В Україні розпочалося весняне зариблення водойм

Попри війну росії проти України держава робить внесок у майбутнє рибної галузі, відновлюючи рибні популяції у водоймах.

Про це повідомляють у Комітеті з питань аграрної та земельної політики.

Згідно з інформацією Держрибагентства комфортні погодні умови, підвищення температури води й достатній вміст кисню у ній створили сприятливі умови для початку проведення зариблення на водних об’єктах. Роботи з поповнення водойм новими поколіннями цінних видів риб розпочалися, зокрема, на Полтавщині.

Так, за підтримки Полтавської ОВА вже зарибили Кам’янське водосховище в межах Кременчуцького району 26 тис. екземплярів молоді риб: товстолоба – 22,9 тис. екземплярів, коропа – 3,7 тис. екземплярів загальною вагою майже 5 тонн. Ще 3,6 тис. екземплярів товстолоба та майже 1 тис. екземплярів білого амура загальною вагою 810 кг оселилися у річці Сухий Кагамлик.

Зариблення здійснив Науковий центр еколого-соціальних досліджень за кошти Кременчуцької міської ради відповідно до Програми охорони довкілля Кременчуцької територіальної громади на період 2021-2025 років.

Зазначається, що увесь зарибок, вирощений у Іркліївському розпліднику рослиноїдних риб, був дворічного віку. Це забезпечує йому високі шанси на виживання в природних умовах водойм.

Читайте також: З 1 квітня діє нерестова заборона на вилов риби

Окрім цього, за даними відомства вітчизняні аквафермери отримали 50 тонн рибних кормів від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Передача кормів українським виробникам лососевих видів риб відбулася 29 березня на Львівщині.

Роздавання кормів відбулося у рамках програми підтримки виробників лососевих видів риб. Через Державний аграрний реєстр аквафермери з 14 областей України подали 31 заявку, найбільше ‒ із Закарпатської й Дніпропетровської областей.

Для надання допомоги у вигляді рибних кормів було відібрано 13 підприємств, які відповідали критеріям програми. У результаті переможці отримали близько по 3,8 тонни кормів для різних вікових груп видів риб і різних фаз виробництва.

Також зазначається, що загальний обсяг виробництва продукції аквакультури у 2023 році збільшився на 4,3% і склав 15 271 тонну.

Традиційними об’єктами аквакультури незмінно залишаються коропові: звичайний короп – 7123 тонни та рослиноїдні види риб, такі як білий товстолоб – 1551 тонна, строкатий товстолоб – 1458 тонн, їх гібриди – 941 тонна, білий амур – 472 тонни.

Крім коропових українські аквафермери вирощували також райдужну форель – 305 тонн, кларієвого сома – 192 тонни, щуку – 177 тонн, судака – 580 тонн, чечуга – 12 тонн, руського осетра – 9 тонн, американського гольця – 86 тонн тощо.

Лідерами з виробництва продукції аквакультури торік були Черкаська (2698 тонн), Хмельницька (1494 тонни), Львівська (1191 тонна), Тернопільська (1005 тонн) та Сумська (961 тонна) області.

Нагадаємо, популярність риби у світі продовжує зростати, а споживання перевищує будь-які попередні показники. Нині глобальне споживання риби становить понад 20 кілограмів на особу щороку.

Забудьте про гачок, волосінь і грузило. Ізраїльська харчова технологічна компанія вперше в історії надрукувала готове до приготування філе риби на 3D-принтері, використовуючи клітини тварин, культивовані та вирощені в лабораторії.

Рибну галузь очікують істотні законодавчі зміни — вже розроблено кілька нормативних актів, які стосуються електронної системи управління рибальством.

Парламентський Комітет з питань аграрної та земельної політики першочергово розгляне законодавчі ініціативи, спрямовані на боротьбу з незаконним рибальством та пришвидшення інтеграції України з ринками країн ЄС.

У 2022 році, у зв’язку з війною, розпочатою РФ, та введенням воєнного стану промисловий вилов припинили або частково припинили близько 80 % користувачів водних біоресурсів.

Науковці можуть навіть не заходити у воду, аби зʼясувати кількість прибережної риби завдяки штучному інтелекту.

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати