ніколи і стимулює внутрішнє виробництво зернових. Але є ще багато країн, які традиційно імпортують українське зерно, і замінити його немає чим. Продовольча криза не за горами”, – переконаний міністр.

Нагадаємо, Всеукраїнська Аграрна Рада, яка входить до ГС “Всеукраїнський аграрний форум”, разом із ГС “Аграрний союз України”, Всеукраїнською асоціацією громад, асоціацією “Союз птахівників України”, ВГО “Українська аграрна конфедерація” та асоціацією “Український клуб аграрного бізнесу” звернулась до міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського та міністра інфраструктури Олександра Кубракова із пропозиціями щодо збільшення експортних можливостей перевезення аграрної продукції залізничним шляхом.

Створення мережі зерносховищ у сусідніх європейських державах, що запропонували експерти США, розв’яже проблему експорту нового врожаю.

Як повідомляв Landlord, Канада шукає різні варіанти експорту зерна з України.

Раніше Landlord повідомляв, що Європейська комісія запропонувала встановити спеціальні торгові маршрути між Польщею та Україною. Товари повинні переміщатися якомога легше в обох напрямках, щоб зменшити вплив війни на ланцюжок поставок сільськогосподарської продукції.

Анна Лиса