В Брюсселі відбулися засідання Ради міністрів з питань сільського господарства та рибальства ЄС і Комітету сільського господарства та розвитку сільських територій Європарламенту, на яких розглядалося питання, зокрема, щодо пільгового торговельного режиму України з ЄС.
Про це повідомила Всеукраїнська аграрна рада (ВАР).
Ініціатором обговорення можливості скасування або скорочення пільгового торговельного режиму України з ЄС стала Польща, оскільки зростання імпорту створило певні проблеми у прикордонних країнах: імпорт українського соняшнику в Болгарію збільшився з близько 3 тис. тонн у 2021 р. до 892 тис. тонн у 2022 р. Також, зростання обсягу українського експорту пшениці, рапсу, кукурудзи та інших культур спостерігається в таких країнах, як Румунія, Угорщина, Болгарія, Польща, Словаччина, проте Міністри країн ЄС зазначили, що це не є проблемою для усього Європейського Союзу.
Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter
ВАР разом із провідними аграрними асоціаціями закликала лідерів країн ЄС зберегти та безстроково продовжити пільговий торговельний режим України з Європейським Союзом. Адже після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну держава перебуває в надскладному становищі за всі роки незалежності.
Росія цілеспрямовано знищує український агросектор, частина морських портів окупована, повноцінний експорт зупинений, поля “засіяні” мінами, підприємства вщент зруйновані.
“Західний кордон для України – рятівне коло, яке нам щиро простягнули. Для нас це вимушений крок через блокування українських портів. Аграрії змушені вивозити продукцію через західний кордон і порти ЄС. Доставка до них здійснюється автотранспортом, що створює додаткові витрати. Тому, я особисто звернувся до голови Комітету з питань сільського господарства та розвитку сільських територій Європарламенту Норберта Лінза. Ми також надіслали звернення до Ради міністрів з питань сільського господарства та рибальства та членів союзу двох великих сільськогосподарських організацій – COPA і COGECA, які представляють найсильнішу групу інтересів європейських фермерів. Ми розуміємо занепокоєння європейських аграріїв, але просили владу ЄС шукати методи підтримки своїх виробників, які не допустять поглиблення кризи в Україні та сприятимуть посиленню продовольчої безпеки у світі”, – зазначив голова ВАР Андрій Дикун.
Попри проблеми для місцевих фермерів, особливо у прикордонних із Україною країнах, які почали відчувати труднощі зі збутом власної продукції, під час обговорення жодна з країн-членів не висувала ініціатив щодо скорочення або створення якихось бар’єрів для українського сільськогосподарського експорту, висловлюючи абсолютну підтримку України та українських фермерів. Водночас країни ЄС почали шукати шлях, як підтримати європейських фермерів у цій надзвичайній ситуації.
“Можливим інструментом є використання кризового резерву ЄС для підтримки фермерів. Не всі країни-члени підтримали таку пропозицію, але більшість з них не були проти неї. Це саме та причина, з якої ми дуже серйозно зважимо на можливість використання кризового резерву для фермерів, які мають проблеми. Ми проаналізуємо цю ситуацію, і я подам цю пропозицію на розгляд Колегії Європейської комісії”, – наголосив єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський.
Зазначимо, що на початку російської агресії імпорт з України був майже повністю заблокований, і становив не більше 200 тис. тонн сільськогосподарських товарів на місяць. Зараз країни ЄС фіксують значне підвищення імпорту з України у порівнянні між 2021-2022 рр, зокрема: імпорт зерна з України до ЄС у 2021 р. складав 287 тис. тонн, у 2022 – показник зріс до 2,849 млн тонн; кукурудзи до війни з України до ЄС надходило 7,309 млн тонн, у 2022 – обсяг зріс до 12,012 млн тонн; до війни ЄС імпортував 25 тис. тонн насіння соняшнику, а у 2022 – показник зріс до 1,855 млн тонн.
Проте, враховуючи, що термін дії зернової угоди спливає у березні і українські аграрії не знають, чи буде вона подовжена і на який термін, а сьогоднішні умови постійно порушуються через штучно створені російською стороною додаткові інспекції суден, Україна повністю залежна від експорту своїх товарів через західний кордон, а отже, збереження пільгового торговельного режиму із ЄС для подальшої підтримки економіки України та аграрного сектору держави вкрай важливе.
Нагадаємо, Голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Андрій Дикун звернувся до голови Комітету з питань сільського господарства та розвитку сільських територій Європарламенту Норберта Лінза щодо розгляду питання подальшого пільгового режиму для сільськогосподарських українських товарів.
Своєю чергою, Європейська комісія розглядає можливість перегляду рішення про призупинення мит і квот на український експорт агропродовольчої продукції протягом найближчих тижнів.
На момент повномасштабного вторгнення росії торгівля агропродукцією між Україною і ЄС сягнула рекордного обсягу.
За останні 4 місяці середньомісячний темп експорту української агропродукції фактично досяг довоєнних показників. Завдяки скоординованій діяльності аграріїв, трейдерів, міжнародних партнерів та роботі “зернового коридору” Україні вдалося за 2022 рік експортувати понад 50 млн тонн зернових й олійних культур та продуктів їх переробки.
Україна з 24 лютого експортувала майже 39 млн т зернових, олійних культур і продуктів їх переробки. Найбільше вивезено кукурудзи, пшениці та соняшникової олії.
Протягом останніх років Україна впевнено входить до ТОП-5 найбільших постачальників органічної продукції до ЄС. Зокрема, у 2021 році наша країна посіла 5 місце у світі зі 126 країн за обсягами імпорту органічної продукції до ЄС із часткою 6,6% від загального обсягу.
Валерія Пепеля
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!