Новини    12 квітня 2019 09:58

Російські аграрії не були готові до обвалу цін на зернові – Дмитро Рилько

Отримавши високу ціну на зернові в першій половині 2018–2019 МР, сповнені оптимізму російські аграрії засіяли озимою пшеницею рекордно великі площі. Проте, вже починаючи з лютого на них чекали неприємні повороти в ринковій ситуації.

Про те, як розвивався цього року ринок зерна для виробників і трейдерів Російської Федерації, розповів, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я», генеральний директор Інституту кон’юнктури аграрного ринку (ІКАР) Дмитро Рилько.

За словами авторитетного російського агроаналітика, поточний сезон на ринку зернових культур у РФ можна розділити на дві частини, які кардинально відрізняються одна від одної.

Перша частина, яка тривала приблизно до початку лютого, характеризувалася зростанням цін на основні зернові товари РФ. У цей період спостерігалося явище, назване експертами ціновим резонансом: девальвація російського рубля з одночасним зростанням світових цін на зерно. В результаті аграрії отримали високі ціни в рублях на свою продукцію, що стало потужним стимулом до експорту зернових.

Читайте: Ринок землі в Україні: пропонується 4 варіанти реформи

Друга частина,  яка розпочалася в кінці січня – на початку лютого, змінила настрої російських аграріїв: а) світові ціни на зерно почали стрімко падати; б) в Росії почалися проблеми з внутрішнім балансом, оскільки експорт досяг колосальних обсягів; в) рубль пішов на зміцнення. В комплексі ці три чинники привели до того, що експорт зернових для аграріїв РФ перестав бути вигідним.

«Ми дуже швидко втратили конкурентоздатність на зовнішньому ринку», – говорить Дмитро Рилько.

Особливості поточного сезону

1. Незважаючи на те, що у 2018 р. російські виробники отримали нижчий урожай порівняно рекордним 2017-м, приблизно до початку січня за всіма зерновими Росія йшла за рекордним графіком експорту. І тільки в січні експортна активність почала знижуватися порівняно з минулим роком і упала нижче від рекордного минулорічного графіка.

Щодо пшениці рекордний графік експорту тривав до початку березня, далі темпи знизилися порівняно з рекордним минулим роком.

2. Оцінюючи експорт зернових із РФ на сьогодні з усіх портів та на сухопутних кордонах, аналітики відзначають, що на всіх позиціях намітилося відставання порівняно з минулим роком, крім портів Азовського моря.

Чому Азовське море за експортом не втратило нічого, а Чорне море різко просіло?

Гендиректор ІКАР поділився спостереженнями, що за статистикою мільйони тонн зернових РФ перевалюються через віртуальний порт на Азові, якого «не існує ні на світових картах, ні у відкритому морі». Це створює альтернативний канал для експортної інфраструктури Росії і підтримує високу експортну активність РФ в Азовському басейні.

3. Різко, радикально, збільшилася середня тривалість транспортування зерна залізницею. Це зумовлено тим, що від початку сезону значну роль в експортних операціях на залізниці відіграють регіони, які лежать на периферії російського експорту, – Сибір, Урал.

«Не пригадую такого, щоб на кінець березня із Сибіру вже вивезли 3 млн т зернових, – розповідає Дмитрій Рилько. – Це колосальний обсяг!»

Якість пшениці

Основа російського зернового експорту – це ординарна пшениця (12–12,2% протеїну), хоча кілька років поспіль Росія виступає значущим експортером фуражної або умовно фуражної пшениці (10,5% протеїну).

Обсяги такої пшениці зросли і вона успішно йде на експорт. Багато країн, значущих для Росії, зокрема Бангладеш, В’єтнам, купують її у великих кількостях. Ця продукція забезпечувала конкурентоздатність Росії на світовому ринку зернових.

Неочікуваний поворот

До початку лютого ціни на російське зерно беззастережно піднімалися все вище і вище. Росія перемагала на світових тендерах на пшеницю, зокрема єгипетських, експортувала зернові у 70–80 країн світу.

Але все це швидко закінчилося, оскільки країни-конкуренти, які на відміну від Росії, «недоекспортували» зернових,  почали знижувати ціни, і на початку лютого стався обвал цін.

Зараз ціни перебувають у рівній площині, і, як відзначає російський економіст, «усі дивляться на перспективу нового урожаю, щоб визначитися з цінами на початок нового сезону».

В останні місяці спостерігається зміцнення російської валюти. Разом зі зниженням світових цін на зерно це призвело до того, що російські фермери стали отримувати в рублях за свою продукцію значно менше, ніж вони сподівалися на оптимістичних нотах початку сезону. Російські аграрії не були готові до жорсткого, радикального падіння цін на зернові.

«Наша пшениця стала неконкурентоздатною на світовому ринку, крім, можливо, зерна з віддалених регіонів Сибіру та Уралу», – наголошує російський експерт.

Реальний vs офіційний

У Росії сьогодні існують два показники оцінки експорту:

  • Реальний експорт
  • Офіційний експорт

Чому вони відрізняються?

За словами Дмитрія Рилька, різниця зумовлена тим, що існують відкриті кордони з Білоруссю і Казахстаном, через які вантажать невраховані обсяги зерна, зокрема пшениці та ячменю.

Запаси зерна

Зараз за запасами зерна Росія перебуває приблизно на рівні 2014–2015 рр., коли обсяги були невеликі. На півдні країни ситуація ще більш напружена – усі запаси зернових у південних російських регіонах – нижчі від рівня 2014–2015 рр.

Чому так сталося?

А) Порівняно з 2014–2016 рр. у РФ різко збільшилося внутрішнє споживання зернових – до 900 тис. т зерна тільки на корми для худоби.

Б) Зріс попит на російське зерно з боку Біолорусі та Казахстану, в яких 2018-й став неврожайним роком щодо зернових культур. Тож ці країни вивезли з Росії багато пшениці, ячменю – за словами Рилька, сотні тисяч тонн. Через відкритість кордонів аналітики не можуть точно порахувати, які були обсяги закупівлі.

Рекордні посіви озимих

Восени 2018 р. російські аграрії значно збільшили обсяги посівів озимої пшениці у всіх регіонах країни. Рекордні площі, відведені в цьому сезоні під озимі, стали наслідком рекордно високих цін на пшеницю в рублях, які отримали російські аграрії.

Останнім часом у Росії сіють більше озимої пшениці, ніж ярової, проте цього року площі, відведені під ярі зернові, також збільшилися.

Прогнози урожаю-2019

Експерти припускають, що новий урожай пшениці становитиме 78,5 млн т. Це достатньо консервативна оцінка, вона буде коригуватися, але аналітики поки не поспішають піднімати прогноз.

Landlord раніше повідомляв про формування експортного потенціалу України на 2019-2020 МР: чотири агрокроки.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

8 години тому

Земля в Україні може подорожчати в 5 разів. Три чинники, що впливатимуть на ціну

Після відміни земельного мораторію ціна на землю в Україні може зрости до 5 тис. доларів за гектар, при цьому масове скуповування українських сільгоспугідь великими транснаціональними компаніями є лише стереотипом, не підкріпленим європейською практикою.

Про переваги відкриття ринку землі в Україні розповів, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я», проектний менеджер Easy Business Дмитро Лівч.

Експерт відзначив, що за показником продуктивності з 1 га землі Україна на 25–40 % відстає від країн Європи. І причина тому – недостатні інвестиції в агросектор економіки.

Читайте: Секрет Румунії: зростання виробництва зернових при статичних площах посівів

Водночас відкриття ринку землі стане каталізатором зміни структури виробництва в агросекторі, що стимулюватиме зростання інвестицій в Україну. Збільшення ціни на землю може бути позитивним сигналом для інвесторів, які хочуть вкладати кошти не тільки в українську землю, а й в інфраструктуру, суміжні галузі АПК.

Позитивні ефекти земельної реформи в Україні

  • Зростання іноземних інвестицій в українську економіку
  • Зростання ВВП

Експерти вважають, що Україна може очікувати на близько $100 млрд (або 7%) додаткового економічного зростання в наступні 10 років після відкриття ринку землі в країні.

«Це найбільша структурна реформа, яка може на цей момент перезапустити економіку України», – наголосив Дмитро Лівч.

За його словами, зміна системи кредитування, коли земля буде віддаватися під заставу коштів, дасть змогу збільшити доходи населення та обіг грошей у країні.

Що впливатиме на ціну землі в Україні?

По-перше, низька сьогоднішня ціна порівняно з іншими країнами.

«Земля в Україні є недооціненою», – говорить Дмитро Лівч. Вартість нормативно-правової оцінки землі в країні становить $1200 за 1 га, тоді як у розвинених європейських країнах – близько $25 тис., у країнах Центрально-Східної Європи – близько $5–10 тис. за 1 га.

За рахунок внутрішнього зростання ціна на землю в найближчі 10 років може збільшитися до близько $5 тис. за 1 га.

По-друге, зростання продуктивності землі за рахунок інвестицій.

По-третє, системні форми, які дуже потрібні Україні (судової системи, правоохоронних органів), які можуть зменшити інвестиційні ризики в Україні і «які мають відбутися уже цього року, або наступного – за каденції вже нового Парламенту і нового Президента».

«Це все дозволить спрогнозувати вартість землі, що важливо для тих компаній, які хочуть інвестувати в Україну. … Це один із тих активів, які можуть збільшити  дохідність і стабільність агросектора», – вважає експерт.

Чи існує ризик масової скупки землі?

Сьогодні багато хто побоюється, що з відкриттям ринку землі в Україну можуть зайти транснаціональні компанії, які скуплять більшість сільськогосподарських площ.

Проектний менеджер Easy Business вважає, що це стереотип, який не підкріплений реальними аргументами.

«Це не є типовим» – говорить  Дмитро Лівч, і про це свідчить проаналізований експертами досвід 60 країн Центрально-Східної Європи.

На початку 90-х років, коли в цих країнах відкрився ринок землі, вони також були інвестиційно привабливими для іноземних компаній. Проте практика показала, що масової скупки в них не відбулося.

«В Україні 32 га сільгоспземлі. Навіть при найнижчій оцінці потрібно 50 млрд доларів, щоб скупити ці землі!» – коментує експерт.

Крім того, один із законопроектів земельної реформи передбачає регулювання обсягів продажу. Ним планують встановити, «що не можна буде купити більш як 30% землі, яка пропонується до продажу».

Landlord раніше повідомляв про те, що комітет ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин розробив 4 варіанти земельної реформи в Україні.

 

Новини   

11 години тому

Україна – третя серед експортерів агропродукції до ЄС

За останні 12 місяців Україна посіла третє місце серед головних постачальників продукції АПК до країн Євросоюзу, лишивши позаду Китай. Річний приріст вартості імпорту українських агропродовольчих товарів у ЄС становив 331 млн євро або 6%.

Про це повідомляє УкрАгроКонсалт.

Згідно з офіційним звітом Європейської Комісії, за експортом сільгосппродукції до ЄС лідирують США з обсягом поставок 12,4 млрд євро, на 2-му місці – Бразилія (11,8 млрд євро), на 3-му – Україна (5,9 млрд євро). Далі йдуть Китай (5,7 млрд євро) і Аргентина (5,2 млрд євро).

Читайте: США визнали Україну топовим експортером курятини

Аналітики відзначають, що приріст вартості імпорту товарів АПК з України в річному обчисленні дорівнює 331 млн євро, що становить 6%.

