Зміни, яких зазнають екосистеми в результаті дії людини або природних причин, безпосередньо впливають на види, які там живуть. Бджоли, зокрема, відчули на собі наслідки людських дій, зіткнувшись із такими проблемами, як втрата середовища існування та вплив пестицидів у сільськогосподарських районах, інформує 3d Natives.
Усвідомлюючи вирішальну роль, яку відіграють бджоли у глобальній продовольчій безпеці, було докладено спільних зусиль для розв’язання цих проблем. Застосування інноваційних рішень, таких як 3D-друк, як це можна побачити в таких проектах, як HIIVE і LACRIMA, стало ключовим у цих починаннях. Додатково до цього прогресу студент з Автономного університету Чапінго в Тескоко, Мексика, розробив 3D-друковані вулики, спрямовані на покращення середовища проживання бджіл і підвищення їхнього добробуту.
Складна конструкція вуликів бджолами передбачає використання воску та інших природних виділень для формування їхнього середовища існування, процесу, необхідного для їхнього виживання. Паралельно бджолярі виготовляють ящики для вуликів, призначені для залучення бджіл і полегшення виробництва меду. Однак із глобальним зменшенням популяції бджіл існує нагальна потреба в інноваційних підходах для покращення середовища проживання бджіл. У цьому прагненні 3D-друк став багатообіцяючим шляхом, оскільки ця технологія представляє нове рішення: 3D-друковані вулики.
Розроблений 3D вулик має на меті революціонізувати виробництво меду. Використовуючи технологію 3D-друку на полімерній основі, Артеага Аларкон точно відтворив шестикутну структуру вуликів, полегшивши бджолам складну роботу по створенню свого середовища існування. Завдяки цьому інноваційному підходу бджоли можуть зосередитися виключно на виробництві меду, потенційно зменшуючи стрес, посилюючи розмноження та сприяючи відтворенню життєво важливих видів рослин.

3D-принтер марки Anycubic
Хоча це правда, що цей вулик змінює природний процес бджіл для виготовлення меду, це також означає кращі умови для виду, оскільки він скорочує їхній робочий час. Крім того, можна усунути такі фактори, як температура, шум і брак місця або вентиляції, які викликають стрес у бджіл. Це все частіше зустрічається у традиційних вуликах. Очікується, що завдяки цій моделі рівень стресу бджіл значно зменшиться. Подібно до їх адаптації до виробництва меду у вуликах, створених бджолярами, передбачається, що вони легко звикнуть до цього нового технологічного прогресу.
З огляду на те, що даний університет підпорядковується Міністерству сільського господарства та розвитку сільських територій країни, він готовий отримати достатню підтримку для майбутніх дослідницьких починань. За даними Секретаріату, “Мексика є однією з країн з найбільшим розмаїттям бджіл, нараховуючи понад дві тисячі видів і пологів”. Крім того, “бджільницька діяльність повідомляє про середньорічне виробництво, яке перевищує 60 тисяч тонн меду з двох мільйонів вуликів і приносить користь понад 43 тисячам пасічників та їхнім родинам”.
Під час світового конгресу Apimondia Chile 2023 та виставки “АпіЕКСПО”, які 4-8 вересня тривали у Чилі, компанія AmoHive презентувала розробку – проєкт “IT-бджільництво від AmoHive”, повідомляє проєкт USAID “Економічна підтримка України”.
Команда розробників провела прямі перемовини з представниками університетів та спілок пасічників із США, Канади, Аргентини та Бразилії щодо розміщення на їхніх дослідних пасіках смарт-вуликів та їхнє підключення до спільної бази даних.
Це дозволить отримати унікальний масив даних про життя бджіл у різних країнах, що становитиме основу для аналізу проблемних питань та планування розвитку світового бджільництва.
Ідея є дуже привабливою не лише для науковців та бджолярів, але й для молоді. Бо молодь може через цю технологію отримати мотивацію щодо навчання бджільництву та створення власного бджолярського бізнесу.
До того ж під час виставки AmoHive отримало срібну медаль 48-го світового конгресу “Апімондія” за краще пасічницьке фото.
Компанія AmoHive розробила рішення допомоги науковцям, які досліджують хвороби бджіл та наслідки їхнього невдалого зимування. У червні 2023 року у Васильківському районі Київської області відкрили першу в Україні експериментальну IT-пасіку. На її базі планують проводити навчання з IT-бджільництва для молоді у партнерстві з українськими закладами аграрної освіти.
Наприкінці минулого року цей винахід отримав почесну нагороду у номінації “Найкраще інноваційне та технологічне рішення у 2022 р.” на конкурсі European Bee Award.
Основу проєкту складає смарт-вулик, обладнаний датчиками, що працюють автономно за допомоги сонячної панелі, регулярно передають комплекс даних до сервера та мобільного додатку. Ці дані акумулюються та обробляються за допомогою технології Big Date аналізу.
Отримання такої інформації дозволяє бджоляреві завчасно реагувати на вологість, температуру у вулику, що врешті призведе до покращення його роботи.
Нагадаємо, на Київщині облаштовують першу у світі ІТ-пасіку українсько-польських розробників AmoHive. Нині там триває унікальне дослідження – на основі даних смарт-вуликів порівнюють найбільш поширені раси українських бджіл.
Нещодавно стартап переміг у конкурсі під егідою ООН та Міністерства закордонних справ Польщі зі створення ІТ-пасіки, де використовуються винятково смарт-вулики. Як стверджує команда AmoHive, управління смарт-пасікою відрізняється від управління традиційною пасікою більшим охопленням та своєчасною поінформованістю бджоляра і власника землі, на якій запилюються рослини. Управління стає ефективнішим, бджоляр може точніше планувати свою роботу на пасіці, а власник земель має змогу контролювати ефективність запилення, силу бджолиної родини та загалом оцінити ефективність послуги, яка надається йому бджолярами.
Український додаток “Пасіка у смартфоні” вийшов на міжнародні ринки. Українська “Пасіка у смартфоні” успішно використовується у Польщі та Канаді.
Війна та падіння економіки вплинули абсолютно на всі галузі виробництва, і бджільництво не є виключенням. Галузь зазнала великих збитків, а для відновлення втрачених пасік потрібні великі кошти.
Попри збитки, завдані галузі бджільництва через військову агресію РФ, у 2022 р. в Україні зібрано хороший медовий врожай. Щодо експорту меду, то його обсяги уже суттєво зменшилися, але все одно продукція українських пасічників продається за кордон й під час війни.
Анна Лиса
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!