Українські садівники заявляють про відсутність бджіл, попри цвітіння садів

Сади в Україні цього року зацвіли надзвичайно рано і напрочуд рясно. Через небувалу раніше спеку, практично одночасно квітнуть всі плодово-ягідні дерева. Але крім цієї дивини є ще одна – у заквітчаних садках практично не видно бджіл, пише SEEDS.

Спостереженням цього незвичного факту почали ділитися у тематичних групах садівників у соцмережах чимало українців.

У мене все в цвіту, а от бджіл немає зовсім. Минулі роки над деревами роїлись тисячі бджіл, а в цьому році пусто. Навіть над кульбабою їх не видно, а була надія на урожай, – написала киянка Ірина Чередниченко в групі у Facebook.

Її повідомлення отримало чималий розголос та бурхливе обговорення. Виявляється така ж ситуація спостерігається не тільки у саду пані Тетяни. «Київщина. Бджіл майже немає. Такого ще ніколи не було», – пише Ліда Поночовна з Київщини.

Таке саме. На кульбабі є, на черешні трохи, а на других немає. Напевно немає нектару через різке потепління? І бджола тоді не летить, – додає Александр Шаповал з Черкащини. Кілька садівників пишуть, що і у Дніпрі схожа ситуація.

Подекуди зустрічаються і більш оптимістичні коментарі:

Бджоли такий гул встрояли над черешнями як у вулику. Полтавщина, – пише Людмила Кибкало.

Запорізька обл. все добре, є і бджілки і джмелі та інші комашки, – зазначає Анна Кривич.

У мене аж гудуть. Зробили хатинку для осмій, ніяких проблем з запиленням, – коментує ситуацію Галина Кук.

Щоб зарадити такій ситуації дехто радить обприскати садок медовою водою. Рецепт простий: ложка меду на 1 л води. Обробляти кажуть, краще зранку, щоб бджоли ранок почали саме з вашого саду. Багато меду не потрібно, бо це приваблює мурах, а від них з’являється тля. Інші нагадують втішно, що садки опилюються не тільки бджолами, а й вітром.

Щоб були бджоли в садах, повинні бути пасіки на відстані 2 – 3 км. Нема пасік, нема бджіл в садах. Клімат змінився, медоносів обмаль, сіють гібриди. Скоро пасіки будуть тільки в деяких регіонах України, на жаль, – додає Микола Потопальский з Коростеня.

Натомість пасічники відповідають у коментарях, що бджолині сім’ї ще слабі, і бджоли ще не встигли наростити кількість, а потепліло цього року аж занадто раптово – сади цвітуть як ніколи рано.

Чимало коментарів стосувалося саме раптового потепління. Висловлювались припущення, що неймовірна спека не дозволяє виділятися нектару, тому бджоли не відчувають його і не літають до садів. Переважна більшість висловлювала сподівання на бодай якість опади, або ж радила поливати дерева.

Як зазначає Катерина Звєрєва, директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації, різке підвищення температури та швидке цвітіння садів в Україні та країнах ЄС навесні можуть призвести до більш короткого періоду цвітіння та плодоношення дерев, що може вплинути на сезонність продукції та її врожайність.

Також зміна температури може спричинити стрес у рослин, що робить їх більш уразливими для хвороб, шкідників та ушкоджень. Такі різкі перепади температур призводять до дисбалансу в природі та зменшення біорізноманіття.

Так, зараз садівники України зазначають, що час цвітіння дерев вплинув на взаємодію рослин з бджолами та іншими полінізаторами, які харчуються нектаром.

До того ж різке цвітіння може вимагати раннього старту садівницьких та сільськогосподарських робіт, а також змінити плани збирання врожаю. Це все істотно впливає на агроекологічну систему», – зазначає Звєрєва.

Внесок бджіл у запилення садів складає 80-90% від усіх комах запилювачів. Саме завдяки послугам з комерційного запилення врожайність черешні збільшується до 65%, персиків – на 80%. Водночас середня вага плодів персика збільшується на 25%-40%, а малини – на 100%, розповів власник пасіки запилювального направлення з Ізмаїльського району Одещини Денис Терновський в інтерв’ю  SEEDS.

Так, експерт зауважив, що приємно констатувати що українські аграрії зрозуміли користь комерційного запилення, як гарантії високих врожаїв та отримання великих та красивих плодів. Він подякував американському народу та проекту USAID, що забезпечив фінансування дослідницьких робіт по вивченню ефективності запилення бджолами низки садів України.

Додав, що це дозволило сформувати практичні рекомендації, як для пасічників, що підвозять бджолосім’ї до аграріїв, так і для агрономів, котрі планують стратегію по розміщенню бджолосімей в садах і календаря їх використання.

А також акцентував, що комерційне запилення садів – то є наукоємна послуга, що дає стабільно високі результати в порівнянні з помилковими гіпотезами аграріїв. Мовляв, сусідній пасічник трактором завіз причіп з бджолами, або: у нас село за 2 кілометри від саду, сільські бджоли самі долетять та зроблять запилення.

Читайте також: В Австрії картоплярі засівають ділянки травами для бджіл

Відповідаючи на запитання, від чого саме залежить максимальна ефективність запилення садів бджолами, Терновський нагадав, що сади зацвітають тоді коли ще прохолодно і земля чорна. В цей момент бджолосім’ї ще слабі, матка не встигла насіяти багато, а зимові бджоли вигодувати нові покоління. Аграрій навпаки бажає отримати потужних запилювачів.

Оскільки він особисто обрав запилювальний напрямок бджільництва, його пасіка зимує та розвивається в Бесарабії на березі Дунаю. Він має ранній та бурхливий розвиток бджолосімей і дуже на цьому концентрується

Бджоли – це суперорганізм, котрий з зими виходить слабим, бурхливо зростає, після чого, якщо не буде регулярного цвітіння, бджолосім’я ділиться навпіл, відпускаючи рій. Саме тому, пасіка, що працює на мед, їй не вигідно зарано стимулювати розвиток бджіл на сади – це дорого та ризиковано. Їх ціль – це акація, або соняшник.

Ми – професійні запилювачі, нас мало цікавить мед. Щойно наші бессарабські бджоли починають літати, ми починаємо програму з штучного стимулювання бурхливого розвитку бджолосімей. Нам потрібно дати бджолам альтернативну реальність того, що прийшла весна та почалося цвітіння. Ще до цвітіння садів нам потрібно згодувати бджолам декілька тонн меду, цукру, японських пробіотиків, амінокіслот, ферментів. Якщо під час запилення ми бачимо що бджоли не забезпечують себе нектаром, ми продовжуємо скормлювати бджолам тони меду та цукру, щоб не допустити роїння.

Крім цього, експерт пояснив, що бджоли – маленькі істоти, котрі не мають розвиненого мозку. Вони працюють по простих та надійних алгоритмах – “виживання при мінімальних витратах енергії”. Бджоли економлять енергію завжди. Тобто, якщо вони мають вибір, вони ніколи не будуть літати далеко, тому, що це довго, ризиковано, та й зношуються крила.

Еволюційно бджоли, що пішли с помірного клімату, вони мали більш стабільний доступ до нектару, вони не люблять літати далеко. Бджоли що пішли з напівзасушливого клімату – змушені літати далі в пошуках нектару.

Саме тому бджоли з італійськими коренями в 5 разів частіше роблять далекі вильоти в порівнянні з більшістю порід бджіл. Саме цей факт дозволяє розставляти вулики з дистанцією в 2 рази більшою ніж с місцевими породами.

Читайте також: Апікультура під загрозою: в Україні катастрофічно зменшується кількість бджіл

Тож він рекомендував агрономам розставляти вулики на відстані не більше ніж 200 м від дерева, а якщо вони хочуть отримати рекордний врожай – взагалі не більше 50 м.

Експерт розповів, що якось розмовляв з пасічниками із США, етнічними українцями із Казахстану, які вивозять бджіл на запилення мигдалю в Каліфорнію. Зазвичай вони ставлять 2,5 сім’ї на гектар, але німецькі фермери ставлять 5 бджолосімей на гектар, і отримує вражаючі результати. І отримує їх вже 7 років, поки вони його запилюють.

До того ж бджоли запам’ятовують місце свого вулика. Якщо ви хочете, щоб ми перевезли бджіл на сусіднє поле, – мінімальна дистанція становить 3 км.

Також експерт пояснив, що зазвичай вартість запилення займає від 7% для вишні, та до 25% – для полуниці.

Читайте також: В ОАЕ вчені вивели бджіл, здатних виживати у сильну спеку

Нагадаємо, на Київщині переробне підприємство ТОВ “ЕКО-МедОК” вже багато років співпрацює з пасічниками. За результатами 2022 року компанія вийшла на заплановані показники продажів, падіння не було, але й глобального росту також.

Майже 90% пасічників України свій мед продають за кордон, звісно, не напряму, а через експортера. Він і формує ціну, і ніякого державного контролюючого органу немає.

MeliBio співпрацює з Narayan Foods для запуску своїх продуктів у європейських магазинах. Завдяки партнерству на полицях магазинів під брендом Better Foodie Narayan Foods компанія MeliBio представить лінійку рослинних медових продуктів, виготовлених без використання бджіл.

Війна та падіння економіки вплинули абсолютно на всі галузі виробництва, і бджільництво не є виключенням. Галузь зазнала великих збитків, а для відновлення втрачених пасік потрібні великі кошти.

Попри збитки, завдані галузі бджільництва через військову агресію РФ, у 2022 р. в Україні зібрано хороший медовий врожай. Щодо експорту меду, то його обсяги уже суттєво зменшилися, але все одно продукція українських пасічників продається за кордон й під час війни.

Українські пасічники взяли участь у 47-му світовому Конгресі “Апімондія” в турецькому місті Стамбул. За представлені на виставці питні меди наша команда завоювала сім медалей (по дві золоті та срібні і три бронзові).

Провідна компанія Японії Yamada Bee Company Group, яка виробляє мед, косметичні та лікарські засоби, біологічно активі харчові добавки з прополісу та інших супутніх продуктів бджолярства почала експорт в Японію додаткових обсягів українського меду.

Розслідування ЄС показало, що майже половина меду, імпортованого до ЄС, може бути “фальсифікованою”, а близько 60% — з домішками сторонніх цукрів. З продукту, перевіреного в межах розслідування, 46% не відповідали Директиві щодо меду – законодавству ЄС, яке визначає, що можна маркувати медом.

Анна Лиса