науковці

Інститут землеробства Національної аграрної академії наук України розробив карту придатності ґрунтів для органічного землеробства. Вона опублікована на сайті НААН.

Науковці диференціювали природні зони України за еколого-генетичною придатністю для органічного виробництва, використовуючи наукові дослідження. Грунти поділили на дуже придатні, придатні, умовно придатні та мало придатні.

Читайте: Відсутність агрохімії та безпечність: ТОП-5 міфів про органічне землеробство

До малопридатних прогнозовано потрапили території поблизу Чорнобиля, грунти в шахтарському регіоні – в основному, на Луганщині, а також більша частина Рівненської області.

Як писав раніше Landlord, науковці НААН розказали, як розводити побільше кіз.

Імпорт насіння в Україну у 2017 році перевищив експорт вітчизняного насіннєвого матеріалу у 26 разів. Про це заявив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Олександр Захарчук.

«За 2017  рік обсяги вітчизняного імпорту насіння зернових та олійних культур зросли проти 2016 року майже на 15% – до $400,3 млн. Це у 26 разів перевищує обсяги вітчизняного експорту насіннєвого матеріалу у 2016 році», – заявив він.

За його словами, у товарній структурі імпорту насіння зернових було куплено за кордоном 36,3 тис. тонн, а олійних – 34,9 тис. тонн.

«Торік за кордоном закуповувалося переважно насіння соняшника, кукурудзи та ріпаку. На ці види сільгосппродукції припадає понад 98% вітчизняного імпорту, зауважив експерт. У 2017 року був зафіксований найвищий обсяг імпорту насіння соняшнику – 24,8 тис. тонн. Його частка у закупленому за кордоном насіннєвого матеріалу склала близько 58%. Соняшнику закупили на $230,3 млн у Туреччині, що складає 35,8% від загального імпорту насіння цієї культури, у США – 26,4%, у Франції – 15,3%, в Іспанії – 6,3% та Чилі – 4,9%», – підрахували науковці.

Також, майже третина від загальної суми закупівель насіннєвого матеріалу – $131,2 млн – була витрачена на придбання 35,2 тис. тонн насіння кукурудзи. 34% цієї продукції імпортували з Румунії, з Угорщини – 26%, з Франції – 17,2%, з Сербії – 9,0% та Швейцарії – 6,1%.

«У 2017 році тенденція до скорочення імпорту насіннєвого матеріалу в Україну порівняно з докризовим 2013 роком сповільнилася. Причиною тому є покращення фінансового стану агроформувань через зростання одержаних прибутків та більш висока – порівняно з українським насінням – якість іноземних сортів та гібридів вищезазначених сільськогосподарських культур», – додав Олександр Захарчук.

Співробітники Херсонського державного аграрного університету взялись за розробку технології виробництва австралійського червоноклешневого раку в наших реаліях. Про це пише видання «КП» в Україні. Вирощувати таких раків дослідники планують в два етапи: взимку – в штучному середовищі, а потім влітку випускати у відкриті водойми, щоб вони там дозріли

На думку науковців,  вирощування цих членистоногих буде вигідними для вітчизняних підприємців. За їх словами, ростуть вони дуже швидко, досягають великих розмірів, при цьому особливих умов не вимагають.

«Цей рак добрий тим, що він невибагливий до умов вирощування. Він може жити при низькій кількості водню і навіть в стоячій воді», – розповів викладач кафедри водних ресурсів ХДАУ Юрій Воличенко

Наразі, над технологією розведення австралійського раку працюють на кафедрі водних біоресурсів ХДАУ. Вже на етапі вивчення, за три місяці, дослідники виростили раків до 187 грамів.

«Взагалі природне середовище проживання цих раків – води Австралії і Нової Гвінеї. Зустрічаються популяції в Південній Африці, Ізраїлі та Мексиці. Найкомфортніша для них температура 25-28 ° С», – йдеться у повідомленні.

Науковці наголосили, що раки, які виросли в стоячій воді можуть бути не такими м’ясистим і смачними. Все ж краще їх розводити в спеціальних прісноводних ставках. Для того, щоб втілити всі ідеї, на базі аграрного університету навіть побудують навчально-практичний комплекс. В міністерстві освіти і науки України вже готові допомогти з отриманням фінансування на наукові експерименти за результатами атестації.

Херсонські вчені впевнені в перспективах вирощування цих тропічних раків на півдні України. Правда, для цього потрібна спеціальна технологія, не схожа ні на одну з існуючих нині. Адже перевіреними методами поки навіть звичайних річкових раків вирощувати у нас проблематично. Перш за все, через дорогі енергоресурси.