При цьому Україна посіла 16-те місце серед ТОП-20 основних напрямків експорту агропродовольчої продукції з ЄС.

Landlord раніше повідомляв про те, що за перші два місяці 2019 р. українські аграрії експортували продукції на суму $3,5 млрд, що на 24,4% (на 683,8 млн) більше, ніж за відповідний період минулого року. Частка агропродукції в загальному експорті України становить 43,9%.

Трейдинг   

21 квітня 2019 09:47

У світі щороку від зараженої їжі вмирає 420 тис. людей. Новітні способи визначення безпечності продуктів

Розвиток світової торгівлі, з транспортуванням продуктів  харчування на величезні відстані, потребує нових наукових інструментів дослідження їх якості. Один із методів – повногеномне секвенування, яке дає можливість відстежити патогени, прочитуючи поєднання їх генів.

Про це повідомляє на своєму сайті ФАО.

Щороку у світі від вживання зараженої їжі гине понад 420 тис. людей і майже 600 млн хворіють. Захворювання харчового походження можуть підірвати або знищити засоби до існування тисяч людей. Якщо домогтися того, щоб продовольство вироблялося і перероблялося, не втрачаючи своєї безпеки на всьому шляху виробничо-збутового ланцюжка, це дозволить захистити здоров’я людей, зберегти робочі місця і створити рівні умови для ведення торгівлі.

Читайте: «Я стану першим фермером у моїй сім’ї» – кенійська дівчинка боротиметься з голодом у світі

При виникненні захворювань харчового походження відповідальні органи зобов’язані встановити загальні параметри спалаху і знайти джерела зараження. Повногеномне секвенування – це методика читання генної інформації, що дозволяє встановити конкретну послідовність, за якою визначаються ті чи інші мікроорганізми. Ці послідовності ДНК – як відбитки пальців. Для кожного організму і його штамів вони унікальні, а отже, метод дозволить виявити джерело патогенів з раніше недоступною точністю.

4 напрямки, в яких повногеномне секвенування допомагає відстежити патогенних збудників і зберегти безперебійність торгівлі продовольством:

1. Дозволяє з більшою точністю встановити, який інгредієнт у багатоскладовому харчовому продукті відповідальний за спалах захворювання. Якщо ви з’їли яйце і захворіли, зрозуміло, що справа в яйці. Але якщо ви захворіли, скуштувавши киш? У чому причина – в яйцях, маслі, молоці або іншому інгредієнті? Повногеномне секвенування точніше, ніж традиційні методи, дозволяє встановити, який саме інгредієнт ніс у собі патоген.

2. Дозволяє визначити джерело зараження – в якій ланці продовольчого ланцюга продукти стають зараженими. Так, наприклад, у червні 2014 р. у низці країн виник великий спалах зараження сальмонелою, судячи з усього, пов’язаний зі споживанням яєць. Сталося понад 350 випадків у кількох країнах Європи. Було взято зразки з 5 ресторанів у Великій Британії, і методом повногеномного секвенування доведено, що випадки були різними, але пов’язаними між собою. Додаткові зразки для повногеномного секвенування з кількох європейських країн показали, що самостійні епізоди зараження вели до одного і того ж європейського виробника яєць.

4. Може з більшою визначеністю виявити зв’язок між спалахами захворювання відразу в декількох країнах. Глобальний обмін даними повногеномного секвенування міг би сприяти більшій ефективності реагування на спалахи захворювань харчового походження та запобігання їх подальшому поширенню.

Хоча вартість цієї технології знижується, не у всіх країн є кошти, щоб впровадити її. Не завжди є лабораторна інфраструктура і можливості для виконання цього типу аналізу. Щоб повногеномне секвенування стало робочим інструментом для всіх, необхідна загальна рішучість зробити цю технологію доступною для всіх країн.

Глобальна мета гарантування продовольчої безпеки, поліпшення харчування людей та сприяння сталому розвитку сільського господарства може бути досягнута тільки за умови, що їжа буде безпечною. Це лежить в основі ліквідації голоду.

Landlord раніше повідомляв про те, що у світі голодує 113 млн людей. ФАО назвала 8 країн з найбільшим дефіцитом продовольства.

Фото на заставці: FAO/Roberto Faidutti

AgroWeekend   

19 квітня 2019 16:31

Що імпортувала Україна в 2018 році: ТОП-5 агропродуктів (ІНФОГРАФІКА)

У 2018 році Україна імпортувала агропродукції на $5,5 млрд доларів, що на 17,4% більше, ніж торік. Найбільшим імпортером стала Польща, звідки було закуплено товарів на $556 млн.

Торік Україна достатньо активно вела зовнішню торгівлю. Так, у 2018-му було встановлено історичний рекорд з експорту агротоварів – $18,6 млрд. При цьому, найбільшим попит був на соняшникову олію, кукурудзу та пшеницю (57% від загального експорту). Головним ринком для вітчизняних аграріїв стали країни ЄС, які закупили продукції на $6,3 млрд.

Власне, найбільше ми й купували у ЄС – $2,7 млрд, зокрема, у Польщі, яка надала нам агропродукції на півмільярда доларів США (точніше на $556 млн. – Ред.). З азійського регіону імпорт склав $1,066 млрд, Латинської Америки – $409 млн доларів (7,5%), Африки – $292 млн (5,3%).

Так, згідно даним Державної служби статистики України, найбільше закупівлі припали на морожену рибу – $550 млн, насіння соняшнику – $258,3 млн, цитрусові – $216,3 млн, банани – $144,3 млн та шоколад – $132,6 млн.

Читайте: Новоствореному фермерському господарству: як отримати від держави 60 тис. грн субсидії

Landlord склав ТОП-5 найбільш затребуваних імпортних агропродуктів 2018 року. Відзначимо, що в даному рейтингу відсутні вироби із тютюну та алкоголю, яких Україна в загальному закупила на $906 млн.

Риба, ракоподібні і молюски $550 млн

  1.  Риба морожена – $351,6 млн. (Ісландія – $82,2 млн.)
  • Скумбрія – $80 млн (Ісландія – $46,5 млн)
  • Мерлуза й морський минь – $77,3 млн. (США – $30 млн)
  • Оселедець – $65 млн (Норвегія – $28 млн)
  1. Риба свіжа або охолоджена – $107,3 млн (Норвегія – $93,5)
  • Форель – $20 млн. (Норвегія – $17,4 млн.)
  • Лосось атлантичний – $7,7 млн.(Норвегія – $7,6 млн.)
  • Спарові, або морські карасі – $4 млн. (Туреччина – $3,2 млн)
  1. Філе рибне та інше м’ясо риб (включаючи фарш), свіже, охолоджене або морожене- $44 млн (Ісландія – $10 млн)
  • Оселедців – $11 млн (Ісландія – $8,7 млн)
  • Мерлуза й морський минь – $4,2 млн (Аргентина – $3,5 млн)
  • Сом – $3,2 млн (В’єтнам – $3,2 млн)

 Плоди та горіхи ($526 млн)

  1. Цитрусові, свіжі або сушені$216,3 млн (Туреччина – $121,1 млн)
  • Мандарини$105 млн (Туреччина – $62,7 млн)
  • Апельсин – $53,9 млн (Туреччина – $22,8 млн)
  • Лимони і лайми – $38,2 млн (Туреччина – $25,8 млн)
  1. Банани – $144,3 млн (Еквадор – $69 млн, Коста-Рика – $48 млн)
  2. Виноград – $31 млн (Туреччина – $14,3 млн)

Різні харчові продукти – $407 млн.

  1.  Шоколад – $132,614 млн (Польща – $48,7 млн)
  2. Інші овочі, приготовлені або консервовані без додання оцту чи оцтової кислоти – $60 млн (Іспанія – $14 млн)
  3. Хлібобулочні, борошняні кондитерські вироби – $57 млн (Польща – $20,3 млн)

 Насіння олійних культур ($341 млн)

  1. Насiння соняшнику – $258,3 млн. (Туреччина – $87,6 млн)
  2. Насіння свиріпи або ріпаку$32,4 млн. (Німеччина – $18,6 млн)
  3. Інші олійні культури (кунжут, гірчиця, мак, диня та ін) – $15 млн (Індія – $3,4 млн)

Какао-продукція – $307 млн

  1. Какао-масло – $56,8 млн (Нідерланди – $28,5 млн)
  2. Какао-паста – $46,1 млн (Кот-Д’івуар – $35,5 млн)
  3. Какао-боби – $41 млн (Гана – $38,7 млн)

Раніше Landlord повідомляв, про ТОП-15 позицій українського експорту аграрної продукції.

 

Рейтинги   

19 квітня 2019 10:14

Варю каву підлеглим та активно підтримую спорт в регіоні – Євген Дудка про важливість корпоративної складової

Корпоративна етика та повага до кожного працівника – головні складові в розвикту компанії. Саме таких принципів дотримується засновник групи компаній «Вілія» Євген Дудка. Власник одного з найбільших агрохолдингів Волині не цурається готувати своїм топ-менеджерам каву та щедро винагороджувати працівників за сумлінну працю.

Такі постулати Євген Дудка озвучив у рамках проекту «Унікальний ругіон». Зокрема, власник групи компаній «Вілія» та керуючий компанії «Волинь-Зерно-Продукт» відзначив, що серце колективу не може битися без здорового корпоративного духу, побудованого на взаємоповазі та відчуття довіри.

«Існує таке поняття, як корпоративний дух, і його потрібно підтримувати. Так, нещодавно особисто супроводжував порибалити до Норвегії працівників, які в нашій компанії вже понад 10 років, серед них були і водії, і вантажники. Добре мати і спільні традиції. Наприклад, на Новий рік ми купуємо ялинку у горщику, а потім садимо біля офісу. Щире запитання «Як справи у твоєї дитини?» додає працівнику впевненості в тому, що компанія його цінує і поважає як людину та особистість, а не розглядає тільки як гвинтик у великому виробничому механізмі. Або, наприклад, я завжди приїжджаю до офісу на 15 хвилин раніше та роблю топ-менеджерам каву. Такі прості речі дуже підтримують дух. Працівники мають відчувати себе захищеними. У житті бувають різні кризові ситуації, і людина має знати, що є компанія, на яку він може покластися. Наші співробітники впевнені, що у разі проблеми вони отримають захист та підтримку» – підкреслив управлінець.

Читайте: Побудова агробізнесу за принципами НАТО від Євгена Дудки

Крім того, Євген Дудка додав, що на його підприємстві майже удвічі вищі зарплати, ніж середні по регіону. Також його господарство є лідером з виплати орендної плати за земельні паї та приймає активну участь у соціальних проектах:

Кількість працівників по групі підприємств налічує 1300 осіб із середнім рівнем заробітної плати 14 700 гривень, у той час як на Волині, якщо не помиляюся, середній рівень — 8700 гривень на місяць. Тобто передусім ми соціально відповідальні стосовно наших співробітників.

Більше того, ми серед лідерів на ринку з виплати орендної плати за земельні паї; маємо низку соціальних проектів — виплати стипендій відмінникам у школах, підтримка сільського спорту, долучаємося до культурного виховання молоді.

Відзначимо, раніше Євген Дудка розповів, чому однією з головних цілей його компанії «Вілія» є об’єднання фермерів у кооперативи, і які дивіденди вони від цього отримають.

Думки   

Показати ще